Є ПИТАННЯ

Сьогодні стало відомо про новий "мирний план", який нібито пишеться десь у кулуарах американської закуліси. Як не дивно, ті самі люди, які ще тиждень тому запустили в інфопростір заклики згуртуватися навколо миру та дати президенту підстави для ухвалення складних рішень, сьогодні з цього документа відкрито глузують. Як стверджує видання Washington Post, Сполучені Штати разом із європейськими союзниками намагаються підготувати масштабну пропозицію, яка змусить сторони піти на взаємні поступки. Ба більше, оточення Дональда Трампа вже обговорювало ці пункти з українською делегацією у Флориді, паралельно тиснучи вимогами щодо російських енергоносіїв.Політолог Ігор Рейтерович закликає ставитися до оприлюдненої інформації з усією серйозністю, адже це реальний план, який напрацьовують дипломати США та Європи, а не чиясь випадкова вигадка. За його словами, концептуально цей документ виглядає досить непогано, проте має один критичний недолік – у ньому абсолютно не прописані механізми, які б змусили Росію дотримуватися домовленостей. Політолог зазначає, що це чергова спроба Заходу знайти формат, який би теоретично влаштував усі сторони, але без реальних інструментів примусу Путіна будь-які подібні ініціативи приречені залишитися лише на папері.Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з політологом Ігорем Рейтеровичем. ‪@IhorReiterovych‬

На тлі стрімкого падіння власних рейтингів за кілька тижнів до виборів у Конгрес президент США Дональд Трамп прагне зупинити атаки на російські НПЗ заради стримування цін на пальне у США. Відмова української сторони від подібних ультиматумів викликала роздратування у Вашингтоні та погрози заблокувати закупівлю зброї за європейські гроші, зазначають оглядачі видань Financial Times та Bloomberg.Чи здатні США заблокувати продаж зброї Україні? Яку альтернативну угоду Зеленський запропонував Трампу? Чи програють республіканці вибори до Конгресу? Чи ризикне Білий дім перекрити Україні доступ до Starlink і розвідки? Чому тиск Вашингтона грає на користь рейтингам Зеленського?Про все це і не тільки – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Вчора у Відні австрійські правоохоронці затримали журналіста-розслідувача "Української правди" Михайла Ткача та його оператора, які перебували за кордоном у службовому відрядженні. Саме там, за повідомленнями медіа, досі переховується ексгенпрокурор Руслан Кравченко, який втік з країни на тлі викриття НАБУ причетності топпосадовців ОГП до кришування шахрайських кол-центрів та низки оголошених підозр його підлеглим. Журналіста та оператора протримали у відділку понад 12 годин без зв'язку, офіційних пояснень австрійська сторона тривалий час не надавала.Керівниця антикорупційного центру "Межа" Мартина Богуславець називає цю ситуацію театром абсурду. Замість того, щоб українські правоохоронці докладали максимум зусиль для реального затримання та екстрадиції колишнього очільника ОГП, в Україні лише спостерігають, як у віденській камері опиняється журналіст, котрий виконує їхню роботу. Богуславець переконана, що Відень став "тихою гаванню" для цілого легіону українських топкорупціонерів, яких місцева влада не видає. Такі умови втікачі заклали собі самі, роками свідомо блокуючи реформу пенітенціарної системи, аби в австрійських судах успішно доводити "нелюдські умови" в українських СІЗО та уникати екстрадиції. Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з головою антикорупційного центру "Межа" Мартиною Богуславець.

Парадокс у тому, що заклики деяких нардепів та інших політиків домовлятися з росіянами про все на світі лунають на тлі того, як Збройні сили щойно зламали плани окупантів узяти пояс фортець і захопити весь Донбас. Ба більше, це відбувається саме тоді, коли путінські пропагандисти масово скаржаться на катастрофічні справи армії РФ на фронті, відверто визнаючи – якщо розповісти реальну правду про відступи та втрачені позиції, можна одразу сісти до в'язниці за дискредитацію армії.Раптові заяви окремих політиків про необхідність домовленостей пов'язані виключно з безкарністю проросійських сил у владі, а не з реальним становищем на передовій, вважає командир роти БПЛА 23-го штурмового полку Юрій Бутусов. На його думку, противник зараз стикається з гострим дефіцитом особового складу, а його тактика "штурмової інфільтрації" призводить лише до сповільнення темпів просування і колосальних втрат.Чому знову лунають заклики йти на поступки Путіну? Яка зараз реальна ситуація на фронті? Наскільки посилився захист Слов’янська і Краматорська? Чим загрожує Україні виведення з ладу мостів через Дніпро? Які системні проблеми є в українському військовому управлінні?Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з командиром роти БПЛА 23 штурмового полку 2 корпусу "Хартія" Юрієм Бутусовим.

На складні рішення, від яких залежить наше виживання – політикам не вистачає волі і ще чогось, а на таку ініціативу, як легалізувати "викуп" корупціонерів із СІЗО – їм вистачає усього. У Верховній Раді спробували просунути правку до закону, яка б дозволила на період воєнного стану вносити застави за підозрюваних без перевірки походження цих коштів банками. Фактично це означало б узаконення "корупційного кешбеку", коли фігуранти гучних справ могли б легально купувати собі свободу за вкрадені з державного бюджету гроші. Лише після публічного розголосу та жорсткої критики цю скандальну пропозицію були змушені зняти з розгляду.Про все це і не тільки – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Одразу кілька українських політиків з різних таборів майже синхронно опублікували заклики до переговорів та пошуку компромісів. Нардеп Олексій Гончаренко спершу у своїх соцмережах, а на вихідних – у колонці на "Українській правді", оприлюднив власний план завершення війни. Аби дати росіянам сигнал для початку діалогу, він запропонував відмовитися від вступу до НАТО, повернути російську мову та церкву, а складне питання Донбасу відкласти. Того ж дня голова парламентського комітету Данило Гетманцев прямо закликав "людей миру" об'єднатися, щоб дати владі підстави для прийняття "важких рішень" заради збереження країни. До цього своєрідного флешмобу долучився і мер Харкова Ігор Терехов, який розкритикував статтю ексголовкома Залужного, засудив "партію війни" та заявив, що здатність українців витримувати війну не можна сприймати як згоду в ній жити.

Позаштатний радник Офісу Президента Михайло Подоляк став віцепрезидентом Міжнародної федерації шахів (ФІДЕ), яку очолює російський мільярдер Тімур Турлов – бізнесмен, на якого РНБО наклала санкції за фінансування російської агресії проти України. Як заявив сам Подоляк, він увійшов до керівництва, аби "боротись з росіянами у ФІДЕ" та витіснити їх з організації. 1 жовтня Володимир Зеленський під шквал суспільного обурення опублікував відео нібито першого бойового застосування української тактичної балістики FP-7. Заява пролунала після того, як соцмережі тиждень критикували розробника ракети – компанію Fire Point – за створення фірмового "мерчу" замість обіцяної восени балістики, яка мала полетіти на Москву. Що саме стало ціллю для українського удару – невідомо. Того ж дня з'явилися повідомлення, що співвласника компанії Штілермана нібито поранили під Києвом, один з його охоронців загинув, а нападників ліквідували. Згодом сам Штілерман написав у соцмережах: "Чутки про мою загибель або загибель моїх охоронців трохи перебільшені".Про все це і не тільки – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною у підсумках тижня.

Андрій Єрмак використав власний проєкт "Адвокат Плюс" для пом'якшення запобіжного заходу, з'ясували журналісти видання "Українська правда". Вони опитали військових щодо цієї ініціативи та дізналися, що розрекламована юридична допомога на практиці виявилася абсолютно фіктивною. Самі солдати зізналися, що після першого ж візиту юристів до частин тема повністю затихла, а жодної реальної користі армія не отримала. Військові називають цю програму нежиттєздатною та відвертою спробою пропіаритись.Військові не можуть відкрито критикувати цю ініціативу, бо чудово розуміють, що за зайві слова їх просто можуть "помножити на нуль", вважає журналіст Юрій Ніколов. За його словами, ця нібито благодійна допомога від Єрмака часто нагадує роботу шахрайських кол-центрів, де пафосні юристи "розводять" бійців на гроші.Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з редактором "Наші гроші" Юрієм Ніколовим на каналі "Є ПИТАННЯ".

Нова кампанія російського терору має на меті одне – паралізувати українську столицю ще до настання зими. У Києві та інших регіонах вже розпочалися аварійні відключення світла. А ДТЕК запроваджує перші графіки відключень у столиці. Як пише видання "The Economist", ескалація ударів по цивільних об'єктах та інфраструктурі є частиною плану Кремля з дестабілізації та поширення паніки. Журналісти зазначають, що більш забезпечені громадяни вже масово розбирають і бронюють заміські будинки навколо столиці як прихисток на випадок найгіршого сценарію. У приватних розмовах чиновники також прогнозують, що через постійні бомбардування та гібридні атаки певні райони міста можуть повністю спорожніти. При цьому ворог накопичив тисячі безпілотників та активно нарощує запаси балістичних ракет, маючи намір використати весь цей арсенал протягом найближчих двох місяців.І поки українці думають, як пережити майбутню зиму, американські переговірники розглядають можливість зняття санкцій з росіян в обмін на звільнення політичних в'язнів. За даними "The Atlantic", спецпосланець Дональда Трампа запропонував таку угоду, розраховуючи реінтегрувати Росію у світову економіку та отримати вигідні контракти на ресурси. Натомість в Україні такий підхід вважають вкрай ризикованим, адже торгівля не гарантує миру, а послаблення обмежень лише посилить військовий потенціал Москви.Про все це і не тільки – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Уряд відкрито попереджає про критичну нестачу коштів, через яку доведеться урізати видатки не лише на бруківку і парки, а й на підготовку до зими та будівництво укриттів. Країна стрімко наближається до моменту, коли Банковій доведеться обирати між справжніми реформами і руїною, в прямому і не прямому сенсах.Народний депутат Ярослав Железняк пояснює нинішню діру в бюджеті свідомим саботажем структурних змін та бездумними витратами влади на популізм та піар. За словами нардепа, держава має доступ до 29,5 мільярда від міжнародних партнерів, однак ці кошти заморожені через небажання Банкової проводити незалежні конкурси та перезавантажувати правоохоронні органи. Зараз перед керівництвом країни постала дилема – ухвалити антикорупційні закони та отримати гроші від заходу, або ж продовжувати покривати тіньові схеми "своїх" в умовах тотального дефіциту, каже нардеп. Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з народним депутатом Ярославом Железняком.  @ЗалізнийНардеп 

Кінець вересня 2026 року, а українська балістика від компанії Fire Point так і не полетіла. Головний конструктор і співвласник компанії Денис Штілерман обіцяв тестові удари по Москві ще влітку або щонайменше на початку осені, проте згодом ці терміни вкотре змістилися. Днями співзасновниця та директорка компанії Ірина Терех втрапила у медійний скандал, розповівши про реєстрацію торгової марки "Мілфтех", яка нібито має на меті підтримувати жінок і залучати їх в оборонний сектор. Суспільство обурилося відвертою вульгарністю назви та недоречністю таких жартів на тлі постійних обстрілів і відсутності обіцяної далекобійної зброї.Військовослужбовець Сергій Марченко назвав подібні жарти недоречними та наголосив, що цивільні гинуть кожен день і людей вже дістали порожні обіцянки. Журналіст Михайло Ткач додав, що такі комунікації свідчать про прірву між вигодонабувачами війни та звичайними постраждалими громадянами. Нагадаємо, керівник ЦПК Віталій Шабунін опублікував дані, згідно з якими за минулі півтора року компанія Fire Point отримала від держави 107,4 мільярда гривень лише на дрони. Народний депутат Ярослав Железняк додав, що насправді мова може йти про значно більші суми.Про все це і не тільки – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Після втечі генпрокурора Руслана Кравченка для Банкової наразі найвигідніше, аби він просто тихо сидів за кордоном і мовчав. За словами політолога Ігоря Рейтеровича, ексочільник ОГП був присутній на ключових закритих зустрічах, тому на Банковій можуть цілком серйозно побоюватися, що він завбачливо фіксував розмови і має власні "плівки". Десятки мільярдів європейських грошей наразі зависли через неухвалені закони щодо ДБР, антикорупційних органів та судів. Рейтерович вважає, що влада може спробувати проголосувати за лише найменш контроверсійні речі та "продати" їх Заходу під виглядом повноцінних реформ. На реальний конкурс на посаду генерального прокурора на Банковій навряд чи підуть, оскільки це лише рекомендація партнерів. Але навіть якщо їх зрештою змусять погодитися на конкурс, процес його проведення може розтягнутися на роки. І такий сценарій парламент та Офіс президента цілком влаштує, адже весь цей час відомством керуватиме тимчасовий керівник, який не поспішатиме підписувати незручні підозри.Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з політологом Ігорем Рейтеровичем у підсумках тижня.  @IhorReiterovych 

Під час візиту до США Володимир Зеленський провів напружену зустріч із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. За даними видання Bloomberg, європейські посадовці висунули чітку умову: подальше фінансування України можливе лише після реальних кроків у боротьбі з корупцією та тіньовою економікою. Офіційно очільниця Єврокомісії також публічно наголосила, що рівень фінансової підтримки прямо залежатиме від швидкості ухвалення реформ у Верховній Раді. Натомість українська сторона просила допомогти закрити бюджетну діру в розмірі близько 30 мільярдів доларів, проте Захід наполягає на виконанні зобов'язань.Дуже показово: журналісти проєкту "Схеми" оприлюднили розслідування про те, що колишня теща ексгенпрокурора-втікача Руслана Кравченка у 2023 році інвестувала близько 670 тисяч доларів у будівництво елітної вілли в Дубаї. Сам Кравченко, як розповідає журналіст Михайло Ткач, виявилося, тікав з країни не на службовому авто, а на таксі преміумкласу. Але стало відомо, що днями з країни виїхав і заступник голови Офісу президента Олег Татаров. За інформацією журналістів "Української правди", метою цього візиту можуть бути негласні переговори з колишнім очільником прокуратури щодо нерозголошення чутливої інформації про роботу правоохоронної системи.Про все це і не тільки – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Наявність грошей більше не гарантує виходу під заставу фігурантам гучних справ НАБУ. Нардеп Вадим Столар та колишня заступниця Буданова і Єрмака Ірина Мудра не можуть внести багатомільйонні застави, оскільки банки масово відмовляються проводити їхні платежі. Вищий антикорупційний суд призначив Столару 300 мільйонів гривень застави без взяття під варту, яку той мав внести впродовж п'яти днів. Депутат гроші у строк не перерахував, однак НАБУ і САП поки не просять про його арешт, розуміючи, що суд усе одно відхилить клопотання, тому що Столар має необхідну суму, проте позбавлений технічної змоги її внести. Натомість Ірині Мудрій призначили 20 мільйонів гривень застави, але через відмову фінустанов проводити кошти вона вже майже місяць залишається в СІЗО.За даними "Дзеркала тижня", йдеться про відмову з боку 15 українських банків, підрозділи фінансового моніторингу яких вважають ці кошти ризиковими. Адвокати намагалися переказувати гроші навіть траншами по тисячі гривень, проте банки відхиляють і їх, а в окремих випадках розривають договори обслуговування. У приватних розмовах фінансисти посилаються на рекомендації Нацбанку не проводити застави у цих справах. Водночас у самому НБУ запевняють, що жодних прямих вказівок не давали, а причина відмов – небажання банків нести репутаційні ризики.Про все це і не тільки – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною

Зеленський вчергове обурився запитаннями про вибори в інтерв'ю західним ЗМІ та запевнив, що готовий провести їх "хоч завтра", але під час війни цього нібито не можна зробити ані відповідно до Конституції, ані до виборчого законодавства, ані до безпекової ситуації. Михайло Федоров в інтерв'ю "Українській правді" розповів, що ідею швидких виборів цієї осені на Банковій відкинули, коли Залужний і Буданов відмовилися не балотуватися. За словами Федорова, Зеленський спершу був готовий до перегонів, але через можливу участь генералів відмовився. Питання виборів знову почало лунати в суспільстві після того, як НАБУ викрило масштабну схему "кришування" кол-центрів серед вищих посадовців Генеральної прокуратури, після чого на той момент ще чинний генпрокурор Руслан Кравченко втік з країни на службовому авто. Він і досі не повернувся та, схоже, не планує.Голова фундації DEJURE Михайло Жернаков вважає, що якісна робота НАБУ та САП нарешті змінює правила гри в українській політиці. За його словами, коли з'являється реальна невідворотність покарання, майбутні політики чи бізнесмени вже тричі подумають, перш ніж іти у владу просто щоб красти. "Схематозники" тепер житимуть у постійному страху прослушки або того, що хтось зі спільників піде на угоду зі слідством, адже під удар потрапляють не лише організатори, а й усі бенефіціари та посередники.Про все це і не тільки – у розмові Олени Трибушної з головою фундації DEJURE Михайлом Жернаковим на каналі "Є ПИТАННЯ".

Після втечі Руслана Кравченка за кордон та чергової спроби атаки на НАБУ і САП Офіс генпрокурора отримав тимчасового очільника – виконання обов'язків поклали на керівника Хмельницької обласної прокуратури Антона Ковальського. У раніше опублікованому досьє ЦПК писав, що це черговий посадовець, призначений без конкурсу Русланом Кравченком, у якого "за класикою" більшість майна записана на родичів, а дружина є успішною бізнесвумен. Після гучних скандалів навколо масового оформлення інвалідності прокурорами на Хмельниччині, звідки й перевели нового очільника ОГП, запит на керівника із бездоганною репутацією знову було відверто проігноровано, йшлося у публікації.

Виконавча директорка ЦПК Дар'я Каленюк переконана, що за наявності політичної волі українські спецслужби здатні доставити ексгенпрокурора додому, проте влада панічно боїться його викривальних свідчень. Експертка додає, що провал реформи прокуратури вже коштував Україні заморожених 500 мільйонів євро допомоги від ЄС. За її словами, влада та силовики виймають мільярди тіньової ренти з економіки, доводячи країну до межі виживання, коли уряду не вистачає грошей навіть на виплати військовим.

Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з виконавчою директоркою ЦПК Дарією Каленюк.

Віталій Портников про втечу генпрокурора, закон Грема і крах Трампа

Лідер президентської фракції Давид Арахамія міг усіляко допомагати врятувати від звільнення генпрокурора Руслана Кравченка і навіть погрожував підозрами керівникам НАБУ та САП прямо на Банковій, йдеться у новій статті журналіста Михайла Ткача на "Українській правді". Журналіст припускає, що така відчайдушна підтримка пояснюється тим, що Арахамія міг боятися стати наступним, кому антикорупційні органи вручать підозру у справі про депутатські зарплати в конвертах. Тим часом Вищий антикорупційний суд дозволив зняти електронний браслет з ексголови Офісу президента Андрія Єрмака через нібито загрозу його здоров'ю. І хоча частина соцмереж одразу вибухнула підозрами про підготовку ще однієї втечі, інші іронізують, що українцям не може так пощастити.

На оприлюднених НАБУ плівках операції "Феміда", де посадовці Офісу Зеленського обговорюють масштабне захоплення чужих активів, фігурує ціла низка суддів, яких впливові чиновники Банкової називають своїми "рабами". Ці плівки вкотре доводять критичну необхідність незалежного органу суддівського врядування – Вищої ради правосуддя. Давні глядачі каналу пам'ятають, як у серпні 2022 року, у найважчі перші місяці повномасштабного вторгнення, ми пильно стежили за цією багатостраждальною реформою. Саме тоді суспільству вдалося добитися того, щоб відбір проходив за участі міжнародників, і вперше провести до ВРП представника громадського сектору – адвоката Романа Маселка. Наразі його каденція завершилася, а наступний склад ВРП ризикують формувати вже без міжнародних експертів, що загрожує судовій системі серйозним відкатом назад і поверненням старих практик.

Про все це і не тільки в інтерв'ю Олени Трибушної з адвокатом, ексчленом Вищої ради правосуддя Романом Маселком на каналі "Є ПИТАННЯ".

Верховна Рада офіційно відправила у відставку генерального прокурора Руслана Кравченка, який напередодні на службовому авто втік за кордон. Перед перетином кордону Кравченко встиг підписати повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та відправив йому цей документ через "Укрпошту". Наразі запис щодо цієї підозри у ЄРДР вже скасовано з позначкою "помилково".

Народний депутат Ярослав Железняк переконаний, що виїзд посадовця такого рівня не міг відбутися без неформального погодження з Офісом президента. Нардеп відзначає абсолютну байдужість більшості депутатів до цієї "інституційної ганьби". За словами Железняка, принципова робота антикорупційних органів остаточно знищила ілюзію політичного "даху" Банкової, через що влада стикнулася з тотальним кадровим голодом – наразі немає жодного охочого добровільно сісти в крісло генпрокурора. Єдиним шляхом порятунку він називає негайне ухвалення закону про незалежний конкурсний відбір очільника ОГП.

Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з народним депутатом Ярославом Железняком @ЗалізнийНардеп

Візит спеціальних посланців Дональда Трампа – Стіва Віткофа та Джареда Кушнера – до Києва збігся в часі з новою спецоперацією НАБУ та САП проти топ-посадовців Офісу Генерального прокурора, у ході якої викрили схеми системного "кришування" нелегальних кол-центрів посадовцями ОГП, що фактично затьмарило увагу до приїзду американців.

Дипломат і колишній посол України у США Валерій Чалий вважає, що кулуарна дипломатія американських посланців є першочергово елементом передвиборчої кампанії у Сполучених Штатах і вона не здатна змінити позицію Кремля без реального санкційного тиску. На його думку, Москва прагне лише паузи для перегрупування, а не стабільного миру. Коментуючи внутрішньополітичну кризу, дипломат наголосив, що "половина Банкової ходить із браслетами", що є як свідченням системних проблем, так і наслідком роботи незалежної антикорупційної системи. Чалий переконаний, що надмірна централізація влади, кадрова політика за принципом особистої лояльності та відсутність стримувальних балансів створюють суттєві загрози для керованості державою під час війни.

Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з дипломатом Валерієм Чалим на каналі "Є ПИТАННЯ".

Уночі 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко залишив територію України, заявивши про нібито робоче відрядження. Перед втечею за кордон він підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу щодо подій 20-річної давнини, а також особі з оточення керівника САП. В Офісі президента поспішили відхреститися від дій вже генпрокурора, назвавши це "самодіяльністю", і лише вранці передали до парламенту подання на його звільнення – попри те, що заява про звільнення Кравченка була ще тиждень тому.

Керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що втеча генпрокурора не могла відбутися без відома Банкової, адже влада мала цілий тиждень на його відсторонення. На його думку, такі дії можуть бути частиною ширшого плану команди президента з дискредитації та знищення незалежних антикорупційних органів. Шабунін наголошує, що цей скандал завдає катастрофічного удару по репутації України перед західними партнерами саме в той момент, коли держава критично залежить від їхньої фінансової допомоги. Керівник ЦПК переконаний, що єдиний вихід із цієї кризи – це негайне ухвалення закону про прозорий конкурсний добір на посаду генерального прокурора.

Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з керівником "Центру протидії корупції" Віталієм Шабуніним.

Звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка, яке парламент ще не затвердив, та його заступниці Марії Вдовиченко без вручення офіційних підозр є лише спробою Банкової збити градус суспільного обурення, і наразі фігурантам нічого не заважає безперешкодно виїхати з країни, вважає редактор проєкту "Наші гроші" Юрій Ніколов. Крім того, через витік інформації напередодні обшуків НАБУ посадовці отримали час на знищення доказів проти себе.

Новий закон про кол-центри позбавлений сенсу, адже кримінальних статей для покарання шахраїв вистачало й раніше, вважає Юрій Ніколов. За його словами, головна проблема полягає не у відсутності законодавства, а в безпосередньому "дахуванні" цього багатомільярдного бізнесу впливовими силовиками. Ставки у цьому секторі зросли настільки, що за контроль над ним почали буквально ліквідувати конкурентів, про що свідчать страшна розправа з Ігорем Комаровим на Балі та замах на олігарха Єрмолаєва у Монако.

Чому Зеленський вирішив так швидко позбутися генпрокурора? Чи отримає Руслан Кравченко офіційну підозру після остаточної втрати посади? Який зв'язок між замахом у Монако та інтересами українських правоохоронних структур? Чи здатна загроза фінансового колапсу змусити топ-посадовців відмовитися від корупційних схем?

Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з редактором "Наші гроші" Юрієм Ніколовим на каналі "Є ПИТАННЯ".

В гостях на "Є ПИТАННЯ" голова антикорупційного центру "Межа" Мартина Богуславець заявила, що відставка генпрокурора Руслана Кравченка не вирішила ключової проблеми, а сам Офіс генпрокурора називає "офісом організованої кримінальної злочинності". За її словами, згідно з опублікованими плівками НАБУ, керівництво відомства не просто закривало очі на масштабну корупцію, а повністю підім'яло під себе ринок шахрайських кол-центрів і особисто "кришувало" цей бізнес. Богуславець вважає, що свої посади мають негайно залишити і заступники Кравченка. Поведінку самого генпрокурора Богуславець пов'язує зі страхом та спробами знищити докази. Вона зазначає, що під час обшуків він переховувався від НАБУ, палив документи та міняв телефони.

Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з головою антикорупційного центру "Межа" Мартиною Богуславець.

Увечері 7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко подав у відставку, хоча ще вдень публічно заперечував такі наміри. За інформацією ЗМІ, цьому кроку передувала тривала зустріч в Офісі президента, де проти звільнення очільника прокуратури виступав голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Нагадаємо, кадрові рішення ухвалили на тлі гучної спецоперації НАБУ та САП "карфаген", у ході якої викрили масштабну корупційну схему прикриття нелегальних кол-центрів посадовцями Офісу генпрокурора.

Заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан вважає відставку єдиним способом для Банкової зменшити політичну шкоду від цього скандалу. За її прогнозами, антикорупційні органи цілком можуть вручити Руслану Кравченку офіційну підозру, якщо не за організацію схеми, то через ймовірне незаконне збагачення. За словами юристки, через витік інформації та спроби фігурантів втекти НАБУ змушене було провести затримання поспішно, що завадило детективам задокументувати більше доказів безпосередньо на Кравченка. Експертка переконана, що посаду має негайно залишити і перша заступниця генпрокурора Марія Вдовиченко.

Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з заступницею виконавчого директора ЦПК Оленою Щербан

За даними прокурорів САП, озвученими в суді, посадовець Офісу генпрокурора Сергій Кропива (на плівках – "Канцлер") намагався монополізувати контроль над усіма кримінальними провадженнями щодо шахрайських кол-центрів. Механізм працював за таким принципом – тих, хто відмовлявся платити, жорстко пресували, а лояльних звільняли від переслідувань. За інформацією джерел "Дзеркала тижня", до системи тіньового "єдиного вікна" для збору данини були залучені представники СБУ, ГУР, Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, прокуратури, Держфінмоніторингу та Держприкордонслужби. Гроші переважно збирали представники СБУ, після чого їх розподіляли між усіма структурами. Викриття мережі детективами НАБУ пов'язують із порушенням балансу. Стверджується, що після призначення генпрокурором Руслана Кравченка частку прокуратури з кожної точки вирішили збільшити з 3 до 7 тисяч доларів, а загальну щомісячну "абонплату" підняти з 20 до 24 тисяч. Це збільшило загальний тіньовий ринок поборів із понад тисячі точок до 24 мільйонів доларів на місяць і викликало спротив частини нелегального "бізнесу".

Про все це і не тільки – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною

Наслідки нещодавньої сутички між співробітниками СБУ та ГУР у Києві продовжують провокувати дискусії щодо можливих кадрових рішень та боротьби за вплив усередині силового блоку. Політолог Ігор Рейтерович вважає, що конфлікт спецслужб може бути використаний для обмеження апаратного впливу Кирила Буданова та нівелювання його політичних перспектив. За оцінкою експерта, відсутність швидкої публічної реакції президента на цю суперечку вказує на послаблення контролю Банкової над силовими структурами. Водночас керівництво держави втрачає важелі впливу і на парламент: частина депутатів зі "Слуги народу" відмовляється виконувати вказівки Офісу президента та голосувати за непопулярні рішення, не бажаючи брати на себе політичну відповідальність.

Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з політологом Ігорем Рейтеровичем у підсумках тижня. (@IhorReiterovych).

00:00 Вступ. Хроніки "політборделю" – головні абсурди тижня

03:25 Крісло Буданова хитається? Конфлікт СБУ та ГУР

10:04 "Свої ж кинули": чому ОП залишив Мудру в СІЗО

16:47 Війна спецслужб: чому Зеленський втратив монополію на силу та боїться втручатись

20:13 Бунт у Раді: депутати саботують голосування?

25:09 Арахамія захищає дисертацію

31:27 Люди Трампа їдуть у Київ: Китай дотискає Путіна до переговорів

Колишня заступниця голови Офісу Президента Ірина Мудра вже понад тиждень перебуває у Лук'янівському СІЗО, не маючи змоги сплатити 20 мільйонів гривень застави. Напередодні Апеляційна палата ВАКС залишила її під вартою, проте під час засідання з'ясувалося, що адвокат Мудрої подав скаргу без її відома, принаймні за її версією, та проігнорував суд. Народний депутат Ярослав Железняк зазначає, що дивна поведінка адвокатів Ірини Мудрої може свідчити про серйозне занепокоєння в Офісі Президента. За його словами, керівництво боїться, що ексзаступниця піде на угоду зі слідством і розповість, хто саме давав їй вказівки збирати гроші на викуп з-під варти міністра Галущенка.

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради розслідує ймовірний вплив Банкової на націоналізований "Сенс Банк". За попередніми даними комісії, фінустанову могли використовувати для тіньових фінансових операцій, про що імовірно знало керівництво уряду та Нацбанку.

Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з народним депутатом Ярославом Железняком @ЗалізнийНардеп

❗️ГУР ПРОТИ СБУ! БУДАНОВ у люті?! | Операція "ХАКНУТИ" САП стартувала?!

🫠 Сьогодні вночі та зранку у Києві сталася перестрілка між співробітниками СБУ та ГУР. Прямо посеред житлового масиву розгорнулися збройні розбірки із залученням спецтехніки, через що поліції довелося перекривати рух вулицями.

😳 Протягом дня версії сторін кардинально розійшлися. Спершу в СБУ пояснили застосування зброї підрозділом "Альфа" тим, що запобігали теракту ФСБ і зіткнулися з опором. У ГУР ситуацію офіційно не коментували. Натомість, за версією адвокатів заступника командира підрозділу РДК Степана Каплунова, конфлікт спалахнув через спробу СБУ позапроцесуально його викрасти.

💁‍♂️ Пізніше ситуацію прокоментував голова Офісу президента та колишній очільник ГУР Кирило Буданов, заявивши, що ніхто не має права безкарно викрадати військовослужбовців та відкривати вогонь на вулицях міст. А радник президента з комунікацій Дмитро Литвин повідомив, що Володимир Зеленський "наїхав на керівників відповідних структур" і вимагав "дати інформацію суспільству, бо структури мовчали".

Негласні причини цього конфлікту між відомствами можуть лежати набагато глибше. Військовослужбовець ГУР Руслан Каганець написав про все це так: “Конфлікти між СБУ та ГУР були постійно". І нагадав, що перший гласний стався після того, як бійці "Альфи" ліквідували агента ГУР Дениса Кірєєва у 2022 році.

🔺 Через що насправді сталася стрілянина між силовиками?

🔺З чого почалася непублічна "війна" між СБУ та розвідкою?

🔺 Як відреагували на цей інцидент на Банковій?

🔺 Хто і як планує не допустити переобрання Клименка керівником САП?

Ексзаступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра продовжує перебувати в СІЗО, оскільки визначену судом заставу в розмірі 20 мільйонів гривень досі не внесли. За неофіційними даними, потенційним поручителям пропонують премію у 30-50% за надання "чистих" легальних коштів, однак збір зупинився. Ймовірною причиною такої ситуації є нещодавні заяви антикорупційних органів щодо ретельної перевірки джерел походження грошей, якими оплачують вихід фігурантів резонансних справ, що відлякує охочих допомогти. Водночас інший фігурант "плівок" НАБУ, Максим Микитась, під час судового засідання заявив про скрутне матеріальне становище, через яке він нібито змушений закладати в ломбард власні колекційні годинники.

У Вищому антикорупційному суді розпочалося підготовче засідання у справі народної депутатки Юлії Тимошенко, яку НАБУ та САП звинувачують у спробі підкупу парламентарів. Під час обшуків у її кабінеті детективи вилучили пакунки з готівкою, які стали речовим доказом. Сама Тимошенко відкидає всі звинувачення, називаючи справу політично вмотивованою та замовною. Захист Тимошенко наполягає на тому, що ключовий доказ обвинувачення – аудіозапис розмов – є повністю сфальшованим, а слідство свідомо уникнуло фіксації безпосереднього факту передачі грошей.

Чому зупинився збір коштів на заставу для Ірини Мудрої? Які докази НАБУ у справі Юлії Тимошенко захист називає сфальшованими? Які ключові законопроєкти провалили у парламенті? Що запропонував директор ЦРУ Кремлю? Чого насправді боїться Путін?

Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Сьогодні в гостях на "Є ПИТАННЯ" головний антикорупційний прокурор країни Олександр Клименко. Поговорили про деталі останніх гучних розслідувань, колишніх і майбутніх фігурантів плівок НАБУ, масштабні схеми серед вищого керівництва держави та безпрецедентний тиск на НАБУ та САП. Зокрема, обговорили роль Кирила Буданова в останньому корупційному скандалі за участю його заступниці Ірини Мудрої та інших топчиновників, звідки насправді велася прослушка на Банковій і чи є у НАБУ таємні агенти під прикриттям. Що роблять детективи, якщо на записах лунає ім'я чинного президента, які сценарії можливі після завершення каденції Володимира Зеленського. Чи дійсно Андрій Єрмак віддавав особисту вказівку посадити керівника САП. Хто і як допомагав ліквідовувати НАБУ у 2025 році та що Михайло Федоров казав про це президенту. Як зараз силовики залякують суддів. Чи реально повернути в Україну Тимура Міндіча та що станеться з усіма цими справами, якщо владі таки вдасться взяти САП під ручне управління. Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з керівником САП Олександром Клименком.

Журналіст та розслідувач Юрій Ніколов вважає, що Офіс Президента дедалі більше нагадує організоване злочинне угруповання зі своїми "донами" та "консельєрі". Спираючись на матеріали НАБУ, він зазначає, що та ж Ірина Мудра виконувала роль лише чергового посередника, якому доручили "витягнути" з СІЗО ексміністра Галущенка. Ніколов наголошує, що справжнього "боса мафії" немає на жодних плівках НАБУ. Як і в класичних "злочинних синдикатах", він ніколи не віддає накази безпосереднім виконавцям, а діє виключно через наближених радників, щоб повністю убезпечити себе. Утім, цю кругову поруку цілком можуть порушити більш дрібні фігуранти корупційних справ – щойно вони зрозуміють, що верхівка кинула їх напризволяще, то швидко почнуть давати покази антикорупційним органам. Фігуранти плівок НАБУ почнуть давати свідчення проти свої босів? Чи зможуть знайти "чисті" гроші на заставу для Ірини Мудрої? Чи загрожує Герману Галущенку повернення до СІЗО? Хто з топпосадовців може таємно працювати на НАБУ?Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з редактором "Наші гроші" Юрієм Ніколовим на каналі "Є ПИТАННЯ".

За даними видання hromadske, яке оприлюднило матеріали судових ухвал зі слідчими даними НАБУ, чинний очільник Офісу Президента Кирило Буданов може фігурувати як організатор схеми легалізації коштів для застави за Германа Галущенка. Згідно з опублікованими фрагментами розмов фігурантів, посадовець нібито контролював отримання мішків готівки від Тимура Міндіча, безпеку перевезення яких забезпечувала охорона ГУР.Народний депутат Ярослав Железняк наголошує, сама лише згадка чийогось прізвища в матеріалах слідства не дорівнює автоматичній підозрі. Проте керівник Офісу президента Кирило Буданов не має жодного імунітету перед НАБУ і повинен публічно пояснити свою роль у цій історії та дати відповідь, чому фігуранти плівок обговорюють його причетність до організації викупу від Міндіча, а також – хто віддавав наказ спецпризначенцям ГУР супроводжувати мішки з готівкою. Железняк переконаний, що фігуранти рятували Галущенка із СІЗО виключно для того, щоб він не здав інших учасників оборудки.Чи дійсно Кирило Буданов фігурує на плівках НАБУ? Чи може керівник ОП отримати офіційну підозру? Скільки коштує викуп із СІЗО та як влаштований "корупційний кешбек"? Як новий закон може назавжди зламати схеми з "відмивання" грошей для застав? Чому антикорупційний комітет Ради заблокував критично важливі для євроінтеграції закони? Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з народним депутатом Ярославом Железняком ‪@ЗалізнийНардеп‬

Увагу від "мішків із грошима" та арешту ексзаступниці Єрмака та Буданова Ірини Мудрої ненадовго відволікла велика геополітика – таємний візит до Москви очільника ЦРУ Джона Реткліффа. Востаннє директор американської розвідки особисто відвідував Росію ще у листопаді 2021 року, коли Вільям Бернс приїжджав застерегти Кремль від масштабного вторгнення. Як повідомляли західні медіа, Вашингтон навіть попросив Київ утриматися від дронових атак по російській столиці на час перебування там посадовців США. Пізніше Дональд Трамп назвав цю поїздку "частиною рутини", додавши, що США активно працюють над завершенням війни в Україні і з візиту "може щось вийти". Своєю чергою речник Путіна Пєсков заявив, що зустріч була пов'язана виключно з "контактами спецслужб".Дипломат та ексголова МЗС Володимир Огризко вважає американське прохання щодо тимчасової тиші над Москвою позитивним сигналом – це прямий доказ того, що Захід реально оцінює та рахується з ударними можливостями України. Аналізуючи мотиви самого візиту Реткліффа, експерт відкидає версії про спроби домовитися щодо Ірану чи обміну полоненими. На його переконання, очільник ЦРУ приїхав особисто попередити Путіна про наслідки подальших диверсій і провокацій проти країн НАТО та дати зрозуміти, що терпіння союзників вичерпується і вони здатні боляче відповісти.Що насправді директор ЦРУ передав у Кремль? Чи можливо реально організувати вибори під час війни? Чи продовжить Захід виділяти грошову допомогу на тлі корупційних скандалів в Україні? Скільки ще зможе протриматися російська військова економіка? За яких умов стануть можливими справжні мирні переговори? Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з дипломатом та ексголовою МЗС Володимиром Огризком на каналі " Є ПИТАННЯ".

Ексзаступницю голови Офісу Президента Ірину Мудру вивели із зали суду під конвоєм та в наручниках. Суд обрав їй запобіжний захід із заставою у 20 мільйонів гривень – це в сім разів менше від суми, яку вимагала САП. Символічно, що рік тому на День Незалежності посадовиця отримувала орден княгині Ольги, а нині отримала підозру в рейдерстві та відмиванні грошей. Тепер захист намагається перекласти провину: адвокати та сама Мудра запевняють, що екснардеп Максим Микитась – інший фігурант плівок НАБУ в операціях "Форест Гамп" та "Феміда" – маніпулював нею та використовував у власних інтересах. Готівку для внесення застави за ексміністра Галущенка Мудрій міг передати бізнесмен Тімур Міндіч. Таку версію прокурор САП озвучив на паралельному судовому засіданні щодо керівника "Сенс Банку", через який і відмивали ці кошти.Хто зголосився взяти Ірину Мудру на поруки? Де вона планує шукати 20 мільйонів на заставу? Як на цей корупційний скандал відреагували західні посли?Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

"Найбільше в останніх злитих плівках НАБУ вражають не мішки з грошима, а абсолютний цинізм влади та обговорення рейдерства прямо в будівлі Офісу Президента", – наголошує дипломат Лана Зеркаль. За її словами, цей корупційний скандал став ідеальним подарунком для Росії, який може коштувати нам західної підтримки. Надзвичайний і Повноважний Посол переконана, що Європа не утримуватиме "кримінальний анклав", тому фінансування відтепер залежатиме від жорсткого виконання вимог Заходу. Якщо влада продовжить блокувати реальні реформи ДБР та судів, керуючись інстинктом самозбереження, вже восени уряд постане перед загрозою залишитися без грошей на виплати зарплат, зокрема військовим, і пенсій.Що показали нові плівки НАБУ? Чи здатні вибори реально перезавантажити систему? Як нові корупційні скандали вплинуть на західне фінансування? Чи готова країна до нової зими? Як на Банковій зробили ідеальний подарунок Путіну? Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з дипломатом та членом координаційної ради Ukraine Facility Platform Ланою Зеркаль.

За інформацією журналіста "Української правди" Михайла Ткача, колишня заступниця голови Офісу Президента Ірина Мудра вважає, що оприлюднені НАБУ аудіозаписи розмов таємно здійснював інший фігурант цих плівок та за сумісництвом її співмешканець Максим Микитась. У НАБУ і САП цю версію заперечують: "Вони просто не можуть визнати нашу майстерність", – сказали в антикорупційних органах. Якщо перша частина розслідування під назвою "Форест Гамп" стосувалася легалізації коштів, внесених як застава за колишнього міністра енергетики та фігуранта іншої операції "Мідас" Германа Галущенка, то друга частина – "Феміда" – можливо, дає відповідь, звідки саме ці гроші дістали. За даними слідства НАБУ та САП, фінанси могли бути отримані внаслідок масштабного рейдерства: у 2025 році група осіб під керівництвом Вадима Столара та Максима Микитася за участю заступниці голови Офісу президента Ірини Мудрої та представників Мін'юсту захопила активи двох підприємств на 248 млн грн, а також територію колишнього заводу "Арсенал" вартістю понад 500 млн грн. Але це все це може бути початком ще більш сенсаційної історії. За даними видання "Українська правда", Кирило Буданов може стати наступним фігурантом розслідування НАБУ щодо ймовірного відмивання коштів для застави Галущенку – як людина, яка могла безпосередньо віддавати вказівки Ірині Мудрій. "Буданов білий ходить після публікації плівок. Ні з ким не зустрічається зі сторонніх", – цитує Ткач спірозмовника з ОП. Подальший хід розслідування значною мірою залежатиме від свідчень Ірини Мудрій, а отже – від того, чи внесуть за неї заставу. Джерела УП у бізнесових колах переконують, Буданов вже займається цим питанням. Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Після публікації аудіозаписів НАБУ в рамках операцій, які відомство назвало "Форест Гамп" та "Феміда", де колишня заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра говорить: "Він каже: "Дивіться, неправильний підхід. Корупцію потрібно систематизувати і контролювати"", у суспільства з'явилося важливе запитання: ким є цей таємничий "ВІН". А за словами детективів – саме ця особа контролює кожен етап оборудки. В Офісі президента наразі утримуються від пояснень та не відповідають на запити медіа щодо того, чи був глава держави особисто обізнаним із процесом тіньового збору 150 мільйонів гривень для порятунку ексміністра.Вказівку збирати готівку міг дати лише безпосередньо президент, оскільки посадовці такого рівня не діяли б без його відома, вважає керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Експерт вказує на системні кроки влади, спрямовані на встановлення контролю над САП та НАБУ, саботаж євроінтеграційних законів у парламенті та сприяння корупціонерам з боку Держфінмоніторингу. Чи дійсно Зеленський фігурує у нових "плівках" НАБУ? Чому євроінтеграційні антикорупційні закони раптово зникають із порядку денного парламенту? Та що становить більшу загрозу для країни: проведення виборів під час війни чи збереження чинної системи управління?Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з керівником "Центру протидії корупції" Віталієм Шабуніним.

Сьогодні Верховна Рада повернулася з місячних літніх канікул. Під будівлею парламенту депутатів зустріли мітингувальники, які виступають за повернення на посаду звільненого Михайла Федорова. Воююча країна цілий місяць залишалася без повноцінного очільника Міноборони – як пожартував з трибуни парламенту нардеп Ярослав Железняк, напевно, про кадрові плани знала лише "одна Вероніка Феншуй, але у неї там Меркурій ретроградний був". Зрештою під кінець дня інтрига остаточно розв'язалася: до Ради офіційно надійшли подання президента Володимира Зеленського про призначення Євгена Хмари міністром оборони, а Андрія Сибіги – очільником МЗС. Спікер Руслан Стефанчук підтвердив отримання документів та заявив, що їх розглянуть найближчим часом.Народна депутатка від фракції "Голос" та членкиня оборонного комітету Соломія Бобровська в нашому ефірі зазначила, що підтримає кандидатуру Хмари, проте досі не розуміє відставки Федорова після ледь пів року роботи. Його раптове звільнення, через яке оборонне відомство цілий місяць працювало на "холостих оборотах", депутатка назвала "свідомою диверсією". За словами Бобровської, Євген Хмара переймає напрацювання Федорова та працюватиме зі змішаною командою, але головне побоювання зараз – аби влада просто не "використала і викинула" фахового військового заради чергових політичних ротацій, сказала Бобровська. На запитання, чи вистачить голосів за призначення Хмари, депутатка відповіла, що сюрпризів не буде і за призначення Хмари у залі набереться понад 226 голосів.Чи вистачить у Раді голосів за призначення Євгена Хмари очільником Міноборони? Чи є у нього конкретний план війни? Чи залишаться люди з команди Михайла Федорова працювати в Міноборони? Які головні ризики чекають на Хмару на посаді міністра оборони?Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з членкинею Комітету ВРУ з питань нацезпеки, оборони та розвідки Соломією Бобровською.

Цими вихідними Андрій Єрмак вчергове зганьбився, використавши військових задля власного піару. Підрозділ "Хартія" опублікував допис про юридичну співпрацю з ним, що очікувано викликало хвилю обурення в мережі та серед лідерів думок. Паралельно з цим видання "Дзеркало тижня" повідомило про можливу підготовку другої підозри колишньому главі Офісу президента від НАБУ та САП. За даними джерел, цього разу нібито йдеться не про відмивання коштів, а про незаконне збагачення, а слідство наразі активно досліджує біологічні сліди та ДНК на предметах, які вилучили під час обшуків в одній із квартир Міндіча.Народний депутат Ярослав Железняк зазначає, що ці експертизи можуть стосуватися багатьох інших, ще не до кінця розшифрованих тіньових проєктів із "плівок Міндіча" – таких як "Манхеттен" чи "Проєкт 23". За його словами, НАБУ володіє величезним масивом матеріалів щодо роботи тодішніх "бекофісів", які використовували серйозні методи конспірації. До яких наслідків призводять спроби Єрмака піаритися за рахунок військових? Чи може ексголова ОП отримати нову підозру від НАБУ та САП? Чи наважиться Рада "зламати" закон заради призначення Хмари в Міноборони? Чому частина депутатів не підтримає кандидатуру Хмари? Кого Банкова розглядає на посаду посла України у США?Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з народним депутатом Ярославом Железняком ‪@ЗалізнийНардеп‬

Скандальні слова Полякової – це радше емоційний хайп та нерозуміння реалій, за які не варто чекати реакції від СБУ, оскільки співачка не атакувала владу персонально, зазначає політолог Ігор Рейтерович. Оцінюючи політичні амбіції діячів шоу-бізнесу чи спорту, експерт підкреслює, що без управлінського бекграунду вони навряд чи матимуть значні президентські рейтинги. Аналізуючи ситуацію довкола Міноборони, Рейтерович стверджує, що Банкова вважає будь-який відкат назад проявом слабкості, тому не поверне Михайла Федорова попри вуличні протести. Також на думку політолога Банкова максимально відтягуватиме питання виборів, оскільки відмовилася від формату швидкого "плебісциту довіри" після того, як не отримала гарантій неучасті від Валерія Залужного та Кирила Буданова.Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з політологом Ігорем Рейтеровичем (‪@IhorReiterovych‬).

Вже рівно місяць Міністерство оборони України залишається без постійного очільника через рішення Зеленського, що в розпал літньої кампанії ставить на паузу критично важливі процеси забезпечення війська. Рішення перекинути туди тимчасового голову СБУ Євгенія Хмару, аби збити хвилю протестів після усунення Федорова, лише посилило стан інституційної невизначеності. Однак відставка Федорова породила не лише хаос в оборонному відомстві. Цей крок запустив величезну ланцюгову реакцію кадрових перестановок і переділу сфер впливу у всьому силовому блоці.Як зазначають джерела видання "Українська правда", ця ситуативна рокировка дозволила Офісу президента нарешті віддати Службу безпеки під фактично одноосібний контроль Олександра Поклада. Журналісти стверджують, що новий очільник спецслужби, готовий до виконання "не зовсім легальних" доручень, вже почав вибудовувати власну вертикаль та зачищати регіональні управління. Водночас системні зрушення торкнулися й інших органів. Зокрема, за даними співрозмовників УП у правоохоронних колах, новий очільник ГУР Олег Іващенко розпочав активну кампанію з усунення людей Кирила Буданова, тісно координуючи свої дії з СБУ. Тим часом, як стверджує видання, вплив заступника голови ОП Олега Татарова, на якого у Зеленського накопичувалося обурення через гучні скандали, парадоксальним чином лише зріс після того, як МВС очолив його давній земляк і товариш.Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

У липні віцепрезидент США Джей Ді Венс особисто попросив українську владу припинити удари по нафтових танкерах, що завантажуються на російських терміналах Каспійського трубопровідного консорціуму в Новоросійську. Київ погодився на ці обмеження в сподіванні отримати ліцензії на виробництво ракет для систем Patriot, пише Financial Times. Проте американські партнери досі гальмують передачу технологій.Схоже, ця домовленість не поширювалася на інші об'єкти. Reuters повідомило, що зерновий термінал у Новоросійську зупинив роботу після нічної атаки. Порт атакували реактивні дрони "Паляниця", ракети "Нептун" та морські дрони. Нашою стороною офіційно підтверджено влучання по позиціях ППО, причалах та інфраструктурі морського порту. Загалом російські Z-блогери вже відкрито називають дії українців в Азовському та Чорному морях справжньою катастрофою для своєї морської логістики. Усе це збіглося з піком паливної кризи в РФ, через яку Кремль обмежив продаж бензину в 16 регіонах та змушений імпортувати пальне з Індії.Чому США захищають нафтові танкери у Новоросійську? Що заважає Україні отримати ліцензії Patriot? Які наслідки нічної атаки на Новоросійськ? Чому Z-патріоти волають про катастрофу в Чорному морі? Як Путін зганьбився біля порожньої АЗС? Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Ексголовком Валерій Залужний продовжує очолювати політичні рейтинги довіри, залишаючись ключовим потенційним конкурентом чинного президента на гіпотетичних виборах. Його підтримка залишається стабільно високою попри власні суперечливі публічні заяви, скандали довкола дисертації та списання через ВЛК, а також рішення Володимира Зеленського відправити його послом до Лондона. Сам Залужний досі публічно не заявив, на яке місце і крісло претендує в політиці, хоча, можливо, саме ця мовчанка працює не всупереч, а завдяки. У цьому випуску аналізую одну з нечастих публічних розмов Залужного, яка дає можливість скласти об'єктивне враження про його реальні погляди та про те, як він мислить.В інтерв'ю дипломату Валерію Чалому (повне інтерв'ю 👉 https://youtu.be/sdLgP7P1NWE?si=HeBsqEtQA6wPAfsS) тут ексголовком прояснив свою нещодавню заяву щодо НАТО: з його слів стає зрозуміло, що він вважає військові доктрини Альянсу безнадійно застарілими, а сам блок – нерелевантним сучасним геополітичним викликам. Також він жорстко прокоментував майбутню роль нашої держави в європейській безпеці, застерігши партнерів від спроб перетворити ЗСУ на своєрідну ПВК, яка захищатиме континент виключно українським ресурсом. Окремої уваги заслуговують його думки про неминучість нової "Ялти" – ексголовком заявив, що війна на виснаження змусить світ іти на глобальний переділ порядку, де і Україна, і Росія отримають територіальні рішення, якими будуть стовідсотково незадоволені.Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Вищий антикорупційний суд дещо пом'якшив запобіжний захід для ексголови ОП Андрія Єрмака, дозволивши йому виїжджати за межі столиці попри наявність електронного браслета. Як стало відомо під час судового засідання, судді пішли на поступки через відповідні клопотання низки військових командирів – і це попри категоричні заперечення антикорупційної прокуратури. Відтепер фігурант має законне право відвідувати низку прифронтових регіонів, зокрема Донецьку, Запорізьку, Харківську та Херсонську області, нібито задля участі в проєкті правової допомоги військовослужбовцям. Прокурор САП марно намагався довести суду, що Єрмак є лише організатором цієї ініціативи, а отже, цілком здатен виконувати свої функції віддалено, не залишаючи дозволену територію Київщини.Водночас свіжі соціологічні дослідження фіксують відчутне падіння рівня довіри до президента Володимира Зеленського на тлі резонансного звільнення міністра оборони Михайла Федорова. За даними нового опитування КМІС, глава держави опинився лише на четвертому місці, поступившись лідерством Валерію Залужному, самому Федорову та Кирилу Буданову. Експерти називають ці цифри прямим наслідком того, що суспільство сприйняло це звільнення як спробу захистити інтереси людей, які прагнуть дерибанити обмежений оборонний бюджет. Ситуацію підкреслюють і дані центру "SOCIS", згідно з якими майже половина українців вважає корупцію найбільшою загрозою для країни, а 57% опитаних покладають персональну відповідальність за її збереження саме на президента.Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Чому Михайло Федоров не йде у відкриту конфронтацію з Банковою? Що чекає на вуличні протести найближчим часом? Як старе "збройове лобі" повертає контроль над закупівлями? Хто та за що влаштовує інформаційні атаки на Юрія Ніколова?Ексочільник Міноборони Михайло Федоров взяв участь у стрімі Сергія Стерненка, де вкотре прокоментував своє звільнення та подальші перспективи. Він натякнув, що досі не виключає свого повернення на посаду, а також розповів про переданий наступнику план війни, необхідність зміни підходів до мобілізації, успішне випробування української балістики та виявлену у відомстві корупції. Проте ексміністр знову утримався від прямої критики Банкової, самого Зеленського та так і не назвав імена лобістів оборонних компаній, які продовжують впливати на процеси в міністерстві.Журналіст та редактор проєкту "Наші гроші" Юрій Ніколов вважає таку поведінку цілком очікуваною. За його словами, Федоров є ефективним "менеджером", а не політиком, який влаштовуватиме публічні конфронтації. Саме тому вуличні протести на підтримку ексміністра, за прогнозом розслідувача, приречені на згасання. Водночас Ніколов прокоментував інформаційні атаки на свою адресу, які почалися після його допису з порівнянням цін на дрони від Fire Point та їхні дешевші аналоги. Попри хвилю критики в соцмережах щодо некоректності таких порівнянь, журналіст наполягає на своєму: за його підрахунками, ці дрони обходяться бюджету вдвічі дорожче. Ніколов пояснює, що в умовах жорстко обмеженого фінансування відсутність конкуренції дозволяє виробнику диктувати ціни. На його думку, відкриті тендери дали б змогу купувати на ті самі гроші значно більше безпілотників під різні задачі фронту.Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з редактором "Наші гроші" Юрієм Ніколовим на каналі "Є ПИТАННЯ".

Вже колишній посол України у США Ольга Стефанішина, яка втратила посаду буквально за кілька днів після своїх впевнених заяв про те, що президент не планує її звільняти, отримала підозру від НАБУ і САП у незаконному збагаченні. Отже, всі конспірологічні теорії цих місяців виявилися правдою. Поки Банкова вчергове перетасовує посади, столиця оговтується від масованого балістичного удару: ППО не змогла перехопити жодну з понад двох десятків ракет, що призвело до руйнувань підприємств та загибелі людей. На тлі відмови США надати додаткові ракети для систем Patriot та новин про розгортання північнокорейських комплексів, питання фізичного виживання країни відсуває політичні ігри на другий план.За словами народного депутата Ярослава Железняка, влада свідомо ігнорує протести громадськості, а нові кадрові перестановки позбавлені будь-якої стратегічної логіки. Призначення вихідця з СБУ Євгена Хмари в Міноборони він називає відвертою помилкою через відсутність плану реформ, а переведення Рустема Умєрова до розвідки пояснює виключно потребою зберегти за ним статус закритого перемовника з американськими партнерами. Окрім кадрового хаосу, парламентар попереджає про критичну ситуацію в енергетиці, уряд фактично провалив підготовку до зими, згаявши час на побудову надійного захисту інфраструктури.Навіщо Умєрову насправді віддали посаду голови зовнішньої розвідки? Чому призначення Євгена Хмари в Міноборони називають помилкою Банкової? Хто поїде послом до Вашингтона? Чи стане Буданов наступним кандидатом на "виліт" з команди президента? Чи встигне новий уряд підготуватися до зими та чи існує план "Б"?Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з народним депутатом Ярославом Железняком ‪@ЗалізнийНардеп‬

Професійні розвідники шоковані рішенням Зеленського призначити Рустема Умєрова на посаду голови Служби зовнішньої розвідки, адже СЗР – це "інтимна частина управління державою", яку не можна покладати на друзів чи ділків, цитує видання "Ліга.net" свої джерела в дипкорпусі. Аналітикиня Фонду "Демократичні ініціативи" Марія Золкіна назвала призначення проявом непотизму та нагородженням посадою виключно за особисту лояльність до президента. Народна депутатка від фракції "Голос" Соломія Бобровська вважає це серйозною помилкою, заявляючи, що розвалювати стратегічні інституції заради політичної доцільності – це колапс держави. Її колега по фракції Роман Костенко в коментарі "Українській правді" наголосив, що СЗР мають очолювати професіонали з досвідом у розвідці, а не сторонні команди радників. Схожу думку висловила голова Комітету ВР з питань інтеграції до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, зазначивши, що нині на держслужбі цінується не ефективність, а лояльність, тоді як "інтелект і репутація не в моді". Які загрози вбачають у призначенні Умєрова на нову посаду? Чому Залужний публічно розкритикував НАТО? Хто може стати новим послом у США? Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Днями колишній міністр оборони Михайло Федоров дав велике інтерв'ю "Українській правді", у якому розлого прокоментував причини свого звільнення з Міноборони. За словами ексміністра, ключовим фактором відставки став опір реформуванню оборонних закупівель з боку приватних компаній та тиск на його команду. Федоров стверджує, що зачепив інтереси гравців, які були зацікавлені у збереженні старих правил на ринку, проте конкретних прізвищ він знову не назвав.Політолог Ігор Рейтерович висловив думку, що президент остаточно закрив двері до оборонного відомства для Михайла Федорова, зробивши ставку на нове керівництво. Аналізуючи заяви ексміністра, експерт зазначає, що той опинився у своєрідній пастці. На думку Рейтеровича, якщо у своїх наступних виступах Федоров так і не озвучить конкретні імена лобістів, це поставить хрест на його політичних перспективах, оскільки серйозні звинувачення без доказів не мають жодної ваги. Водночас політолог звертає увагу на глибшу проблему, яку оголив цей кадровий скандал – появу в Україні нових "мілтек-олігархів". Експерт наголошує, що окремі тіньові гравці та приватні компанії, використовуючи зв'язки, отримують неконкурентні переваги на державних тендерах, капіталізуються на мільярди та фактично монополізують ринок, що свідчить про прямий конфлікт інтересів в оборонній сфері.Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з політологом Ігорем Рейтеровичем (‪@IhorReiterovych‬).

У липні наступного року спливають повноваження чинного голови САП Олександра Клименка. Радіна попереджає про "базовий сценарій": після завершення його повноважень контроль над антикорупційною прокуратурою та її справами автоматично перейде до генерального прокурора, а конкурс на нового очільника перетворять на затяжне "шоу абсурду". Саботаж реформ спостерігається і в ДБР, де профільний парламентський комітет роками блокує законопроєкт про перезавантаження відомства. І це відбувається на тлі гучних розслідувань, коли родичі керівництва ДБР скуповують понад сотню квартир за безцінь у забудовників, провадження щодо яких саме ж бюро і "ховає". Парламентарка переконана, що на ДБР також чекає сценарій збереження "ручного управління".Чи дійсно Банкова розраховує перечекати протести? Як влада планує "хакнути" незалежність антикорупційної прокуратури? Хто роками блокує перезавантаження ДБР? Та чи закриє ЄС очі на провали з верховенством права в Україні?Про все це і не тільки – в інтерв'ю Олени Трибушної з головою антикорупційного комітету парламенту Анастасією Радіною.

Президент Володимир Зеленський призначив Рустема Умєрова новим очільником Служби зовнішньої розвідки України (СЗР). Водночас його попередню посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони обійме колишній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, про що свідчать відповідні укази. За інформацією видання "Дзеркало тижня", перехід Умєрова на нову посаду був погоджений із колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком, який нібито продовжує курувати роботу розвідки. Журналісти видання також зазначають, що такий кадровий крок дозволить Умєрову й надалі залишатися на чолі української делегації під час мирних переговорів.Сам Володимир Зеленський пояснив, що нова посада дасть змогу Умєрову ефективніше координувати роботу з міжнародними партнерами та консолідувати зусилля щодо завершення війни. Колишній посол України у США Валерій Чалий публічно розкритикував це рішення, назвавши його не свідченням ефективної кадрової політики, а стратегією "затикання дірок". Дипломат наголосив – таку специфічну структуру мають очолювати професійні офіцери відомства, а не посадовці, які постійно змінюють міністерські крісла. Крісло керівника СЗР залишалося вакантним із січня 2026 року, відколи Олега Іващенка перевели на посаду начальника Головного управління розвідки Міноборони замість Кирила Буданова, якого забрали до Офісу президента.Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Президент Володимир Зеленський здійснив візит до США, який американські медіа вже встигли назвати значним успіхом у переконанні Вашингтона щодо спроможності України виграти війну. Водночас склад української делегації у Білому домі викликав дискусії через присутність посадовців, які або втратили свої крісла під час останніх урядових перестановок, або можуть стати фігурантами розслідувань антикорупційних органів. Зокрема, главу держави супроводжував голова президентської фракції Давид Арахамія, якому, як стверджують ЗМІ, з дня на день можуть вручити підозру в корупції за систематичний підкуп нардепів і якого вважають одним із головних архітекторів відставки міністра оборони Михайла Федорова та політичної кризи, в яку країна поринула після неї.Ключовим досягненням поїздки стало процедурне голосування в Сенаті США за законопроєкт щодо запровадження жорстких санкцій проти російської нафти. Цей документ передбачає можливість введення мита у 500% на товари з РФ та 100% для держав, які допомагають Кремлю обходити обмеження. Під час зустрічей українська сторона також наголосила на екстреній необхідності отримання ракет до систем Patriot, щоб уникнути руйнування енергосистеми до зими. Проте остаточний вплив нових санкцій залишається під питанням, адже документ містить винятки, які залишають адміністрації США широкий простір для маневру щодо їх застосування.Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

В Офісі Президента остаточно визначилися щодо долі Михайла Федорова – його не повертатимуть у Міністерство оборони, а керуватиме і надалі відомством Євген Хмара. За даними джерел "РБК-Україна", Володимир Зеленський вважає питання закритим через небажання пробачати ексміністру публічну незгоду та ультиматуми. У політичних колах справжньою причиною кадрових рішень називають вплив "збройового лобі". Журналіст "Української правди" Михайло Ткач оприлюднив деталі, які вказують на прямий інтерес компанії Fire Point та її власника Дениса Штілермана, якого пов'язують із Тимуром Міндічем, в усуненні Федорова через незадоволення обсягами оборонних замовлень. Крім того, наведені у розслідуванні фрагменти переписок свідчать, що екскерівник ОП Андрій Єрмак міг впливати на кар'єру ексміністра, спираючись на поради власної ворожки. Вона прямо рекомендувала штучно викликати у Володимира Зеленського страх конкуренції, переконуючи, що Федоров швидко наростить рейтинг і згодом "підсидить" президента.Паралельно з внутрішньою кризою Володимир Зеленський провів закриту зустріч із Дональдом Трампом у Вашингтоні. Видання "The Wall Street Journal" зазначає, що їхні стосунки значно покращилися завдяки успіхам українських дронів на фронті, спілкуванню Трампа з Олександром Усиком та адвокації з боку європейських лідерів.Яку роль у відставці Федорова відіграли "збройове лобі" та впливові еліти? Що саме гадалка радила Єрмаку робити з Федоровим? Коли буде нова хвиля масштабних протестів? Чи доведе НАБУ причетність Арахамії до "зарплат у конвертах" для нардепів? Як змінилося ставлення Дональда Трампа до України? Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Європейський парламент висловив занепокоєння повільними темпами виконання 10-пунктного плану пріоритетних реформ, відомого як "план Качки-Кос". За даними моніторингу експертів, станом на літо 2026 року Україна реалізувала лише близько 15% запланованих заходів. Тодішній віцепрем'єр Тарас Качка називав цю цифру некоректною та занадто критичною, наголошуючи, що левова частка роботи над реформами відбувається поза стінами парламенту. Проте невдовзі уряд Юлії Свириденко пішов у відставку, а під час формування нового Кабміну Тараса Качку не перепризначили на посаду віцепрем’єра з євроінтеграції. Низка експертів припускає, що саме незадовільна динаміка впровадження цих реформ коштувала йому крісла. Невдовзі ексміністр продовжить кар'єру в Брюсселі як представник України при ЄС.Сам Тарас Качка пояснює такі кадрові зміни звичайною "демократичною ротацією" і не вважає це покаранням за відсутність результатів. Відтермінування відкриття нових переговорних кластерів з ЄС він пов'язує не з українськими недопрацюваннями, а з позицією Угорщини, яка взяла додатковий час на вивчення документів.Чому насправді розпустили уряд? Як у ЄС сприймають наші антикорупційні реформи? Що європейці думають про торішню спробу ліквідувати НАБУ? Коли Україна реально вступить до Євросоюзу?Про все це і не тільки – в інтерв'ю Олени Трибушної з колишнім віцепрем’єром з євроінтеграції Тарасом Качкою.

24 липня офіційно сплив час ультиматуму, який мітингувальники висунули владі з вимогою повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони. Володимир Зеленський проігнорував заклик суспільства.Виконавча директорка ЦПК Дар'я Каленюк наголошує, що рішення влади позбутися Федорова – це свідомий злочин, наслідки якого вимірюватимуться не лише розкраденими мільярдами, а й втраченими життями українців. За її словами, міжнародні партнери шоковані кадровими змінами та вже почали гальмувати передачу зброї й виділення 60 мільярдів євро кредиту. Каленюк пояснює, що Євген Хмара стане лише красивим "фасадом" для корупційних апетитів окремих чиновників та президентського оточення.Що означає безстроковий протест і як акція розвиватиметься далі після завершення ультиматуму? Як відставка Федорова впливає на надання Україні 60 мільярдів євро та зброї? Які кадрові зміни відбулися в Міністерстві оборони разом зі звільненням Федорова? Чому Федоров відмовився від запропонованої посади віцепрем'єра?#єПитання #ОленаТрибушна #Федоров #Зеленський #мітинги #протести

Хоча Банкова спробувала зняти суспільну напругу, виконавши одну з вимог вулиці та призначивши нового головнокомандувача Михайла Драпатого замість Олександра Сирського, масштабні протести не вщухають. Оскільки головна вимога залишається незадоволеною, акції тривають, а Зеленському висунули жорсткий ультиматум. Якщо до кінця п'ятниці Михайла Федорова не повернуть на посаду міністра оборони, протест перетвориться на безстроковий.Колишній голова компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький заявив, що справжньою причиною відставки міністра стала його спроба зламати корупційний статус-кво та змінити правила розподілу оборонного бюджету. За його словами, це кадрове рішення є прямим продовженням тенденцій "Міндічгейту", коли інтереси країни приносяться в жертву вузькокорпоративним вигодам. Кудрицький переконаний, що проста заміна головкома не усуне системні проблеми – для ефективної протидії корупції в Міноборони потрібен самостійний політичний гравець із потужною підтримкою суспільства та західних партнерів, яким і був Федоров.Чи зможе новий уряд захистити оборонний бюджет від корупційних схем? Чи існує реальний ризик силового розгону протестів та якими будуть наслідки? Чому фігуранти "Міндічгейту" досі зберігають вплив в "Енергоатомі"? Про все це і не тільки – в інтерв'ю Олени Трибушної з ексголовою "Укренерго" Володимиром Кудрицьким.

На тлі масових протестів президент Володимир Зеленський відправив у відставку головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, призначивши на його місце Михайла Драпатого. Ці кадрові рішення були ухвалені після тижня вуличних акцій, учасники яких висували дві ключові вимоги: зміну військового керівництва та повернення Михайла Федорова в Міністерство оборони. Оскільки наразі виконано лише одну з умов, мітингувальники планують продовжувати протести.Керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що ключовою причиною кадрових змін є намагання контролювати розподіл 60 мільярдів євро європейської допомоги. За його словами, ексміністр почав впроваджувати конкурентні оборонні закупівлі – це зачепило фінансові інтереси впливових осіб. Шабунін наголошує, що призначення нового головкома не усуває корупційних ризиків, адже військове командування впливає лише на формування потреб, а не обирає постачальників напряму. Громадський діяч переконаний, що виключно незалежний контроль гарантує прозоре використання цих коштів та їх інвестування в український військово-промисловий комплекс.Чи змінить Зеленський рішення щодо Михайла Федорова під тиском вулиці? Як нові призначення вплинуть на забезпечення фронту та міжнародну допомогу? Якими будуть перші кроки Михайла Драпатого та чи вдасться створити прозору систему оборонних закупівель? До чого призведе ігнорування протестів під час війни?Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з керівником "Центру протидії корупції" Віталієм Шабуніним.

Учасники акцій протесту у Києві висунули президенту Володимиру Зеленському жорсткий ультиматум: до п'ятниці звільнити головнокомандувача Олександра Сирського та повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони, інакше розпочнуться безстрокові мітинги. За даними Financial Times, Зеленський запропонував Федорову керівну посаду в РНБО з прямим доступом до президента та широким мандатом – контролювати оборонні інновації, реформу армії, масштабування виробництва далекобійної зброї та залучення іноземних інвестицій. Однак ексміністр відхилив усі альтернативи, заявивши, що погодиться лише на крісло очільника Міноборони. На Банковій вже триває кастинг на нового Головкома. Як повідомляють Bloomberg та Українська правда із посиланням на власні джерела, потенційно розглядаються чотири кандидатури: командувач угруповання Об'єднаних сил Михайло Драпатий, командувач ДШВ Олег Апостол, а також командири Андрій Білецький та Денис Прокопенко (Редіс).За словами політолога Ігоря Рейтеровича, Офіс Президента власноруч створив цю управлінську кризу, адже у конфлікті двох ключових фігур потрібно було або залишати обох, або звільняти обох одночасно. Експерт переконаний, що відставка Сирського – це вже лише питання часу. Також політолог припускає, що вихід із глухого кута могла б знайти Верховна Рада, якби депутати зібрали голоси та самостійно призначили повноцінного міністра оборони.Чому Федоров відмовив Зеленському? Чи дійсно Андрій Єрмак порадив Зеленському звільнити міністра оборони? Хто стане новим Головкомом ЗСУ замість Сирського? Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з політологом Ігорем Рейтеровичем(‪@IhorReiterovych‬).

Одним із головних архітекторів рішення Зеленського про відставку Михайла Федорова називають голову парламентської фракції "Слуга народу" Давида Арахамію. За оцінками видання "Дзеркало тижня", політик вийшов за межі своїх повноважень у Раді, заповнивши вакуум впливу після Андрія Єрмака, та діє горизонтально, маневруючи між інтересами різних груп. За пропозицією президента новий прем'єр-міністр Сергій Корецький вже затвердив генерала Євгенія Хмару тимчасовим виконувачем обов'язків міністра оборони. Але також, як повідмоляє Financial Times, Зеленський розглядає можливість звільнення головкома Сирського на тлі протестів.Народний депутат Ярослав Железняк переконаний, що справжньою причиною звільнення Михайла Федорова є побоювання Володимира Зеленського щодо появи реального політичного конкурента. За словами політика, ексочільник Міноборони акумулював на собі суспільний позитив, залишаючи Офісу Президента суцільний негатив. Також Железняк зазначає, що Давид Арахамія зараз фактично став другою людиною в державі: він конструює роботу парламенту та вибудовує власну інфраструктуру впливу, тоді як Андрій Єрмак остаточно втратив позиції на політичній арені.Чи справді Давид Арахамія став другою людиною в державі? Чому саме Євгенія Хмару призначили тимчасовим очільником Міноборони? Чи можуть вуличні протести змусити владу переглянути свої кадрові рішення?Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з народним депутатом Ярославом Железняком  @ЗалізнийНардеп 

Володимир Зеленський розглядає можливість звільнення Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського і заради пошуку заміни проводить співбесіди з командирами різних рівнів. Водночас західні партнери та медіа сприйняли останні кадрові рішення Банкової вкрай критично, відверто не розуміючи логіки усунення міністра Федорова, який робив ставку на інновації. Британська The Times припускає, що відставка Михайла Федорова може стати чи не найбільшою помилкою Зеленського за час президентства, а Bloomberg, посилаючись на європейських дипломатів, описує це рішення як шкідливе для країни. Більше того, одразу кілька авторитетних видань, серед яких The New York Times, The Guardian та австрійська Der Standard, сходяться на тому, що кадрові рокіровки є політично вмотивованими: на їхню думку, Офіс Президента систематично позбувається надто популярних фігур, вбачаючи у них потенційних конкурентів. Тим часом у лавах ЗСУ, як зазначають волонтери та свідчать публікації військових у соцмережах, спроби командування штучно відновити репутацію чинного Головкома викликали зворотний ефект і лише посилили внутрішній спротив. Вказівка "згори" записувати ролики на підтримку Сирського на тлі негласної заборони критикувати керівництво відверто обурила армію. У відповідь на цей тиск мережу накрив шквал критики, а військові почали демонстративно публікувати фотографії розірваних грамот від командувача. Волонтер так ексрадник міністра оборони Сергій Стерненко публічно закликав команду Сирського зупинити спроби змусити армію мовчати. Яку посаду Банкова насправді готує для Михайла Федорова? Чи наважиться Зеленський звільнити Олександра Сирського та хто може стати новим Головкомом? Чи справді Рустема Умєрова можуть призначити спецпосланником у США? Чому сценарії з "плівок Міндіча" раптом починають збуватися?Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Кадрові перестановки в українському уряді продовжують викликати суспільний резонанс, насамперед через усунення міністра оборони Михайла Федорова. Хоча офіційною причиною такого кроку Володимир Зеленський назвав публічний конфлікт між очільником міністерства та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, ситуація виглядає значно складнішою. Видання "Українська правда" писало, що саме в той момент, коли у Зеленського фіналізували кадрову перестановку із заміною Федорова, колишній голова Офісу Президента Андрій Єрмак перебував на пункті управління головкома Сирського в одній із прифронтових областей. Багато експертів схиляється до думки, що екстрене перезавантаження всього Кабміну, включно з Юлією Свириденко, було лише своєрідною ширмою для того, щоб позбутися саме очільника Міноборони. Політичний оглядач видання "Українська правда" Роман Романюк переконаний, що справжньою причиною усунення міністра став масштабний спротив старої системи та генералітету новим правилам оборонних закупівель. За його словами, Федоров своїм радикальним переглядом принципів постачання зброї зламав звичні схеми гравців тіньового ринку, що зробило цей конфлікт нестерпним для Банкової. Аналітик вважає, що Зеленський у цьому протистоянні свідомо обрав бік консервативного підходу до ведення війни, однак тим самим він власноруч створює собі нового потужного політичного конкурента на майбутнє.Про все це і не тільки – у розмові ведучої каналу "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з політичним оглядачем Романом Романюком.

Зранку 16 липня в Києві та багатьох інших містах України спалахнули акції протесту проти намірів Володимира Зеленського остаточно усунути Михайла Федорова та відмовитися подавати його кандидатуру на посаду міністра оборони до нового уряду, мотивуючи це постійним конфліктом Федорова з головкомом Олександром Сирським. Напередодні стало відомо, що після відставки Кабміну Юлії Свириденко замість Федорова президент планував запропонувати очільника МВС Ігоря Клименка. Після значного резонансу та протестів у фракції "Слуга народу" заявили, що Клименко нібито сам відмовився від посади. Водночас народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що насправді провладній фракції просто не вдалося б зібрати необхідні голоси за це призначення. На тлі цих подій Михайло Федоров провів гучний брифінг для журналістів і депутатів.Особливу увагу під час свого виступу Михайло Федоров приділив темі відкритого конфлікту з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. За словами Федорова, протистояння між відомствами виникло через глибокі системні розбіжності та небажання традиційного генералітету реформувати армію. Федоров стверджує, що був готовий продовжувати роботу з чинним військовим керівництвом, проте всі ініціативи міністерства свідомо блокувалися Генштабом. Зрештою, за версією Федорова, Сирський замість прямої комунікації вдався до кулуарних інтриг та поставив вищому керівництву держави політичний ультиматум щодо відставки міністра оборони. Хоча Федоров публічно визнає заслуги командування на початку вторгнення у 2022 році, його позиція однозначна: без кардинальної зміни підходів, інновацій та прозорості у війську перемога над Росією опиняється під загрозою.

У Києві пройшли акції протесту проти намірів Зеленського не подавати кандидатуру Михайла Федорова на посаду міністра оборони в новому уряді. Ключовою причиною такого кадрового кроку став відкритий публічний конфлікт між очільником міністерства та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. За словами Федорова, традиційний генералітет свідомо блокує технологічні інновації, а сам головком уникає відвертих розмов про проблеми та вдається до кулуарних інтриг. Зі свого боку Сирський, як стверджує ексміністр, поставив вищому керівництву держави жорсткий політичний ультиматум щодо зміни очільника Міноборони. Журналіст та редактор проєкту "Наші гроші" Юрій Ніколов зазначає, що справжньою причиною усунення міністра стала його спроба зламати систему тіньових закупівель. За його словами, переведення постачання дронів на конкурентні торги позбавило б частину генералітету багатомільярдних надприбутків, що спровокувало замовні медіаатаки та тиск на президента. Ніколов переконаний, що в цьому протистоянні влада стала на бік консервативного військового керівництва, а ймовірне призначення силовика на місце Федорова свідчить про загальний дрейф держави в бік поліцейських методів.Хто причетний до масштабних медійних атак на Федорова, та чи справді за купівлею найбільших анонімних телеграм-каналів стоїть Давид Арахамія? До чого призведе рішення Зеленського? Чи наважиться Банкова відправити у відставку Сирського? І чому вибір президента неминуче призведе до втрати технологічної переваги у війні?Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з редактором "Наші гроші" Юрієм Ніколовим на каналі "Є ПИТАННЯ".

Доля міністра оборони Михайла Федорова досі залишається невизначеною. Чутки про його відставку ширяться кілька днів. За даними The Economist, міністр зіткнувся з опором генералів та особисто головкома Олександра Сирського через різні підходи до управління армією. Водночас проти Федорова розгорнули масштабну медійну кампанію в анонімних Telegram-каналах. Сергій Стерненко та журналіст Юрій Ніколов пов'язують ці атаки з новими правилами тендерів. За їхніми даними, прозорі закупівлі зачепили інтереси впливових політиків з монобільшості, які раніше отримували контракти без конкуренції. Тепер остаточне кадрове рішення за президентом. Сам Зеленський заявив, що остаточного рішення щодо Федорова ще не ухвалив – це питання обговорять перед кадровим засіданням фракції "Слуга народу".Чи збереже Михайло Федоров посаду в новому уряді? Хто увійде до нового складу Кабінету міністрів? Чи справді Кирила Буданова готують на місце міністра оборони? Які наслідки для реформ матиме відставка Тараса Качки? Яке міністерство може очолити Віталій Кім?Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Верховна Рада відправила у відставку прем'єр-міністерку України Юлію Свириденко. Разом із нею йде весь чинний склад Кабінету Міністрів, хоча урядовці продовжуватимуть виконувати свої обов'язки до формування та початку роботи нового Кабміну. Після активних чуток у ЗМІ про "вікно можливостей" Банкова, судячи з усього, остаточно попрощалася з ілюзіями щодо проведення виборів восени. Плани на швидкі переговори провалилися, Росія робить ставку на затяжну війну, а Україна готується до вкрай важкої зими в умовах дефіциту ракет для систем ППО.На думку політолога Ігоря Рейтеровича, кадрова заміна усього Кабміну напередодні опалювального сезону є ризикованим експериментом під час війни. Експерт вважає, що Банкова шукає більш самостійних та ініціативних управлінців під важку зиму, але новий уряд все одно буде повністю кадрово залежним від Офісу Президента та виконуватиме роль "буфера" у разі майбутніх криз.За що насправді відправили у відставку уряд Юлії Свириденко? Кого призначать новим прем'єр-міністром? Що відомо про потенційного очільника уряду Сергія Корецького? Чи збереже свою посаду міністр оборони Михайло Федоров? Через що конфліктують Кирило Буданов та ймовірний новий голова СБУ?Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з політологом Ігорем Рейтеровичем( @IhorReiterovych ).

В Україні готується чергове екстрене перезавантаження Кабінету Міністрів, який пропрацював у поточному складі менше року. Про намір оновити уряд та змінити посаду прем'єр-міністерки Юлії Свириденко офіційно заявив президент Володимир Зеленський. Після співбесід глави держави з кандидатами найімовірнішим претендентом на прем'єрське крісло називають голову НАК "Нафтогаз України" Сергія Корецького. Не виключають, що "жертвою" цих ротацій може стати міністр оборони Михайло Федоров.На думку народного депутата Ярослава Железняка, справжньою причиною екстреної заміни Кабміну є відсутність реальних результатів управління та бажання влади створити видимість змін для суспільства. Політик вважає, що ймовірне звільнення очільника Міноборони може бути продиктоване виключно політичною конкуренцією та занепокоєнням Банкової щодо його рейтингів.Тому сьогодні з народним депутатом Ярославом Железняком говоримо про таке:Чому насправді Зеленський вирішив змінити склад уряду? Чи дійсно планується відставка Михайла Федорова? Чи підтримає парламент масштабні кадрові ротації в Кабміні? Чому Залужний "не може критикувати" Зеленського? За що Стефанішину відкликають з посади посла в США? Чи звільнять директора ДБР Сухачова?

Другим тригером тижня стали санкції РНБО. Верховний Суд відмовив п’ятому президенту Порошенко у скасуванні обмежень, які Зеленський запровадив минулого року в пакеті з Коломойським, Боголюбовим, Жеваго та Медведчуком. Ці санкції називали "політичними" навіть критики колишьного президента. Порошенко півтора року оскаржував рішення, але отримав фінальну відмову у Верховному Суді – органі, псевдо "реформу" якого провели за його ж каденції. Після тієї реформи голову суду ув’язнили за хабар у 3 мільйони доларів, низку суддів підозрюють у роботі "на конвертах", а заступника голови вигнали через російський паспорт. Порошенко очевидно піде далі судитись в Європейські суди. Але його наступника життя не вчить ще більше ніж не вчить всіх інших. Зеленський увів у дію рішення РНБО про санкції проти колишнього народного депутата Борислава Берези. Береза заявив, що пов'язує це і з критикою влади – і з бажаням Зеленського і РНБО за його рахунок відвернути увагу від зняття санкцій з іншого фігуранта списків, який раптом став потрібен владі.Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з головою Інституту світової політики Віктором Шлінчаком.

Печерський суд Києва своєю ухвалою заборонив Центру протидії корупції та журналістам публікувати або розповідати про розслідування щодо походження 143 об'єктів нерухомості, які належать брату директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова. Рішення про блокування матеріалу ухвалили ще до отримання офіційного позову по суті, одразу після того, як розслідувачі надіслали фігурантам запити для коментарів.Виконавча директорка ЦПК Дарія Каленюк заявила, що такі дії суду є небезпечним прецедентом та цензурою, якої не було навіть за часів президентства Віктора Януковича. За її словами, замість захисту державних інтересів керівництво ДБР використовує свій ресурс для переслідування розслідувачів та збереження власних матеріальних статків. Також вона зазначила, що влада свідомо відтягує реформу відомства – пряму вимогу ЄС, щоб за старими правилами призначити на посаду чергового підконтрольного очільника.Чи побачить суспільство заблоковане судом розслідування про майно родини керівника ДБР? Чому президент Володимир Зеленський публічно не коментує сутички та напад на військовослужбовців ТЦК у Львові? З яких причин слідчі ДБР та прокуратури прийшли з обшуками до виробника дронів "Вирій? Чи виконає Україна євроінтеграційну умову щодо перезавантаження Державного бюро розслідувань?Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з виконавчою директоркою ЦПК Дарією Каленюк.

Останнім часом у політичних колах активно обговорюється інформація про ймовірну підготовку Офісом Президента до проведення виборів уже цієї осені. Поштовхом до пошуку такого "вікна можливостей", на думку експертів, стала стабілізація рейтингів Володимира Зеленського на тлі успішних українських ударів по російській інфраструктурі. На Банковій розуміють, що після завершення гарячої фази війни увага суспільства переключиться на складні внутрішні проблеми, що може суттєво ускладнити переобрання Зеленського. Політолог Ігор Рейтерович вважає, що влада розглядає цей процес не як класичні вибори, а як плебісцит довіри, для якого намагається нівелювати участь сильних конкурентів. При цьому голова Офісу Президента Кирило Буданов, на думку експерта, може стати для Банкової більш непередбачуваним опонентом, ніж ексголовком Валерій Залужний. Рейтерович зазначає, що найкращим сценарієм для Зеленського було б виконання обіцянки про один термін, адже це дозволило б йому залишитися в історії лідером, який не програв, і навіть теоретично уникнути майбутніх розслідувань НАБУ. Проте політолог сумнівається, що президент обере цей шлях, вказуючи на спрямовані інформаційні кампанії щодо зміни Конституції та посилення президентських повноважень.Як удари по РФ впливають на рейтинги Зеленського? Що чекає на президента після завершення війни? Чи дійсно можуть провести вибори без скасування воєнного стану? Чи розглядають на Банковій відмову Зеленського від другого терміну?Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з політологом Ігорем Рейтеровичем.

Через пару тижнів виповниться річниця з того моменту, як Банкова разом з парламентом спробували знести антикорупційну інфраструктуру в Україні – ліквідувати НАБУ та САП. Пройшов майже рік, і напередодні цієї дати ми пропонуємо проаналізувати, що відбулось за цей час. Разом з журналістом, редактором видання "Наші гроші" Юрієм Ніколовим аналізуємо, що було б, якби тоді суспільство і західні партнери не зреагували на ці дії. Говоримо про те, як запобігти тому, щоб подібне не повторилося знову, адже спроби тиску нікуди не зникли. @ЮрійНіколов  На думку Юрія Ніколова, саме збереження незалежності НАБУ і САП дозволило зламати старі схеми в оборонному секторі та відкрило шлях до масових закупівель дронів для фронту. Журналіст наголошує, що корупція завжди породжує управлінську некомпетентність, яка під час війни веде до поразки. Він вважає, що робота антикорупційних органів стала інституційним запобіжником, який не дозволив країні скотитися до автократичної моделі управління.Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з редактором "Наші гроші" Юрієм Ніколовим на каналі "Є ПИТАННЯ".

Дипломат Роман Безсмертний - про ідею Банкової провести президентські вибори восени, візити Лукашенка в Москву і Пекін і блокаду Криму

Спроби військової блокади Криму поступово стають однією з ключових точок тиску на Росію у цій війні. Систематичне знищення логістичних шляхів, НПЗ, переправ та військових баз на півострові позбавляє окупантів можливості утримувати там своє угруповання. Без стабільного забезпечення Крим перетворюється для Москви з "непотоплюваного авіаносця" на непосильний економічний та військовий тягар, що б'є не лише по бюджету РФ, але й по стабільності путінського режиму.Валерій Чалий вважає, що втрата логістичних шляхів остаточно робить Крим "валізою без ручки" для Кремля. На його думку, саме успішна блокада півострова здатна стати тим "чорним лебедем", який похитне владу Путіна зсередини, адже зруйнує головний міф про безпеку та імперську велич. Водночас дипломат підкреслив, що загнаний у кут диктатор може вдатися до найгірших сценаріїв: якщо Росія зрозуміє, що не зможе втримати Крим, вона здатна влаштувати там екологічну та гуманітарну катастрофу за принципом "не діставайся ж ти нікому".Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з дипломатом Валерієм Чалим на каналі "Є ПИТАННЯ".

Минулого тижня на Банковій відбулася таємна зустріч Володимира Зеленського та Валерія Залужного, про деталі якої дізналася "Українська правда". Хоча формально посла викликали до Києва через зміну уряду у Великій Британії, справжньою метою глави держави було з'ясувати політичні амбіції ексголовкома. За даними журналістів, Зеленський заявив про ймовірне "вікно можливостей" для проведення президентських виборів уже цієї осені та спробував обережно переконати Залужного не балотуватися, аби уникнути ризиків політичного розколу в країні. Проте на пряме запитання президента, чи планує він брати участь у перегонах, генерал відповів однозначним "Так, буду".Зрозумівши, що головний конкурент не збирається відступати, Офіс президента підключив до кулуарних перемовин посередників. Переконувати Залужного взялися секретар РНБО Рустем Умєров та голова президентської фракції Давид Арахамія, які знову почали тиснути аргументами про небезпеку конфліктної кампанії під час війни. Втім, навіть після умовлянь посланців Банкової у стилі "Брат, але ти подумай ще раз", позиція ексголовкома залишилася незмінною. Відтак, якщо восени влада справді запустить виборчий процес під приводом припинення вогню, за президентське крісло змагатимуться як чинний глава держави, так і Валерій Залужний.

За даними НАБУ, народний депутат Микола Тищенко отримав підозру у справі про вимагання 1 мільйона доларів. Слідство зазначає, що парламентар вимагав кошти у представників одного з кол-центрів, обіцяючи створити проблеми їхнім конкурентам. Для цього він тривалий час використовував повноваження тимчасової слідчої комісії "Нацресурс", яка офіційно припинила діяльність ще у 2023 році, проте її назву повністю дублювала однойменна громадська організація, зареєстрована помічницею нардепа. Сам Тищенко ці звинувачення відкидає та заявляє, що ніколи не брав участі в роботі ТСК, яка фігурує в матеріалах провадження, і називає дії детективів тиском на законодавчу гілку влади.Тим часом у Монако стався вибух біля житлового будинку, внаслідок якого серйозно постраждав дніпровський бізнесмен Вадим Єрмолаєв та його родина. За інформацією ЗМІ та джерел у правоохоронних органах, цей замах може бути прямо пов'язаний із кримінальними розбірками навколо діяльності мережі дніпровських кол-центрів та тіньовим переділом бізнесу.У чому конкретно підозрюють Миколу Тищенка? Чи дійсно замах у Монако пов'язаний із дніпровськими кол-центрами? Чому Варшава погрожує заблокувати Україні шлях до ЄС? Які сценарії падіння режиму Путіна прогнозують на Заході?Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Остання доба виявилася вкрай насиченою на події навколо антикорупційних розслідувань та справ топпосадовців. Ексголова ОП Андрій Єрмак і далі носитиме електронний браслет – суд відмовився змінювати йому запобіжний захід. Нагадаємо, у рамках спецоперації "Мідас" НАБУ та САП його підозрюють у причетності до легалізації 460 млн грн незаконним шляхом. Тим часом за ексміністра енергетики Германа Галущенка – іншого фігуранта "плівок Міндіча", якого слідство пов'язує зі схемами в "Енергоатомі", – внесли заставу в розмірі 150 млн грн, тож він має вийти із СІЗО. Також підозру отримав народний депутат Микола Тищенко – за даними правоохоронців, він взяв понад мільйон доларів хабаря за "кришування" кол-центрів. А чинного нардепа від "Слуги народу" Сергія Кузьміних, якого детективи просили взяти під варту за систематичне ігнорування засідань, суд відправив лише під цілодобовий домашній арешт.У чому НАБУ звинувачує Тищенка? Чому депутат "Слуги народу" Кузьміних може уникнути покарання у кримінальній справі? Що змусило Лукашенка терміново летіти до Китаю? Як загроза втрати Криму примусить Кремль до переговорів? Чи справді Банкова свідомо йде на загострення конфлікту з Польщею?Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

За першу половину 2026 року Україна виконала "план Качки-Кос" лише на катастрофічні 15%. Це неформальна назва переліку із 10 пріоритетних євроінтеграційних реформ (із фокусом на правосуддя та боротьбу з корупцією), які Київ зобов’язався втілити до кінця року. Пакет реформ має на меті відновити довіру партнерів та розблокувати вступ до ЄС після торішньої атаки влади на НАБУ та САП. Проте, за підрахунками видання "Європейська правда", влада фактично провалила головні елементи судової реформи. А одну з ключових вимог – запровадження незалежного конкурсу на посаду генпрокурора – Кабмін навіть не починав виконувати (хоча ця вимога виникла саме через сумнівну роль чинного генпрокурора Кравченка в тиску на антикорупціонерів).Не дочекавшись уряду, голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна самостійно зареєструвала законопроєкт №15343 про конкурсний відбір очільника прокуратури. Однак нардеп Максим Бужанський одразу заявив, що парламент його ніколи не ухвалить. Юристка Центру протидії корупції Олена Щербан пояснює такий жорсткий опір страхом депутатів перед невідворотністю покарання. На її думку, політики панічно саботують відкритий конкурс, адже "ручний" прокурор є гарантією їхньої недоторканності – зараз він просто блокує реєстрацію кримінальних справ проти потрібних нардепів.Чи реально Україна ризикує залишитися без ЄС? Як європейські партнери відреагують на поточний темп виконання "плану Качки-Кос"? Чому Бужанський проти реформи прокуратури? Як хочуть ускладнити процедуру звільнення Генпрокурора у новому законопроєкті? Чому знову активізувалися старі кримінальні справи проти ЦПК?Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з головною юристкою Центру протидії корупції Оленою Щербан.

Кремль відкрито звинувачує Дональда Трампа у порушенні попередніх домовленостей. Водночас Путін наполягає на переговорах на основі сумнозвісних "стамбульських угод" та результатів зустрічі лідерів США і РФ на Алясці. Після нещодавнього саміту Великої сімки в Евіані та контактів американського президента з Володимиром Зеленським риторика Москви різко змінилася. Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков та заступник голови МЗС РФ Сергій Рябков заявили про нездатність Вашингтона дотримуватися обіцянок. Міністр закордонних справ Сергій Лавров взагалі стверджує, що зустріч в Анкориджі Захід використав виключно для виграшу часу та переозброєння української армії. Західні медіа пишуть про кардинальну зміну американської позиції. За даними видань Kyiv Independent та Financial Times, Дональд Трамп приватно порадив Володимиру Зеленському діяти сміливіше та висловив ентузіазм щодо українських далекобійних ударів по території Росії. Зміну курсу підтверджують і слова держсекретаря Марко Рубіо, який публічно заявив, що Москва навряд чи зможе досягти своїх цілей військовим шляхом. Лавров назвав інформацію про дозвіл США бомбити російські міста спробою видати бажане за дійсне. Але попри відверту істерику та публічні образи на адресу Сполучених Штатів, в РФ анонсували можливий приїзд спеціальних посланців Трампа Стівена Віткоффа та Джареда Кушнера, яких Кремль, за словами Лаврова, готовий повністю вислухати. Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив про готовність відновити переговори з Україною з тієї точки, на якій вони зупинилися. На думку публіциста Віталія Портникова подібна риторика є лише інформаційною пасткою на тлі рішень саміту Великої сімки. Він вважає, що насправді такі слова свідчать про підготовку Москви до більшої масштабізації війни та можливих гібридних атак по військових об'єктах у Європі. Портников також пояснює відсутність класичної політичної логіки у діях очільника Кремля. На думку публіциста російський лідер мислить виключно категоріями нескінченних "спецоперацій". Для нього ця війна нагадує їзду на велосипеді. Якщо перестати крутити педалі – уся система миттєво посиплеться. Водночас ізоляція Криму та успішні українські удари по російській логістиці стають дедалі болючішими для окупантів. Проте держава-агресор змушена продовжувати свою експансію виключно заради збереження власної внутрішньої стабільності.Чому Путін панічно боїться припинити бойові дії? Як Кремль відреагує на повну ізоляцію Криму і чи наважиться на застосування зброї "останньої надії"? Як РФ може використати Білорусь для удару по країнах Заходу? Чи змінить президент США Трамп свій курс щодо України? Чому у Польщі посилюється антиукраїнська риторика та яких помилок у відносинах припускається українська влада?Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з публіцистом Віталієм Портниковим.

НАБУ виявило засоби прослуховування у квартирі одного з детективів. За повідомленням бюро, співробітники СБУ встановили технічні пристрої в квартирі керівника одного з підрозділів детективів НАБУ. Щоб отримати доступ, представники СБУ використали помешкання поверхом вище, розказавши його власнику, що знизу живе нібито "російський агент". Той дозволив силовикам поставити прослушку сусіду знизу – яким насправді виявився детектив. Він бере участь у розслідуванні резонансних проваджень, зокрема щодо корупції на митниці, у правоохоронних органах та на держпідприємствах. В НАБУ почали розслідування та встановлюють усіх причетних до монтажу обладнання.Дехто з європейських лідерів таємно від інших європейців вступив у переговори з представниками Кремля. Як написали видання Bloomberg та Financial Times, керівник апарату президента Ради ЄС Антоніу Кошти – Педру Лурті – за останні кілька тижнів провів дві телефонні розмови з високопосадовцем, близьким до Путіна. У Кошти стверджують, що це було зроблено для відкриття каналів зв'язку, але по суті нічого не обговорювалося. За даними Politico, ці контакти викликали обурення ключових союзників у Європі. Макрон та Мерц виступили проти вступу в комунікацію з Путіним – і це спричинило конфронтацію та поділ лідерів ЄС на два табори.Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Уранці 18 червня Москва зазнала наймасштабнішої атаки безпілотників від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Як прозвітував мер Москви Сергій Собянін, російська ППО нібито збила майже двісті дронів. Під час відбиття атаки російські зенітники влучали у житлові будівлі та збивали безпілотники прямо на власні торговельні центри. Незважаючи на заяви влади, дронам вдалося прорвати ешелоновану оборону та вдруге за тиждень уразити московський нафтопереробний завод у Капотні, а очевидці у соцмережах масово публікували кадри пожеж на інших промислових об'єктах міста. Водночас агентство Reuters повідомляє, що через систематичні атаки на нафтогазову інфраструктуру Росія змушена вперше за довгий час екстрено імпортувати пальне морем з країн Азії задля покриття внутрішнього дефіциту.Народний депутат та очільник комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин зазначає, що російський глибинний народ почне прокидатися та ставити питання владі лише тоді, коли фізично відчує руйнівні наслідки війни у власних містах. Він переконаний у необхідності системного розхитування путінської імперії зсередини через підтримку поневолених національних республік, активісти яких вже зараз намагаються саботувати кремлівську мобілізацію.Окрім цього не оминули і про внутрішню політику. Обговорили абсурдну ситуацію у Верховній Раді, де підозрюваний у держзраді Нестор Шуфрич продовжує дистанційно голосувати на засіданнях комітетів. Ярослав Юрчишин також розповів про атаки "старих корумпованих еліт" на антикорупційні органи НАБУ і САП.Чи зможе палаюча Москва зупинити путінську агресію, чи це призведе до ще більшої ескалації? Яким чином Україна планує розвалити РФ зсередини? Як підозрюваний у держзраді Шуфрич продовжує ухвалювати закони перебуваючи під домашнім арештом? Хто зі старих еліт і далі намагається знищити НАБУ?

На саміті Великої сімки в Евіані європейським лідерам вдалося переконати Дональда Трампа повернутися до дипломатичного врегулювання війни в Україні. Як пишуть у західних медіа, в обмін на підтримку іранської угоди Трампа лідери G7 домоглися від нього готовності посилити санкційний тиск на російський нафтовий сектор. Політолог Ігор Рейтерович наголошує, що такий крок Вашингтона може змусити Путіна шукати шляхи для термінових переговорів та ймовірної заморозки конфлікту за форматом нового "Мінська". Водночас Володимир Зеленський продовжує публічно викликати очільника РФ на прямий діалог, що, за оцінками західних аналітиків, є спробою Банкової виставити Путіна неадекватним в очах світової спільноти, шанси на реальну зустріч президентів експерти вважають мізерними.Що Трамп вимагає від Європи в обмін на тиск проти Путіна? Як Макрон "обхитрив" президента США? Як російська пропаганда тестує готовність росіян до заморозки війни? Чому угоду про припинення вогню можуть підписати саме військові?Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з політолог Ігорем Рейтеровичем.

У французькому Евіані на полях саміту "Великої сімки" відбулася ключова півторагодинна зустріч лідерів G7 та Володимира Зеленського, присвячена питанням миру та безпеки. Дональд Трамп публічно заявив, що знову зосередив увагу на Україні, і прямо натякнув росіянам на необхідність укладати угоду. Як повідомляють джерела на Банковій, американський президент зараз займає кращу позицію щодо України, ніж раніше. Трамп майже закінчив війну в Ірані і тепер, як стверджується, налаштований знову зануритись у дипломатичний процес та активно включитися в переговори між Росією та Україною. Як повідомив сам Зеленський, головними темами розмови стали посилення ППО та питання отримання ліцензій на виробництво антибалістичних ракет. Президент підкреслив, що всі учасники саміту зійшлися в одному: Путін насправді не хоче завершення війни, тому його доведеться примушувати. Конкретні кроки для такого "примусу" міністр закордонних справ Андрій Сибіга обговорив із держсекретарем США Марко Рубіо напередодні основних переговорів.Аби додати переконливих аргументів та посилити переговорні позиції України, вранці того ж дня Сили оборони завдали масштабного удару по Москві. Понад півсотні безпілотників атакували столичний регіон РФ, влучивши у нафтопереробний завод у Капотні (в межах самої Москви). Зеленський у своїх заявах натякнув, що в цій успішній операції брали участь не лише дрони, а й ракетні війська. Систематичні атаки на російську нафтопереробку вже дають колосальний ефект: логістика ворога на Півдні та в Криму зруйнована, а жителі Москви та Санкт-Петербурга змушені годинами простоювати у величезних чергах на заправках через жорсткий дефіцит пального.Про що домовилися Зеленський та Трамп? Чи переросте тотальний дефіцит бензину в Росії у масштабну внутрішню кризу? Чому Лукашенко вибачився перед Зеленським? Чому нова реформа ЗСУ розлютила військових?Про все це і не тільки – у новому випуску Олени Трибушної на "Є ПИТАННЯ".

У ніч проти 15 червня 2026 року російські війська завдали по Україні масованої ракетно-дронової атаки, цілеспрямовано вдаривши по об'єктах культурної та історичної спадщини. За даними української сторони, один із безпілотників поцілив у головний храм Києво-Печерської лаври – Успенський собор 11 сторіччя. Міністерство оборони РФ у своїй офіційній заяві спробувало перекласти провину на сили ППО, стверджуючи, нібито по собору вдарила протермінована американська ракета Patriot, яка схибила з курсу. В Україні цю версію назвали фейком, наголосивши на прицільному ударі саме по цьому району столиці. Крім Лаври, внаслідок падіння уламків та ударної хвилі пошкоджено будівлю "Мистецького арсеналу" та Національну кіностудію імені Олександра Довженка, де внаслідок пожежі згоріла найбільша костюмна колекція країни. За межами Києва від ворожих ударів цієї ночі постраждали приміщення Харківського художнього музею та будівля Дніпровського будинку органної та камерної музики.На тлі чергового акту агресії у Франції відкрився саміт країн "Великої сімки", де одним із ключових питань порядку денного є завершення війни в Україні. Президент Володимир Зеленський заявив, що Київ надіслав офіційний запит на особисту зустріч із Володимиром Путіним у рамках цього саміту в присутності лідерів США та Європейського Союзу. За словами глави держави, західні партнери погодилися на такий формат, натомість Росія чіткої відповіді не надала, вкотре продемонструвавши небажання йти на діалог. Водночас європейські лідери планують залучити до плану відновлення мирних переговорів президента США Дональда Трампа, який напередодні анонсував чергову рамкову угоду з Іраном. Західні аналітики та ЗМІ прогнозують, що припинення блокади іранських портів і розблокування Ормузької протоки обвалять світові ціни на нафту до 40-50 доларів за барель, що запустить масштабну фінансову кризу в Кремлі та стане додатковим інструментом тиску на РФ.Навіщо РФ прицільно нищить українську спадщину? Чи ризикне Путін вийти з ізоляції заради зустрічі із Зеленським? Як примирення США з Іраном вдарить по економіці РФ? Чи повернеться Трамп до врегулювання війни Росії проти України? Навіщо Усик відвідав Пентагон та зустрівся з Трампом?Про все це і не тільки – у новому відео Олени Трибушної на "Є ПИТАННЯ".

Сили оборони розпочали масштабну кампанію з повної логістичної ізоляції окупованого Криму, що вже спровокувало на півострові гостру паливну та продовольчу кризу. Паралельно з блокадою південних шляхів, Україна суттєво розширює географію вогневого ураження, крилаті ракети "Фламінго" успішно атакували військовий завод "Прогрес" у російських Чебоксарах, подолавши відстань у понад 1000 кілометрів від кордону.Верховна Рада ухвалила зміни до державного бюджету на 2026 рік, зафіксувавши рекордні видатки на оборону в розмірі 4,4 трлн гривень. Втім, попри гучно анонсовану керівництвом держави масштабну реформу Збройних Сил, у затвердженому документі не виявилося прямих цільових асигнувань на обіцяне збільшення заробітних плат військовослужбовцям. За інформацією представників уряду, Міністерство оборони буде змушене самостійно шукати кошти на підвищення виплат за рахунок перерозподілу бюджету на озброєння. При цьому парламент підтримав законопроєкт про суттєве підняття окладів для працівників поліції та ДСНС.Колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв отримав 5 років реального позбавлення волі, уклавши угоду зі слідством та давши викривальні свідчення проти чотирьох своїх колег. Відповідно до рішення суду, окрім тюремного строку, в ексчиновника конфіскують майно, а мільйон доларів із вилучених коштів буде перераховано на потреби ЗСУ. Показово, що на тлі цього резонансного вироку парламент ухвалив неоднозначний законопроєкт щодо декларацій доброчесності, який, за оцінками експертів Центру протидії корупції, фактично звільняє суддів від обов'язків доводити легальність джерел своїх статків.Як Міноборони планує фінансувати нові контракти для піхоти? До чого призведе логістичний локдаун Криму? Коли Путіна змусять сісти за стіл переговорів? Через що Польща відкрито погрожує Зеленському?Про все це і не тільки – у новому випусу "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

У Верховній Раді готують законодавчі зміни, які загрожують цензурою антикорупційних розслідувань та запроваджують кримінальну відповідальність для правоохоронців. За заявою очільника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, депутати від "Слуги народу" та "Батьківщини" (зокрема через ініціативи нардепа Сергія Власенка) планують карати детективів НАБУ і САП ув'язненням до п’яти років за оприлюднення доказів топкорупції – наприклад, "плівок Міндіча" чи відео з хабарями політиків. Крім того, політики прагнуть заборонити суддям та нардепам конфіденційно співпрацювати зі слідством, щоб унеможливити таємну фіксацію роздачі хабарів колегами.Які саме загрози виникнуть для детективів, журналістів та викривачів корупції у разі ухвалення цього закону? Чому колишній голова Верховного суду вирішив здати своїх спільників і чи отримають вони тепер реальні вироки? Та хто насправді фабрикує кримінальні справи проти співробітників НАБУ і чи понесе за це відповідальність?Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з головною юристкою Центру протидії корупції Оленою Щербан.

Деяких представників Європи відверто лякає перспектива припинення вогню в Україні. Як зазначає британський офіцер Майк Мартін у колонці для The Telegraph, заморозка фронту вивільнить півторамільйонну російську армію з бойовим досвідом, що стане величезною загрозою для непідготовленої Європи. При цьому викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар наголошує: Путін об'єктивно не може зупинити війну, адже повернення фронтовиків додому розірве Росію зсередини за сценарієм 1917 року.Замість миру російський диктатор обере нову ескалацію. За прогнозом аналітика, РФ може здійснити масовану безконтактну атаку на одну з країн НАТО, щоб посіяти політичний хаос у ЄС, і жертвою стануть не країни Балтії. Аналітик також розповів, що лист Зеленського, який він передав через Абрамовича Путіну, насправді адресувався не лідеру Кремля, а західним партнерам та певним російським елітам. Розрахунок на них є ледь не єдиним шансом на крах режиму, адже у кризовий момент істеблішмент почне рятувати себе. Тим часом ЗСУ знову вдарили дронами і ракетами по російській оборонці і НПЗ – палав завод "ВНДІР-Прогрес" у Чебоксарах, де робили компоненти для дронів і ракет "Іскандер", і Куйбишевський НПЗ у Самарі. Атаку здійснювали, як повідомляють, зокрема і сумнозвісними ракетами "Фламінго".Яка країна стане мішенню для російського диктатора? Чи втрутиться у ситуацію Трамп? Кого та чого боїться Путін найбільше? Чому прогнози Зеленського та Буданова не збудуться?Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з викладачем Києво-Могилянської бізнес-школи Валерієм Пекарем.

Як уже відомо, нещодавно до Києва приїздив російський олігарх Роман Абрамович, через якого Зеленський та Путін обмінялися повідомленнями. Зокрема, видання Financial Times розкрило деталі того, що саме відбувалося за лаштунками цієї зустрічі перед тим, як переговорний процес остаточно провалився і сторони перейшли до публічних звинувачень.Під час непублічного діалогу з російським олігархом Володимир Зеленський підтвердив готовність до прямих перемовин у рамках двостороннього саміту в будь-якому місці, окрім Москви чи Мінська. Водночас його позиція щодо територій залишалася непохитною, президент наголосив, що Україна не піде з Донбасу, а обговорення будь-яких компромісів можливе виключно після повного припинення вогню. Абрамович, який, як пише Financial Times, є "єдиним росіянином, якого терпітимуть у Києві", передав ці умови до Путіну.Однак ця спроба виявилася марною. Путін фактично відмовився від зустрічі. А пізніше взагалі заявив, що переговорів не буде, і закликав окупаційні війська працювати активніше. Зеленський після відмови Путіна від зустрічі заявив, що погодив нові далекобійні спецоперації СБУ.Нагадаємо, Роман Абрамович уже виступав посередником між Україною та РФ у перші тижні вторгнення, зокрема особисто брав участь у переговорах у Стамбулі навесні 2022 року. Після їх провалу олігарх нібито був дотичний до підписання "зернової угоди", а також, за словами видання FT, залишається залученим до процесів обміну полоненими та обговорення мирної угоди під проводом США.Що насправді обговорювали Зеленський та Абрамович? Як російський олігарх прокоментував цю зустріч? Які 5 умов Кремлю висунули лідери Великої Британії, Франції та Німеччини? Хто поїде на зустріч з Путіним від Європи? Які ознаки хвороби у Путіна помітили західні журналісти?Про все це і не тільки – у новому відео Олени Трибушної на "Є ПИТАННЯ".

Путін через добу виліз із відповіддю на відкритого листа Володимира Зеленського з очікуваною порцією скиглення: назвав послання "хамством" і заявив, що не бачить сенсу в зустрічах, бо йому нібито потрібні "домовленості", а не просто зупинка їхнього наступу. Зрештою, знецінивши будь-яке посередництво гарантів, Путін лише пафосно наказав своїм окупантам "працювати" далі. "Путін отримав пас для того, щоб забити гол у себе вдома – це виправдання для посилення мобілізації, яку він постійно боявся проводити відкрито. Я не пам'ятаю, щоб за весь час при владі він відповзав, коли його відкрито залякують", – переконаний редактор видання "Наші гроші" Юрій Ніколов.Нагадаємо, на сайті Офісу президента вчора опублікували відкритого листа, в якому Зеленський звертається до Путіна з розлогою промовою, наприкінці якої пропонує припинення вогню і сісти за стіл переговорів. Він запропонував зустріч у третій країні – Швейцарії, Туреччині чи країнах Арабського світу. У тексті містяться натяки на подальші далекобійні удари по території РФ, якщо війна триватиме. У новій розмові обговорили і внутрішні корупційні виклики. Суспільство годують заявами про виробництво вітчизняної балістики від компанії Fire Point, на яку ми всі чекаємо. Юрій Ніколов висловлює свій скепсис і нагадує, що "ми фактично своїми руками профінансували зростання однієї компанії, і всі інші не змогли також розвиватись, щоб запропонувати, можливо, кращу ракету".Водночас спроби дискредитувати антикорупційну інфраструктуру в Україні не зупиняються. Хоча гучні сфабриковані справи проти детективів НАБУ розвалюються в судах, а силовики, за словами журналіста, "відповзають частинами", триває системне полювання на слідчих, які вели справи "Міндічгейту".Чому Зеленський вирішив поставити Путіну публічний ультиматум зараз? Як Кремль може скористатися листом для ескалації? Як фігуранти розслідувань НАБУ готувалися рятувати від арешту елітні маєтки в кооперативі "Династія"? Хто і для чого продовжує системне полювання на детективів НАБУ?Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з редактором "Наші гроші" Юрієм Ніколовим на каналі "Є ПИТАННЯ".

Співвласник компанії Fire Point Денис Штілерман анонсував фінальну стадію розробки української балістичної ракети FP-9 із дальністю до 850 км та пообіцяв тестові удари по Москві вже до кінця літа або на початку осені. Паралельно триває підготовка до кодифікації ракети-перехоплювача FP-7, створеної на базі радянських рішень для ЗРК С-400, що нібито має лягти в основу європейського протибалістичного "щита". Проте головний редактор Defense Express Олег Катков зауважує, що офіційних даних про завершення запланованої раніше кодифікації цих розробок досі немає.Нагадаємо, головною претензією до компанії Дениса Штілермана залишається скандал із плівками НАБУ, де бізнесмен та близький друг Зеленського Тимур Міндіч говорив про Fire Point як про свій власний бізнес. Сам Штілерман це заперечує. Заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко зазначає, що закупівлі зброї повністю засекречені, а тому перевірити законність виділення мільярдів державних коштів на компанію наразі можуть лише правоохоронці. У медіа та профільних колах підозрюють, що виробник отримав унікальну протекцію ексміністра оборони Умєрова, а план полягав не стільки у створенні зброї, скільки в накачуванні приватного бізнесу грошима з податків для подальшого перепродажу.Коли з'являться балістичні ракети українського виробництва? Чому дані про фінансування Fire Point засекречені? Чому російська еліта почала публічно закликати Путіна до припинення війни? Чи реально закінчити гарячу фазу війни до зими, як про це заявляють Зеленський та Буданов?Про все це і не тільки – у новому відео Олени Трибушної на "Є ПИТАННЯ".

Вранці 3 червня Санкт-Петербург та Ленінградська область РФ зазнали масованої атаки безпілотників. Удари припали на петербурзький нафтовий термінал, де зафіксовано кілька великих пожеж, а також на військові кораблі в порту Кронштадт. Цей термінал є одним із найбільших пунктів перевалки нафтопродуктів у Балтійському регіоні та ключовим елементом російської експортної інфраструктури, що функціонує в єдиній логістичній системі з портами Усть-Луга та Приморськ. Атака відбулася за кілька годин до відкриття Петербурзького міжнародного економічного форуму, на який збираються представники російської влади, бізнесу та іноземні делегації, а в п'ятницю очікується участь Володимира Путіна. Як заявив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, операцію спільно провели СБС, ССО, СБУ та ГУР. Уражений термінал у Санкт-Петербурзі став 20-м російським нафтовим об'єктом, який атакували українські дрони за останні 33 доби.На тлі успішних українських ударів військовий аналітик Данської академії оборони Андерс Нільсен виділяє чотири можливі сценарії подальших дій Кремля. Перший варіант передбачає фактичне визнання поразки та згоду на умови України: це дозволить врятувати російську економіку, але в середньостроковій перспективі підірве легітимність режиму. Другий шлях – відмова від наступу та замороження лінії фронту при збереженні ударів по тилах. Це найнебезпечніший сценарій для України, оскільки він ламає стратегію виснаження російських резервів, гарантуючи при цьому стабільність режиму Путіна. Третій сценарій – масова мобілізація, яка дозволить Кремлю зберегти поточну стратегію наступу, проте не змінить загальну динаміку війни. Шанси на перемогу за такого підходу низькі, натомість це стане катастрофою для економіки та несе високий ризик для режиму через імовірність опору росіян.Четвертий варіант – ескалація та напад на країни Балтії, щоб залякати Захід і змусити його відмовитися від підтримки Києва. Попри те, що замороження конфлікту є найвигіднішим для Москви, аналітик прогнозує, що Путін найімовірніше обере шлях нової хвилі мобілізації.Як удар по Пітеру принизив Путіна перед російськими елітами? Чи розпочне Кремль масштабну хвилю мобілізації? Чому російські пропагандисти заговорили про повернення до кордонів 1991 року? Чи наважиться Росія на прямий удар по НАТО?

Уночі 2 червня росіяни здійснили масштабну комбіновану атаку на Україну. За даними Повітряних сил, загалом ворог випустив 73 ракети та 656 дронів різних типів, із яких сили ППО збили або подавили 40 ракет та 602 безпілотники. Руйнувань зазнали Дніпро та Запоріжжя, а основний удар прийшовся по столиці, куди окупанти спрямували 8 протикорабельних ракет "Циркон" та десятки балістичних "Іскандер-М". Експерт Олег Катков констатує, що подібні обстріли з акцентом на балістичне озброєння можуть стати для нас новою тенденцією.Чим саме небезпечні удари ракетами "Циркон" та в чому їхня специфіка? Чи дійсно у світі вичерпуються запаси ракет до Patriot? Які зараз реальні обсяги виробництва балістики в Росії та чи стануть подібні масовані обстріли регулярними? Чи здатна Україна найближчим часом створити власну антибалістичну ППО? Коли нарешті буде готова українська балістика і що гальмує її розробку?Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з експертом Defense Express Олегом Катковим.

Сили оборони України розпочали масштабну операцію "логістичний локдаун", що вже призвела до гострого дефіциту пального в окупованому Криму. Через системні удари українських безпілотників так званий сухопутний коридор від Ростова до Сімферополя перетворився для окупантів на справжню "дорогу смерті". Як підтверджують звіти ISW та самі російські "воєнкори", українська кампанія мідл-страйків паралізує роботу ворожої логістики на всій тимчасово окупованій території – і на сході, і на півдні.Окрім прямих ударів по техніці та базах на оперативній глибині, ЗСУ почали активно застосовувати дистанційне мінування трас із дронів. Російські перевізники тепер масово відмовляються доставляти пальне через страх підірватися або потрапити під нічну атаку. З огляду на те, що транспортувати бензин Кримським мостом окупанти не наважуються з міркувань безпеки, а поромна переправа залежить від погоди та залишається вразливою ціллю, перспектива повної блокади півострова стає цілком реалістичним планом.Чи зможуть ЗСУ повністю перекрити сухопутний коридор до окупованого Криму? Чому РФ не може використовувати Кримський міст для транспортування нафти та бензину? Які логістичні маршрути армії РФ під загрозою, окрім кримського напрямку? Чи зможе Росія знайти протидію українським мідл-страйкам? Та чим Путін спробує відповісти на тотальний логістичний колапс?Про все це дивіться у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Президент Володимир Зеленський відновив прямий діалог із парламентом, провівши низку закритих зустрічей спочатку з фракцією "Слуга народу", а згодом – із представниками опозиційних сил. Як зазначає політолог Ігор Рейтерович, під час цих розмов народні депутати показово утрималися від гострих запитань до глави держави, зокрема щодо "плівок Міндіча" та розслідування проти колишнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Експерт наголошує, що новими ключовими перемовниками між Банковою та Верховною Радою відтепер виступають Кирило Буданов та голова фракції монобільшості Давид Арахамія. Аналізуючи кулуарні політичні процеси, Рейтерович вказує на ймовірність негласних домовленостей між владою та опозицією, що, зокрема, може вплинути на перспективи зняття санкцій із Петра Порошенка через судові інстанції. Також обговорили заяву Зеленського на закритій зустрічі зі "Слугами" про ймовірність завершення гарячої фази війни до листопада. Оцінюючи цей сценарій, Рейтерович зазначає, що йдеться не про повноцінний мир із гарантіями, а про фактичне заморожування бойових дій на тлі логістичного виснаження армії РФ – ситуацію умовного "Мінська-3", коли війна переходить у формат позиційного моніторингу на лінії зіткнення без обов'язкового підписання масштабних політичних угод.Чи дійсно Банкова робить з Андрія Єрмака єдиного та головного винуватця у корупційних скандалах? Чи скасують санкції проти Петра Порошенка? Як масовані удари українських дронів по логістиці окупантів унеможливлюють російський наступ на півдні? Як НАТО відповість на удар російського безпілотника по Румунії?

Інформаційний простір сколихнули повідомлення про загрозу масованого ракетного удару РФ по Києву та інших регіонах у найближчі 48 годин. На цьому тлі голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила про евакуацію посольства США зі столиці, проте українське МЗС та американське дипломатичне представництво офіційно спростували ці дані. Водночас стало відомо, що президент Володимир Зеленський звернувся з листом до Дональда Трампа та Конгресу США, повідомивши про критичний дефіцит засобів протиповітряної оборони.Окремою темою залишається безпекова ситуація на північному кордоні: попри відсутність скупчення російських військ за даними прикордонників, військове керівництво фіксує ризики наступу з боку Білорусі, а командувач СБС "Мадяр" публічно застеріг Мінськ та заявив про готовність завдати ударів по 500 цілях в Білорусі у випадку ескалації з їхнього боку. Тим часом президент Зеленський спочатку під час закритої зустрічі з партією "Слуга народу" заявляє про можливе завершення гарячої фази війни вже в листопаді, а згодом видання The Economist публікує матеріал про те, що він нібито наказав готуватися ще до двох-трьох років протистояння, але в Офісі президента ці дані спростувують.Чи дійсно іноземні дипломати залишають Київ? Які об'єкти перебувають під загрозою нового удару РФ? Чому активізувалися розмови про наступ із Білорусі? Коли насправді може закінчитися гаряча фаза війни? Як далекобійні удари українських дронів впливають на готовність Росії до переговорів?

25 травня Володимир Зеленський вперше після арешту Андрія Єрмака зустрівся з депутатами фракції "Слуга народу". За словами нардепа від фракції "Голос" Ярослава Железняка (@ЗалізнийНардеп), на цій зустрічі панувала ілюзія свободи, адже ніхто з присутніх так і не наважився запитати президента про "Міндічгейт", маєтки у кооперативі "Династія" та арешт самого Єрмака. Єдиною, хто підняв незручні теми, стала Мар'яна Безугла (яка формально вже не є частиною фракції) – вона поставила ряд питань, пов'язаних із реформою армії та проблемами мобілізації.Також Железняк прокоментував "новий" прогноз президента щодо можливого завершення "гарячої фази" війни у листопаді. Нардеп нагадав, що Офіс Президента систематично використовує обіцянки швидкого миру, щоб гасити корупційні скандали. Методика повторювалася вже декілька разів, наприклад, у липні-серпні 2025 року (під час спроби влади знищити НАБУ) депутатам обіцяли мир до кінця року, а у листопаді (на тлі "Міндічгейту") дату змістили до лютого, а тепер вже обіцяють листопад 2026.Вже 26 травня президент зустрівся у Верховній Раді з представниками опозиційних партій. Проте велика кількість депутатів, за словами Железняка, вважає такі заходи марною тратою часу і "зустрічами заради фотографій". На його думку, Зеленський просто не готовий слухати об'єктивну критику та робити реальні висновки.Окремо обговорили нові погрози Росії завдавати систематичних ударів по Києву, зокрема по "центрах ухвалення рішень" та об'єктах ВПК. Железняк розповів, що депутати на це не реагують і парламент продовжує роботу. Нардеп впевнений, що заяви Лаврова – це чергове залякування, спрямоване навіть не стільки на українців, скільки на наших міжнародних партнерів, аби посіяти паніку та змусити їх вивезти посольства.Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з народним депутатом від фракції "Голос" Ярославом Железняком.

Громадський активіст та керівник "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін разом із ведучою "Є ПИТАННЯ" Оленою Трибушною обговорив останні гучні події в країні, своє рішення залишити військо та особисте протистояння з владою. Днями стало відомо, що Шабунін демобілізувався із ЗСУ за висновком ВЛК через серйозні вади зору та загрозу повної сліпоти, тож у розмові детально обговорили, як саме відбувався складний процес проходження ВЛК. Окрім іншого, вчергове пригадали злиті в мережу детективами ДБР його інтимні фото – сам Віталій вважає цей інцидент особистою помстою влади за свою антикорупційну діяльність. Звісно, не обділили увагою підозру та арешт Андрія Єрмака, який, як стверджується в матеріалах НАБУ, ухвалював державні рішення за порадами ворожок, а також "Міндічгейт", "розпил" грошей на оборонці і не тільки. Зокрема, згадали скандал довкола компанії Fire Point та чому Україна досі не бачить обіцяних вітчизняних ракет у масовому виробництві.Чи легко сьогодні пройти ВЛК та списатися з армії за наявності реальних діагнозів? Як сталося, що керівництво державою та кадрові призначення, як стверджують у НАБУ, залежали від прогнозів ворожок, а СБУ цього не бачила? Куди зникли мільярди гривень, виділені на виробництво українських ракет? За що насправді влада мститься керівництву Центру протидії корупції? Чому цивільні не мають чекати на військових, а повинні самі рятувати країну?Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з керівником "Центру протидії корупції" Віталієм Шабуніним.

Апеляційна інстанція залишила в силі запобіжний захід для Андрія Єрмака, відхиливши скаргу захисту. За словами голови комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослава Юрчишина, ця справа стане серйозним випробуванням для системи. Наразі важливо стежити, чи не розвалиться вона у ВАКС та які успіхи продемонструє НАБУ щодо інших фігурантів. Тим часом Тимур Міндіч днями подав позов до суду з вимогою скасувати накладені на нього санкції РНБО, поки суспільство досі очікує, чи отримають учасники "плівок Міндіча" нові підозри та чи почнуть вони давати свідчення один проти одного, і зокрема проти головних фігурантів схем – Андрія Єрмака, Тимура Міндіча, Олексія Чернишова та інших. Ще одним тривожним сигналом є відверте відкидання владою реформ щодо прозорих конкурсів на керівників правоохоронних органів, які є частиною 10 пунктів "плану Качки-Кос", необхідних для прискорення переговорів про вступ до ЄС. Наслідком такого гальмування реформ, вірогідно, стала пропозиція Фрідріха Мерца надати Україні статус "асоційованого члена ЄС", що де-факто є лише обмеженим статусом. Ця ініціатива ставить Україну перед стратегічним вибором – використати новий формат як інструмент зближення з ЄС чи й надалі залишитися в статусі виключно кандидата на членство.Заради кого насправді намагалися ліквідувати НАБУ? Чи не розвалиться справа Єрмака у Вищому антикорупційному суді? Хто з фігурантів плівок може заговорити першим на тлі нових судових процесів? Чому влада так уперто саботує прозорі конкурси та ігнорує вимоги міжнародних партнерів? Що насправді принесе Україні запропонований "особливий статус" у Євросоюзі?Більше про це – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з головою комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярославом Юрчишиним.

Ведуча каналу "Є ПИТАННЯ" Олена Трибушна разом з дипломатом та колишнім послом України у США Валерієм Чалим обговорили головні виклики для влади на тлі нескінченної війни та гучних антикорупційних справ. Підозра Андрію Єрмаку та загальна ситуація навколо фігурантів "Міндічгейту" серйозно підставляють Володимира Зеленського та дають змогу США скористатися цими подіями для тиску на Україну під час переговорів. Залишається відкритим уже давно забуте, але досі актуальне питання провалу підготовки до повномасштабного вторгнення та відповідальності політичного керівництва за швидке захоплення південних регіонів країни. Паралельно з цим зростає напруга навколо Білорусі, звідки російські війська, а можливо і білоруські, можуть почати новий наступ на північ України чи навіть вдатися до військових провокацій проти Європи. Водночас системні далекобійні удари українських дронів по російських об'єктах стають чи не єдиним дієвим механізмом руйнування бюджету та економіки агресора. І все це відбувається на тлі того, що всередині країни посилюється політичний застій через надмірну концентрацію влади в одних руках, а Зеленський остаточно втрачає зворотний зв'язок із розгубленим суспільством.Як корупційні скандали в оточенні Зеленського можуть зірвати надання Україні фінансової допомоги та послабити позиції на міжнародній арені? Що насправді робив Андрій Єрмак під час візитів до Білорусі? Чому влада "проспала" вторгнення РФ у 2022 році? Чи дійсно існує загроза нового наступу з Білорусі?Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з дипломатом Валерієм Чалим на каналі "Є ПИТАННЯ".

Разом із редактором видання "Наші гроші" Юрієм Ніколовим у новому інтерв'ю обговорили історію фактичного падіння "Єрмаківщини". Згадали про те, як Єрмак свого часу замінив найближче оточення Зеленського та занурив його у "теплу політичну ванну". Проаналізували свіжі подробиці матеріалів НАБУ, пристрасті навколо компанії Fire Point і фігурантів "плівок Міндіча".

🔺Навіщо Андрій Єрмак регулярно їздив до Білорусі та Росії?

🔺Чи могли "ворожки" Єрмака бути завербованими ФСБ?

🔺Який зв'язок у його батька з російським ГРУ?

🔺Хто насправді стоїть за створенням штучної монополії на ринку виробництва дронів?

🔺Чи є Штілерман справжнім розробником зброї?

За даними видання "Дзеркало тижня", Володимир Зеленський особисто керував пошуком мільйонів на заставу для Андрія Єрмака, проте сам відмовився вносити власні кошти. Поки для ексголови Офісу президента апаратно вибивали гроші та організовували VIP-камеру у СІЗО, система отримала чіткий сигнал, що після підозри "другій людині в країні" недоторканних більше немає.Тим часом у російському інфопросторі дедалі частіше змінюється риторика: у Держдумі РФ заявили, що економіка не витримає довгої війни і її необхідно терміново завершувати. Водночас західні видання The Economist та Financial Times фіксують зміну ходу бойових дій і колосальні втрати армії РФ. За оцінками аналітиків, травень може стати третім місяцем поспіль, коли Сили оборони України відвойовують більше територій, ніж втрачають.Чи дійсно президент змушував оточення вивертати кишені для застави Єрмака? Про що свідчать раптова заява російського депутата про мир та натяки Путіна щодо якнайшвидшого фіналу війни? Чи дійсно Сі Цзіньпін заявив, що очільник Кремля пошкодує про напад на Україну? Чому західні оглядачі переконані, що російський наступ зупинився, а хід війни змінюється на користь ЗСУ?Про все це і не тільки – у новому відео Олени Трибушної на "Є ПИТАННЯ".