Обласне радіо

До вашої уваги чергова серія радіопроєкту “Світлонезабутих предків”: циклу документально-художніх радіопередач про живу культурну спадщину Одещини, де кожен випуск – це звукова подорож до автентичнихносіїв традицій. Розпочався сезон гарбузів, тож в цій серії дізнаємось про розписні глечики «сусак» з особливого сорту гарбуза, які роблять у селі Котловина Ренійської громади. Цього разу не ми поїхали на Південь Одещини, аПівдень приїхав до нас –чудову колекцію «сусаків» з експозиції котловинського музею привезла в Одесу на літературний фестиваль Порт завідувачка музейнимкомплексом Ніна Дейнека. 

На фото Наталі Железогло - сусаки з Котловини

Одеська область регулярно перебуває під ударами ворожих безпілотників. За даними 11-ї бригади НГУ імені Михайла Грушевського, у серпні 2026 року загін прикриття повітряного простору «Слобода» став першим серед усіх Сил оборони за кількістю збитих ударних БПЛА — 270 цілей за місяць. За підсумками року підрозділ посідає друге місце в країні за кількістю збитих «Шахедів».

У випуску розмовляємо з військовослужбовцями загону — штурманом екіпажу з позивним Моджахед та штаб-сержантом секції планування з позивним Професор. Говоримо про те, як за рік підрозділ перейшов від близько 20 до понад 270 збитих цілей на місяць, чому реактивні «Шахеди» — швидші в два-три рази за класичні — стали складнішою ціллю, чого не можна навчитися на полігоні та чому ігнорування повітряної тривоги, зокрема на пляжах, небезпечне навіть тоді, коли ціль збито.

Голлівуд на березі Чорного моря:  в кінотеатрах України триває прокат фільму Одеської кіностудії «Довженко. Перший погляд». Як подібні культурні продуктиможуть допомогти замінити російський міф про Одесу українським? З якими викликами довелось поратись творчій групі та про які цікаві деталі роботиДовженка в нашому місті розповіли в кінострічці? Про це поговорили на допремʼєрному показі фільму в Одесі з продюсеркою картини, директоркою Одеської кіностудіїГанною Дочевою та головою Держкіно, також співавтором сценарію стрічки Андрієм Осіповим. Також почуєте, що говорили про плани щодо фільму автор сценаріюСергій Тримбач та режисер Костянтин Коновалов два роки тому, коли робота над байопіком тільки починалась

фото обкладинки Наталя Железогло

До вашої уваги чергова мандрівка в межах проєкту «Гриф“Розсекречено”». Це репортажний проєкт, який показує не фасад та «вітрини» міста, а внутрішню Одесу — локації, в які екскурсії зазвичай не водять, але в яких Одеса саме і набуває свого справжнього обличчя.

Знову побуваємо в закритих для відвідувачів таємнихмісцях Одеської кіностудії, тепер це буде музей раритетної кінотехніки, створений власноруч працівниками студії за власної ініціативи. Нашими гідами будуть Андрій Гурець, директор департаменту заходів Одеської кіностудії таДмитро Міронов, начальник цеху освітлювальної і знімальної техніки.  

“Сніг у Флоренції” – перший балет за твором видатної поетеси Ліни Костенко поставили на сцені Одеської національної опери. Ми побували на прем'єрі, поспілкувались з авторкою вистави хореографинею Олесею Шляхтич та композитором Золтаном Алмаші про те, як вони працювали над втіленням поезії мовою пластики та музики, про актуальність саме цієї поеми за часів війни та про сенси, які важливі сьогоднішньому глядачеві.

На обкладинці фото з ФБ сторінки Одеської національної опери

В Одесі може з'явитись пам'ятник чумакам. Адже одеська міськрада попередньо схвалила цю ідею. Про це на своїй сторінці у Фейсбук сповістила одеська письменниця, представниця групи ініціаторів пам'ятника чумакам в Одесі Євгенія Подмаркова.
За словами Євгенії Подмаркової, пам’ятник має не лише увіковічнити чумаків, а й нагадати про роль Одеси та Куяльницького лиману в історії українських торговельних шляхів.
"Чумацькі шляхи розходилися від Одеси в різні боки: на Балту, Волинь, Молдову, центральну Україну. Фактично Одеса була одним із ключових центрів чумацької торгівлі сіллю і зерном", —розповів історик і краєзнавець Тарас Гончарук.
Одеські посадовці у XIX ст. будували інфраструктуру міста з урахуванням чумацьких шляхів, чумацький фольклор тісно пов'язаний з Одесою і навіть родичі Тараса Шевченка теж були чумаками.
Детальніше про те, як чумацтво пов'язане із Одесою і чому увіковічненя чумацтва в місті є важливим маркером для розуміння історії міста і області в цілому, слухайте у подкасті Українського радіо Одеса.

У різних містах України нещодавно відбулася серія виставок у межах проєкту "Справжній степ". Організаторами заходу стали біосферний заповідник «Асканія-Нова», Український міжнародний інститут сліпих та громадська організація "Екогалич".
Аудіодокументальний фільм "Справжній степ" дає можливість слухачам почути багатоголосся степових птахів і комах у супроводі коментарів науковців. Записи степових мешканців фахівці «Асканія-Нова» робили переважно на Одещині у Буджацькому степу та на Касовій горі на Івано-Франківщині. Про це розповіла кураторка виставки "Справжній степ" Ніна Диренко. Фахівчиня зазначила, що сьогодні українці майже не мають змоги відвідати справжній степ і побачити його, адже степи Луганщини, Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини опинились в окупації.
До слова, неможливість побачити степ з окупованих територій об'єднує і зрячих, і незрячих людей, - каже автор проєкту "Голос справжнього степу" старший науковий співробітник біосферного заповідника «Асканія-Нова», президент Українського міжнародного інституту сліпих Юрій Войтюк.
Почути деякі голоси степових мешканців, довідатись про вплив війни на степи України та про те, як досвід Тарутинського степу на Одещині може стати в нагоді для відновлення степів України після деокупації, можна у подкасті Українського радіо Одеса.

Для швацької справи, пекарської та бджолярства є можливість компенсувати до 500000 грн кредиту за обладнання від міжнародного благодійного фонду "Карітас України". Таку інвестицію у свій бізнес можуть отримати підприємці п'ятьох областей України, серед яких й Одещина.
Часткове кредитування та інші напрямки підтримки, як-от оплата навчання чи тримісячна оплата зарплатні працівникам підприємства, дають можливість підтримати малий бізнес та розвиток громад в умовах війни. Про це розповів професор кафедри менеджменту Національного університету «Одеська політехніка», менеджер проєкту REMARKET «Карітас України», Володимир Філіппов.
Детальніше про те, як отримати часткову компенсацію за кредит на обладнання, які напрямки підприємницької діяльності можна віднести до швацької, пекарської та бджолярської справи та яку ще підтримку може отримати бізнес, слухайте у подкасті Українського радіо Одеса.

Обговорюємо виставку «35 віддзеркалень Незалежності» вОдеському арт-центрі Union, яку створили до 35-річчя Незалежності України. До експозиції увійшлироботи 35 одеських митців різних поколінь і художніх напрямів, зокрема тих, хто нині служить у Збройних силах України. Її учасниками стали митці, які протягомроків незалежності жили й працювали в Україні, зокрема в Одесі. За задумом організаторів, 35 учасників символізують 35 років незалежності України, а їхніроботи мають показати різні етапи розвитку одеського мистецтва. Говоримо з організаторами та учасниками виставки про митецьке життя Одеси за роки незалежності, а також про нові сенси творчості під час російсько-української війни. 

До вашої уваги розмова з поетом, прозаїком, перекладачем, есеїстом Юрієм Андруховичем. Нагода поспілкуватися зʼявилась, коли він разом зпольським гуртом «Карбідо» брав участь в 31 Міжнародному фестивалі сучасногомистецтва «2 дні й 2 ночі нової музики» в Одесі.

Андруховича називають представником постмодернізму влітературі, його тексти і переклади відомі в усьому світі, але є ще один бік його творчості, на який хтось дивиться чи не як на хобі, якусь примху літератора. Звісно, це не так і музично-поетичні проєкти патріарха, як його люблять називати шанувальники, це окрема і дуже важлива для нього частина творчої роботи. За три десятки років існування фестивалю нової музики в Одесі,подібний проєкт з’явився в програмі вперше і це був експеримент для Андруховича з «Карбідо» і певний виклик для організаторів фестивалю. Втім, шанувальники «новоїакадемічної» музики були щиро здивовані, наскільки те, що роблять музиканти і поет виявилось близьким до сучасних пошуків композиторів. Про це і взагалі пронову музику як таку ми і поговорили.

Фото обкладинки Наталя Железогло

В програмі циклу «ФАРВАТЕР» говоримо про  віднайдені в серпні нинішнього року археологічні артефактина Приморському бульварі з доктором історичних наук, керівником спільної експедиції Південноукраїнськогонаціонального педагогічного університету імені Ушинського та Інституту археології НАН України АНДРІЄМ КРАСНОЖОНОМ. Напочатку обговорюємо, чому 2вересня не є коректною датою заснування Одеси і взагалі про те, звідки взялась тенденція «призначати» дні заснування міст. А тоді вже продовжуємо про ті факти з історії цієї місцевості, де зараз стоїть місто Одеса, які на цей момент підтверджені археологічними дослідженнями, про ті культурні нашарування, які знайдені археологами і що саме це знайдене каже про історію нинішньої Одеси.

«Південь має говорити власним голосом» — таке гаслоозвучила операційна директорка літературного фестивалю «Порт» Наталя Мажарова.  Другий рік поспіль українськілітератори, політики, журналісти, філософи збираються в Одесі, щоби не тільки презентувати нові книги, почитати вірші, але й обговорювати нагальні питання культури країнив стані повномасштабної війни на панельних дискусіях. Цьогоріч організатори  зробили акцент назначущості та самобутності одеської Бесарабії, Херсонщини та Криму. Цей ракурс особливо актуальний саме зараз, коли український Південь постійно перебуває під жорстокими атаками з боку рф. Фокусна тема ПОРТ-2026 «Камені на узбережжі», і в програміобговорюємо, як трактують цю метафору учасники фестивалю.

Ми з колегами провели на форумі два дні з ранку до вечораі підготували для вас огляд фестивальних подій.

Вже 6 років поспіль Одеса зустрічає ДеньНезалежності з прапором на Воронцовському маяку, розгорнутим на честь свята. Величезнийсиньо-жовтій стяг піднімають також Приморськими сходами в День Державного Прапора, щороку він стає довшим на метр – за кількістю років Незалежності.

Ці патріотичні традиції започаткувалиорганізатори Вишиванкового фестивалю в Одесі, який народився в 2009 році.

Ми побували на цьогорічних подіях фестивалю поговорили з організаторами, волонтерами,військовими, ветеранами і просто одеситами, для яких патріотичний фестиваль в Одесі вже став за ці майже два десятиріччя родинною традицією.

До вашої уваги продовження проєкту «Фарватер», своєрідного аудіогіду українською Одесою. Ми прокладаємо маршрути поза імперськимипам’ятниками та маркерами та рухаємось шляхами, які формували Одесу поза колоніальним міфом.

Сьогодні поміркуємо про те, що собою являє так звана«одеськість», яка включає в себе поняття специфічної одеської мови, одесита "в п’ятому поколінні", особливого одеського патріотизму, любові до "одеської"літератури тощо. Прогуляємось містом і уявімо, як воно могло би виглядати, не втрачаючи своєї неповторності і своєї історії, без певних маркерів, але зновими сенсами.

В подкасті обговорюємо критичний стан транспортної системи Одеси, яка потерпає від російських обстрілів енергетичної інфраструктури та блекаутів. Депутати та експерти аналізують гостру нестачу муніципальних автобусів, здатних замінити електротранспорт під час вимкнень світла, та критикують залежність міста від застарілих приватних маршруток. Основними шляхами вирішення проблеми називають закупівлю нового рухомого складу, отримання допомоги від міжнародних партнерів та запровадження єдиного електронного квитка. Спікери - депутати Одеської міської ради ПЕТРО ОБУХОВ та ОЛЕКСІЙ АСАУЛЕНКО

"Що швидше сприймаєш самого себе, то швидше ти почнеш рухатись далі. Щойно ти ухвалюєш це рішення і стаєш на цей шлях, тоді у тебе все змінюється", - каже Незрячий ветеран Олег Автомєєнко.
Він професійний військовий і воював в Російсько-українській війні ще з 2014 року. Від взводного він піднявся кар'єрною вертикаллю до заступника командира бригади. І у перші дні повномасштабної війни разом із побратимами давав бій російським військам на Донеччині. Там же і втратив зір після поранення. А сьогодні чотири роки потому Олег після тривалої реабілітації уже отримує другу вищу освіту, сам викладає в одеському виші, займається гончарством та веде мотиваційний блог у соцмережах.
А також ми довідались про те, які із сучасних інновацій для повернення можливості бачити за відсутності очей є реальними і перспективними. Про це Українському радіо Одеса розповів заступник директора з питань іннованцій та зовнішніх зв'язків Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. Філатова, професор Андрій Король.
Деталі історії незрячого ветерана та розвитку сучасних технологій відновлення зору слухайте у подкасті Українського радіо Одеса

У новому проєкті Українського радіо Одеса "Атлас фантомних місць" пропонуємо вам дослідити втрачені або до невпізнаваності змінені локації сучасної Одеси, поміркувати, що можна було би зробити, аби зберегти вдалі рішення попередників, довідатись історичне тло, яке зумовило ті чи інші трансформації міста.

Цього разу стартуємо з Аркадії, такого собі курортно-розважального мікрорайону Одеси, де кафе, ресторани і клуби настільки щільно туляться одне до одного, що подекуди мають спільні вбиральні. Де аромат морської води і гомін хвилі безжально губляться у розмаїтті запахів наїдків і какафонії сотень музичних супроводів одночасно. Де вивісок і пропозицій витратити гроші в десятки разів більше, ніж дерев і тіні від них.

А 100 – 140 років тому тут були парки, купальні і навіть лікувальні заклади.

Про історію Аркадії від її початку до тепер, про втрачені можливості цієї локації та про ризики для мешканців мікрорайону ми і поговорили із краєзнавцем та географом Дмитром Ждановим.

Заключний етап форуму “Дні ідей”, після Чернівців та Харкова, відбувся в Одесі 25 липня. Представники влади, бізнесу, культури та громадського сектору обговорили не лише виклики, які переживає наше місто, а й питання їх довгострокової спроможності. Як зберегти ідентичність та розвивати людський потенціал, зміцнювати довіру між різними середовищами та будувати міські інституції? Своєрідною підсумковою рискою стала публічна дискусія на тему “Одеса як фронтир: що тримає місто?” Пропонуємо найцікавіші фрагменти цього обміну думками.

Спікери:- виконавча директорка “Аспен Інституту Київ” Юлія Тичківська;- заступник Одеського міського голови Олександр Філатов;- професорка Київської Школи Економіки, кураторка платформи культури пам’яті “Минуле/Майбутнє/Мистецтво”Оксана Довгополова;- співзасновниця ГО “Museum for change”, членкіня ради директорів Українського фонду культурної спадщини Олександра Ковальчук;- керівник групи інженерних компаній “Облтепло” Сергій Лейвіков.

В Одесі почастішали атаки на узбережжя, а кількість повітряних тривог у липні сягала від трьох до тринадцяти разів на добу. Трагічний випадок із загибеллю жінки на пляжі Відради мотивував порушити питання сховищ у зонах відпочинку. Наразі головним викликом залишається недостатня кількість укриттів та готовність міської інфраструктури до захисту тисяч людей біля моря.

Журналіст Українського радіо Одеса провів інспекцію узбережжя оглянув мобільні сховища, простежив, наскільки легко їх знайти і наскільки вони доступні для маломобільних людей. Про результати перевірки пляжів від Ланжерону до Золотого Берега та позицію влади щодо цієї проблеми слухайте детально в подкасті.

Новий випуск проєкту «Гриф розсекречено» відкриває доступ до закритих локацій Одеської кіностудії, які зазвичай залишаються поза увагою пересічних відвідувачів. У цьому подкасті ми зазирнемо у таємні цехи підготовки зйомок та дізнаємося, як легендарна студія відновлює свої фонди після пошкоджень від влучання дрона.
Ви почуєте історію про містичну музичну скриньку, що вважається єдиною в Україні, та старовинний годинник Gustav Becker, який досі відбиває кожну годину. Ми розкриємо секрети створення кіноілюзій: від особливих ляльок з фільмів Кіри Муратової до важких мечів, що змушують акторів по-справжньому напружувати м’язи у кадрі, від унікальних касових апаратів «Національ» до раритетних патефонів. А костюмерний цех заворожить сукнями, вишитими вручну склярусом, які легко підійшли б для популярного серіалу «Бріджертони».
Зазирнемо у найпотаємніші куточки кіностудії, куди не проводять екскурсії!

Чому Одеська міська рада змогла зібрати кворум лише з третього разу, але при цьому скоротила порядок денний? Чи свідчить це про політичну кризу?

Розбираємося з експертами

У морі та на пляжах Одеси знову можна надибати велику кількість водоростей. Ці рослини провокують задуху на мілководді, через що масово гинуть прибережні риби та мідії. У новому випуску ми обговоримо екологічні ризики цього явища разом із морським біологом Юрієм Квачем.

Основною причиною бурхливого цвітіння є надлишок добрив, які потрапляють у море з водами великих річок. Оскільки Чорне море не має припливів, усі шкідливі біогени роками накопичуються на мілководному шельфі. Ця ситуація щороку лише загострюватиметься, якщо влада та громада не почнуть впроваджувати системні програми очищення.

Вирішенням проблеми може стати регулярне прибирання узбережжя, оскільки це дозволить фізично вилучати надлишкові поживні речовини з екосистеми. Сусідні країни вже успішно використовують зібрані водорості у фармакології та сільському господарстві. Слухайте наш подкаст, щоб дізнатися про способи перетворення екологічного сміття на вигідний економічний ресурс.

Нова редакція положення про Одеський зоопарк має розв’язати управлінські проблеми, які накопичувалися роками. Наразі оновлення статуту ще не відбулося, оскільки депутати Одеської міської ради не змогли погодити остаточний текст документу через внутрішні суперечки.
Наприклад, депутатка Ольга Квасніцька стверджує, що нова редакція положення не містить реальних запобіжників проти корупції. Вона наполягає на обов’язковому проведенні відкритого конкурсу, щоб залучити професійного директора для активної співпраці з міжнародними грантодавцями. Натомість депутатка Анастасія Большедворова вважає запропонований документ маніпулятивним через відсутність чітких критеріїв до членів майбутньої наглядової ради. Вона застерігає від передачі повноважень щодо формування наглядової ради виконкому, оскільки це дозволить призначати лояльних до влади осіб.
Як реформувати Одеський зоопарк?
Депутати та зоозахисники в ефірі Українського радіо Одеса поділилися своїми міркуваннями.

В Одеському музеї західного і східного мистецтва відкрилася унікальна виставка «ХЕРСОН: НЕ/вкрадене», що стала мистецькою відповіддю на пограбування Херсонського художнього музею. Проєкт присвячено колекції, з якої російські окупанти в листопаді 2022 року викрали майже 11 000 творів мистецтва, що становило 80% усього зібрання. Завдяки вчасному оцифруванню фондів сучасні українські художники змогли створити на основі втрачених оригіналів нові роботи — омажі та штудії.

Експозиція, яку курує одеська мистецтвознавиця Олена Балаба, вже була представлена у Львові, Києві та Торонто, а в Одесі вона розмістилася в підземному укритті музею. Головна мета ініціативи полягає не лише у фіксації воєнного злочину, а й у поверненні імен українських художників, яких росія намагалася привласнити.

Про виставку, викрадені мистецькі твори, незнищенну тяглість культури та пам’яті народу слухайте у подкасті Українського радіо Одеса.

Чи готова Одеса до повного усунення російськомовного культурного продукту з публічного простору? У новому випуску ми розбираємося, чому питання про мораторій уже втретє не потрапляє на розгляд депутатів міської ради, попри пікети громадськості під мерією. Дізнайтеся, чому ця ініціатива викликає такі палкі дискусії та які саме аргументи наводять ініціатори запровадження обмежень.
Ми детально обговоримо юридичний бік питання: чи має місцева влада законні повноваження регулювати мову музики в кафе чи вистав у театрах. Ви почуєте про реальні важелі впливу, такі як штрафи та розірвання договорів із перевізниками чи орендарями, що можуть стати дієвим механізмом контролю. Також у програмі звучать голоси самих одеситів — від цілковитої підтримки до сумнівів у доцільності таких кроків саме зараз.
Окрім правових аспектів, ми торкнемося теми національної безпеки та захисту інформаційного простору від гібридних впливів держави-агресорки. Чи зможе Одеса наслідувати приклад Києва та Львова у створенні власного «культурного щита» та яка роль кожного містянина у цьому процесі? Запрошуємо до розмови про те, як мова стає маркером нашої ідентичності та свободи.

В Одесі воєнного часу сонячне світло на пероні контрастує з фанерою замість вікон у старовинних будівлях, а українська мова звучить дедалі частіше й щиріше. Такою місто побачила режисерка та драматургиня Наталка Ворожбит.
У цьому випуску спілкуємося з Наталкою Ворожбит — авторкою, яка змусила всю країну обговорювати «Спіймати Кайдаша» та «Кіборгів». Вона презентує свою першу в кар'єрі збірку «Про що ця п’єса?», яка стала художнім документом нашої епохи: від іронічних довоєнних сценаріїв до болючих текстів, написаних під час повномасштабного вторгнення. Ви дізнаєтеся, як в Одесі народився перший в Україні «Театр в укритті» з виставою «Саша, винеси сміття» та чому в часи, коли стоїть питання життя і смерті, мистецтво стає єдиним способом віднайти власну ідентичність.Драматургиня вперше ділиться планами щодо написання сценарію за реальними подіями — історією військової з «Азову», яка пройшла через облогу Маріуполя та рік російського полону. Чому вона змінила документальну фіксацію фактів на художнє переосмислення та чи можливо сьогодні вийти за межі «театральної бульбашки», щоб бути почутим кожним? Відповіді — у цій розмові про те, як війна перетворює страх на силу, а біль — на нові сенси української культури.

Російська авіація та дрони активні у повітрі та на морі. Чи загрожує через це "морська блокада" портам "Великої Одеси"?

Обговорюємо з військовими експертами:

Спікери:Капітан 2 рангу, речник ВМС України Дмитро Плетенчук.

Капітан 1 рангу запасу Андрій Риженко, заступник начальника штабу ВМС України у 2004-2020 роках;

За останні півтора року третина судових рішень за ДТП з самокатами припадають на підлітків. Основна причина — брак знань ПДР у самокатників. Водії самокатів досі не визнані законодавчо учасниками дорожного руху.

Про що говоримо:

Спікери:Голова підкомітету з безпеки дорожного руху Оксана Савчук;Депутат Одеської міськради Петро Обухов;бліц-опитуванння серед одеситів.

Одеська область — лідер за кількістю ДТП з самокатами. За півтора року третина судових справ припадають на підлітків. В Україні досі немає закону, який би регулював відповідальність водіїв електросамокатів.

У цьому випуску говоримо:

Гості ефіру:

голова підкомітету з безпеки дорожного руху Оксана Савчук та представниця сервісу самокатів Юлія Маліч.

Лесь Курбас — режисер, актор та реформатор, який майже 100 років тому змінив театр і кіно. Він творив зокрема в Одесі. Митець став жертвою радянської тоталітарної системи і був розстріляний. У центрі уваги цього випуску:

Ольга Квасницька — депутатка Одеської міської ради та ініціаторка проєкту зі створення сучасного меморіального простору (інтерактивного арт-об'єкта) на честь Леся Курбаса в Одесі;Валерій Пузік — український письменник, автор роману про українську Одесу 1920-х років, який досліджує та популяризує внесок Леся Курбаса в український кінематографа

В Одесі ініціюють запровадження мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту. Разом із авторкою проєкту, депутаткою Ольгою Квасницькою, та представницею мовного омбудсмена Анною Неруш ми з'ясуємо:

Слухайте про те, як Одеса звільняє свій публічний простір від впливів держави-агресора та популяризує національний культурний контент

Вступна кампанія 2026: Реалії та пріоритети

У цьому випуску ми занурюємося в ключові правила та етапи вступу, встановлені Міністерством освіти і науки. Ви дізнаєтесь, які спеціальності сьогодні є найзатребуванішими в Одесі — від класичного права та менеджменту до актуальної психології та унікальних напрямків, як-от археологія чи відновлювальна енергетика. Обговорюємо, як повномасштабна війна та міграція впливають на кількість абітурієнтів в одеських університетах та які виклики створює дистанційна освіта для майбутніх інженерів

Гроші, пільги та нові правила: ціна вищої освіти

Скільки коштує навчання у 2026 році та чому вартість контракту зросла на 10-25%? У цьому епізоді розбираємо фінансову сторону вступу: від найдорожчої психології до бюджетних місць на фізику та хімію. Особливу увагу приділяємо державним пільгам для учасників бойових дій, дітей захисників та мешканців тимчасово окупованих територій. Також ви почуєте про резонансні нововведення: скасування мотиваційних листів та повернення до очного формату іспитів

Старт вступної кампанії 2026! Сьогодні у фокусі — підготовка фахівців, які потрібні країні вже зараз. Ви дізнаєтесь про модернізацію навчання в Одеській військовій академії, де курсанти всіх напрямків опановують керування БПЛА та наземними роботами. Розповідаємо про трансформацію Інституту Військово-морських сил в академію та зростання попиту на кібербезпеку та цифрову журналістику. Чому дівчата все частіше обирають фах корабельних механіків та які перспективи відкриває міжнародна практика для українських студентів?

На Одещині за один тиждень сталися дві трагедії. Зникла під час купання 10-річна дівчинка. На пляжі смертельно поранена 26-літня жінка. Це серйозне попередження про небезпеку літнього відпочинку.

Почуємо думки рятувальників, представників влади, науковців та військових.

Міжнародна програма «BLOOM», що фінансується урядом Британії, надає гранти на розвиток власної справи для ВПО, ветеранів та місцевих жителів Одеського, Подільського і Роздільнянського районів Одещини. Учасники можуть отримати від 1 000 до 3 000 доларів на започаткування бізнесу або до 5 000 доларів на розширення існуючого ФОП. Прийом заявок на першу хвилю триває до 10 липня через сайт ГО «Центр зайнятості вільних людей», а отримана допомога може бути використана на закупівлю обладнання чи матеріалів для агро- та неагропроєктів.

Слухайте докладно у подкасті

«Дуже символічно, що всі ті міста-фортеці, які булизасновані за часів Вітовта, знову стали нам в нагоді і не пустили цих потвор до нас, що тоді, за часів Вітовта, що зараз. Ми фактично і зараз є фортеця», - .

каже історик, капітан Збройних сил України Сергій Гуцалюк.

В подкасті розповідаємо про  презентацію інноваційної 3D-реконструкції фортеці Кочубіїв-Хаджибей, що відбулася в Одесі за участі провідних істориків міста та військових.

Зв’язок між середньовічною фортецею Коцюбіїв-Хаджибей та сучасним захистом Одеси зумовлений спільним географічним та стратегічним значенням цих територій протягом століть, бо історичним центром міста, де розташовувалася фортеця, є Приморський бульвар. Саме там, у районі пам’ятника Дюку, де раніше стояли вежі Хаджибейського замку, у лютому 2022 року стояв танк 28-ї бригади для захисту міста від можливого десанту. Це місце знову стало фортецею через 233 роки після захоплення старої споруди.

Презентація 3D-моделі середньовічного замку має на меті підкреслити  тяглість захисту територій —від Коцюбієва та Хаджибея до сучасної Одеси.

Південь України опинився під загрозою опустелювання, але у природи є свій природний щит — дикий степ. Це унікальна екосистема, здатна ефективно зв'язувати вуглець та зупиняти кліматичні зміни. Проте його розорення перетворює природний фільтр на джерело екологічної кризи.

Голова правління Української природоохоронної групи Олексій Василюк у інтерв'ю для УРО пояснює, як відновлення степів захистить нас від пилових бур, допоможе Україні на шляху до євроінтеграції та які успішні кейси відновлення степу вже існують в Одеській області.

Головні теми випуску:

Степ як фільтр: чому природні трав'яні екосистеми утримують вуглець краще за інші та як їхнє розорення провокує викиди CO₂

Захист від стихій: механізм, завдяки якому дикий степ зупиняє руйнівні пилові бурі.

Екологічна політика: як ідея відновлення українських степів інтегрується в європейські екологічні стандарти та які вигоди це принесе державі.

Локальний досвід: практичні приклади відродження дикого степу на Одещині.

🎙 Слухайте новий епізод подкасту «Стоп-пустеля» на Українському радіо Одеса.

Сьогодні технології БПЛА та НРК — це обов'язковий елемент підготовки кожного військового. В Одеській військовій академії модернізували навчальний курс так, щоб курсанти отримували не лише навички керування, а й вчилися приймати рішення в умовах динамічного бою.

Гість ефіру — майор Максим Романовський, викладач кафедри організації і застосування технічних засобів розвідки Військової академії (м. Одеса).

У фокусі розмови:

Чому важливо готувати саме командира, а не просто оператора?

Як практика з БПЛА та НРК допомагає вирішувати логістичні та бойові задачі?

Слідом за змінами на фронті: як викладачі актуалізують матеріал.

🎧 Слухайте повну розмову в подкасті Українського радіо Одеса.

«Чілдрен Кінофест» в Одесі: безкоштовне кіно, дитячі рефлексії про війну та екологічні ініціативиЗустрічайте літо з якісним європейським кіно! З 12 по 21 червня повертається «Чілдрен Кінофест» — фестиваль, який дарує безкоштовні покази в кінотеатрах, цікаві онлайн-програми та можливість стати частиною великого журі. Одеський координатор проєкту Євген Дворський розповів Українському радіо Одеса про:

Кіно в кінотеатрах та вдома: як потрапити на безкоштовні покази європейських фільмів в Одесі та що увійшло до спеціальної онлайн-програми «Північне сяйво».

Голос нового покоління: дитячий кіноконкурс, де юні режисери через власні стрічки рефлексують на теми війни та екології.

Більше ніж кіно: як глядачі можуть вплинути на вибір переможця та в яких освітніх заходах взяти участь.

Еко-місія Одеси: чому цьогорічний фестиваль у місті супроводжується ініціативою зі збору та переробки пластику.

Дізнайтеся, як провести канікули безпечно, цікаво та з користю!

В Одесі на інклюзивному пляжі «Безмеж» відкрився новий сезон. Це відбулося в межах Національного тижня безбар'єрності. Пляж —приклад доступного середовища для всіх громадян.

Про що говоримо:

Спікери програми — представники влади, бізнесу, експерти та ветерани.

«Сам термін «інклюзія» про все включено для всіх. Тобто в будь-яке місце, куди може потрапити людина з ногам, руками, туди може прийти людина без без ніг, без рук, без прив'язки до того, чи потрібні протези, чи крісло колісне, чи щось інше. Це ідеальний світ. Але до цього треба прагнути, до цього треба йти, цим треба займатися, про це не треба забувати, це не треба робити тільки в рік інклюзивності і не використовувати ці ініціативи виключно для набору політичних балів. А, в принципі, це має бути одним з векторів нормального адміністрування міста», - вважає ветеран війни Олексій Притула, який втратив обидві ноги на фронті.

Про що говоримо:

Своїм баченням з Українським радіо Одеса діляться представники влади, бізнесу, люди з інвалідністю та ветерани російсько-української війни.

В арт-центрі Віри Холодної на Одеській кіностудії відбулась прем’єра імерсивної вистави «Косметика ворога».

Ця вистава – спільний продукт Донецького академічного українського театру в Маріуполі, нині релокованого в Ужгороді, Одеської кіностудії та Першого благодійного театрального фонду.

Що таке релокований театр і як він виживає вже п’ятий рік поспіль, як на актора вплинув досвід перебування в будівлі Маріупольського театру під час російської окупації, які особливості має імерсивний театр – про це розповідають  директор/художній керівник театру Геннадій Дибовський, актор Ігор Китриш та директор Департаменту заходів Одеської кіностудії Андрій Гурець.

Наш новий проєкт «Фарватер»  - це своєрідний аудіогід українською Одесою. Ми прокладаємо маршрути поза імперськими пам’ятниками та маркерами, говоримо про людей і  спільноти, які створювали місто таким, яким воно є, рухаємось шляхами, які формували Одесу поза колоніальним міфом.

Повертаємось на береги української Одеси, досліджуємо і позначаємо вірний фарватер разом з науковцями, краєзнавцями, літераторами, колекціонерами.

Сьогодні перша серія, присвячена першій письмовій згадці про наше місто 611 років тому. Так, тоді воно називалось інакше, але вже було відомо саме як порт і як місто – доводять історики, краєзнавці і колекціонери, які поглиблено вивчають історію Кочубійова-Хаджибея-Одеси.

На фото обкладинки – фрагмент виставки «Одесі 611» в музеї-кав’ярні «Стара Одеса»: автентичні старовинні мапи та предмети, знайдені при розкопах.

Дню вишиванки цьогоріч 20! Святу присвячено чергову серію проєкту “Світло незабутих предків”. Говоримо про цезі співзасновником свята кінорежисером, журналістом офіцером ЗСУ Олександром «Мамаєм» Ткачуком – він розповідає про сенси свята 20 років тому і тепер, про акцію «Стрічка памяті» і про те, чому важливо зберігати своюідентичність в часи повномасштабної війни. Далі ми мандруємо на північ Одещини, де про традиційну вишивку Поділля розповідають науковиці Кодимського історико-краєзнавчого музею та мешканки села Пиріжне.

На світлині – сорочка, вишита традиційною технікоюКодимщини, яку вдягнула на свято уродженка села Шершенці Кодимської громадижурналістка УРО Діана Попкова.

Троє переможців одеського етапу півфіналу національного відбору міжнародного проєкту World Poetry Slam Ukraine змагатимуться в Гранд-фіналі в Києві, де оберуть представника України на міжнародному поетичному слемі.

Авторка ідеї проведення національного поетичного відбору літераторка, громадська діячка, волонтерка, парамедикиня добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри» Олена Герасим’юк «Гера». В день одеського етапу відбору вдалось поспілкуватися з нею і поговорити про виступ українців  на міжнародному поетичному слемі, як інструмент культурної дипломатії під час війни.

На фото обкладинки "Гера" в Грецькому парку в Одесі

Унікальна вулична галерея плакатів «Воля не смерть» після невеличкої зимової перерви оновила свою експозицію на Дерибасівській. Чи змінились сенси, які закладав в цю галерею в березні 2022 року її творець, як змінювались теми протягом чотирьох років, чи може змінити галерея статус з вуличної на музейну -  про це поговорили з автором і куратором галереї художником і дизайнером Володимиром Уманенком,кураторкою Музею сучасного мистецтва Одеси Тетяною Нестеренко і художницею Лізою Книгою.

Підтримати сучасну українську культуру має нова програма «Тисячовесна»,ініційована Президентом України. «Тисячовесну» називають найбільшим державним проєктомпідтримки українського культурного продукту. Програму представили в Одесіміністерка культури України Тетяна Бережна, директорка Департаментустратегічних комунікацій та промоції української культури Ганна Красноступ,голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов.

В подкасті почуєте найбільш цікаві моменти презентації тасесії питань-відповідей.

Благодійні покази фільмів, співпраця з 39 бригадоюморської піхоти, імерсивна виставка про Шевченка, стрічка про Довженка тасеріал про Одесу 1920-их: про поточні та майбутні проєкти Одеської кіностудії впрограмі розповідають голова Держкіно України Андрій Осипов та директор Департаментузаходів кіностудії Андрій Гурець.

фото обкладинки робота Валерія Пузіка циклу "Сни про Одеську кіностудію"

Розповідаємо про запуск масштабної міжнародної ініціативи«IMO for Ukraine», спрямованої на системне відновлення та модернізаціювітчизняної морської галузі під час війни і в повоєнний час. Над втіленнямпроєкту працюватимуть Міжнародна морська організація (ІМО) та Міністерстворозвитку громад і територій України разом з інтернаціональною командоюнезалежних експертів.

З незалежним консультантом Міжнародної морськоїорганізації (ІМО) старшим викладачем Одеського Національного Морськогоуніверситету Олександром Сагайдаком аналізуємо ключові тези проєкту, зокрема,

необхідність проведення комплексного аудиту втрат,завданих галузі російською агресією, впровадження «єдиного морського вікна», задляпрозорості і пришвидшення митних процедур, приєднання України до базовихморських конвенцій.

Окремий фокус спрямований на усунення мінної небезпеки таактуалізацію правил навігації з огляду на розвиток морських безпілотних систем,зокрема, комерційних.

Програму присвячено 12 роковинам подій в Одесі 2 травня2014 року.

«Я знав, що загинули люди, і що навколо цих подій булобагато суперечливої ​​інформації. Я також усвідомлював, що російська пропаганданамагалася представити ці події спрощено та однобоко»,- каже

польський волонтер, автор книжок та відеофільмів проОдесу Борис Тинка.

В програмі він розповідає про свої книжки та фільми,присвячені Одесі 2014-го, а безпосередній учасник подій 2 травня ЛеонідІванишко згадує, як все відбувалось

У ніч на 23 липня 2023 року російська армія масовано обстріляла історичний центр Одеси, що перебуває під захистом ЮНЕСКО. Понад 50 пам’яток архітектури зазнали пошкоджень — не внаслідок стихії, а як результат цілеспрямованого воєнного злочину.

У цьому випуску радіосеріалу «Незагоєне місто» йдеться про Палац Манук-Бея — будівлю, яка десятиліттями чекала на реставрацію, була відновлена і знову опинилася під загрозою після ракетного удару.

Історія цієї садиби — це поєднання великої політики, архітектури й людських доль: від подвійних ігор Манук-Бея та розкішних балів XIX століття до дитячого садка для дітей із порушеннями зору. Як змінювалася функція будівлі, що втрачено безповоротно і чи є шанс на відновлення — слухайте у випуску.

Проєкт "Стоп-пустеля".

Як плавучі сонячні станції на водоймах можуть уповільнити опустелення на Одещині? Які існують ризики?

Чому Півдню Одещини загрожує опустелення та за яких сценаріїв це можливо зупинити?

Співвідношення надходження води і її випаровування протягом року є одним із показників, котрий визначає клімат місцевості. І якщо випаровується води більше, ніж надходить, відповідно така місцевість і наближається до опустелювання або є, власне, пустелею. Про це в інтерв'ю УРО розповіла професорка кафедри гідрології суші, факультет гідрометеорології та екології ОНУ ім. Мечникова, Наталя Лобода. І хоча Одещина ще не перетворилась на пустелю, але невпинно рухається у тому напрямку. Як же так сталось, якщо у нас доволі розгалужена система водойм в області: дві великі річки, лимани і система озер і малих річок? Чи можливо запобігти зникненню малих водоймів? Як саме? Як допомогти Дністру і Дунаю насичувати водою довколишні розгалуження своїх заток? Що може для цього зробити людина, а де просто не варто заважати природі робити свою справу? Детальніше слухайте у третьому випуску проєкту Стоп-пустеля.

Сонячні електростанції для лікарні, водоканалу та ліцею: як в Арцизькій громаді забезпечують автономність критичної та соціальної інфраструктури

У місті Арциз на Одещині завершують модернізацію частини системи водопостачання. Тут встановили нову водонапірну вежу, насосне обладнання та станцію очищення води. Очікується, що це забезпечить стабільніший доступ до питної води для близько 15 тисяч жителів громади, а також частково вирішить проблему якості води, яка залишалася актуальною роками.

У відповідь на звернення громади міжнародна гуманітарна організація IsraAID реалізувала в Арцизі інфраструктурний проєкт, який охоплює одразу кілька елементів системи водопостачання.

Детальніше про реалізацію проєкту слухайте у подкасті

“Одеса має геополітичне значення –  без виходу до моря була би Гетьманщина, а не Україна як така”: чому росії важливо відрізати Україні вихід до моря

Презентація книжки  мовознавиці Орисі Демської «Одеса. Степом і Морем розказана історія»

Книжка мовознавиці Орисі Демської «Одеса. Степом і Морем розказана історія»: які мови лунали на території Одеси протягом тисячоліть і який вплив мала мовна політика російської імперії

Напередодні виборів ректора ОНУ ім. І. Мечникова: яким бачать розвиток вишу претенденти?24 квітня відбудуться вибори ректора Одеського національного університету імені І. Мечникова. Наша редакція запросила всіх чотирьох претендентів до «Вечірньої студії» для оприлюднення своїх позицій щодо стратегії розвитку університету та свого бачення ключових напрямків його подальшої діяльності. На участь зголосилося троє з претендентів. - Які основні тези передвиборчих програм кандидатів?- Якими вони бачать шляхи вирішення фінансових проблем вишу?- Як ректор має забезпечувати комфортне та безпечне середовище для навчального процесу?- Які запобіжники пропонують запровадити учасники виборчих перегонів для недопущення фактів корупції та порушень норм корпоративної етики?Спікери:- доктор фізико-математичних наук, професор В. Ковальчук,- Заслужений юрист України А. Неугодніков,- доктор економічних наук, професор С. Якубовський.

Черговий випуск проєкту «Світло незабутих предків»церадіомандрівка не в просторі, а в часі.

Напередодні Великодня 1848 року Тарас Шевченко в засланні отримує з Одеси писанку– про це йдеться в листуванні поета з його другом Андрієм Лизогубом.

Опису писанки там немає, тож ми разом зі науковицями обласного Центру української культури вирішили уявити, якою вона могла бути з огляду на тогочасні традиції писанкарства півдня України. Експертки припускають, що подарунок міг містити солярні знаки або обереговий орнамент «сорокопуть». Дослідниці пояснюють особливості одеського розпису, де поєднуються морські мотиви, козацька символіка та степові візерунки на темному тлі, також розглядаємо особливості південної колористики.

Співбесідниці журналістки Ірини Сечковської – директоркаобласного Центру української культури Валентина Вітос, завідувачки відділами Центру майстрині Антоніна Димова(писанкарство) та Маріанна Панасюк(витинанка).

Проєкт “Вдома”: крафтова випічка та зефір – як переселенка з Херсона розвиває пекарню в Південному завдяки гранту

«Ти перший, хто зустрічає гостей держави накордоні і ти перший, хто зустрічає ворогів», - каже військовослужбовець 26-гоприкордонного загону Олег.

У програмі говоримо про особливості служби та рекрутингу в прикордонних військах, зокрема, в 26-му Одеському прикордонному загоні Державної прикордонної служби України. Гості студії, офіцер Назар та сержант Олег, діляться власним бойовим досвідом, розповідаючи про еволюцію військової тактики та важливість психологічної стійкості. Вони наголошують, щосучасна війна вимагає безперервного навчання та опанування новітніх технологій, зокрема віртуальних тренажерів та безпілотників. Представники загону пояснюють переваги добровільного залучення через рекрутингові центри, що гарантує службув обраному підрозділі протягом першого року. Потенційним кандидатам пропонують фахову підготовку з нуля та можливість реалізувати себе у різних напрямках, від кінології до аеророзвідки.

Наприкінці програми можна дізнатися докладнуінформацію про рекрутинговий центр саме 26 Одеського прикордонного загону.

У Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрили масштабну виставку «Ода Соні». Вона присвячена 140-річчю всесвітньо відомої авангардистки Соні Делоне. Вона народилася в Одесі. Стала першою жінкою з прижиттєвою виставкою в Луврі. Реформувала світову моду.

Про що говоримо:

Розповідають куратори та художники виставки.

Цього разу потрапимо у найпотаємніший куточок Одеського академічного театру ляльок, де під самим дахом народжуються майбутні герої вистав.

Від античності до сучасності: Як еволюціонувала театральна лялька — від давньогрецьких гігантів та українського вертепу до складних маріонеток і використання 3D-принтерів у сучасному цеху;

Секрети майстерності: Чому створення однієї ляльки — це робота цілого колективу з 10 фахівців, і як звичайний пінопласт та пап'є-маше перетворюються на живий образ;

Народження душі: У який момент лялька перестає бути предметом і стає актором?Разом із ведучоюІриною Сечковською, майстрами-бутафорами, художниками та акторами ми розсекретимо технологію створення театральних ляльок. На вас чекає те, що зазвичай залишається за кадром, але створює справжнє обличчя Одеси. Спецдоступ до міських таємниць відкрито!

Герої сьогоднішньої програми, присвяченоїДню українського добровольця, пішли до Сил оборони України в різні роки, зрізних причин, але з єдиною мотивацією – захищати країну. Мати загиблого воїна,яка пройшла оборону «Азовсталі» і полон, а нині знову служить в «Азові».Хлопці, яким було важливо потрапити саме в бойовий підрозділ спеціальногопризначення. Кандидат наук, який вільно спілкується трьома іноземними мовами. Багатодітнамати, яка вирішила, що її медичний досвід потрібний на фронті. Студентполітеху, який разом з друзями пішов до лав Сил Оборони з перших днівповномасштабного, бо не бачив для себе іншого шляху. Ветеран, комісований післяважкого поранення, який шукає можливість бути корисним в цивільному житті.Кожен/кожна з них має єдину мету – Україна має бути вільною, сильною і мирною.

Цієї зими в Чорному та Азовському морях затонули три російські танкери з мазутом.  Про це повідомила пресслужба Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу України на сайті відомства.

Періодично мазут виносить на одеське узбережжя. За словами очільника Центру дослідження екології моря Віктора Коморіна, небезпечний також мазут, який осідає у нижньому шарі води.

Мідії фільтрують морську воду. Як може вплинути на них наявність мазуту в Чорному морі і як це позначиться на всьому харчовому ланцюжку екосистеми?

Слухайте в сюжеті.

Автори: Діана Островерха, 3 курс, факультет журналістики, реклами та видавничої справи, ОНУ імені І.І.Мечникова;журналістка Українського радіо Одеса Світлана Стрельцова

У межах проєкту «Активні парки» на Одещині працює 10 спортивних клубів. Інклюзивні майданчики та системи тренувань допомагають залучатися до занять спортом людям з інвалідністю. Зокрема - ветеранам.

Як відбуваються заняття і працює проєкт в Одесі, слухайте у сюжеті.

Автори:

Світлана Сізова, 3 курс, факультет журналістики, реклами та видавничої справи, ОНУ імені І.І.Мечникова;

журналістка Українського радіо Одеса Вікторія Лиса

Топонімічна комісія Одеської міськради рекомендувала перейменувати сквер Космонавтів в сквер імені Лесі Українки. Відповідно до рекомендацій у цій же локації радять встановити пам'ятник поетці.

Ініціюють зведення монументу депутатка Одеської міської ради Ольга Квасніцька та голова Асоціації жінок України «Дія» Наталя Делієва.

Яким ініціаторки хотіли би бачити пам'ятник і якими сенсами наповнити локацію, слухайте у сюжеті.

Автори:

студентка 3 курс, факультет журналістики, реклами та видавничої справи, ОНУ імені І.І.Мечникова Олександра Семенченко;

журналістка Українського радіо Одеса Ірина Сечковська;

Радіосеріал "З виделкою по Одещині": гастрономічні пригоди з ґешефтом, історичним екскурсом та соціокультурним контекстом.На полицях супермаркетів можна побачити набори спецій з назвами "Італійські трави", "Французькі трави", "Прованські трави". Вони стали фудбрендом на світому рівні. Такий потенціал мають також приправи з Одещині - бесарабські спеції на основі локальних трав. Про таке Українському радіо Одеса розповіли гастроексперти:

«Бесарабські спеції – це великий магніт і це велика особливість місцевої локальної культури. Його треба підтримати, його треба скрізь афішувати. Це специфічна ознака регіону», - історик і гастроексперт, автор проєкту «Їсторія» на Суспільне.Одеса Володимир Півторак.

«Бесарабські спеції – це те, що, спробувавши один раз, ти ніколи не забудеш. Бессарабські спеції – це аромат півдня українського степу», -
шеф-кухар, автор проєкту «Бесарабські спеції» Андрій Величко.

Співавтори випуску:

2024 року команда Українського радіо Одеса розпочала проєкт зі створення аудіоверсій декількох вистав Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша. Як це було, як народилась ідея, які специфічні складнощі довелось подолати під час записів – розповідаємо в подкасті. Наші спікери – директор Херсонського театру народний артист України Олександр Книга та актори театру заслужені артисти України Тетяна Проворова та Сергій Михайловський.

Світлини зроблені в студії Суспільне Одеса під час роботи над аудіоверсіями

Дві яскраві балетні казки на сцені Одеської національної опери побачать в дні зимових свят школярі та дорослі. Одна з них, «Снігова королева» за Андерсеном – проєкт театру опери та балету, друга, «Лускунчик і Мишачий король» – проєкт дитячого театру класичного танцю «Фуете». Балети створені на оригінальну музику фінського композитора Туомаса Кантелінена («Снігова королева») та одеської композиторки Людмили Самодаєвої («Лускунчик»). Сьогодні в програмі ви почуєте про нові постановки від їхніх творців.

В оформленні обкладинки використано фото зі сторінки в Фейсбук Одеська національна опера - фрагмент балету "Снігова королева"

Чому депутати Одеської міськради не захотіли назвати сквер на честь Лесі Українки та звести в ньому пам’ятник видатній літераторці? Хто має виділити на це кошти? Де саме пропонували в різні роки встановити пам’ятник і чому ці пропозиції не були підтримані? Про колізії навколо депутатського запиту на останній сесії депутатки Одеської міської ради ОЛЬГИ КВАСНИЦЬКОЇ слухайте в подкасті

На світлині пам’ятник Лесі Українці в Торонто(Канада) Автор фото Mykola Swarnyk (джерело – українська Вікіпедія)

Розповідаємо про щорічні івенти БФ Добрий самарянин: Збери добрий подарунок, Різдвяну реконструкцію та традиційний благодійний ярмарок, який з початку повномасштабного вторгнення організатори проводять під гаслом Врятуємо Різдво. Розмовляємо з керівничкою Резиденції Добра в сквері Гамова та проєкту Збери добрий подарунок, адміністраторкою фонду Добрий самарянин Наталією Тереховою.

На обкладинці скріншот з відео на сторінці в ФБ "Збери добрий подарунок"

Якими будуть ціни та пропозиція на ринках у передсвятковий період?  Які чинники впливають наразі на ціноутворення? Чому різко стрибають ціни на деякі продукти харчування? Говоримо про це з позицій практики та теорії. Наші спікери: директор одного з одеських ринків Олександр Воропаєв та директорка інституту бізнесу та інформаційних технологій при Одеській державній академії будівництва та архітектури, кандидатка економічних наук Наталя Петрищенко.

Проєкт “Політикум”. 

Які наслідки може мати політичний скандал щодо потенційно існуючого російського паспорта міського голови Одеси Труханова?

Одеська національна опера представила нову арт-локацію Перформативний простір «Сховище». Презентували два камерних твори австрійського композитора Арнольда Шенберга, створені більше століття тому. Про те, які особливості нового простору, навіщо він потрібний і які постановки там можуть бути розповідають в програмі режисер Микола Решетньов, солістка театру Юлія Терещук та піаніст Ігор Парада.

Фото для обкладинки зі сторінки у ФБ Одеська Наіцональна опера

«Мені не треба, щоб про мене знімали документальне кіно. Щоденники і все, що я колись писала, хочу спалити, знищити. І попіл мій розвійте, роздуйте і на смітник мене викиньте. Хочу, аби після мене лишилися тільки фільми» Кіра Муратова.

Розповідаємо, як на Одеській кіностудії відзначали 90-річчя видатної режисерки, розмовляємо про Муратову з кінознавцем Сергієм Тримбачем

"Зона. Лебедине озеро" - так називається нова вистава Одеського академічного Українського музично-драматичного театру імені В. Василька. Як створювалась вистава, як працювали над інсценізацією, що довелось шукати в собі виконавцю головної ролі, і що мають глядачі відчути - про все це говоримо з режисером-постановником Іваном Орленком, актором Анатолієм Голованем та завідувачкою літчастиною театру Світланою Бондар

Поетичні читання в Одесі MERIDIAN ODESA зберуть в перший вікенд листопада цьогоріч багато яскравих літературних зірок України, які в 15 івентах зустрічатимуться з одеситами. З культурним менеджером та видавцем СВЯТОСЛАВОМ ПОМЕРАНЦЕВИМ розмовляємо про особливості майбутнього літературного і дискусійного заходу, про тих, хто має приїхати до Одеси, про те, за яким критерієм відбирають міста для проведення "Меридіанів" та про необхідність розумного сучасного культурного менеджмента

Одеський національний художній музей оновив експозицію,  тут відкрилось одразу три різних виставкових проєкти: «Серії» одеського скульптора Юрія Зільберберга, «Затемнення»  молодої художниці з Одеси Анастасії Колібаби та «Суміш» - роботи в жанрі «новий наїв» миколаївського митця Дмитра Молдованова. Розкажемо про них, поспілкуємось з митцями та кураторами, також поговоримо з директоркою музею Катериною Кулай про новий підхід до формування експозиції музею та про стан будівлі після обстрілів російськими ракетами

В оформленні подкасту використана робота Дмитра Молдаванова "Кава"

Розповідаємо про виставку в Одеському національному художньому музеї українського митця Максима «Далі» Кривцова, який загинув на фронті в січні нинішнього року.

“Максим дуже любив море, це його велика любов була. Він завжди говорив, що мріє про море і чайок. І мені здається, що ця атмосфера, це повітря Одеси, йому б дуже відгукнулися. І саме море, спокій, хвилі – це те, чого нам всім так хочеться і те, чого, мені здається, йому б зараз також хотілося»,  - каже виконавча директорка фонду імені Максима Кривцова Ганна Морозова.

«Я поверну собі своє життя. Обіцяю». Так називається ця виставка, що складається з 24 фоторобіт та ілюструється поезіями Максима Кривцова на псевдо «Далі».

В подкасті говоримо про Максима з пані Ганною Морозовою та одеським поетом Андрієм Хаєцьким, який читав поезію «Далі» на поетичному вечорі його пам'яті в Одеському національному художньому музеї.

Чому Одеський Український академічний муз-дрем театр ім. Василька розпочав сотий сезон зараз, адже офіційна дата відкриття 7 листопада 1925 року? Які імена видатних світових драматургів (і не тільки) з'являться на афіші? Чому сьогодні складно зважитися на комедію? Окремо говоримо про першу прем'єру нового сезону "Вирій" за драматургією Наталії Ігнатьєвої.

Співбесідники: головний режисер театру ОЛЕКСАНДР САМУСЕНКО, заслужена артистка України НІНЕЛЬ НАТОЧА

фото обкладинки Наталя Железогло

Розповідаємо про 29 Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва "2 дні й 2 ночі нової музики", що відбувся в Одеській філармонії наприкінці серпня. В чотирьох інтерв'ю говоримо про історію і сьогодення форуму, про те, як складно робити фестиваль в умовах повномасштабної війни, про виклики, які доводиться долати організаторам і здобутки, яких вдалося отримати попри все. Спікери: артистична директорка фестивалю, композиторка, лавреатка Шевченківської премії Кармелла Цепколенко, артистичний директор Фестивалю сучасної музики у Львові композитор Богдан Сегін, одеська композиторка Ганна Копійка, художник, дизайнер, куратор Володимир Уманенко

РАДІОДЕНЬ 15.07.2024

Підбиваємо підсумки сезонів в трьох академічних театрах Одеси: національній Опері, музичної комедії імені Водяного та Українському музично-драматичному імені Василька. Говоримо про виклики, які довелось долати, про здобутки та міжнародну співпрацю.

На фото обкладинки - справжній (не бутафорський!) торт, який шанувальники подарували з приводу останньої прем'єри сезону Одеському академічному театру музкомедії.

Радіодень 11.07.2024

Здорожчання електроенергії та використання генераторів під час відключень електрики: яку динаміку цін на ринках слід очікувати одеситам? І чи є прямий зв'язок між блекаутом та формулюванням цін, Про це говоримо в програмі з директором ринку "Початок" Олександром Воропаєвим та доктором економічних наук Сергієм Якубовським

Одеська національна наукова бібліотека вкотре стала місцем зустрічі письменників, фахівців видавничої справи, науковців, літературознавців та широкої громадськості. В Одесі відбувся масштабний форум книголюбів «Українська книга на Одещині». Про те, як щорічна виставка-форум втілює на практиці гасло «Оде­са — мі­сто лі­те­ра­ту­ри ЮНЕ­СКО» слухайте у подкасті.

Спікери: Директорка Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова та сценарист, член Національної спілки кінематографістів України, письменник Артемій Кірсанов

РАДІОДЕНЬ 11.06.2024

В галереї Арт Одеса відкрився виставковий проєкт військовослужбовців  “Інверсія життя -  відлік з «нуля».

В проєкті представлені серія графіки Андрія Роїка, контрапунктом до якої слугує поезія Олександра Аванесова. В галереї можна також придбати друге видання збірки віршів Олександра Аванесова та графічних творів Андрія Роїка «Акорди війни». Координатор виставки Володимир Бурдейний – побратим Андрія і Олександра, відомий за мирних часів культурний менеджер, організатор фестивалів та інших масштабних івентів.

Всі троє воюють разом і на відкриття виставки приїхали у коротку відпустку з однієї з ділянок фронту.

Говоримо про творчість на війні як своєрідну арт-терапію для військових.

ВЕЧІРНЯ СТУДІЯ 09.05.2024

Розповідаємо, як європейські країни та їхні громадяни допомагають Одесі. Намагаємось з’ясувати - що потрібно, щоби не втратити цю підтримку на тлі гібридних спроб РФ посварити Україну з європейськими сусідами, зокрема, найближчими Молдовою, Болгарією, Румунією та Польщею. Дізнаємось, як допомагають нашим захисникам пересічні українці, що вже кілька десятків років живуть в Греції.

Актуальну ситуацію взаємин з нашими західними сусідами коментує військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

РАДІОДЕНЬ 07.05.2024

Як зробити редизайн одеського міту? Які одеські міти сьогодні популярні і чи треба їх міняти? Як з цим працювати?

Наші спікери -  науковці та політики, які були учасниками публічної дискусії проєкту Odesa Decolonization

РАДІОДЕНЬ 03.05.2024

Навіщо в Одесі розробляють «Дорожню карту культурного розвитку» і якою вона має бути під час війни та після перемоги? І які нагальні проблеми культури в місті треба вирішувати просто зараз? Розмовляємо про це з директором Департаменту культури,міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради Іваном Ліптугою.

РАДІОДЕНЬ 01.05.2024

Розповідаємо про стратегічну сесію "Культурний розвиток Одеси", на якій стейкхолдери розглядали ракурси і шляхи подальшого розвитку міста. Захід зібрав близько 150 учасників – лідерів місцевих культурних і креативних індустрій, митців, освітян, меценатів та представників влади. Як все відбувалось, про що говорили і які висновки для себе зробили - слухайте в подкасті.

В оформленні використано фото зі сторінки у Фейсбук ГО Пікселейтід Реалітіз

В Одеській національній опері тривають прем’єрні покази  опери Гаетано Доніцетті «Дон Паскуале» в постановці відомого литовського театрального режисера Лінаса Маріюса Зайкаускаса. Напередодні першої прем’єрної вистави поспілкувались в студії УРО з маестро Ігорем Чернецьким та солістом театру, виконавцем головної ролі Юрієм Дударем про співпрацю з литовським режисером, про його трактовку італійської оперної класики, зокрема, перенесення сюжету в одеські реалії.

В першій частині програми розповідаємо про допомогу одеситів Ботанічному саду ОНУ після нещодавної російської ракетної атаки.

Звіт голови Одеської облради та соціально-економічна та культурна програма. Які рішення ухвалили депутати на першій в цьому році сесії обласної ради? Про що звітував очільник ради?

РАДІОДЕНЬ 29.03.2024

Вже 90 виставка проєкту «Воля не смерть», відбудеться 6 квітня. Започаткував проєкт  ще в березні 2022 року, через кілька тижнів після повномасштабного вторгнення, одеський художник, арт-куратор та дизайнер Володимир Уманенко. За два роки існування ця унікальна виставкова вулична галерея щосуботи поновлювала експозицію, не зробивши жодної павзи на обстріли, блекаути чи негоду. В програмі розмовляємо з автором цього виставкового проєкту Володимиром Уманенком про те - як вплинула експозиція  на гуманітарний простір Одеси.

В оформленні обкладинці використано фото Alexandr Sinelnikov

з Фейсбук сторінки Володимира Уманенко "Умма"

РАДІОДЕНЬ 15.03.2024

В студії Українського радіо Одеси поговорили з продюсеркою, громадською діячкою та військовою волонтеркою Наталією Делієвою про її вояж Німеччиною та Японією з імерсивними виставками про Україну, про те, як сприймають в інших країнах нашу боротьбу та нашу культуру, як імерсивні виставки допомагають не тільки заробляти гроші на допомогу України, але й просувають позитивний імідж країни.

РАДІОДЕНЬ 29.02.2024

Розповідаємо про дві нові вистави в одеських театрах за п’єсами двох сучасних українських драматургинь: одеситки Ганни Яблонської «Перевізник» в Українському академічному імені Василька в постановці Олександра Самусенка та херсончанки Оксани Гриценко «Молочайник» в Театрі Юного Глядача імені Олєші в постановці Євгена Резніченка.

РАДІОДЕНЬ 21.02.2024

Говоримо про відродження рідних мов: як в Одесі повертають репресовані в радянський час українські слова та як навчають поновленого івриту в єврейській громаді.

Про дерусифікацію української мови розмовляємо з представницею Уповноваженого із захисту державної мови на півдні України Ярославою Вітко-Присяжнюк

Про те, як сьогодні вивчають в Одесі іврит та чи ще існує ідиш як мова спілкування - розповідає прес-секретар  єврейської громади Одеси Болеслав Капулкін

В оформленні обкладинки використано картинку з сайту vorobus.com

Українська армія потребує все більше дронів на полі бою.

В Одесі, як і багатьох інших містах України, збирають коптери для Сил оборони. Безпілотники збирають як на промислових потужностях великої компанії, так і у волонтерських цехах. Також запускаються маленькі приватні ініціативи.

У цьому випуску розповідаємо, як одесити збирають дрони на масштабному виробництві і у маленьких цехах. Крім цього, кандидат юридичних наук в галузі міжнародного права Олексій Плотніков пояснить, чи стають законною воєнною ціллю для росіян цивільні особи, які збирають цивільні дрони штибу FPV.