Хроніки економіки

Досягнувши пенсійного віку доходи в українців різко падають. В середньому становить менше 20% від зарплати громадянина, яку він отримував під час трудової діяльності. Хоча відповідно до підписаної Україною конвенції, пенсія має становити щонайменше 40% від зарплати, а в ідеалі – принаймні 60%.

Одна з причин цього – занижений розмір прожиткового мінімуму (який виконує роль мінімальної пенсії). Інша причина – неспроможність держави ухвалити пенсійну реформу протягом останніх 20 років.

Який реальний розмір прожиткового мінімуму в Україні? Яка зарплата у президента? Хто в Україні отримує по 260 тис. грн пенсій та чому це можливо? Про все це та не тільки ми говорили з головою Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галиною Третьяковою.

У попередньому випуску нашого подкасту голова Бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа повідомила, що через брак коштів у бюджеті уряд призупинив фінансування планів стійкості. Тож ми вирішили дізнатися, що саме може зробити кожен громадянин, аби, не покладаючись на державу, підготуватися до наступного опалювального сезону самостійно.

Як не залишитися взимку без води та тепла? Чи обов'язково купувати генератор на багатоквартирний будинок? Та як не допустити локальної аварії під час ввімкнень світла після відключень? Про все це ми говорили з головою Асоціації енергоаудиторів України Вадимом Литвином.

Підписуйтесь на УП та читайте всі матеріали “Української правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Кабінет міністрів вніс у парламент проєкт бюджету на 2027 рік. Хоча формально у документі передбачено зростання більшості програм видатків – як на війну, так і на цивільні потреби, – проте усі ці плани перекреслює жорстка реальність. За розрахунками уряду, у 2027 році Україні не вистачатиме понад 32 млрд дол. для того, аби профінансувати усе заплановане.

Ба більше, детальніший аналіз показує, що закладені на наступний рік видатки бюджету дещо применшені. Зокрема, планові видатки на деякі оборонні відомства на 2027 рік можуть бути навіть меншими, ніж фактичні видатки минулого 2025 року.

Як так сталося? Який розмір “діри” у бюджеті станом на зараз? Де шукати гроші на війну? Про все це ми говорили з головою Бюджетного комітету Ради Роксоланою Підласою.

Детальніше про бюджет 2027 року можете прочитати на сторінках “Економічної правди”.

Підписуйтесь на УП та читайте всі матеріали “Української правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

19 серпня Національне антикорупційне бюро оприлюднило матеріали операції “Форест Гамп”. Детективи виявили, як високопосадовці Офісу президента вносили заставу за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Для цього у державному “Сенс банку” ніби то “вимкнули” фінансовий моніторинг.

Фінмон – це щит, який мав би захищати фінансову систему від “брудних” коштів корупційного походження. Здійснюють його банки та інші суб'єкти. Однак, як показує кейс “Форест Гампа”, – не завжди успішно та ефективно.

Як працює фінансовий моніторинг? Чому банки можуть зупинити вашу операцію і чому, у випадку із заставою Галущенку, вони цього не зробили? Та які зміни у фінмоні чекають на українців у майбутньому? Про це нам розповіла народна депутатка фінансового комітету Ради Ольга Василевська-Смаглюк.

Підписуйтесь на УП та читайте всі матеріали “Української правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Віртуальні активи або криптовалюта вже давно стали частиною повсякденного життя українців. Однак у законодавстві досі немає жодного визначення того, як регулювати цей ринок чи оподатковувати отримані на торгівлі криптою доходи.

Вже декілька років у Верховній Раді триває активна робота над законом про легалізацію криптовалют. У ньому містяться й норми щодо оподаткування отриманих від них доходів.

Коли Рада може ухвалити закон і коли він запрацює? Хто буде регулювати цей ринок? І чому держава не може просто заборонити криптовалюту? Про все це ми говорили із заступником голови податкового комітету Верховної Ради Ярославом Железняком.

19 липня закінчився Чемпіонат світу з футболу, перемогу у якому здобула збірна Іспанії. Цей турнір, який приймали США, Канада та Мексика, побив чимало рекордів та став найприбутковішим для FIFA.

Спорт, який об'єднує сотні мільйонів фанатів по всьому світу, вже давно перетворився на прагматичний бізнес із багатомільярдними потоками та корупцією. На чому саме заробляють спортсмени та футбольні команди? Кому належать національні збірні та хто отримує прибутки за їхні перемоги? І чому країни змагаються за право приймати чемпіонати попри їхню збитковість?

Про економіку футболу ми говорили із заступником головного редактора “Української правди” Євгеном Будерацьким.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Коли почалася війна в Ірані, її наслідки майже миттєво позначилися на цінах на пальне. Проте на падіння цін на нафту цінник на АЗС реагує із набагато меншим ентузіазмом.

Частково, причина цього явища у логістиці та сформованим залишкам, пояснив Віцепрезидент з маркетингу та розвитку мережі АЗК “ОККО” Василь Дмитрів. Багато великих мереж закупили пального в той час, коли світові ціни на нього були на максимумі. Наразі ж у деяких випадках вони взагалі працюють “в нуль”.

У цьому подкасті ми запитали у Дмитріва про те, з чого складається собівартість літра пального, як паливна криза вплинула на обсяги продажів, а також наскільки успішно держава бореться із “тінню” на ринку.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

На початку цього року українські та міжнародні аналітики, які досліджують стан російської економіки, були сповнені оптимізму: бюджет РФ перевиконував плани щодо дефіциту, що віщувало великі проблеми із фінансуванням війни. Однак після початку кризи в Ормузькій протоці цей оптимізм швидко вивітрився.

На допомогу прийшли українські санкції проти російських нафтопереробних заводів. Завдяки ударам українських безпілотників та ракет Росія не лише зупинила експорт нафтопродуктів, але й почала відчувати реальний дефіцит: з кілометровими чергами та обмеженнями на продаж бензину в одні руки.

Наскільки серйозна паливна криза у Росії? Як місцева влада намагається з нею боротися? і як дефіцит пального впливає на економіку агресора та його здатність вести війну проти України? Про все це ми говорили з керівницею санкційного напрямку у KSE Institute Юлією Павицькою.

Також про паливну кризу в РФ можете прочитати на сторінках ЕП.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Якщо в останні декілька місяців ви користувалися соціальними мережами, то не могли не помітити справжньої істерії, яка розгорілася навколо теми трудової міграції в Україну. При цьому, самих мігрантів як не було, так і немає.

Потреба у робочих місцях в Україні дійсно є. За різними оцінками, економіка потребує від 4,5 мільйона до 8,6 мільйона працівників. Частину реально знайти всередині країни, залучаючи до праці тих людей, які наразі з тих чи інших причин не працюють. Однак, ймовірно, що частину робітників доведеться шукати на міжнародному ринку.

Про це ми говорили із головою ГО "Офіс міграційної політики" Василем Воскобойником.

У червні офіційний курс долара вже декілька разів побив свій історичний рекорд, притул наблизившись до позначки у 45 гривень. На табло банківських обмінників курс продажу вже декілька разів був вищим цієї позначки.

Що відбувається з курсом і чи слід хвилюватися? Чи варто купувати валюту, намагаючись зберегти свої заощадження, чи, можливо, краще інвестувати гроші в державні облігації? І що відбувається зі ставками за депозитами та ОВДП? Про все це ми говорили з президентом групи “Універ” Тарасом Козаком.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Відкриті дані з державних реєстрів вже давно стали невіддільною частиною життя не лише активістів чи журналістів-розслідувачів, але й звичайного бізнесу. Доступ до цієї інформації часто допомагає правильно оцінити потенційного контрагента та уникнути проблем у майбутньому.

Проте під час великої війни постало питання відкритості деякої інформації, зокрема щодо оборонних компаній. Тож уряд почав закривати дані про певні компанії, а інколи – цілі реєстри. Інколи – без будь-якої логіки.

Проте роблячи так, держава несвідомо досягла протилежного ефекту: підсвітила ворогу чутливу для себе інформацію, зробивши її пріоритетною ціллю для атак. Як це можливо? Для чого бізнесу потрібні відкриті дані та як на цьому заробляти? Про це ми говорили із засновником системи YouControl Сергієм Мільманом.

Київ, який має найбільший міський бюджет в Україні, вже невдовзі може мати один з найвищих тарифів на проїзд громадським транспортом у Європі. Відповідну пропозицію опублікувала міська влада столиці. Так, разова поїздка у транспорті може подорожчати з 8 грн до 30 грн, а місячний абонемент може коштувати майже 5 тис. грн.

Наскільки обґрунтовані такі тарифи? Чи має громадський транспорт бути прибутковим для міста? І чи може Київ зробити транспорт безкоштовним, як у Харкові? Про це ми говорили із заступником міністра фінансів, який відповідає за інфраструктуру, Олександром Кавою.

Про те, що стоїть за безкоштовним транспортом у Харкові, читайте у тексті ЕП.

“Українська правда” почала закривати частину своїх матеріалів за пейволом. Це означає, що для того, аби прочитати їх, необхідно оформити платну підписку.

Запровадження платного доступу – вимога реальності для незалежних медіа, адже інші традиційні джерела заробітку вже не генерують колишніх доходів. Раніше цим шляхом йшли видання у США та ЄС. В Україні цей тренд посилюється скороченням рекламного ринку під час війни.

Як працюватиме пейвол на “Українській правді”? Які перші результати його роботи? І яке майбутнє чекає на незалежні медіа в епоху телеграм-каналів та штучного інтелекту? Про це ми говорили з виконавчим директором УП Андрієм Боборикіним.

Вступайте до Клубу УП та читайте всі матеріали без обмежень: https://club.pravda.com.ua/

Ще нещодавно українські вулиці рясніли МАФами, у яких видавали “швидкі” кредити. Їхні ж позичальники тонули у борговій ямі, не здатні сплачувати десятки, а то й сотні тисяч процентів річних. Тих, хто прострочив заборгованість, тероризували колектори, перетворюючи їхні життя на справжнє пекло.

Сьогодні ринок мікрофінансових організацій (МФО) перемістився переважно онлайн, а держава на законодавчому рівні обмежила максимальний розмір процента та врегулювала роботу колекторів. Проте мікрокредити як явище нікуди не зникли. Ба більше, попит на них поступово зростає.

Хто і чому бере мікропозики? І як змінився цей ринок за останні роки? Про це ми говорили з директором департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг у Національному банку України Володимиром Сухачовим.

Вступайте до Клубу УП та читайте всі матеріали без обмежень: https://club.pravda.com.ua/

В українських містах аптеки майже на кожному кроці. Цей бізнес несподівано виявився дуже стійким до криз та повномасштабної війни, а також напрочуд динамічним. Історія їхнього успіху не лише у заробітках безпосередньо на продажі ліків, але й у “маркетингових платежах”, які аптекам сплачують виробники.

Торік держава намагалася заборонити ці платежі, аби зменшити ціни на ліки для споживачів. Крім цього, на ринок виходять нові гравці: автозаправні станції та потенційно – Укрпошта. Тим часом деякі виробники вимушено закривали свої заводи, адже їхню продукцію ніхто не купував.

Про те, що відбувається на фармринку, ми говорили з журналістом “Економічної правди” Володимиром Тунік-Фризом. Детальніше про протистояння аптек та виробників, рішення уряду знизити ціни на ліки та зупинку заводу компанії “Дарниця” читайте на сайті ЕП.

Попри надскладну зиму, під час якої багато українців сиділи не лише без світла та води, але й без опалення, ціни на нерухомість продовжують зростати та бити нові рекорди. Ринок пристосовується навіть до таких умов, тож якоїсь суттєвої корекції цін на оренду не варто очікувати навіть під час “низького сезону” влітку.

Що саме живить ціни на нерухомість та вартість оренди? Як остання зима змінила цей ринок? Про це ми говорили з керівницею “ЛУН Статистика” Людмилою Кірюхіною.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Ще декілька років тому в Україні побутувало уявлення про те, що ІТ – безпрограшний варіант для вибору професії. Мовляв, айтівець завжди може знайти собі роботу з високою зарплатою, як правило – в іноземній валюті.

Однак останнім часом це уявлення похитнулося. Зі впровадженням штучного інтелекту, попит на айтівців почав скорочуватися. Новим спеціалістам стає дедалі складніше зайти у галузь та отримати перший досвід роботи, а без цього досвіду їхні резюме навіть не розглядають. В Україні цей світовий тренд посилюється наслідками великої війни.

Чи варто абітурієнтам вступати на ІТ-спеціальності та у якому стані перебуває ІТ-сектор України на 5-му році війни? Про це ми говорили з головою асоціації IT Ukraine Марією Шевчук.

Після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану світ накрила енергетична криза. Ціни на нафту б'ють багаторічні рекорди, що відображається і на стелах автозаправних станцій.

Ціни на бензин в Україні відреагували на початок війни в Ірані майже миттєво. Хоча на те, аби довезти пальне з Перської затоки до українського кордону може знадобитися кілька тижнів, а то й місяців часу. Чи відреагують ціни на бензин так само швидко, якщо ціни на нафту підуть до низу?

Про це ми говорили з директором консалтингової групи А-95 Сергієм Куюном.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Якщо ви слідкуєте за економічними новинами, то майже напевно могли зустрічати заголовки про кадровий голод, який відчуває бізнес. Його спричинила масова міграція та мобілізаційні процеси під час великої війни. Однак при цьому, за оцінками уряду, в країні мешкають мільйони осіб, які не працюють, не шукають роботу, не отримують пенсії та інші соцвиплати – держава фактично нічого про них не знає.

Як уряд збираються долати кадровий голод? Про це ми говорили із заступницею міністра економіки Даниною Марчак. Крім цього, ми запитали у неї про проєкт нового Трудового кодексу, який уряд виніс на розгляд парламенту.

Про деякі застарілі норми поточного Трудового кодексу можете прочитати у тексті Анастасії за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

З перших днів великої війни Миколаїв перебував під посиленими атаками росіян. Ще з 2022 року місту та області довелося пристосовуватись до виживання в умовах блекаутів, під прицілом російських балістичних ракет.

Сьогодні Миколаїв не просто захищається від російських ударів, але й відновлює зруйноване – те, що дозволяє безпекова ситуація. Як місто розв'язало проблему з відсутністю питної води? Як Данія допомагає відбудовувати область? Та яке майбутнє чекає на Миколаїв у разі, якщо вихід до моря залишатиметься заблокованим?

Про це все ми говорили з очільником Миколаївської ОВА Віталієм Кімом.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Курс валют завжди був чутливою темою для українців. В останні тижні він, м'яко кажучи, не радує. Новини про “новий рекордний курс” та “рекордні обсяги продажу валюти Нацбанком” багатьох змушують хвилюватися за збереження своїх гривневих заощаджень.

Що відбувається з курсом валют? Яку роль відіграє війна в Ірані у “рекордах” долара? Про це ми говорили з засновником та президентом інвестиційної групи “УНІВЕР” Тарасом Козаком. Приємний бонус розмови: Тарас озвучив, яке значення курсу долара НБУ закладає у своїх прогнозах до кінця цього року.

Про те, що сам Нацбанк говорить про курс та свою роль у його встановленні можете прочитати у цьому інтерв'ю.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Минав вже рік з моменту, коли Україна почала переговори зі США про так звану угоду про надра. Від початку документ був просякнутий максималістичними вимогами Штатів, які фактично позбавляли Україну суверенітету над своїми природними ресурсами.

Зрештою, документ підписали 1 травня 2025 року – у прийнятному та навіть вигідному для Києва форматі. Та чи запрацювала ця угода за більш ніж 10 місяців роботи?

Про це ми говорили з головою комітету з питань надрокористування Європейської бізнес асоціації, директором з розвитку “Геологічної інвестиційної групи”, викладачем програми “Менеджмент у сфері надрокористування” KSE Graduate Business School Дмитром Кащуком.

Детальніше про те, що саме передбачає угода зі США, читайте у публікації ЕП.

Попри велику війну, ринок угод злиття та поглинання (M&A) в Україні не зупинився. Мабуть, найвідомішим гравцем на ньому є “Київстар”, який скуповує компанії, будуючи цілу своєрідну екосистему. Активні угоди відбуваються і на банківському ринку.

Купувати бізнес під час війни – це великий ризик чи великі можливості? Наскільки подешевшали українські компанії та чи буде “бум” інвестицій після завершення війни? Про це ми говорили з керуючим партнером Altius Capital Олексієм Ращупкіним.

Детальніше про купівлю українського банку естонцями читайте у публікації ЕП.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Останнім часом на ринку сервісів таксі відбулося чимало подій. По-перше, їм почали офіційно дозволяти працювати у великих містах під час комендантської години. По-друге, у парламенті готуються запровадити спеціальний режим оподаткування доходів від цифрових платформ, який прямо стосуватиметься водіїв Bolt, Uklon та Uber.

Ринок сервісів таксі активно розвивається в Україні навіть під час великої війни та навіть у складних умовах виходить на нові міста та розвиває нові види сервісів. Як формується ціна на поїздки? Скільки заробляють водії та як сервіси таксі працюють із випадками сексуальних домагань до клієнтів? Про все це ми говорили з генеральним менеджером компанії Bolt в Україні Сергієм Павликом.

За 4 повних роки великої війни Україна пройшла важкий шлях від застарілого та розграбованого оборонно-промислового комплексу до сучасної, різноманітної та дуже динамічної галузі, яка приваблює мільйони доларів іноземних інвестицій навіть у воєнних умовах.

За підрахунками держави, оборонна галузь працевлаштовує понад 300 тисяч людей, а її частка у зброї, якою воює українське військо, вже перевалила за 50%. Проте наскільки коректні ці розрахунки? Завдяки чому вітчизняному ОПК вдалося продемонструвати настільки вражаючі темпи розвитку та як протидіяти корупції у трильйонних оборонних закупівлях України?

Про це все ми говорили із шеф-редактором проєкту Української правди “Оборонка” Богданом Мірошниченком.

Детальніше про школу виробників безпілотників, про яку згадував Богдан, у цьому тексті.

Про бізнес, у який “прилітало” двічі, читайте у матеріалі ЕП.

Квитки на подію УП, присвячену річниці початку повномасштабного вторгнення, ви можете придбати за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Той, хто коли-небудь зіштовхувався із роботою рієлторів, ставив риторичне питання: для чого вони взагалі потрібні? Часто їхні послуги не замовляє ані власник житла, ані той, хто хоче його купити або орендувати. Як таке можливо?

Ми намагалися зрозуміти, як працюють рієлтори в Україні та виявили, що на цьому ринку панує справжній “дикий захід”: коли оголошення про здачу житла в оренду копіюють та виставляють на різних платформах навіть без відома власника житла.

Як рієлтори працюють в Україні та чи можливо врегулювати їхню діяльність? Про це ми говорили із співвласником агенції нерухомості “Для своїх” Іваном Суховєєвим.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Майже 10 років минуло з того часу, як держава врятувала найбільший банк від банкрутства. На націоналізацію Приватбанку витратили понад 150 млрд грн коштів платників податків, врятувавши фінансову систему від повного колапсу.

Після націоналізації Приватбанк суттєво змінився. Клієнти відчувають, як посилився фінансовий моніторинг банку, а також як сильно зросли його комісії буквально на все – навіть на переказ між власними рахунками, відкритими в установі.

Чи повернув Приватбанк те, що у нього вклала держава? Чому банк встановив настільки високі комісії для клієнтів? Та чи відчувають там, що програли конкуренцію з mono? Про це ми говорили із заступницею голови правління Приватбанку з питань фінансів Ларисою Чернишовою.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Міжнародний валютний фонд вимагає, аби Україна запровадила зобов'язала фізичних осіб-підприємців стати платниками податку на додану вартість. Ця ідея наштовхнулася на спротив бізнес-середовища, експертів, урядовців, а віднедавна – голови податкового комітету Ради Данила Гетманцева.

“Я пообіцяв малому бізнесу, що до кінця війни ми не будемо чіпати єдиний податок”, – заявив він. Водночас зазначив, що вважає “абсолютною аномалією” те, що в умовах війни в Україні зростає кількість ФОПів.

Чому Гетманцев все частіше говорить не на податкову тематику і чи є тут слід підготовки до майбутніх виборів? Чи можна “витиснути” з економіки більше податків для фінансування армії? І як він оцінює роботу податкової? Про це все ми говорили з Гетманцевим у цьому випуску подкасту “Хроніки економіки”.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Зима 2025-2026 стала найскладнішою в історії. Цілі міста вимушено сидять без електропостачання, води та опалення у 15-градусні морози. Така доля спіткала і столицю.

Хоча весною ситуація, ймовірно, стане кращою, проте розслаблятися зарано. Вже влітку на українців чекає нове випробування: через проведення ремонтів на атомних електростанціях та спеку можливі нові багатогодинні відключення світла.

Що зараз відбувається з енергосистемою? Чи може Київ повернутися до графіків відключень світла? Про це ми розпитали в генерального директора Yasno Сергія Коваленка.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Початку 2026 року виявився перенасиченим на події не лише в Україні, але й в усьому світі. Поки Дональду Трампу “передаровують” Нобелівську премію миру за його зазіхання на території країни-союзниці, в Україні триває найскладніша зима в історії та енергокриза, під час якої міжнародні партнери вимагають підвищувати податки для бізнесу.

Ми вирішили коротко підсумувати початок цього року у форматі вікторини: ведучі подкаст “Хроніки економіки” Анастасія Дячкіна та Ярослав Вінокуров позмагаються з головним редактором “Економічної правди” Миколою Максимчуком у тому, наскільки гарно вони розуміються на актуальних подіях в Україні та світі.

Питання для глядачів та слухачів:

1. На вашу думку, якою є кількість працівників “Економічної правди”?

2. Якій темі присвячена найпопулярніша публікація у нас на сайті?

3. У який підрозділ Сил Оборони перейшла більшість працівників редакції, які вирішили мобілізуватися?

Відповіді ви можете залишати у коментарях на платформі, на якій ви дивитеся чи слухаєте подкаст, або ж слати на електронну адресу: anastasia.diachkina@pravda.ua.

Перший чи перша, хто надішле правильні відповіді, виграє невеликий подарунок від редакції. Ваші відповіді чекаємо до 26 січня 2026 року.

У цьому подкасті ми згадували про нового голову Нацкомісії з цінних паперів, інтерв'ю Віцепрем'єра Олексія Кулеби та ринок праці.

На початку 2025 року ведучі подкасту “Хроніки економіки” Анастасія Дячкіна та Ярослав Вінокуров кинули виклик і президенту інвестиційної групи “Універ” Тарасу Козаку: хто з них заробить найбільше на інвестуванні умовних 100 тисяч гривень?

Минув майже рік і настав час підбивати підсумки. Скільки грошей принесли інвестиції у крипту, державні та приватні облігації? Який актив виявився найбільш прибутковим цього року? Та у що слід інвестувати у 2026-му?

Про це все ми поговоримо у фінальному випуску “Інвестиційних перегонів” та підіб'ємо підсумки наших інвестиційних портфелів.

За цими посиланнями ви можете переглянути перший випуск та другий випуск інвестиційних перегонів.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Більшість тих, хто коли-небудь шукав роботу, робили це самостійно: на агрегаторах work.ua чи robota.ua, або на інших спеціалізованих сайтах. Статистика це підтверджує: в той час, як безробітними вважаються близько 10% громадян працездатного віку, офіційно реєструються у службі зайнятості менше 150 тисяч з них.

Державна служба зайнятості – це той орган, який виплачує кошти тимчасово непрацездатним, але не лише. Вона організовує курси перекваліфікації, а також видає гранти на створення власного бізнесу.

Як отримати гроші на власну справу? Скільки людей користуються послугами служби зайнятості та чому більшість з них – жінки? Про це ми говорили з директоркою Державної служби зайнятості Юлією Жовтяк.

Детальніше про роботу жінок на шахті читайте у тексті Економічної правди за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Гірськолижний відпочинок набирає популярності в Україні з року в рік. З'являються та будуються нові гірськолижні курорти, розвивається відповідна інфраструктура. Проте флагманом цього ринку залишається “Буковель”.

Відпочинок на “Буковелі” породжує меми: українці порівнюють ціни на проживання та катання на лижах з вартістю автомобіля “Ланос”. У цьому випуску ми говорили про те, чому ж відпочинок на головному гірськолижному курорті країни настільки дорогий, чи боїться “Буковель” конкуренції з “Горо”, про зв'язки комплексу з Ігорем Коломойським та як зміни клімату впливають на зимовий сезон.

Гість подкасту – Богдан Красавцев, керівник офісу сталого розвитку “Буковелю”.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Верховна Рада нарешті ухвалила бюджет на 2026 рік, заклавши у нього дефіцит у понад 18% ВВП та багато питань щодо того, чим цей дефіцит закривати. Цьогоріч бюджетний процес вирізнявся політичним діалогом та дебатами – вперше за роки великої війни. Головними вигодонабувачами цього стали вчителі.

У цьому випуску ми говоримо про те, звідки брати гроші на війну у 2026 році, чому від України вимагають підвищувати податки та коли це може статися.

Хочете дізнатися більше? Читайте на “Економічній правді” про податкові вимоги МВФ, бюджет-2026, спеціальні пенсії та пільги для нардепів – про всі ці тексти ми згадували під час подкасту.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Магазини з продажу напівфабрикатів “Галя Балувана” буквально заполонили Україну. Наразі мережа нараховує понад тисячу закладів та є однією з найбільших в Україні. Проте починався цей бізнес із невеликого закладу у Луцьку, попит на продукти якого виявився несподівано високим.

Бізнес має прагнути до масштабування через франшизу, вважає співзасновниця “Галі Балуваної” Алла Теліга. У цьому випуску подкасту ми говорили про те, як працюють франшизи, що потрібно для їхнього створення та скільки вони приносять власнику бізнесу.

Насамкінець ми запитали про конфлікт з мережею ресторанів “Балувана Галя”. Детальніше про нього читайте на сторінках “Економічної правди”.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Наприкінці 2025 року закінчується пільга на купівлю електромобілів. Вже з 1 січня 2026-го при розмитненні таких авто доведеться заплатити 20% податку на додану вартість.

Пільгу на електрокари запровадили ще у далекому 2017 році, а діяти вона мала лише протягом 2018-го. Проте депутати різних скликань неодноразово продовжували її дію – аж до кінця поточного року. За цей час авторинок України кардинально змінився. В країні з'явилася відповідна інфраструктура, а кількість власників електрокарів зросла у сотні разів. Разом з цим, деякі народні депутати нарікають, що пільга при розмитненні електрокарів “завдає бюджету збитків”.

Чи виправдала себе пільга на електрокари та чи варто її продовжувати? Про це ми говорили з головою Інституту дослідження авторинку Станіславом Бучацьким.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Скільки людей живе в Україні? Точної відповіді на це питання наразі не може сказати ніхто. Демографічну ситуацію називали “кризою” ще до початку великої війни, а після 2022 року вона погіршилася ще сильніше.

Аби вийти з “демографічної ями” в уряді планують запровадити виплати на народження дитини у розмірі 50 тисяч гривень. Та чи здатні вони вплинути на народжуваність? І чи стимулювали високі виплати українців заводити більше дітей у минулому?

Про це ми поговоримо із заступником директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Олександром Гладуном.

Детальніше про те, як рішення про виїзд чоловіків у віці 18-22 років впливає на економіку читайте на ЕП.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

На початку листопада президент Володимир Зеленський оголосив про масштабну програму підтримки українців під час зими. Так, держава планує роздавати всім підряд по 1 тисячі гривень, а також “подарує” безкоштовні поїздки Укрзалізницею в межах 3000 км. Проте у таких благих намірів є одна проблема: грошей на їхнє втілення у бюджеті немає.

Попри завіряння представників УЗ, безкоштовні поїздки можуть коштувати державі до 17 млрд грн. Програма має стартувати вже 1 грудня та тривати загалом 4 “непікові” місяці. На прямі виплати грошей держава витратить ще додаткові 14 млрд грн, за підрахунками самих урядовців. Хто за це все заплатить?

Про ефективність таких програм та скільки вони можуть коштувати бюджету ми говорили з професором Київської школи економіки Олегом Нів’євським.

Детальніше про програму “УЗ-3000” та те, як влада роздає українцям гроші, яких немає, читайте на сторінках “Економічної правди”.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Попри велику війну українки не перестали відвідувати салонів краси. Цей бізнес вистояв та активно розвивається, хоч і з певними труднощами. Одна з найбільших – відтік клієнток, багато з яких поїхали за кордон, а також брак робочих рук.

Наскільки прибутковим є бізнес на красі в Україні? Які його “сильні” сторони у порівнянні з європейським? Та на чому найбільше заробляють салони краси? Про це ми говорили з керуючою партнеркою та директоркою мережі салонів краси Maija в Україні Анною Сердюк.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

За даними Пенсійного фонду, середня пенсія в Україні становить 6,4 тис. грн, що навіть менше за мінімальну зарплату. Прожити на такі кошти сьогодні вкрай складно, якщо не неможливо. Проте розмір майбутньої пенсії можна збільшити самостійно, відкривши персональний накопичувальний рахунок.

Як працюють недержавні пенсійні фонди? Чи можна їм довіряти? Коли варто починати відкладати на пенсію? Про це все ми поговорили з головою ради Всеукраїнської асоціації недержавних пенсійних фондів та головою підрозділу з управління локальними активами ICU Григорієм Овчаренком.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

З наближенням холодів росіяни вже традиційно вдаються до енергетичного терору. Систематичні обстріли об'єктів енергетики цьогоріч збіглися з рекордно низькими запасами газу у сховищах. Влада вже просить українців економно споживати не лише електрику, але й газ. 

Наскільки готовою виявилася Україна до нової хвилі енергетичного терору? Що росіяни змінили у тактиці своїх ударів по енергетиці? Чи будуть взимку відключення світла та газу? Про це ми говорили з енергетичним журналістом “Економічної правди” Миколою Топаловим.

Детальніше про підготовку влади до зими читайте у статті УП за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Виготовлення та розповсюдження порнографічного контенту за участі дорослих людей в Україні криміналізоване. За такі дії можна сісти на строк до 7 років. Попри це, такий бізнес процвітає та генерує мільйони доларів на рік.

З появою платформи Onlyfans навколо неї вибудувалась ціла інфраструктура з компаній-посередників – Onlyfans-агенцій. В Україні їхня діяльність повністю незаконна. Втім, вони працюють. Часто під “кришуванням” правоохоронців, які мали б з цим явищем боротися.

Як влаштована робота бізнесу на Onlyfans в Україні? Скільки можуть заробляти моделі та агенції? Чи присутня на цьому ринку сексуальна експлуатація жінок? І кому насправді не вигідно декриміналізовувати виготовлення порно? Про це ми запитали у власника однієї з  Onlyfans-агенці, який погодився спілкуватися на умовах анонімності.

Про те, як влаштований бізнес на Onlyfans читайте тут, а про те, скільки держава витрачає на розслідування злочинів з виготовлення порно – тут.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Російський Мінфін планує з 2026 року підвищити ставку ПДВ з 20% до 22%. Чи не вперше там пропонують підвищити ставку податку, який торкнеться кожного росіянина. Все через те, що Кремлю стає дедалі складніше фінансувати війну проти України.

Створений перед повномасштабним вторгненням “резерв” грошей – Фонд національного добробуту – вичерпується, а Центробанк РФ починає вдаватися до непрямої грошової емісії. Проте чи означає це, що можливості фінансувати війну проти України скорочуються? І у якому стані економіка агресора на четвертий рік великої війни?

Про це ми говорили з керівницею санкційного напрямку KSE Institute Юлією Павицькою.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

В Україні хочуть скасувати акти виконаних робіт. Один лише цей крок може зекономити бізнесу близько 20 млрд грн на рік. В цілому ефект від цифровізації державних послуг може вимірюватися відсотками від ВВП.

За останні 10 років Україна зробила значний прогрес у дебюрократизації: “Дія”, “Резерв+” та “Армія+” вже суттєво спрощують життя як громадянам, так і бізнесу. Але ця боротьба ще не завершена.

Коли зникне “Журнал обліку журналів” та як зайва бюрократія впливає на економіку? Про це ми говорили з виконавчим директором Офісу ефективного регулювання BRDO Олексієм Дороганем.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Щороку українці продукують 9-11 мільйонів тонн твердих побутових відходів. Більшість цього сміття опиняється на звалищах, часто – стихійних. Попри це деякі українські компанії імпортують сміття з-за кордону.

Чому так відбувається? Чи вигідний бізнес на переробці сміття і чому в Україні ним ніхто не займається? І що потрібно, аби почати сортувати сміття? Про це нам розповіла Євгенія Аратовська, засновниця екоорганізації “Україна без сміття”.

Детальніше про те, як сортувати сміття, читайте на ЕП.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Кабінет міністрів вніс до Ради законопроєкт про державний бюджет на 2026 рік. У ньому вперше з 2024-ого підвищили розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, заклали 2,8 трлн грн на війну, передбачили надбавки вчителям та рекордні видатки на виплату державних боргів.

Звідки уряд збирається брати ці гроші? Наскільки реалістичні показники, закладені до бюджету? Чи справдиться прогноз щодо курсу долара? І де знайти додаткові сотні мільярдів гривень на війну? Про це ми говорили з головою бюджетного комітету Верховної Ради Роксоланою Підласою.

Детальніше про державні програми компенсації вартості техніки, про які ми згадували на подкасті, читайте за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Витрати людства на утримання домашніх тварин зростають з року в рік в усьому світі. І Україна не стала винятком з цього тренду навіть під час великої війни. Сьогодні це багатомільярдний ринок, який не обмежується харчуванням чи ветеринарними препаратами, а вже давно перейшов у категорії аксесуарів та ґаджетів.

Як розвивається цей ринок і чи допоможуть новітні технології зрозуміти “мову” домашніх тварин? Про це ми говорили зі співзасновником компанії Petcube Андрієм Кленом. Крім цього, ми запитали у нього про історію його бізнесу, чому компанія вийшла на український ринок лише після початку великої війни та куди рухатиметься ринок догляду за улюбленцями.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Українцям вдалося відстояти незалежність антикорупційних органів: зміни, які підпорядковували Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру скасував парламент та підписав президент. Але чому незалежність цих органів важлива і як корупція впливає на економіку?

У цьому випуску ми поговорили із заступником голови Національного агенства з питань запобігання корупції Сергієм Гупяком про те, наскільки корумпованою є Україна, скільки корупція коштує економіці, як часто уряд ухвалює корупційні рішення, а держслужбовці брешуть у деклараціях.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

1 серпня в Україні має запрацювати концепція відкритого банкінгу. Простими словами – користувачі зможуть давати згоду на надання своєї банківської інформації у користування фінансових чи нефінансових організацій. Це дозволить створювати застосунки, у які можна буде підв’язувати рахунки різних банків, переглядати баланси та проводити за допомогою них фінансові операції.

Як саме це працюватиме на практиці і наскільки це безпечно? Про це ми запитали у заступника голови Національного банку Олексія Шабана.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Денис Шмигаль увійшов в історію як прем'єр-міністр, який обіймав цю посаду найдовше – понад 5 років. Проте його урядуванню прийшов кінець: 17 липня Верховна Рада призначила новою премєркою його колишню першу заступницю Юлію Свириденко.

Ми не вдаватимемось у висвітлення політичної частини цієї історії, адже про це говорили наші колеги з УП-2. У цьому подкасті ми разом з головним редактором “Економічної правди” Миколою Максимчуком пригадаємо, якою була економіка часів уряду Шмигаля, якими були його найбільші досягнення та провали, а також про те, чого очікувати далі.

Детальніше про те, хто така Юлія Свириденко, читайте у тексті УП.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

На початку 2025 року ведучі подкасту "Хроніки економіки" Анастасія Дячкіна та Ярослав Вінокуров та інвестиційний банкір Тарас Козак розпочали інвестиційні перегони. Правила прості: у кожного були умовні 100 тисяч гривень, які потрібно було розподілити у портфель. Перемагає той, чиї вкладення принесуть найбільше дивідендів наприкінці року.

За правилами гри, ми могли переглянути свої портфелі через пів року. Це ми і зробити у цьому випуску подкасту.

Також ми поговорили про те, що змінилося на ринку за останні 6 місяців, що відбувається з курсом долара та євро, якими будуть ставки за депозитами та ОВДП і чого чекати далі.

Попередній випуск інвестиційних перегонів ви можете знайти за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Український телеринок за останні декілька років зазнав радикальних змін. З нього пішло декілька медіагруп (пов'язаних з Віктором Медведчуком та Рінатом Ахметовим), а ті телеканали, які вижили, об'єдналися у спонсорований бюджетом телемарафон.

Як ці тектонічні зсуви змінили ринок та чи є майбутнє у телебачення після телемарафону? Як традиційним телеканалам конкурувати зі стрімінговими платформами та YouTube? І на чому заробляє телебачення?

Про це все ми говорили з фінансовим директором та членом правління Starlight Media Тарасом Шидликом.

Вступайте в Клуб Української правди: https://club.pravda.com.ua/

Група народних депутатів, серед яких голова податкового комітету Данило Гетманцев, зареєстрували законопроєкти про створення спеціального економічного режиму для оборонної промисловості – “Defence.City”.

Серед них – зміни до Кримінального кодексу, які можуть амністувати оборонні підприємства від будь-якої відповідальності.

Ми запитали у Гетманцева, для чого потрібна така амністія та чи не несе вона корупційних ризиків. Також ми спитали, чому військовослужбовцям скасовують кредитні ліміти та чи планує влада вчергове підвищувати податки.

Вступайте в Клуб Української правди: club.pravda.com.ua/

Що об'єднує будівлю ТРЦ “Гулівер”, яхту Віктора Медведчука, готівкові кошти, земельні ділянки і ще сотні інших активів, які держава арештовує у підсанкційних осіб та корупціонерів? Усі вони потрапляють до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (або коротко – АРМА).

Цей орган створили, аби активи у процесі арешту не втрачали своєї вартості та приносили користь державі. Проте на практиці у його роботі виявилося чимало проблем. Що не так з АРМА та чому підсанкційні особи продовжують керувати своїми активами навіть після передачі до цього органу? Про це ми говорили з головою антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасією Радіною.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Чи є туризм під час повномасштабної війни? Деінде у світі відповідь на це питання здається очевидно негативною. Проте в Україні галузь відпочинку зуміла адаптуватися навіть до умов постійних загроз та обмежень на пересування для громадян.

Як почувається туристична галузь на четверний рік великої війни? Як змінилися вподобання українців? Та чи знає держава, наскільки великим є туристичний сектор її економіки, зважаючи на поширену практику роботи у тіні?

Про це ми говорили з головою Державного агентства розвитку туризму Наталею Табакою.

Вступайте в Клуб Української правди: https://club.pravda.com.ua/

У ніч на 6 червня внаслідок чергової російської атаки було пошкоджено залізничне полотно наземної частини київського метро. Наслідок – транспортний колапс у столиці, забиті автобуси та затори на дорогах. Цього можна було уникнути, якби у Києві існувала розвинута транспортна інфраструктура та хоча б якась альтернатива метрополітену.

У цьому випуску подкасту ми говорили зі співзасновником ГО “Пасажири Києва” Олександром Гречком про затори, метро, паркування та інші проблемні місця столиці, а також про те, як їх можна вирішити.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

У бюджеті знову “дірка”: 400 млрд грн не вистачає для фінансування оборонних потреб вже цього року. Торік ситуація була аналогічна, а для розв'язання проблеми владі довелося йти на підвищення податків. Чи повториться такий сценарій у 2025 році? Та звідки брати гроші у 2026-ому?

Про це ми говорили зі старшим економістом Центру економічної стратегії Юрієм Гайдаєм. 

Детальніше про проблеми з бюджетом читайте у публікації на Економічній правді.

Знайти подкаст ЦЕС “Що з економікою” ви можете за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

“Diia.City United” – ІТ-асоціація, до якої входять компанії-резиденти “Дія.Сіті” та ті, хто так чи інакше дотичний до цього правового режиму для айтівців. Ця асоціація від імені бізнесу спілкується з владою про найбільш наболілі проблеми галузі та лобіює її інтереси як у питаннях бронювання працівників, так і щодо підвищення податків.

Ми поговорили з виконавчою директоркою спілки Наталією Микольською про те, як працює “Дія.Сіті”, чи справдилися апокаліптичні очікування щодо впливу підвищення податків на резидентів цього правового режиму та чи продовжують компанії-резиденти співпрацювати з айтівцями через схему ФОПів.

Про останню хвилю звільнень в Українському ІТ читайте упублікації на “Економічній правді”.

Після 2022 року Росія стала країною, проти якої запровадили найбільшу кількість санкцій у світі. Попри це вона все ще має економічні можливості для того, аби вести загарбницьку війну проти України. Вже більше трьох років.

Наразі західні партнери обговорюють запровадження “вбивчого” пакету санкцій, аби примусити Путіна сісти за стіл переговорів та погодитися на 30-денний режим припинення вогню. Проте чи існують такі механізми і наскільки вони можуть бути ефективними?

Про це ми говорили з головою аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей" Тетяною Хутор.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Кухня – невіддільна частина економіки. Ціни на продукти мають найбільшу вагу в кошику, яким міряється інфляція, а харчові звички та тренди формують тренди у сільському господарстві. Та українська кухня, яку ми знаємо сьогодні існувала далеко не завжди. Щонайменше тому, що картопля, томати та багато інших овочів з'явилися на території Європи лише після відкриття Америки.

У цьому подкасті ми говорили з шеф-кухарем, креативним підприємцем та громадським активістом Євгеном Клопотенком про те, що їли українці у давнину, яким був склад борщу до появи картоплі в Україні та хто відкривав перші заклади харчування. Обіцяємо, що після прослуховування цього подкасту ви замислитесь, чи дійсно знаєте, що таке українська традиційна кухня.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Від початку 2025 року вартість поліса страхування цивільно-правової відповідальності зросла в середньому у 2-2,5 раза. Усе через ухвалення нового закону, який наближає правила страхування в Україні до норм, які діють у ЄС.

Старе законодавство про автоцивілку вже морально застаріле і не завжди працювало на користь водіїв, які потрапили у ДТП. Новий закон передбачає збільшення страхової суми, зникнення франшизи, запровадження прямого врегулювання та багато інших новацій.

Чи вартують зміни підвищення ціни? Про це ми говорили з генеральним директором Моторно-транспортного страхового бюро України Олександром Берназюком. Цей подкаст можна слухати на швидкості х1,5.

Детальніше про нове законодавство у сфері автоцивілки читайте у публікації на ЕП "Більші страхові суми, вищі ціни та пряме врегулювання: як зміняться умови “автоцивілки” в Україні" (epravda.com.ua/biznes/yak-zminit…vogo-roku-800995/).

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: club.pravda.com.ua/

Обмеження на обсяги переказів з картки на картку, які Національний банк запровадив у жовтні 2024 року, вже не діють. Проте це не означає, що українці можуть вільно переказувати кошти у необмежених обсягах, адже наразі діє укладений між банками добровільний меморандум.

Першочергово НБУ забороняв українцям переказувати понад 150 тисяч гривень на місяць для того, аби побороти схеми з використанням “дропів”. Чи вдалося регулятору досягти цієї цілі? І які нововведення там готують для боротьби з “дропами”?

Про це ми говорили з директором Департаменту інтегрованого нагляду за банками Андрієм Котюжинським.

Інтерв'ю з одним із організаторів схеми “дропів” читайте на “Економічній правді” за посиланням:

Від початку березня офіційний курс євро в Україні виріс на приголомшливі 10% – з 43,5 гривні до майже 48 гривень. При цьому курс долара за цей час майже не змінився. Так український валютний ринок реагує на глобальні тенденції щодо послаблення американської валюти.

Що спровокувало ці тенденції? Чи варто бігти до обмінників та здавати свої доларові заощадження? І яким може бути курс долара та євро на кінець поточного року? Про це ми говорили з головою департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександром Мартиненком.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

"Офісна будівля, але для промисловості". Так пояснив суть поняття "індустріальний парк" один зі співавторів профільного законодавства, заступник голови комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Наразі в Україні функціонують десятки таких майданчиків, на яких держава розвиває промислове виробництво. Аби сприяти цьому розвитку, компаніям, які долучаються до індустріального парку, надаються податкові та митні пільги.

Ми поговорили з Кисилевським про те, звідки Україна перейняла досвід створення індустріальних парків, як створити такий парк та наскільки успішним є їхнє впровадження.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

За даними Укравтопром, за 2024 рік українці придбали понад 222,1 тис. вживаних легкових автомобілів. Попри це, для багатьох власне авто залишається нездійсненною мрією. Основною перешкодою на шляху до купівлі автівки є нестача коштів – про це свідчить опитування, проведене "Економічною правдою".

У новому випуску подкасту "Хроніки економіки" ми поспілкувались із начальником відділу розвитку автомобільного кредитування ОТП Банку Віталієм Скоробогатим та розібрались у таких питаннях:

Як працює ринок кредитування для авто з пробігом

Які існують фінансові інструменти для придбання авто з пробігом

В чому різниця між лізингом та кредитуванням: переваги та недоліки

Для кого підходить автокредитування

Умови автокредитування, які надає ОТП Банк:

Сума: до 1 000 000 грн

Строк: до 7 років

Початковий внесок – від 10%

Реальна річна ставка – до 42,66%

Детальні умови можна подивитись на сайті.

AT "ОТП БАНК". Всі види банківських послуг.

Ліцензія НБУ №191 від 05.10.2011р. Внесено до Державного реєстру банків №273 від 02.03.1998р.

__________________________________________________________

Вступайте в Клуб Української правди: https://club.pravda.com.ua

2 квітня президент США Дональд Трамп оголосив “Днем визволення”, розпочавши торгівельну війну проти всього світу. Мита не оминули й Україну, яка минулого року експортувала до Штатів товарів на 870 млн дол.

Як торгівельна війна Трампа вплине на український бізнес? Чи зможуть наші експортери знайти альтернативні ринки збуту? Які з українських компаній виграють від мит? І для чого США взагалі розпочали торгівельну війну? Про це все ми говорили із заступником міністра економіки, торговим представником України Тарасом Качкою.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Після початку великої війни демографічна ситуація в Україні суттєво погіршилася. Мільйони людей працездатного віку та дітей вимушені були виїхати за кордон або ж залишилися на тимчасово окупованих територіях, народжуваність стрімко впала, а передчасна смертність навпаки зросла.

В уряді почали задумуватися над тим, як розв'язувати накопичені проблеми та розробили демографічну стратегію. Як там збираються повертати українців з-за кордону, стимулювати народжуваність та залучати на ринок праці мігрантів з інших країн? Про це ми говорили із заступницею міністра соціальної політики Дарією Марчак.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Останні декілька років подарували світові багато гучних прем'єр українських фільмів. Стрічки “made in Ukraine” збирають повні зали кінотеатрів та навіть завойовують екрани за кордоном. 

Не в останню чергу ренесанс кінематографа пов'язаний зі зміною підходу до державного фінансування фільмів. Та чи можливе українське кіно без підтримки держави? Що потрібно для того, аби зняти стрічку та як на ній заробити? Про це ми говорили з продюсером і власником компанії Forefilms Володимиром Яценком.

Детальніше про проблеми українського кінематографа читайте у публікації на Економічній правді: Велика кінодепресія: як Україна може втратити свій ненароджений Голлівуд

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Чергова за час повномасштабного вторгнення зима підійшла до свого кінця. На відмінку від попередніх років, Україні вдалося пройти цей опалювальний сезон майже без відключень електроенергії. Хоча обстріли ворога продовжувалися, і цього разу найбільшого удару зазнала газова інфраструктура.

Весною Україна увійде у період ремонтів на атомних та інших електростанціях. Чи повернуться відключення світла? І що буде з енергосистемою у разі завершення активних бойових дій? Про це ми говорили з енергетичним журналістом “Економічної правди” Миколою Топаловим.

Детальніше про те, у якому стані енергосистема виходить з опалювального сезону, можете прочитати у статті Миколи Топалова на ЕП.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Мільйони українців перебувають за кордоном, де налагоджують своє життя та побут, адаптуючись до нових умов. Попри це, ціни на оренду житла в Україні продовжують зростати. Хоча не всюди з однаковою інтенсивністю.

Велика війна перевернула з ніг на голову традиційні патерни на українському ринку оренди нерухомості. Київ, який завжди був найдорожчим місцем для життя, поступився першістю Львову, Ужгороду та Івано-Франківську. І хоча останнім часом ринок стабілізується, проте передбачити, як надалі зростатимуть ціни дуже складно.

Що відбувається на ринку оренди житла та як він може відреагувати на потенційне завершення активної фази війни? Про це ми говорили з керівницею сектору з розвитку продажів OLX Нерухомість Оксаною Остапчук.

28 лютого весь світ пильно слідкував за переговорами президентів України та США. Однак сталося не так, як гадалося. Американський президент відмовився від подальших переговорів, а Володимир Зеленський був змушений поїхати з Білого дому.

Наслідком того, що відбулося у Сполучених Штатах, стала зірвана угода про корисні копалини, на підписанні якої так активно наполягав Дональд Трамп. 

А що ж з наявністю в Україні тих ресурсів, які хочуть видобувати американці спільно з українцями? Про це ми поговорили із  Данилом Лубкіним, співзасновником стартапу Beholder, який розробляє набір нейромереж для пошуку корисних копалин.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

З кінця 2024 року послуги мобільного зв'язку для українців несподівано почали зростати. Спочатку про підвищення тарифів повідомив найбільший оператор – "Київстар". Згодом до нього доєдналися Vodafone та lifecell.

Підвищення тарифів відбувається на тлі рекордної прибутковості операторів мобільного зв'язку, яка спонукає їх скуповувати різні компанії та сервіси, не пов'язані з основним бізнесом.

Чому "Київстар" купує сервіс таксі "Уклон" і як це пов'язано з підвищенням тарифів? Ми це ми говорили з журналістом "Економічної правди" Ігорем Пилипівим.

Детальніше про експансію “Київстар” читайте у матеріалі Ігоря Пилипіва "Чому "Київстар" більше не хоче бути просто оператором: що стоїть за новими поглинаннями".

Останні декілька років чи не найбільшою економічною проблемою в Україні залишається дефіцит працівників. Частина українців поїхали від війни за кордон, а частина – долучилися до лав Збройних сил та “випали” з ринку праці.

На яких працівників зберігається найвищий попит, а у яких сферах знайти роботу стало навпаки складніше? І як роботодавцю залучати найкращих працівників.

Про це все нам розповів СЕО компанії Work.ua Артур Міхно.

Обкладинка – Зю Побережнюк

Наразі в Україні існує пільга: посилки вартістю до 150 євро не обкладаються податками та митом. Напередодні депутати вирішили цю пільгу скасувати.

Хоча податки на посилки – це непопулярна ініціатива, проте запровадити їх просить не лише голова податкового комітету Данило Гетманцев, але й український бізнес.

Чому українські підприємці страждають від безподаткових посилок і як ця пільга вбиває вітчизняний малий та середній бізнес? Про це ми говорили з Андрієм Логвіном, засновником маркетплейсу "Каста".

28 січня Кабінет міністрів передав акції конфіскованого у росіян PINbank з Фонду держмайна до Міністерства розвитку громад. Надалі їх передадуть державній Укрпошті, аби та створила перший в Україні поштовий банк.

До створення банку голова Укрпошти Ігор Смілянський йшов довгих 8 років. Більшу частину цього шляху це рішення “бракували” у Національному банку. Проте тепер голова держкомпанії зможе почати говорити з регулятором “зі сторони сили”.

Ми запитали у Смілянського, навіщо йому банк та звідки у збиткової Укрпошти візьмуться гроші на докапіталізацію установи та налагодження фінансових процесів.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

У перші місяці повномасштабної війни в Україні виник справжній дефіцит пального, за яким доводилося годинами стояти у чергах. Сьогодні ж ринок настільки адаптувався, що кількість постачальників на ньому почала активно зменшуватися через високу конкуренцію.

Що наразі відбувається на українському ринку пального? Чому ростуть ціни? Та як удари українських дронів по російських нафтобазах та НПЗ впливає на економіку агресора? Про це ми говорили з директором консалтингової групи А-95 Сергієм Куюном.

Колись динамічний ІТ-сектор України скорочується вже два роки поспіль. Кількість замовлень падає, як і розмір зарплат спеціалістів. Компанії все частіше реєструють свої офіси за кордоном, у яких з часом легалізовується все більше українських працівників.

У якому стані перебуває українська ІТ-галузь і чи є у неї перспективи? Про це ми говорили з головою ІТ асоціації IT Ukraine Марією Шевчук.

Детальний огляд тенденцій на ІТ-ринку читайте у публікації ЕП.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Ведучі подкасту “Хроніки економіки” вирішили провести експеримент: ми створимо власні інвестиційні портфелі з інструментів, які доступні кожному українцеві. Разом з нами свій портфель створить інвестиційний банкір та президент компанії “УНІВЕР” Тарас Козак.

Через пів року та через рік ми перевіримо, чиї інвестиційні рішення були більш вдалими.

У цьому ж випуску ми поговоримо про те, які інструменти для заощаджень взагалі доступні для українців і наскільки вигідно тримати у них гроші.

Як задонатити державну допомогу, читайте в публікації "Економічної правди" "Взяти тисячу і задонатити: як спрямувати "тисячу Зеленського" на допомогу ЗСУ".

Минулий рік був багатим на економічні події для України: від затримки з виділенням американської допомоги, яка зрештою призвела до необхідності підвищувати податки, до щедрих програм роздачі грошей від президента.

Ми вирішили підбити короткі підсумки року та назвати найважливіше рішення та найбільший провал року, а також цифру року. Допоміг нам у цьому виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Що ви вважаєте рішенням, “зрадою” та цифрою 2024 року? залишайте свої відповіді у коментарях.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Новий рік – новий подих!

Приготуйтесь до наступного сезону одного з найулюбленіших проєктів ЕП «Хроніки економіки».

У 2025 році поруч із незмінним Ярославом Вінокуровим вас чекатиме нова ведуча – Анастасія Дячкіна. Вона замінить Дану Гордійчук, яка віддала проєкту кілька яскравих сезонів.

Гострий розум, бездоганна аналітика та здатність Анастасії розповідати «складне» простими словами обовʼязково вразять вас у нових випусках.

Вже з 2026 року українську промисловість очікує неприємний сюрприз: ЄС запровадить фактично блокуючі мита на українські товари, при виробництві яких здійснювалося забруднення довкілля. Це зробить український експорт неконкурентоздатним на європейському ринку. Однак це лише початок.

Подальша євроінтеграція передбачатиме ухвалення Україною європейських норм, зокрема у сфері екології та захисту довкілля. Для бізнесу це означає суттєве збільшення витрат. До чого слід підготуватися? Про це ми говорили з директором з розвитку аналітичного центру DiXi Group, керівником Офісу зеленого переходу Андрієм Кітурою.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Минуло вже декілька тижнів після релізу довгоочікуваної гри S.T.A.L.K.E.R. 2, яку розробила українська компанія GSC Game World. Вихід гри у великий світ створив справжній ажіотаж та вже напевне приніс багатомільйонний прибуток своїм творцям.

За останні десятиліття ринок відеоігор перетворився на багатомільярдну індустрію. Як на ньому заробляють компанії? І як народжувався новий український бестселер? Про це ми говорили з редактором Mezha.Media, оглядачем ринку відеоігор Олегом Даниловим.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Майже через три роки після початку великої війни обсяги донатів українців на підтримку армії скорочуються. Тож благодійні фонди вже давно почали працювати з великим бізнесом та проводити з ним спільні акції з цільового збору коштів. Наразі ця співпраця може забезпечувати до половини всіх надходжень до благодійних фондів.

Як в межах таких проєктів народжуються нові розробки, що працюють на перемогу? Та яким є портрет типового українця, який донатить на військо? Про це ми говорили з директоркою Департаменту розвитку співпраці та партнерств фонду “Повернись живим” Олександрою Гайворонською.

Детальніше про збір ПЖ “Зброєносці” можете прочитати за посиланням та підтримати на банку.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

До початку великої війни Харків був одним з провідних ІТ-центрів України. Сильна університетська база та постійний потік молоді створили синергію, у якій зароджувалися нові креативні компанії.

Після початку великої війни харківський ІТ-сектор продовжує існувати та навіть залишається найбільшим контриб'ютором місцевого бюджету. Як йому це вдається під постійними обстрілами ракетами та КАБами? І як велика війна може трансформувати економіку Харкова та змінити ІТ-ландшафт України?

Про економіку Харкова під час великої війни читайте у великому репортажі Економічної правди.

Коноплярство здавна відігравало важливу роль в українській економіці. Після набуття чинності закону, який лібералізував обіг канабісу, ця галузь може повернути собі колишню славу. 

Зокрема, перші компанії вже почали будувати потужності для переробки технічних конопель, з яких у майбутньому будуть виготовляти тканину, одноразовий посуд, порох та ще тисячі інших предметів широкого вжитку.

Які труднощі у веденні конопляного бізнесу в Україні? Що можна виготовляти з конопель та які перспективи у цієї галузі? Про це ми говорили з Андрієм Микитівим, CEO компанії "Ma'Rijany Hemp Company", яка будує цілий індустріальний парк з переробки конопель.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Новим президентом США стане республіканець Дональд Трамп – такими є результати виборів, що відбулися 5 листопада. Вже у січні Білий дім чекає радикальне оновлення персоналу, а разом з ним оновиться й політика найбільшої економіки світу.

Економіка була ключовим питанням під час цьогорічної передвиборчої кампанії. Більшість американців повірили, що саме Трамп знає, як краще нею керувати. Серед його пропозицій – запровадження мит на всі товари, які ввозяться до США. Найбільші мита – проти Китаю.

Які економічні проблеми привели Трампа назад до Білого дому і чого очікувати від економічної політики нового американського президента? Про це ми говорили з директором програми “Північна Америка” аналітичного центру “Українська призма” Олександром Краєвим.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

25 жовтня у своєму традиційному відеозверненні президент Володимир Зеленський анонсував видачу 1000 гривень кожному українцю незалежно від віку. Ця ініціатива одразу ж викликала здивування в експертних колах та в уряді, де, як повідомляють співрозмовники ЕП, про неї дізналися як і більшість українців – з відеозвернення.

Чи може держава дозволити собі роздавати гроші під час війни? Який ефект це матиме на економіку? Ми вирішили подебатувати на цю тему та спробувати знайти у ній “плюси” та “мінуси” для економіки та кожного громадянина.

Все, що відомо про “тисячу Зеленського” читайте у цій публікації.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Влітку 2024 року українцям знову довелося жити в умовах відключень електроенергії. Дуже часто під час цих відключень зникало не лише світло, але й мобільний зв'язок. 

Цього літа держава  зобов'язала операторів мобільного зв'язку підготувати свою інфраструктуру до зими, коли відключення, ймовірно, повернуться. Проте виконати нові вимоги виявилося не так легко.

Чи буде зв'язок під час відключень і чи зростуть тарифи мобільних операторів? Про це говоримо з журналістом “Економічної правди” Ігорем Пилипівим.

Детальніше про нові вимоги до мобільних операторів та підготовку зв'язку до зими читайте у цьому тексті.

Ціна сирих овочів в Україні останнім часом шокує: буряк подорожчав на 100%, морква – на 130%, а картопля – на 200%. І це відбувалося у період, коли ціни мають бути біля свого річного мінімуму.

У всьому винна погода. Рекордна спека цього літа, яка поєдналася із затяжною посухою, суттєво вплинули на якість та обсяг врожаю. І це стосується не лише овочів, але й традиційних експортних культур.

Що буде з цінами далі і як зміни клімати впливають на прибутки українських аграріїв?

Детальніше про врожай овочів та зернових читайте на Економічній правді.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

10 жовтня Верховна Рада ухвалила закон, яким суттєво підвищила податки українцям. Хоча про неминучість цього кроку було відомо ще на початку 2024 року, деяким платникам податки підвищать “заднім числом”. Від цього рішення не у захваті не лише бізнес та громадяни, але й автори ініціативи.

Одним із авторів відповідного законопроєкту став голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Ми запитали у нього, коли і як запрацюють нові податкові зміни? Для кого податки підвищать “заднім числом”, і які успіхи держави у боротьбі з тіньовою економікою.

Текстову версію інтерв'ю читайте на сайті Економічної правди.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Нещодавно редакція “Економічної правди” зіштовхнулася з хвилею критики у соцмережах. Усе через спецпроєкт присвячений мікрокредитним організаціям, який розмістився на сторінках видання.

І хоча мікрокредитні організації в Україні не є поза законом, їхній бізнес досить часто пов'язаний з низкою негативних явищ: від захмарних відсоткових ставок за позичками до неетичної поведінки колекторів.

Як працюють мікрокредитні організації? Скільки їх в Україні і чому люди користуються їхніми послугами? Про це ми поговорили з головою Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку України Ольгою Лобайчук. Бонусом ми поцікавилися, чи є зв'язок між мікрокредитами та гральним бізнесом.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

У бізнесу завжди було чимало нарікань як на роботу податкової, так і на роботу митниці. Ці органи завжди у топі переліку найбільш корумпованих в Україні. Зараз держава планує підвищити ставки податків, при цьому ані податкова, ані митниця досі не мають навіть повноцінних керівників.

Про реформу фіскальних органів в Україні говорять вже десятки років. Податкову і митницю то об'єднували в міністерство, то перетворювали на спільну службу і, зрештою, знову роз'єднували. Чи змінилася якість роботи цих органів? І що заважає провести повноцінну реформу?

Про це ми говорили з фахівцем з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, експертом Спілки українських підприємців Мирославом Лабою.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

13 вересня Кабінет міністрів схвалив проєкт закону про державний бюджет на 2025 рік. Видатки у новому державному кошторисі запланували максимально консервативно: мінімалку та прожитковий мінімум “заморозили” на рівні 2024 року, а соціальні видатки скоротили на 50 млрд грн.

Усе це тому, що державі критично не вистачає грошей. Саме тому вона наразі вдається до підвищення податків. Та чи стане це підвищення останнім і які ще сюрпризи заховані у проєкті закону про держбюджет?

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Здається, що на третій рік великої війни ринок нерухомості остаточно відновився. Принаймні, у деяких регіонах країни. Наприклад, у західних областях ціни на квадратні метри подвоїлися: пропозиція житла просто не встигає задовольнити попит.

Як в таких умовах придбати власне житло? І як обрати квартиру, не потрапивши на “гачок” шахраїв? Про це ми говорили з директором маркетингу компанії DIM.RIA Сергієм Молдаховським.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Вже у вересні в Україні стартує програма національного кешбеку. Відповідно до неї держава нараховуватиме 10% від вартості придбаних українських товарів, але не більше 3 тисяч гривень на місяць.

Програма стартує у той час, як уряд намагається перекрити “дірку” у державному бюджеті, розміром 500 мільярдів гривень. Цієї суми не вистачає для того, аби фінансувати потреби оборони вже до кінця поточного року. І саме тому урядовця вже з жовтня планують підвищити військовий збір для фізичних осіб (з 1,5% до 5%) та запровадити такий збір для ФОПів.

Наскільки вчасною є програма кешбеку, на яку лише цьогоріч витратять 3 мільярди гривень? Як взяти у ній участь і на що можна буде витратити зароблені кошти? Про це ми говорили із заступницею міністра економіки України Надією Бігун, яка відповідала за розробку національного кешбеку.

Детальніше про те, як працюватиме кешбек ви можете прочитати у текстіна Економічній правді.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Ввечері 24 серпня у Парижі затримали засновника та керівника Телеграм Павла Дурова. Йому інкримінували співучасть у поширенні дитячого порно, наркотиків, а також відмову від співпраці з французькою владою.

Ця справа підняла хвилю обговорень у всьому світі, зокрема, щодо свободи слова та відповідальності власників платформ за контент, який на них розміщується. В Україні затримання Дурова вчергове підняло питання про доцільність заборони Телеграм.

Наскільки безпечний Телеграм? Чи можливо його регулювати? І якою має бути його доля в Україні? Про це ми говорили з журналістом Економічної правди Ігорем Пилипівим.

З текстом Ігоря про затримання Дурова можете ознайомитися за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Вже дуже скоро в Україні можуть запровадити обмеження на перекази з картки на картку. Принаймні, відповідне рішення напередодні анонсували у Національному банку України. Метою таких обмежень є боротьба зі схемою "грошових мулів", яка в Україні більш відома як "дропи".

"Дропи" – це люди, які погоджуються віддавати зловмисниками доступ до своїх банківських рахунків за певну невелику платню. Зловмисники використовують ці рахунки для того, аби “проганяти” через них “брудні” гроші від найрізноманітніших операцій: починаючи з нелегального грального бізнесу і закінчуючи торгівлею наркотиками.

Щороку бюджет зазнає багатомільярдних втрат від тіньових операцій через "дропів", а люди, які віддають свої рахунки у розпорядження зловмисників, ризикують стати співучасниками кримінальних злочинів. Чому ж вони погоджуються на це? Як працюють типові схеми “дропів”? Чи можна їх побороти анонсованими обмеженнями Нацбанку? І як обмеження на перекази коштів вплинуть на волонтерів?

Про все це ми говорили із заступником голови фінансового комітету Ради та головою тимчасової слідчої комісії з економічно безпеки Ярославом Железняком.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Коли востаннє ви були у відпустці на морі? Поки для багатьох українців це питання виглядає дивним під час повномасштабної війни, інші вже активно відпочивають на піщаних одеських пляжах.

Туризм – галузь, яка чи не найбільше постраждала від війни. Літнього сезону 2022 року фактично не було, а у 2023 році пляжний відпочинок довелося відкласти через підрив росіянами Каховської ГЕС. Тож цьогоріч багато українців, які не можуть виїхати за кордон, все ж вирішили ризикнути поїхати на довгоочікуваний відпочинок до Одеси. Принаймні, про це свідчать переповнені міські пляжі.

Набагато краща ситуація у туристичного бізнесу у відносно безпечніших західних областях. Хоча й там сезон проходить не без проблем.

Ми вирішили з'ясувати, у якому стані перебуває туристична сфера в Україні на третій рік війни, де бізнес відновлюється швидше і наскільки безпечно зараз їхати на море в Одесу. Для цього ми поспілкувалися з представниками уряду, туристичного бізнесу та місцевої влади, а також особисто перевірили одеські пляжі.

Це останній випуск нашого подкасту виключно в аудіоформаті. Надалі ви зможете нас не лише слухати, але й дивитися. Для цього закликаємо підписатися на сторінку “Економічної правди” у Youtube.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

До кінця поточного року державі не вистачає близько 500 млрд. грн. для фінансування Сил оборони. Саме тому уряд вже вніс до парламенту законопроєкти, якими планує збільшити видатки бюджету. Щоправда, заплатити за таке збільшення доведеться усім громадянам.

Підвищення податків – чи не єдиний спосіб профінансувати армію, що воює із загарбником. Наразі уряд розглядає підвищення ставки військового збору із зарплат (з 1,5% до 5%) та запровадження цього збору для цілої низки платників податків: від ФОПів та бізнесу до операторів мобільного зв'язку та покупців банківських металів.

Проте цей план ще не остаточний, каже голова бюджетного комітету Роксолана Підласа. У стінах Ради законопроєкт про підвищення податків ще точно зазнає змін. Проте чи вдасться уникнути зростання податків як такого? І чому влада до останнього тягнула з рішенням про підвищення податків для громадян? На ці та інші запитання Роксолана відповіла у нашому подкасті.

Текстову версію інтерв'ю читайте на сторінках Економічної правди.

Детальніше про урядову ініціативу підвищити податки можна прочитати у нашій публікації.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/