Що далі?

Марта Богачевська-Хомяк — українсько-американська історикиня, докторка Колумбійського університету, одна з перших, хто подивилася на історію України крізь призму громадської діяльності жінок. Її книжку «Білим по білому. Жінки в громадському житті України, 1884–1939» вперше видали в Канаді майже 40 років тому, і її досі перевидають і купують в Україні. Дитиною Марта з родиною втікала з Галичини від совєтів і жила в таборах для переміщених осіб. До радянської України вона вперше змогла приїхати вже як американська науковиця, була під наглядом КДБ.

Богдана Лаюк — журналістка, юристка і культурна менеджерка, із листопада 2025 року заступниця міністерки культури України. Відповідає за книговидання, читання, присутність української літератури у світі та мовну політику. Раніше працювала в Українському інституті книги, де запускала першу програму підтримки перекладів української літератури іноземними мовами.

Тарас Качка — колишній віцепрем’єр-міністр з питань європейської інтеграції (з липня 2025 до липня 2026 року), торговий представник України з вересня 2019-го, а нині ще очільник Представництва України при Європейському Союзі в Брюсселі. У цьому інтервʼю проєкту «Що далі?» говоримо про те, що Україна може привнести в ЄС і чи варто боятися, що після вступу країну поглине бюрократична стагнація.

Катаріна Матернова — словацька правниця й дипломатка. Із вересня 2023 року очолює Представництво ЄС в Україні, а до цього роками працювала над євроінтеграційними процесами в Європейській комісії.

Поговорили з Яніною Соколовою — журналісткою, ведучою, громадською діячкою — про мізогінію у ставленні до жінок при владі, страх Зеленського втратити довіру і чому чесна журналістика програє алгоритмам соцмереж. Дивіться інтерв’ю на ютуб-каналі Ukraїner Q або читайте текстову версію на сайті.

Владлен Мараєв — історик, краєзнавець, відеоблогер, автор і співзасновник каналу «Історія без міфів». Говоримо про те, як Революція гідності зупинила проєкт поглинення України до руского міра, чому РФ досі боїться польсько-українського союзу та який сценарій розвитку подій усередині Росії максимально вигідний для безпеки України. 

Текстова версія, де виділили головне з розмови: https://www.ukrainer.net/vladlen-maraiev/

Інтервʼюерка — журналістка, голова організації Ukraїner Юлія Тимошенко. 

https://www.instagram.com/yulia_tymosha/

Дякуємо за простір нашому партнеру «Студія 72»: https://studio72kyiv.com/ 

Нове інтервʼю на ютуб-каналі Ukraїner Q! Поговорили з підприємцем Ярославом Ажнюком про ризики й можливості в експорті озброєння, технологічну перевагу над ворогом і про що спонукає задуматися ажіотаж навколо ШІ.

Нове інтервʼю на ютуб-каналі Ukraїner Q! Поговорили з літературознавицею Тетяною Огарковою про перспективи фемінізму в умовах демографічної кризи, яке різноманіття досвідів переживає українське суспільство, чи можна створити простір, який не множить страждання, та як задовольнити запит на справедливість. Дивіться, а в коментарях пишіть про свої враження. 

#щодалі

Пітер Померанцев — британський науковець із Університету Джонса Гопкінса, відомий своїми дослідженнями пропаганди та інформаційних війн, автор книг: «Нічого правдивого й усе можливо», «Це не пропаганда» та «Як виграти інформаційну війну. Пропагандист, який перехитрив Гітлера». Як Україна, США й Росія по-різному діють в інформаційній війні?Яка подібність між прихильниками Трампа і росіянами? Чому на росіян не впливає меседж, що у них великі втрати солдат?

Алім Алієв — заступник гендиректора Українського інституту, співзасновник правозахисної ініціативи КримSOS та культурного простору «Кримський дім», засновник літературного фестивалю і проєкту «Кримський інжир».

Якими нестандартними способами Україна веде культурну дипломатію?

Яке місце Криму в мирних переговорах?

Чому казати на кримських татар просто татари неприпустимо?

Слухайте в інтервʼю.

«Те, що нам не залишилося іншого вибору, як всім масово вдатися до сили, аби захищатися — це одна з тих трагедій, за які відповідальність несе Росія».Максим Буткевич — український журналіст, громадський діяч, модератор кінофестивалю Docudays UA, співзасновник центру прав людини ZMINA та співкоординатор правозахисної організації «Принцип надії». Також — військовослужбовець, який потрапив у полон влітку 2022 року й був звільнений восени 2024-го. Про військових і цивільних полонених українців, ставлення до російських бранців та чому нам варто вже зараз готуватися до співжиття з іммігрантами — дивіться в інтервʼю проєкту «Що далі?».Текстова версія розмови: https://www.ukrainer.net/maksym-butkevych/

Відео на Youtube: https://youtu.be/fWiWzRM-OmQІнтервʼюерка — журналістка Юлія Тимошенко. https://www.instagram.com/yulia_tymosha/Дякуємо за простір для зйомок нашому постійному партнеру Peremoga: https://peremoga.space/🔔 Підписуйтеся на канал та вмикайте сповіщення, щоб не пропускати нові інтерв'ю👀 Більше відео Ukraїner — на основному каналі: https://www.youtube.com/@ukrainernet👉 Підтримуйте нашу роботу посильним донатом, або регулярною підпискою на MonoBase: https://base.monobank.ua/994LJJE7LgRydz📗 Купуючи наш мерч та книжки, 30% вартості ви спрямовуєте на підтримку нашої роботи: https://store.ukrainer.net/

Мирослав Маринович — український філософ, релігієзнавець, дисидент, політв’язень часів СРСР та один із засновників Української Гельсінської групи, а з 2008 року радник ректора УКУ. Ми вдруге запрошуємо його на розмову: у першій йшлося про вплив на слабкі ланки Росії, московську церкву та деструктивність ненависті. Цього разу говоримо про корупцію, потребу враховувати воєнний виклик у прийнятті рішень та роль дисидентів у незалежності.

«Ми — не велич, ми — безмежність, і вони не знають, чим це все може для них закінчитися», — каже Марʼян Пиріг про різницю між українцями й росіянами. Він музикант, засновник музичних гуртів «Гич оркестр», «Пиріг і Батіг», співзасновник музичного проєкту «Чистий четвер», із літа 2025 року — військовослужбовець.

Чому Росії вдається поєднувати блатняк з образом «великої культури»?Як в Україні відбувається поетичний бум?Чи українська нарешті стала мовою міста?

Інтерв’ю вийшло за сприяння Руху опору сил спеціальних операцій ЗСУ. Приєднатися до Руху опору ССО ЗСУ: https://opir.org.ua/

Скорочена текстова версія інтервʼю: https://www.ukrainer.net/marian-pyrih/

Інтервʼюерка — журналістка Юлія Тимошенко.

👉 Підтримуйте нашу роботу посильним донатом, або регулярною підпискою на MonoBase: https://base.monobank.ua/994LJJE7LgRydz📗 Купуючи наш мерч та книжки, 30% вартості ви спрямовуєте на підтримку нашої роботи: https://store.ukrainer.net/

Гість нового інтервʼю — один із тих, хто переконав державний департамент США змінити російський правопис назви міста Києва на український, а також проїхав 7 тисяч кілометрів на велосипеді по США, збираючи кошти на наше військо.

Дипломат Джордж Кент напрочуд добре розбирається в нашій внутрішній політиці, історії та може пояснити динаміку українсько-американських відносин. 

👉 Підтримуйте нашу роботу посильним донатом, або регулярною підпискою на MonoBase: https://base.monobank.ua/994LJJE7LgRydz📗 Купуючи наш мерч та книжки, 30% вартості ви спрямовуєте на підтримку нашої роботи: https://store.ukrainer.net/

Гість, який не потребує докладного представлення, адже старші про нього знають з телевізора й газет, а молодші — з підручників історії. 3-й президент України (2005–2010) Віктор Ющенко у «Що далі?». Інтервʼюерка — журналістка, очільниця Ukraїner Юлія Тимошенко.

👉 Підтримуйте нашу роботу посильним донатом, або регулярною підпискою на MonoBase: ⁠https://base.monobank.ua/994LJJE7LgRydz⁠📗 Купуючи наш мерч та книжки, 30% вартості ви спрямовуєте на підтримку нашої роботи: ⁠https://store.ukrainer.net/

Ukraїner Q почався з розмови з журналістом, публіцистом і політичним оглядачем Віталієм Портниковим 2024 року. Через майже два роки ми зустрілися знову й говоримо про те, як змінилися ризики для України, які наші перспективи й погляди на майбутнє.

Чи потрібно працювати з поневоленими народами РФ? Який сценарій війни вигідний Китаю? Чому європейці не збивають російські дрони?

Ярослав Грицак — український історик, викладач та публіцист. У цьому інтерв’ю серії «Що далі?» говоримо про умовний спосіб в історії, механізм зміни еліт, передумови для серйозної розмови влади з суспільством та чому війна насправді пришвидшила шлях модернізації України. Інтервʼюерка — журналістка Юлія Тимошенко.

Мирослава Ґонґадзе — журналістка, громадська діячка, експертка з міжнародної політики, колишня керівниця «Голосу Америки» у Східній Європі. Виїхала до США після вбивства чоловіка — Георгія Ґонґадзе, який заснував «Українську правду» й боровся проти російського впливу ще на початку нульових.Теми розмови:- шанси США втримати демократію- ключова помилка українців у спілкуванні з американцями - українська журналістика 25 років тому і тепер - як Георгій Ґонґадзе попереджав про російський впливІнтервʼюерка — журналістка Юлія Тимошенко.

З колишнім головою Українського інституту національної пам'яті і військовослужбовцем, а нині очільником Центру прав людини та меморіалізації війни КШЕ Антоном Дробовичем говоримо, чому тема Волинської трагедії досі ключова в українсько-польських відносинах, про три хвилі деколонізації та спроби інструменталізувати Голокост і Голодомор.

Інтервʼюерка — журналістка Юлія Тимошенко.

Після скандального голосування за законопроєкт про НАБУ і САП, протестів та відкочування правок залишилося багато запитань. Про кризу в українському парламенті, чи можуть «люди з картонками» вибороти закон про терміни служби, чи буде Офіс Президента шукати інші варіанти знищити незалежність антикорупційних органів?

Про це говоримо з Інною Совсун — державною та громадською діячкою, народною депутаткою 9 скликання Верховної Ради від партії «Голос», яка виступила проти законопроєкту №12414.

Інтервʼюерка — журналістка Юлія Тимошенко.

«Не існує безпеки для Франції, безпеки для Європи чи безпеки для України окремо. Ми всі взаємопов’язані».

Гаель Весьєр — посол Франції в Україні із 2023 року. Говоримо про його особистий досвід перебування тут, позицію Франції в безпековій архітектурі Європи та ставлення французів до росіян. 

🇫🇷 Чому не всі французи визнають свій гімн? 

🇫🇷 Як Франція ставиться до «хароших рускіх»? 

🇫🇷 Як поведінка США вплинула на безпеку Європи?

Слухайте в інтервʼю!

«Таку культуру треба змінювати», — ви не раз почуєте схожу думку в цьому інтервʼю, бо тут буде чимало несподіваних для нашої системи освіти тез і поглядів на звичні речі. 

У гостях проєкту «Що далі?» — дослідник, соціолог і ректор Київської школи економіки (KSE) Тимофій Брік. 

Серед обговореного: як мотивувати українських випускників залишатись в Україні, чому переманювати професорів з інших університетів — нормальна практика та чи все ще потребує наше суспільство класичних університетів?

Юрій Єхануров народився в Якутії, виріс у Бурятії, але з 15 років повʼязав своє життя з Україною. Став політиком: у 2005–2006 роках премʼєр-міністром, а з 2007 до 2009 — міністром оборони. Зараз він професор кафедри економіки підприємства КНУ ім. Тараса Шевченка та очільник Науково-дослідного інституту передових оборонних технологій КПІ ім. Ігоря Сікорського. 

Про часи, коли Україна була залежна від російського газу, коли українську армію намагалися ослабити, а також про те, що таке державно-приватне партнерство — слухайте в інтервʼю.

Інтервʼюерка — журналістка Юлія Тимошенко.

Цьогоріч в Ukraїner 9-й День народження! 

Із ким нас плутають, про що було перше повідомлення нам у соцмережі, як вдалося втриматися на плаву під час закриття USAID, у чому задум тривалості наших інтервʼю, як Україні розповідати про себе світові — про це і не тільки в розмові між засновником Ukraїner Богданом Логвиненком та ведучою проєкту «Що далі?» Юлією Тимошенко.

«Поки ми не структуруємо в мові, в оповіді то, що відбувається в нас у голові — ми не можемо прожити того усвідомлено», — Тарас Прохасько помічає, як втрачається здатність оповідати історії. Чому це відбувається й навіщо вона нам так потрібна, чи потрібна письменнику самоцензура і що необхідно закласти у план відбудови України — слухайте в інтервʼю.

Тарас Прохасько — письменник, журналіст, один із представників Станіславського феномену. Писав, зокрема, для легендарного часопису «Четвер». Навчався на біологічному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка, брав участь у Революції на граніті. Лауреат низки премій, зокрема Шевченківської 2020 року за збірку есеїстики «Так, але…».

Інтервʼюерка — журналістка Юлія Тимошенко.

Ця публікація підготовлена за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну». Її зміст є виключною відповідальністю Ukraїner і не обовʼязково відображає позицію фонду та/або його фінансових партнерів.

Програма «Партнерство за сильну Україну» — це донорська програма, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Метою Фонду є посилення стійкості України в умовах російської агресії шляхом надання критично важливої підтримки місцевим громадам у співпраці з українськими державними органами, громадянським суспільством, ЗМІ та приватним сектором.

Ми поїхали в Івано-Франківськ, щоб поговорити з одним із найбільш перекладених українських письменників, представником Станіславського феномена, автором низки поетичних і прозових книжок, перекладачем Шекспіра — Юрієм Андруховичем. 

В інтервʼю, крім теми війни та можливих сценаріїв розвитку подій, йдеться про часи, коли в Москві була українська бібліотека та як на початку незалежності до Івано-Франківська на бієнале «Імпреза» зʼїжджалися митці з Японії, Ісландії, Греції тощо.  

Інтервʼюерка — журналістка Юлія Тимошенко.

Ця публікація підготовлена за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну». Її зміст є виключною відповідальністю Ukraїner і не обовʼязково відображає позицію фонду та/або його фінансових партнерів.

Програма «Партнерство за сильну Україну» — це донорська програма, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Метою Фонду є посилення стійкості України в умовах російської агресії шляхом надання критично важливої підтримки місцевим громадам у співпраці з українськими державними органами, громадянським суспільством, ЗМІ та приватним сектором.

«Безпека нашої сімʼї — відповідальність кожного з нас», — вважає Марія Берлінська, тому ще з початку війни вкладає величезні зусилля, аби якомога більше українців озброїлися технологічно й були готові до захисту. Марія — керівниця проєкту технологічного посилення Сил безпеки та оборони України Victory Drones, співзасновниця БФ Dignitas. Засновниця ГО «Центр підтримки аеророзвідки», ініціаторка правозахисного проєкту «Невидимий батальйон» та Жіночого ветеранського руху.

Про мобілізацію жінок, роль інженерів у війні, дрони та альтернативні способи ослабити РФ — слухайте в інтервʼю.

--------------------

Ця публікація підготовлена за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну». Її зміст є виключною відповідальністю Ukraїner і не обовʼязково відображає позицію фонду та/або його фінансових партнерів.
Програма «Партнерство за сильну Україну» — це донорська програма, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Метою Фонду є посилення стійкості України в умовах російської агресії шляхом надання критично важливої підтримки місцевим громадам у співпраці з українськими державними органами, громадянським суспільством, ЗМІ та приватним сектором.

«Еволюцію важко прискорювати, але й зупиняти важко», — каже наш гість про формування національної ідентичності українців і вважає, що ми в цьому — ще на рівні підлітків. Йосиф Зісельс — український єврей, громадський діяч та правозахисник, учасник дисидентського руху, дослідник теми каральної психіатрії при Радянському Союзі. 

В інтервʼю ви дізнаєтесь, зокрема, чому з терміном «український дисидент» треба бути обережним, чи корисно нам ненавидіти ворогів і чому серед усіх країн у нас багато паралелей з Болгарією.

--------------------

Ця публікація підготовлена за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну». Її зміст є виключною відповідальністю Ukraїner і не обовʼязково відображає позицію фонду та/або його фінансових партнерів.

Програма «Партнерство за сильну Україну» — це донорська програма, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Метою Фонду є посилення стійкості України в умовах російської агресії шляхом надання критично важливої підтримки місцевим громадам у співпраці з українськими державними органами, громадянським суспільством, ЗМІ та приватним сектором.

Донбас був державою в державі, — каже наш гість Денис Казанський — журналіст, блогер, публіцист, автор книжки «Чорна лихоманка» та співавтор видання «Як Україна втрачала Донбас». Говоримо з ним про схід України.

В інтервʼю ви дізнаєтесь, зокрема, як змінювалось населення українського сходу, кому було вигідно створювати розкол між сходом і заходом країни, на що сподівалися донецькі еліти, коли співпрацювали з РФ.

--------------------

Ця публікація підготовлена за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну». Її зміст є виключною відповідальністю Ukraїner і не обовʼязково відображає позицію фонду та/або його фінансових партнерів.Програма «Партнерство за сильну Україну» — це донорська програма, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Метою Фонду є посилення стійкості України в умовах російської агресії шляхом надання критично важливої підтримки місцевим громадам у співпраці з українськими державними органами, громадянським суспільством, ЗМІ та приватним сектором.

Гостя останнього випуску 1 сезону проєкту «Що далі?» — літературознавиця, професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія» Віра Агеєва. Вона написала низку праць про українську літературу, зокрема книжку «За лаштунками імперії», що складається з есеїв про українсько-російські культурні відносини, також упорядкувала серію перевидань класики «Неканонічний канон» у видавництві «Віхола» і стала співзасновницею ютуб-каналу «Шалені авторки». В інтерв’ю — про те, чому попри утиски українцям вдалося зберегти свою національну ідентичність, як (не)знання своєї літератури впливає на суспільство та чи на часі гендерні питання.

Гість 16 випуску проєкту «Що далі?» — історик, журналіст, викладач і військовослужбовець Вахтанг Кіпіані. Також він головний редактор онлайн-видання «Історична Правда», автор низки історичних праць про XX століття та упорядник резонансної книжки «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР», що вийшла 2019-го у видавництві Vivat. В інтерв’ю ви дізнаєтесь, зокрема, чому Вахтанг Кіпіані вважає, що ми невдячна нація, в чому парадокс Байкового кладовища в Києві та які аргументи на користь того, що пам’ятник невідомому солдату не є радянським рудиментом.

Гостя 15 випуску мультимедійного проєкту «Що далі?» — культурологиня Маріам Найєм. З одного боку, вона пояснює англомовній західній авдиторії культурний контекст російсько-української війни, а з іншого — працює з темами, важливими всередині України. Зокрема, пише статті, створює навчальні курси, разом із літературознавицею Валентиною Сотниковою веде два подкасти: «Де ми?» (про вплив колоніального минулого) та «Афгано-український літературний дует» (про шкільну програму з літератури). В інтерв’ю говоримо, зокрема, про те, як працювати з тим, що багатьом образ добра тепер здається пласким, а зла — цікавим; чому деякі країни вважають добром Радянський Союз і його правонаступницю Росію; чи доцільно називати нинішні процеси в українському суспільстві деколонізацією.

Гостя 14 випуску проєкту «Що далі?» — журналістка, радіоведуча, медіаекспертка Тетяна Трощинська. Вона 6 років очолювала «Громадське радіо» (2018 – квітень 2024), тепер — директорка Департаменту стратегічного аналізу та розвитку соціально-впливового контенту на «Суспільному», а також продюсерка токшоу «Новий відлік» цього ж медіа.

Цьогоріч Тетяна Трощинська стала лауреаткою журналістської Премії імені Ґонґадзе, що покликана підтримати журналістів, які працюють, дотримуючись професійних принципів і цінностей, сприяють впровадженню ліберальних реформ в Україні, а також відкривають нові можливості для медіасередовища.

Чому важливо розуміти різницю між блогером і журналістом, яких знань бракує нинішнім випускникам журналістики і як це вирішити, та якими є майбутні виклики українських ЗМІ — дивіться в інтерв’ю.

Гість 13 випуску проєкту «Що далі?» — філософ перекладач і письменник Володимир Єрмоленко. Він президент Українського ПЕН, викладач Києво-Могилянської академії, головний редактор англомовного мультимедійного проєкту про Україну UkraineWorld, директор з аналітики в ГО «Інтерньюз-Україна». А ще із літературознавицею Тетяною Огарковою веде подкаст Kult, присвячений визначальним епохам в історії культури. Чи буває колоніалізм лівим? Чи має РФ концепцію свого майбутнього? Чи є Захід таким, яким українці звикли його бачити? Слухайте роздуми Володимира Єрмоленка про ці та інші питання.

Гість 12 серії проєкту «Що далі?» — Тарас Чмут, голова одного з найбільших фондів допомоги Силам оброни — «Повернись живим». Він також є військовим аналітиком і співзасновником «Українського мілітарного центру», який інформує про наш опір збройній агресії з боку РФ, діяльність українських військових структур та оборонно-промислового комплексу, просуває ідеї та рішення, які сприяють посиленню обороноздатності України. Крім цього, Тарас Чмут служив у морській піхоті і з 2015 по 2017 рік брав участь в Антитерористичній операції на сході України. Говоримо про роботу й розвиток фонду «Повернись живим», а також різні аспекти оборони України: стан війська, мобілізацію, допомогу Заходу, економіку. А також про трансформації сектору безпеки й оборони та непопулярні, але необхідні для продовження боротьби рішення.

З початку війни 2014 року Національний архівний фонд України поніс величезні втрати. Майже повністю були викрадені документи чотирьох великих архівів: Донецької, Луганської областей, міста Севастополя й АР Крим — близько 8 % всього Національного архівного фонду, а це мільйони документів. Про те, з якими загрозами щодня стикається Національний архівний фонд України та як розвивається архівна справа під час війни розповідає гість 11 серії проєкту «Що далі?» — кандидат історичних наук, голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.

В інтерв’ю Анатолій, зокрема, пояснює, чому для збереження українських архівів так важлива співпраця з міжнародними проєктами, чи дійсно відкриті архіви — ознака демократичної держави та що потрібно змінити на законодавчому рівні, щоб мільйони важливих документів не були втраченими.

Окреслювати майбутнє України неможливо без деокупованого Кримського півострова. Ось чому вже зараз треба не тільки обговорювати, а й робити впевнені кроки у відновленні там української влади та звільняти свідомість тамтешніх мешканців від інформаційної «прошивки» окупантів, а також страху й недовіри до громадян рідної країни. У 10 серії мультимедійного проєкту «Що далі?» спілкуємося з кримськотатарською правозахисницею, співзасновницею ГО «КримSOS», постійною Представницею Президента України в АР Крим Тамілою Ташевою. В цьому інтерв’ю вона, зокрема, пояснює, що передбачає національно-територіальна автономія корінних народів у Криму й навіщо вона потрібна, чому так нагально вже зараз працювати над реінтеграцією півострова в українські контексти, а також про важливість переакцентування вивчення історії Криму та кримських татар у школі.

Цього разу в гостях філософ, релігієзнавець, дисидент, політв’язень часів СРСР, один із засновників Української Гельсінської спілки та радник ректора Українського католицького університету Мирослав Маринович. У новій серії відверто говоримо про допомогу Заходу, вплив українських дисидентів на росіян у таборах СРСР, місце церкви у російсько-українській війні, роль України в майбутньому світовому порядку та інші важливі питання.

Герой цього випуску — Масі Найєм, український адвокат афганського походження, засновник юридичної компанії «Міллер», військовослужбовець і правозахисник, який після поранення на фронті співзаснував громадську організацію «Принцип», що створює правовий навігатор для ветеранів та їхніх родин. В інтерв’ю Масі Найєм поділився думками про те, кого варто називати ветераном, роль держави й суспільства у ветеранській політиці, шляхи формування інклюзивності на різних рівнях, а також про потребу підтримувати не лише ветеранів, а й їхні сім’ї.

У межах англомовного проєкту Ukraїner in English «Україна очима іноземців» ми поговорили з Пітером Померанцевим — британським науковцем з українським корінням, старшим науковим співробітником Університету Джонса Гопкінса, автором двох книг про інформацію та пропаганду: «Нічого правдивого й усе можливо», «Це не пропаганда». У розмові Пітер розтлумачує, що таке пропаганда та чи є в ній моральність, як вона працює в авторитарних і демократичних суспільствах та яка її роль у війні Росії проти України. Крім цього, ми обговорили межі відповідальності технологічних гігантів за ферми інтернет-тролів і те, як подолати розрив між правдою та справедливістю. Пропонуємо ознайомитися з українською адаптацією цього інтерв’ю, адже в ньому піднімаються важливі для розуміння подальшого розвитку нашої країни питання.

Герой шостого епізоду — Валерій Пекар, підприємець, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та Львівської бізнес-школи УКУ, громадський діяч, автор книг про менеджмент, стратегію і лідерство.

Він поділиться думками про те, чому постмодерний підхід до розуміння війни не працює, як свобода корінних поневолених народів Росії допоможе нам виграти війну, а також про внутрішні економічні реформи і суспільний запит на справедливість.   

Гість цього епізоду — експерт із довготермінових стратегій Євген Глібовицький. Він є членом Несторівської групи, директором «Інституту фронтиру» й лектором Українського католицького університету. Говоримо про про те, як суспільству жити в стані невизначеності, про буття державою-фронтиром, інтеграцію у світ Заходу на своїх умовах, сильні риси українського суспільства, довіру до інституцій, міграційну політику та важливість людиноцентричної мілітаризації.

Гостя четвертого випуску проєкту «Що далі?» — директорка Мистецького арсеналу, артменеджерка, кураторка сучасного мистецтва Олеся Островська-Люта.

Говоримо про те, як розбудовувати культурну спільноту, про важливість горизонтальних структур в українському суспільстві, роль інтелектуалів, парадокс культури в час війни, Мінкульт, різницю між урядуванням й управлінням, помилки як ресурс для аналізу, про неможливість співпраці з росіянами, процес повернення українських артефактів, а також про кліше, які застосовують до України у світі. 

Героїня третього інтерв’ю — Оксана Забужко. Українська письменниця, публіцистка, філологиня, есеїстка, літературознавиця розповість про російський імперіалізм, вплив росіян на міжнародній арені в контексті війни, як ніколи актуальне питання мови, Нобелівську премію та її значення для українців. Також Оксана Забужко поділиться своїм баченням польсько-українських відносин, розвитку фемінізму в Україні та спробує відповісти на питання: «Якою ви бачите Україну в майбутньому?».

Герой другого випуску проєкту «Що далі?» — Вахтанґ Кебуладзе — український філософ, публіцист, викладач, перекладач і спеціаліст із феноменології, автор книги «Чарунки долі». У цьому інтерв’ю говоримо з Вахтангом про те, що можна вважати перемогою, а що програшем в культурному плані, про свободу, формули зменшення впливу Росії, шлях покращення української освіти, зміну нашої оптики у сприйнятті інших народів, політичний ландшафт України та силу суспільної уяви.

У проєкті «Що далі?» говоримо з українськими інтелектуалами про їхнє бачення майбутньої України — про можливості й виклики, зміну підходів і шляхи розвитку в різних сферах життя країни. Перший гість — український публіцист, письменник і журналіст Віталій Портников. В інтерв’ю — про важливі моменти політичної історії України та ймовірні сценарії майбутнього нашої держави. Віталій розповідає про формування політичної нації в Україні, мовне питання й поняття мови роду, а також чому існування української держави — це питання справедливості для нього. 🔔 Підписуйтеся на подкаст, щоб не пропускати нові інтерв'ю