Християнські Проповіді

«Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш, Господь один». Ці слова з Повторення Закону відкривають перед нами питання, яке проходить крізь усе Святе Письмо: Хто є наш Бог і як Він відкриває Себе людям? У цій проповіді розглядаємо Божі імена Елогім, Ягве та Еммануїл. Елогім відкриває Себе як вічний, всемогутній Творець. Ягве, як Бог Завіту, вільний у Своїй милості та незмінно вірний Своїм обітницям. А в імені Еммануїл, «З нами Бог», Старий і Новий Заповіти сходяться в одній Особі, Ісусі Христі. Бог н...

Що означає бути «вбогим духом»? Це не про матеріальну бідність, емоційну слабкість чи життєві труднощі. Це про людину, яка перед Богом визнає своє духовне банкрутство, розуміючи, що не може сама заслужити спасіння чи принести Богові власну праведність. У цій проповіді слова Христа «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне» розглядаються через образ хреста з трьома поперечинами. Верхня поперечина нагадує, хто такий Христос, Ісус Назарянин, Цар Юдейський, правдивий Бог і правдива людина. Г...

«'Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа. ' До галатiв 3:22 Навіщо Бог дав Закон, якщо Закон не може спасти людину? І чи змінив прихід Закону Божу обітницю спасіння, дану ще Авраамові? Апостол Павло показує, що Божий шлях спасіння ніколи не змінювався. Від самого початку людина спасається не власними ділами, не виконанням Закону і не своєю праведністю, а Божою благодаттю через віру в обіцяного Спасителя, Ісуса Христа. Закон має інше завдання. В...

У краї Десятимістя Ісус звершує диво, зцілюючи глухонімого одним словом: «Еффата!», тобто «Відкрийся!». Це чудо не лише повертає людині слух і мову, але й відкриває глибшу істину про те, як Господь діє для спасіння кожного грішника. У цій проповіді ми розглянемо, чому Марко зберіг арамейське слово Ісуса, як це чудо свідчить про Його божественну владу та що означає духовна глухота і німота людини. Ми також побачимо, що Христос і сьогодні промовляє Своє животворче Слово, через яке Святий Дух ві...

Звідки народжується справжня віра? Апостол Павло дає просту й водночас надзвичайно важливу відповідь: «Віра від слухання, а слухання через Слово Христове». Бог не залишив людство шукати шлях спасіння власними зусиллями, але дарував Євангеліє, через яке Святий Дух створює, зміцнює і зберігає віру. У цій проповіді ми розглянемо, чому Євангеліє є Божою силою на спасіння, чому ніхто не може здобути праведність власними ділами та яке місце займає проповідь Божого Слова в житті Церкви. Також погово...

У притчі про невірного управителя Ісус не схвалює шахрайство, а звертає увагу на інше: мудрість людини, яка зрозуміла, що її майбутнє залежить не від власних можливостей, а від милості пана. Так само і християнин покладає свою надію не на багатство чи власні заслуги, а на Божу благодать, мудро використовуючи все, що Господь йому довірив. У цій проповіді ми розглянемо, чому мамона не може бути нашим господарем, як правильно розуміти одну з найскладніших притч Ісуса, що означає «набувати друзів...

Апостол Петро закликає християн не залишатися духовними дітьми, а постійно зростати у вірі та пізнанні Ісуса Христа. Він нагадує, що Бог уже дав нам усе необхідне для життя і побожності, а духовне зростання починається не з людських зусиль, а з Божої благодаті та Його дорогоцінних обітниць. У цій проповіді ми розглянемо, чому християнське життя не може залишатися безплідним, як Божі обітниці змінюють наше серце, що означає бути «учасниками Божої природи» та чому віра природно приносить плоди ...

Чи можна заслужити Божі благословення постом, добрими справами або релігійною ревністю? Через пророка Ісаю Господь викриває лицемірне поклоніння, яке намагається здобути Його прихильність людськими зусиллями, і відкриває, що справжнє благочестя завжди народжується з віри в Його благодать. У цій проповіді ми побачимо, що добрі діла не є причиною Божої любові, а її плодом. Той, хто отримав прощення і виправдання через страждального Слугу, Ісуса Христа, прагне служити ближнім із вдячності, а не ...

У чому полягає різниця між заповітом, який Бог уклав з Авраамом, і заповітом, проголошеним на горі Сінай? Чи справді Бог Старого Заповіту був суворим Богом закону, а Бог Нового Заповіту став Богом любові? У цій проповіді ми побачимо, що від самого початку історія Божого народу є історією незаслуженої любові та благодаті. Бог не обрав Ізраїль через його заслуги, а уклав із ним заповіт зі Своєї милості. Закон, даний на Сінаї, не скасовує Божої благодаті, а відкриває гріх, стримує зло та веде до...

На чому Христос будує Свою Церкву? Що означають Його слова про те, що “брами пекла не переможуть її”? У цій проповіді ми розглянемо сповідання апостола Петра, справжню основу Церкви, значення “ключів Царства Небесного” та покликання кожного християнина звіщати прощення гріхів у Христі. Це добра звістка про Церкву, яка не лише стоїть у захисті, але й наступає силою Божого Слова, бо Сам Христос уже здобув перемогу над гріхом, смертю і дияволом.

У цій проповіді на основі 15 розділу Євангелія від Луки пастор Андрій розглядає притчі про загублену вівцю та загублену драхму. Кого Христос називає загубленими? Як Добрий Пастир шукає своїх овець? Чому на небі радіють за одного грішника, який кається? Проповідь нагадує, що всі люди за своєю природою є загубленими, але Христос прийшов шукати й спасати кожного без винятку. Через Своє Євангеліє, Хрищення, Таїнства та події нашого життя Він невтомно кличе нас до Себе. Особливу втіху тут знайдуть...

Чому люди відмовляються від Божого запрошення? У притчі про велику вечерю Христос відкриває серце Небесного Отця, Який від вічності приготував для людей Царство благодаті та спасіння. Але ті, хто були першими запрошеними, знаходять виправдання: поле, худоба, сімейні справи та земні турботи стають важливішими за Божий дар. У цій проповіді ми розглянемо притчу про велику вечерю (Луки 14:15-24), поговоримо про небезпеку ставити тимчасове вище за вічне, про Божу наполегливу любов до грішників та ...

У цій проповіді на основі притчі про багача і Лазаря (Луки 16:19-31) розглядається одне з найважливіших запитань людського життя: де людина проведе вічність? Через разючий контраст між двома чоловіками Ісус показує різницю між життям, зосередженим на земних речах, і життям, що покладається на Бога. Багач мав достаток, повагу та насолоди цього світу, але знехтував Божим Словом. Лазар жив у злиднях і стражданнях, проте довіряв Господу та отримав вічну радість у Його присутності. Проповідь нагад...

Що насправді сталося в день П’ятидесятниці? Чи було це лише одноразове диво з вогненними язиками та незвичними мовами, чи початок чогось значно більшого? У цій проповіді ми розглядаємо Дії Апостолів 2 і бачимо, як Бог виконує Свої обітниці: Святий Дух сходить на апостолів, Євангеліє починає звучати мовами народів, а світ отримує ясний знак, що Христове діло спасіння звершене. Це історія не лише про минуле. П’ятидесятниця нагадує, що Церква народжується там, де звучить Боже Слово, Святий Дух т...

Що робити, коли здається, що Бог мовчить? Коли вороги сильні, небезпека близька, а серце шукає захисту? У цій проповіді на основі 28-го Псалма пастор Андрій роздумує про молитву Давида посеред небезпеки, Божу вірність у відповідях на наші молитви та справжню безпеку, яку має віруючий у Христі. Це проповідь про довіру тоді, коли відповідь не приходить одразу, про розрізнення між правдивими й фальшивими друзями віри, про Божу справедливість і про мир, який приходить через виправдання у Христі. ...

Що таке справжній гріх? Чи достатньо бути “хорошою людиною”, щоб стояти перед Богом? І чому віруючому не потрібно боятися остаточного суду? У цій проповіді пастор Андрій розглядає слова Христа з Івана 16:8–11 про служіння Святого Духа, Який відкриває світові правду про гріх, праведність і суд. Проповідь показує, що найбільша проблема людини не лише в окремих гріхах, а в невірі; що єдина праведність, яка може спасти, це праведність самого Христа; і що через перемогу Ісуса над дияволом судний д...

У цій проповіді пастор Андрій розкриває глибокі слова Ісуса: «ви сумуєте тепер, але побачу вас знову — і радітиме серце ваше». Мова йде не просто про людські емоції, а про духовну реальність смутку і радості в житті християнина. Проповідь пояснює різницю між нерозумним смутком, який веде до відчаю або самоправедності, і розумним смутком над гріхом, який готує серце до Євангелія. У центрі - Христове діло: «радісний обмін», де наші гріхи покладені на Ісуса, а Його праведність дарується нам. Чер...

У цій проповіді розкривається глибокий зміст слів Христа: «і буде отара одна і один Пастир». В проповіді пояснюється, як до приходу Ісуса людство було розділене на дві «отари» — Ізраїль і язичників, і як Христос Своєю жертвою зруйнував цю стіну ворожнечі. Через Свою кров Ісус не лише примирив людину з Богом, але й об’єднав усіх віруючих в одну святу Церкву. У центрі проповіді — тема вселенського виправдання, справжнього миру з Богом і рівного доступу до Отця для всіх, хто вірить. Це слово так...

Ця проповідь відкриває глибину великодньої перемоги через слова апостола Павла: “Поглинута смерть перемогою”. Вона показує реальність боротьби між життям і смертю, яка триває в нашому світі, і водночас проголошує вже звершену перемогу у Христі. Смерть постає як наш найстрашніший ворог, що має силу через гріх і закон. Але Євангеліє приносить радісну звістку: у Ісусі Христі Бог сам увійшов у цю боротьбу, переміг гріх, зруйнував владу смерті і відкрив джерело нового життя. Його воскресіння стало...

Ця проповідь відкриває глибину великодньої звістки через слова ангела: “Ідіть і скажіть учням Його та Петрові”. Воскресіння Христа є не лише доказом Божої сили, а й підтвердженням усіх Його обітниць: прощення, спасіння і вічного життя. Особлива увага приділяється тому, кому саме адресована ця звістка. Учні, які втекли. Петро, який зрікся. Люди, які впали, сумнівалися або віддалилися. І саме до них і до кожного з нас звертається Христос зі Своєю любов’ю і прощенням. Проповідь також нагадує про...

Одне слово з хреста. «Звершилось». Але що воно насправді означає? У цій проповіді відкривається глибина цього слова і його значення для нашого життя сьогодні. Христос не просто помер. Він завершив усе, що було необхідне для нашого спасіння. Він виконав закон за нас. Він звершив усі пророцтва. Він переміг спокуси. Він завершив страждання. І головне, Він повністю здійснив наше викуплення. Це означає, що борг за гріх сплачений. Страх смерті втрачає силу. Мир з Богом відкритий для кожного, хто ві...

У цій проповіді розглядається глибока істина слів із 1 Петра 2:21–24: Христос постраждав за нас і поніс наші гріхи на хресті. Через образ «книги з п’ятьма сторінками» відкривається цілісне розуміння хресних страждань. Хто страждав? Не лише людина, але сам Син Божий у своїй єдиній особі. Які страждання Він переніс? Повноту болю тілом і душею, протягом усього життя і особливо на хресті. Чому Він страждав? Не за Себе, але за гріхи всього людства, ставши на наше місце під Божим гнівом. Що Він здо...

У цій проповіді відкривається глибший зміст подій перед в’їздом Ісуса в Єрусалим. Через історію помазання в Віфанії ми бачимо дві протилежні реакції на Христа: щиру любов і поклоніння Марії та лицемірство Юди, який прикриває своє серце зовнішньою “турботою”. Проповідь показує, що цей в’їзд Ісуса як Царя є не тріумфом у людському розумінні, а початком Його шляху до хреста. Народ вітає Його словами «Осанна», не до кінця розуміючи, що перед ними Агнець Божий, Який іде віддати Себе в жертву за гр...

У цій проповіді розглядаються слова з Євангелія від Луки про те, як Ісуса привели до Пилата на суд. Чому люди, які звинувачували Христа в релігійному злочині, звернулися до язичницького правителя? І чому люди сьогодні роблять те саме, шукаючи відповідь про Ісуса у тих, хто не знає Його? Проповідь нагадує, що правдивий вердикт про Христа можна знайти не в думках відомих людей, не в популярних книжках і не в людських розмовах, а тільки в Божому Слові. Святе Письмо, свідчення пророків, апостолів...

У цій проповіді розглядається втіха Євангелія для тих, хто сумнівається у своїй вірі, боїться власної негідності або переживає духовну боротьбу. На основі Святого Письма та роздумів Йогана Герхарда говориться про те, що Христос не тільки викупив світ Своєю жертвою, але й дає нам особисту впевненість у прощенні через Таїнства. Свята Вечеря подається як печать Божої благодаті, у якій віруючий приймає саме тіло і кров Христа і тому може бути певним, що має частку у прощенні гріхів, житті і спасі...

У цій проповіді пастор Андрій говорить про глибоку і потішну істину Євангелія: Христове спасіння є не лише загальною правдою для всього світу, але й особистим даром для кожного віруючого. Через роздуми Йоганна Герхарда ми вчимося переходити від загальної обітниці спасіння до особистої впевненості віри: якщо Христос помер за всіх, то Він помер і за мене. Проповідь пояснює, що Бог примирив світ із собою через Ісуса Христа і дав Церкві служіння примирення. Коли пастор проголошує відпущення гріхі...

У цій проповіді пастор Андрій розкриває глибину Псалмів 42 та 43, які утворюють одну молитву. Це крик серця віруючої людини, яка спрагло шукає Божої присутності, але переживає смуток, відчуття втрати і внутрішню боротьбу. Псалмист сумує через віддаленість від Божого дому, стикається з насмішками ворогів і власними тривогами, проте знову і знову повертає свою душу до надії. «Чого, душе моя, ти сумуєш? Май надію на Бога» – цей приспів проходить крізь весь псалом, поступово зміцнюючи віру. Пасто...

У цій проповіді пастор Андрій розкриває глибину 32-го Псалма, одного з великих покаянних псалмів Давида. Через історію падіння царя Давида, його провини, докір пророка Натана та Божу відповідь у прощенні, ми бачимо незмінну істину всього Святого Писання. Прощення гріхів завжди приходить не завдяки нашим зусиллям, а через милість Божу, засновану на обітниці Спасителя. Проповідь проводить нас через біблійну логіку прощення: Бог не зараховує нам гріх, бо за наш гріх заплатив Месія. Давид, так са...

У цій проповіді ми роздумуємо над подією Преображення Господнього на основі Матвія 17:8: «І, звівши очі свої, нікого вони не побачили, окрім самого Ісуса». Саме ці слова стають ключем до розуміння всієї події. Преображення відбувається не для того, щоб прив’язати Божу славу до певної гори чи місця. Євангелісти навіть не називають конкретну гору, бо головне не географія, а Особа Христа. Ісус відкриває Свою божественну славу перед учнями, показуючи, ким Він є насправді — правдивим Богом і правд...

У цій проповіді пастор Андрій разом з апостолом Павлом переносить нас до Ареопагу в стародавніх Афінах, де Павло вперше проповідував язичницькій столиці філософії. Ми чуємо про місто, повне ідолів, про зіткнення Євангелія з епікурейцями та стоїками, про пошук Бога серед “вівтарів невідомому богу”. Проповідь відкриває три великі біблійні теми: • Один Бог, Який створив світ і не живе у храмах людських • Один людський рід, який Він дав заселити землю • Один заклик до покаяння, бо Бог призначив д...

У цій проповіді пастор Андрій завершує розбір Рівнинної проповіді з Євангелія від Луки 6:39–49. Це третя частина Ісусового повчання, у якій відкривається шлях учня: просвітлення, плоди цього просвітлення та міцна основа життя, збудована на Христі. Ісус говорить про духовну сліпоту і бачення, про добрі й злі плоди, про дім на камені та дім на піску. Пастор показує, як Божий Катехізис освітлює людину, змінює серце і дає новий плід. Сліпий Вартимей, учні на шляху до Еммауса, етіопський вельможа ...

У цій проповіді пастор Андрій продовжує розгляд Рівнинної проповіді з Євангелія від Луки 6 розділу, зосереджуючись на ключових словах Христа: «Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний». Це запрошення Спасителя показує, що життя християнина на дорозі життя нерозривно пов’язане з Божим милосердям. Проповідь відкриває три групи імперативів Христового катехізису, які підсумовуються закликами любити ворогів, наслідувати Отця та прощати. Пастор пояснює, що кожний імператив потрібно розуміти ...

У цій проповіді пастор Андрій розглядає рівнинну проповідь Ісуса з Євангелія від Луки та показує, що означає бути християнином на дорозі життя. Через блаженства Спаситель навчає своїх учнів про три ключові ознаки духовного життя: вбогість духом, засмучення заради гріха, голод і спрагу праведності. Проповідь подає яскраві біблійні приклади, якими є сотник з Капернаума, вдова з Наїну та навіть Іван Хреститель. Їхні історії пояснюють, що справжня віра починається з визнання власної недостойності...

У цій проповіді розкривається велика біблійна таємниця, про яку апостол Павло говорить у Посланні до Ефесян: таємниця Христа і Церкви. Через образ шлюбу проповідь показує Божу любов до людини як любов вірного чоловіка до своєї нареченої. Пастор проводить слухача від ранньої церковної традиції святкування Богоявлення до глибокого біблійного образу шлюбу, який проходить через усе Святе Письмо. Від історій пророків Осії та Єремії, через слова Ісуса і апостолів, відкривається правда про Бога, Яки...

У цій проповіді пастор розкриває глибокий сенс слів Ісуса: «Так годиться нам виповнити всю праведність», сказаних під час Його Хрищення в Йордані. Йдеться не про людську «правду», а про праведність як досконалий і повний взаємозв’язок із Богом, якого Бог вимагає від людини, але якого жодна людина не здатна досягнути власними зусиллями. Проповідь послідовно показує безвихідь людських спроб заслужити Боже схвалення через діла, моральність чи релігійні практики, і водночас відкриває Боже вирішен...

Ця проповідь зосереджує нашу увагу на перших віршах Послання до євреїв і відкриває таємницю Різдва як остаточного Божого об’явлення. Бог, Який колись промовляв до людей через пророків, у ці останні дні заговорив до нас через Свого Сина. Немовля, що лежить у яслах, є не просто знаком Божої близькості, а сяйвом Його слави, образом Його істоти і Творцем усього видимого й невидимого. Через особисту пастирську історію проповідь ставить просте, але глибоке запитання: «Який твій Бог?». Відповідь Різ...

Ця різдвяна проповідь розкриває глибину Божого об’явлення у світлі Послання апостола Павла до Римлян 8:28–32. Народження Ісуса Христа показує нам не лише Божу близькість, але й Його остаточне рішення бути за нас і замість нас. У віфлеємському Немовляті Бог проголошує Свою вічну любов, вірність і готовність віддати найдорожче заради спасіння грішників. Різдво тут постає як початок великої жертви, шлях від ясел до Хреста, на якому Агнець Божий понесе провину всього світу. Саме тому риторичне за...

У цій проповіді ми розглядаємо свідчення Івана Хрестителя з Євангелія від Івана 1:19–28. Представники єрусалимського синедріону запитують Івана, ким він є насправді: Христос, Ілля чи Пророк. Його відповідь проста і смиренна: він лише голос, що кличе в пустелі й готує дорогу для Господа. Проповідь відкриває значення служіння Івана Хрестителя як передвісника Месії, приклад глибокого смирення та вірності своєму покликанню. Іван не приймає слави для себе, а постійно спрямовує погляд людей на Того...

У цій проповіді ми зупиняємося на словах Ісуса з Євангелія від Матвія про Івана Хрестителя та Царство Небесне. Христос називає Івана найбільшим серед народжених від жінок, але водночас говорить, що найменший у Царстві Небесному більший від нього. Що означають ці парадоксальні слова і як вони відкривають нам суть Божого Царства? Проповідь торкається людських сумнівів Івана Хрестителя, його в’язниці, очікувань суду і Божої відповіді через діла Месії. Ми бачимо, як Ісус не докоряє за сумніви, а ...

У цій проповіді пастор відкриває другу главу пророка Ісаї, де звучить величне слово про гору Господню, до якої зійдуться всі народи, щоб навчитися Божих шляхів. Пророцтво, повторене і Михеєм, веде слухача до серця Божої обітниці: Месія прийде, Божий план спасіння відкриється в Ісусі Христі, а Його діло стане найвищою точкою історії. Проповідь пояснює, як Ісая бачив майбутні події як одну вершину: перший прихід Христа, епоху Церкви та другий прихід у славі. Гора Господня стає образом Божої при...

Ця проповідь продовжує мандрівку через двадцять четвертий розділ Євангелія від Матвія, де Христос відкриває учням таємниці останніх днів. У центрі проповіді стоять слова про затемнення небесних світил, появу знаку Сина Людського та прихід Господа у силі й славі. Пастор пояснює, чому другий прихід Христа буде очевидним як блискавка, що освітлює небо, та як анголи зберуть вибраних з усіх країв землі. Через образ смоківниці проповідь показує, як Господь навчає розпізнавати знаки часу, а через пр...

У цій проповіді пастор переносить слухача у вечір вівторка Страсного тижня. Ісус виходить із величного храму, коли учні звертають увагу на його красу, а Господь промовляє пророцтво: «Не залишиться тут каменя на камені». З цієї миті починається Його велика Оливна бесіда про руйнування Єрусалима і про ознаки останніх днів. Проповідь пояснює Христове застереження «стережіться, щоб вас ніхто не звів» і відкриває, чому в останні часи з’являться лжехристи, фальшиві пророки та учителі, які ставлять ...

Ця проповідь розповідає дві зворушливі історії, які переплітаються у Євангелії від Марка - зцілення жінки, що 12 років страждала від кровотечі, та воскресіння 12-річної доньки Яіра. Через них Христос відкриває силу свого слова, яке дає не лише тілесне, а насамперед духовне життя. Ісус говорить три прості, але всесильні речення: «Дочко, віра твоя спасла тебе…» «Не лякайся, тільки віруй.» «Таліта, кумі — дівчинко, кажу тобі, встань!» Кожне з них творить чудо, бо Слово Христа саме чинить те, що ...

Ця проповідь відкриває сенс відомих слів Ісуса, сказаних у відповідь на пастку фарисеїв: «Віддайте кесареві кесареве, а Богові Боже.» Христос нагадує, що ми живемо у двох царствах: земному й небесному. Держава має право на наш податок, шану та послух, але Бог має право на все наше серце, душу, віру й життя. Проповідь пояснює, що справжнє християнство не зводиться до зовнішньої порядності чи законослухняності. Бути добрим громадянином важливо, особливо у час війни, коли ми служимо державі, під...

Ця проповідь розкриває серце Реформації - відкриття Мартіна Лютера, що Божа праведність не є тим, чого Бог вимагає від нас, а тим, що Він дарує нам через віру в Ісуса Христа. Апостол Павло говорить: «Я не соромлюсь Євангелія, бо воно сила Божа на спасіння кожному, хто вірує.» Саме ці слова звільнили Лютера від страху перед гнівом Божим і відкрили йому істину Євангелія: людина виправдовується не ділами, а благодаттю через віру. Проповідь проводить слухача шляхом Павлового послання від засуджен...

Ця проповідь пояснює одне з найглибших вчень Ісуса: як діяти, коли брат у Христі згрішив. Господь показує не схему покарання, а шлях любові, що веде до покаяння і відновлення спільності. Ісус навчає: спершу звернись до брата наодинці, з лагідністю, не для осуду, а щоб повернути його до правди. Якщо не послухає, залучи свідків, а потім, у крайньому разі, скажи Церкві. Мета завжди одна - не покарати, а “придбати брата”. Коли ж людина вперто відмовляється, громада мусить визнати розрив спільност...

Проповідь розкриває слова Ісуса до самарянки: справжнє поклоніння не тримається за місце, обряд чи форму - його серце в Дусі та в Правді. Через історію Ізраїлю бачимо, як диявол зводить поклоніння до порожньої релігійності: золотий телець, «жертви з вадою», обряд без серця. Але з приходом Месії тіні Старого Заповіту сповнились: ми маємо свободу у формах, та незмінну сутність, довіру Євангелію і слухняність Божому Слову. Це не «наша гра в церкву», а зустріч Бога з нами: Він перший служить нам ...

Ця проповідь на основі Євангелія від Матвія 22:1–14 відкриває перед нами притчу про весільну гостину - глибоку історію про Божу благодать і відповідальність людини перед Ним. Ісус розповідає її напередодні Своїх страждань, нагадуючи: Його місія - не похорон, а весілля, де Сам Божий Син є Нареченим, а Його наречена - Церква. Господь запрошує всіх на Свій небесний бенкет: юдеїв і поган, «злих і добрих». Але не всі відповідають. Одні зневажають запрошення, інші відкидають слуг і вбивають пророкі...

Ця проповідь на основі Ісаї 44:21–23 - це потужне нагадування про Божу вірність, милість і прощення. Бог звертається до Свого народу: «Пам’ятай про це, бо тебе Я викупив». Він не подібний до бездушних ідолів, створених руками людей. Він живий, мислячий і люблячий Бог, Який не забуває Своїх дітей і не відмовляється від обітниць, даних Аврааму, Ісааку та Якову. Проповідь веде від слів Ісаї до Євангелія - до Ісуса Христа, Який здійснив обіцяне викуплення. Він заплатив за наші гріхи не золотом чи...

Ця проповідь на основі Псалма 40:1-3 розкриває силу пісні, яку Бог вкладає в серця Своїх дітей. Від пісень Ізраїлю після переходу через Червоне море до співу Анни, Давида і псалмів, що звучать у храмі, ми бачимо, що Бог завжди давав Своєму народу слова для хвали і в часи радості, і в часи випробувань. Псалми вчать не лише співати, а й довіряти, каятися, прославляти і радіти в Господі. Вони вказують на обіцяного Месію - Сина Давидового, Який візьме на Себе наші гріхи і принесе пісню прощення. ...

У проповіді звучить головна істина зі слів Господа: «Я навіки живий!» (Повторення Закону 32:40). Вона нагадує нам, що смерть - не кінець. Бог називає Себе Богом Авраама, Ісака і Якова навіть тоді, коли їхні тіла вже давно були поховані. Це означає: для Нього вони живі, бо душа продовжує існувати. Проповідь простежує, як Святе Письмо описує смерть віруючих - вони «прилучаються до своєї рідні». Це не кінець, а перехід у життя з Богом. Приклади Еноха й Іллі показують, що Господь дає Своїм дітям ...

У цій проповіді звучить глибока біблійна істина з Послання до євреїв 9:22: «Без пролиття крові немає відпущення». Через цю призму ми бачимо, як поклоніння Ізраїлю, особливо свято Йом Кіпур – День викуплення, вказувало на майбутню жертву Ісуса Христа. Автор проводить нас крізь старозавітні жертвоприношення: бичів, ягнят і козлів, чия кров символічно покривала гріхи. Особливе місце займає образ «козла відпущення», який ніс на собі провину народу в пустелю. Усі ці прообрази зводяться до одного –...

Ця проповідь розкриває добре відому історію з Євангелія від Луки про зцілення десяти прокажених. У центрі уваги не лише чудо очищення, а глибший сенс: справжнє спасіння і поклоніння. Лука описує цю подію, ніби майстерно зроблену цукерку з трьома шарами. Зовнішня рамка - це крик прокажених: «Ісусе, наставнику, змилуйся над нами!» і відповідь Христа: «Підведися йди, твоя віра спасла тебе.» Тут йдеться про спасіння, яке приходить не від закону чи обрядів, а від Божої милості. Середній шар - очищ...

Ця проповідь нагадує нам про справжню ціну свободи — як земної, так і духовної. У світлі подій нашої новітньої історії, коли українці не раз недооцінювали даровану волю й знову опинялися в небезпечних обіймах ворога, апостол Павло звертає наш погляд до ще важливішої свободи. Він каже: «Христос для волі нас визволив, тож стійте та не піддавайтеся знову в ярмо рабства». Проповідь розкриває глибину цих слів. Павло нагадує галатам, що жодні людські діла чи виконання закону не здатні дати спасіння...

Ця проповідь, основана на словах апостола Павла з 1 Коринтян 10:12 - “Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!”, - звертається до кожного християнина, котрий може непомітно впасти у духовну самовпевненість. Павло нагадує, що історія старозавітного Ізраїлю - це не просто минуле, а Божі приклади-наставники для нас сьогодні. Ми бачимо, як Бог рятував Свій народ, годував і оберігав його, але через пожадливість, ідолопоклонство, розпусту, випробування Бога та наріканн...

У цій проповіді розкривається суть християнської віри: немає іншого імені, даного людям, яким ми можемо спастися, крім Ісуса Христа. Це слова апостола Петра перед Синедріоном - і це виклик, надія та істина для всіх часів Проповідь веде нас через усю біблійну історію - від пророцтва Симеона до Христа на хресті, від преображення на горі до Воскресіння, від покаяння Закхея до П’ятидесятниці. Кожна подія, кожне слово Ісуса, кожен рух апостолів свідчить про одне: існує божественна необхідність, і ...

У цій теплій та глибокій проповіді ми переносимось до восьмого розділу Євангелія від Марка, де Ісус, бачачи втому, голод і щиру потребу тих, хто три дні слухав Його слово, творить диво - годує чотири тисячі людей. Але за цим чудом стоїть набагато більше, ніж просто турбота про фізичний хліб. Це свідчення про Бога, Який бачить кожну нашу потребу, тілесну і духовну, і з любов’ю її задовольняє. Проповідь розкриває Ісуса як Того, Хто спочатку насичує душу через Слово, яке оживляє, потішає, ...

Ця глибока проповідь запрошує нас зазирнути в Євангеліє від Матвія, де звучить непросте, але важливе слово Ісуса: “Коли праведність ваша не буде рясніша як у книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне.” На перший погляд це може звучати лякаюче. Але далі відкривається справжня благодать. Ми дізнаємось, що Бог не чекає від нас досконалості, яку ми самі не можемо досягти. Він дарує нам Свою праведність у Христі - тому, Хто прожив святе життя, взяв наші гріхи і воскрес, щоб ми могли ...

Це Слово Боже промовлене Спасителем до рибалки на ім’я Симон, котрий буде названий Петром. Симон був досвідченим рибалкою, ще від малого він ловив рибу, з якої він жив. А тепер, він навіть мав свого власного човна, залучаючи помічників до нього. Однак, там, на Генісаретському озері чи Галілейському морі, яке він знав дуже добре, сталося щось таке, що сильно налякало Симона. Не було ані шторму, ані бурі, усі були живі-здорові, усі займалися своїми повсякденними справами, однак сталося щось так...

У цій проповіді розглядається 15 розділ Євангелія від Луки — три притчі Ісуса про загублених: вівцю, драхму і двох синів. Центральна увага — на образі Батька, який не лише чекає, але й активно шукає, прощає і відновлює. Пастор веде нас від сорому і падіння блудного сина до приголомшливої дії батьківської любові, яка не очікує заслуг, а дарує благодать. Старший брат теж виявляється “загубленим”, хоч і залишався вдома. Але Батько й до нього виходить з любов’ю. Це не просто моральна історія. Це ...

Перед тим як розповісти нам історію про багатого та Лазаря Ісус казав фарисеям, які були сріблолюбці та насміхалися з Нього: «Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидота. Закон і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силкується втиснутись в нього. Легше небо й земля проминеться, аніж одна риса з Закону загине» (Лк.16:15-17). Ці слова є підсумком 16-го розділу Євангелія від Луки, який завершується...

Єрусалим 30-го року. Юдеї тільки но розпочали святкувати день П’ятидесятниці, в якому вони пригадували отримання на Сінаї Мойсеєвого Закону посеред блискавки, грому і диму. О дев’ятій годині ранку з неба здійнявся потужний звук, що зростав аж поки не був почутий в усіх куточках міста. Це був ніби звук вітру, що переповнив дім, де перебували Христові учні, апостоли. Це був дзвін, яким Бог розбудив мешканців Єрусалиму і запросив їх до будинку, де вони могли побачити велике чудо П’ятидесятниці т...

У цьому натхненному випуску ми крок за кроком проходимо послання до Римлян, занурюючись у глибину Божої любові та вічного задуму. Від осуду закону до спасіння через благодать, від загальної вини до досконалого викуплення у Христі — апостол Павло відкриває велику послідовність: передбачив, призначив, покликав, виправдав, прославив. Ми роздумуємо над страхом, смертю, стражданнями — і тим, як Христос долає все це. Його жертва робить нас неосудними та усиновленими дітьми Божими. Епізод завершуєть...

Розглядати Христове Вознесіння – це як розглядати сонце: чим пильніше дивишся на нього, тим більше болять очі, а на кінець вже нічого не бачиш. Це Христове діло для тих, хто не потребує все досліджувати, але хто просто хоче по-дитячому вірити у те, що каже Святе Писання про Вознесіння. Чим простіше ми розглядаємо біблійний опис цієї події, тим більше зміцнює нашу віру. Писання не каже, що вознесений Господь прийнятий небом подібно до святих. Натомість, Біблія каже, що Христос наповнює все. Не...

«Безперестанку моліться» (1Сол.5:17). Молитва – це розмова від серця до серця зі живим Богом, із єдиним, живим, особовим Богом. Це розмова від серця до серця з Тим, Кому ми приносимо наші гріхи, наші турботи, наші проблеми, наш смуток, нашу радість, наш успіх, Кому ми приносимо славу і подяку, від Кого ми чекаємо благословень. Лише той, хто вірує і знає правдивого живого Бога, лише той може правдиво молитися. Той, хто не є християнином, хто не вірить у Бога Біблії, насправді, розмовляє з бого...

«Як минула ж субота, Марія Магдалина, і Марія Яковова, і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити Його. І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до гробу вони прибули, і говорили одна одній: Хто відвалить нам каменя від могильних дверей? А зиркнувши, побачили, що камінь відвалений; був же він дуже великий... І, ввійшовши до гробу, побачили там юнака, що праворуч сидів, і був одягнений в білу одежу, і жахнулись вони... А він промовляє до них: Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'ято...

Описуючи славний в’їзд Ісуса в Єрусалим, у місто Володіння Миру, євангеліст Лука зосереджує нашу увагу на храмі, місці перебування Живого Бога. Спочатку Ісус наближається до Єрусалиму, а потім входить у Єрусалимський храм, святе місце у місті Володіння Миру. Старий Заповіт навчає про рівні святості, що пов’язані з Божою присутністю у скинії заповіту та храмі. Рівень святості зростає при наближенні до місця перебування Бога, Котрий сидить на престолі херувимів, що над ковчегом заповіту. Нечист...

«Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення, і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення. Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла, скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому! То...

Пишучи свої послання чи листи, апостол Павло часто розділяє їх на дві частини, де в першій частині він викладає слово про наше виправдання, тобто спасіння і прощення гріхів, а в другій частині він пише слово про наше освячення, тобто наше нове життя у Христі та плоди віри в Нього. Послання до Ефесян не є цьому виключенням. Так у перших трьох розділах Павло пише про Божий відвічний план спасіння, а від четвертого до шостого включно – про наслідки дії Божої спасаючої благодаті на віруючого. Сло...

«І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить! А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами! А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого... А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені! А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і к...

«Потому Ісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокушав. І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів. І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами! А Він відповів і промовив: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих. Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму, та й каже Йому: Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бо ж написано: Він нак...

Ісус називає церкву містом, «що стоїть на верховині гори» (Мт.5:13), що «не може сховатися». Проте в книзі Об’явлення ми читаємо, що землетрус зачепить це місто. І це означає, що лише саме перебування за стінами цього міста не гарантує деяким людям безпеки, коли затрясеться земля. «Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину. Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають» (Мт.13:47-48) Ще в одній...

«І сталось, одного з тих днів увійшов Він до човна, а з Ним Його учні. І сказав Він до них: Переплиньмо на другий бік озера. І відчалили. А коли вони плинули, Він заснув. І знялася на озері буря велика, аж вода заливати їх стала, і були в небезпеці вони. І вони підійшли, і розбудили Його та й сказали: Учителю, Учителю, гинемо! Він же встав, наказав бурі й хвилям, і вони вщухнули, і тиша настала! А до них Він сказав: Де ж ваша віра? І дивувались вони, перестрашені, і говорили один до одного: Х...

Коли народився Христос у стайні на околицях Віфлеєму, небесне військо проголосило враженим пастухам: «Слава Богу на висоті, і на землі мир серед людей доброї волі!» (Лк.2:14). Коли через сорок днів це новонароджене Немовля принесли до Єрусалиму в храм, чоловік доброї волі на ймення Семен, що значить «слухання», тримаючи на руках Ісуса, «хвалу Богу віддав та й промовив: Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всі...

«Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев'язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в'язням відчинити в'язницю, щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі, щоб радість вчинити сіонським жалобникам, щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радості замість жалоби, одежу хвали замість темного духа! І будуть їх звати дубами праведності, саджанцями Господніми, щоб прославивсь Го...

Псалом 72 – Правління Праведного Царя Молитва за Царя – Його Справедливість «Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого, хай він праведністю судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю! Нехай гори приносять народові мир, а пагірки праведність. Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!» (1-4). Які якості чинять царя великим? Є деяке число правителів, які здобули титул «великий», серед них Александр Великий Македонський, Фрідріх В...

Великий лютеранський богослов Йоганн Ґергард завершує свій роздум про спасаючі благословення Христового Втілення такими словами: «Душе моя, безперестанку дякуй Богові, Котрий створив тебе, коли тебе ще не було, Котрий викупив тебе, коли через гріх ти була під вічним засудженням, і Котрий приготував для тебе невимовні радості та повноту слави, якщо ти вірою линеш до Христа твого Спасителя». Розпочинає ж він свій роздум наступним чином: "Бо я ось благовіщу вам радість велику" (Лк.2:10), сказав ...

«І сталось, як були вони там, то настав їй день породити. І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них... А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою. Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...» (Лк.2:6-9). Ще не встигла Марія покласти сповите Немовля в ясла, як у полі біля Віфлеєму ангел Господній, сяючи у Божій сл...

Дев’ять місяців мовчав Захарій. Він мовчав, бо засумнівався Божій обітниці про народження від нього, вже похилого роками, та вже немолодої та неплідної дружини, Єлисавети, сина. Дев’ять місяців промайнули, народився син. Коли на восьмий день хлопчика обрізали, назвавши Іваном, його «батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій! Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги, як був запові...

Цей епізод розповідає про унікальну історію Захарія, священика, який вперше входить до Святого Місця Єрусалимського храму і зустрічає ангела Гавриїла. Ми досліджуємо страх і сумніви Захарія, його покликання до віри та обіцянку народження Івана Христителя. Як це знаменне об’явлення підготувало шлях до приходу Месії і стало початком нової ери радості та спасіння? Зануртесь у таємницю Божого плану, який розпочинається у храмі, розкривається в Євангелії і веде до життя у Христі.

У цьому випуску ми досліджуємо глибокий зміст слова «Амінь» — від його біблійного коріння до використання у поклонінні й молитві. Чому ми кажемо «Амінь»? Як це слово виражає нашу віру, довіру до Бога та згоду з Його волею? Ми розглядаємо, як «Амінь» стає частиною прославлення, молитви і християнського життя, а також як воно відображає Божі обітниці. Долучайтеся до роздумів про це надихаюче слово, яке є виразом впевненості у нашому Спасителі та Його ділах!

Цей епізод подкасту присвячений глибокому розгляду теми останнього суду, який Ісус Христос описує в Євангелії. Ми обговоримо, як Христос постане як Цар і Суддя, щоб відділити праведників від неправедників, наголосивши на простих діях милосердя, які Він цінує. Чи всі будуть спасенні? Як Божа благодать і наша віра проявляються у ділах любові? Ми розглянемо біблійні пророцтва, зв’язок між старозавітними обіцянками та їх виконанням у Христі, а також значення Божого благословення. Це нагадування п...

У цьому епізоді пастор розглядає глибокий сенс чудес зцілення Ісуса, зосереджуючись на історії жінки з кровотечею з Євангелія від Марка (5:34). Через розповідь про Валерію, жінку з розсіяним склерозом, пастор досліджує, як віра в Христа дарує нам не тільки фізичне зцілення, але і глибоке духовне спасіння. Ми дізнаємося, що навіть коли хвороби залишаються з нами, Христос вже зробив нас досконалими у Божих очах. Цей епізод запрошує слухачів задуматися над важливістю духовного зцілення, яке проп...

Лютер пояснює друге прохання Господньої молитви: «Нехай прийде Царство Твоє» наступним чином: «Звичайно, Царство Боже настане саме по собі, навіть без нашої молитви; однак ми просимо в цій молитві, щоб воно прийшло і до нас. Це здійснюється тоді, коли наш Небесний Отець дає нам Свого Святого Духа, щоб ми повірили Його святому Слову через Його милосердя і по Божому жили тут нині, а згодом там вічно». Справді, це є нашою місійною молитвою. Тож, сьогодні ми розглянемо три псалми, які наповнені м...

Сьогодні ми розглянемо притчу про немилосердного боржника, яка знаходиться у Четвертій бесіді Христа з Його учнями, і П’яте прохання Господньої Молитви з Першої бесіди, що є Нагірною проповіддю нашого Спасителя. Четверта книга Ісусового п’ятикнижжя подібно до четвертої Мойсеєвого також має справу з числами та величинами. У ній ми знаходимо відповіді на запитання величини чи числа, такі як: «Хто найбільший у Царстві Небеснім?», чи «Скільки разів прощати гріхи братові?». У четвертій бесіді маєм...

Апостол Павло, навчаючи ефесян дороги освячення християнина, зазначає також і для нас: «І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом, розмовляючи поміж собою псалмами, і гімнами, і піснями духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа, дякуючи завжди за все Богові й Отцеві в Ім'я Господа нашого Ісуса Христа» (Еф.5:18-20). Тож, дослухаючись до поради апостола, зосередимо нашу увагу сьогодні на 27-му псалмі, навчаючись від Давида мистецтву молитви. Цей псалом ...

Псалом 139 Цей Давидів псалом є практичним обговоренням Божих властивостей, Божих атрибутів. У Святому Писанні немає абстрактних, філософських дискусій про Божі природу і властивості. У Біблії ми завжди бачимо Бога у дії, Котрий чинить добро і протидіє злу. Кожен із Божих атрибутів служить для нас втіхою і застереженням: застереженням для тих, хто не слухається Бога і втіхою для тих, хто вірує в Нього. Всезнаючий «Господи, випробував Ти мене та й пізнав, Ти знаєш сидіння моє та вставання моє,...

«І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одного з фарисейських старшин, щоб хліба спожити, а вони назирали за Ним. І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водянку. Ісус же озвався й сказав до законників та фарисеїв: Чи вздоровляти в суботу годиться чи ні? Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, уздоровив його та відпустив... І сказав Він до них: Коли осел або віл котрогось із вас упаде до криниці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього? І вони не могли відповісти на це» (Лк...

«А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч. Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!» (Лк.23:33-34). Сорок днів символічно розділяють свята Преображення і Хреста Господнього. На горі Преображення Ісус розмовляв із Мойсеєм та Іллєю про Свій Вихід, «який в Єрусалимі Він мав докінчити» (Лк.9:31). Ця подорож Божого Сина завершується на пагорбі, «що звуть Череповище», де розп’яли «Його та злочинник...

Для людини богом є те, до чого вона лине як до найбільшого і найвищого, що є на небі та на землі, те, що вона любить понад усе як найвище добро, те, чого вона боїться втратити більше, ніж будь-що інше, чому вона довіряє понад усе, в чому вона шукає свою найбільшу радість. Людина сподівається, що цей бог збереже її, буде її прихистком в усіх небезпеках і звільнить її від усіх турбот. Якщо коротко, вона сподівається отримати від цього бога своє правдиве спасіння. Вона вірує у цього бога зі всьо...

«А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів. Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник. Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю! А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь м...

«І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був? А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе. І промовив до них: Як хто прийме дитину оцю в Ім'я Моє, Мене він приймає, а як хто Мене прийме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма, той великий! А Іван відповів і сказав: Учителю, ми бачили одного чоловіка, що Ім'ям Твоїм демонів виганяв, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить. Ісус же йому відказав: Не забороняйте, бо хто не проти вас, то...

«І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на гору. І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобразився, а одежа Його стала біла й блискуча. І ось два мужі з Ним розмовляли, були то Мойсей та Ілля, що з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчити. А Петро та приявні з ним були зморені сном, але, пробудившись, бачили славу Його й обох мужів, що стояли при Ньому. І сталось, як із Ним розлучались вони, т...

Про нове ставлення серця християнина Мартін Лютер пише, відповідаючи на запитання «Що означає хрищення водою?», наступним чином: «Воно означає, що старий Адам у нас має бути втоплений щоденним каяттям, і мусить померти з його лихими вчинками та бажаннями, і що замість нього повинна щоденно поставати та воскресати нова людина, яка житиме перед Богом у праведності та непорочності вічно». Основою для такого твердження Лютера були слова апостола Павла зі шостого розділу послання до римлян: «Отож,...

Коли Господь Бог на горі Сінай казав: «Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства» (Вихід 20:2), Він сподівався на зміну ставлення серця в народу Ізраїля, щоб потім сказати: «Хай не буде тобі інших богів передо Мною!» (2М.20:3) та всі решта заповідей. Зміна ставлення серця була необхідною, щоб людина могла почути, що їй каже Бог, щоб людина була слухняною. Коли в Нагірній проповіді Господь Ісус казав Своїм учням: «Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша...

«І сталось, як на самоті Він молився, з Ним учні були. І спитав Він їх, кажучи: За кого Мене люди вважають? Вони ж відповіли та сказали: За Івана Христителя, а ті за Іллю, а інші, що воскрес один із давніх пророків. А Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро ж відповів та сказав: За Христа Божого! Він же їм заказав, і звелів не казати нікому про це. І сказав Він: Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, але тре...

«І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті, ламанні хліба, та в молитвах» (Дії 2:42). Життя поклоніння ранньої Новозавітної церкви відбувалося «в науці апостольській», тобто ранні християни вивчали катехізис, який записали для них євангелісти Матвій і Лука, як Нагірна і Рівнинна проповіді відповідно. Також вони перебували «в спільноті, ламанні хліба», тобто після навчання катехізису, чи Поклоніння Слова, християни мали Господню Вечерю, чи Поклоніння Таїнства, де вони споживали р...