Локальна історія

Чому українці досі погано знають історію Заходу? Як Радянський Союз десятиліттями будував "залізну завісу" в науці, відрізаючи нас від світового контексту? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про монументальну працю сера Крістофера Кларка "Революційна весна". Це книга про 1848 рік — "Весну народів", яка змінила Європу назавжди, але про яку в наших підручниках пишуть сухо і нудно.

Розбираємося, чому події 1848 року — це не просто дати, а момент народження сучасної Європи та націй. Як так сталося, що Галичина отримала свободу від кріпацтва набагато раніше, ніж Велика Україна під Росією? Чому російський цар Микола І став "жандармом Європи", рятуючи Австрійську імперію від розпаду, і як це перегукується з сьогоденням? Ця розмова — про соціальну прірву, що породжує бунти, про паралелі між штурмом Капітолія прихильниками Трампа і паризькими барикадами XIX століття. Про те, як "маленькі люди" творять велику історію, і чому без розуміння "Весни народів" неможливо зрозуміти сучасну Україну.

📌 Важливі моменти:

00:00 - Чому ми не знаємо західної історії? Вплив "совка" та ізоляція

04:12 - Проблема українських книжкових магазинів: де світовий контекст?

06:20 - Пастка перекладів: чому ми читаємо джерела викривлено?

13:17 - "Революційна весна" Крістофера Кларка: книга, що повертає нас у Європу

18:40 - Як працює західна наука: професор, студенти і колективний розум

22:05 - Як війна XVII століття створила поняття суверенітету

27:50 - "Де моя батьківщина?": як німці шукали ідентичність у XIX ст.

33:20 - Глобальний контекст: революція в Європі, відлуння в Австралії

36:00 - Бідність як двигун революції: жахливі умови життя простих людей

37:45 - Галицькі хрести свободи 1848 року vs російське кріпацтво

40:30 - Чим події 1848 року схожі на штурм Капітолія у США (2021)?

44:00 - Несподіваний Бісмарк і роль Гарібальді

46:40 - Угорська травма і як Росія "рятувала" Австрійську імперію

48:30 - Чи була "Весна народів" поразкою? (Спойлер: Ні!)

51:00 - Кримська війна як розплата Росії за "жандармство"

53:00 - Жінки в політиці XIX ст.: феномен Жорж Санд

Віталій Михайловський – доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка — разом із Віталієм Ляскою обговорюють головну історичну книгу року: "Революційна весна" Крістофера Кларка.

Придбати книжку Крістофера Кларка "Революційна весна: боротьба за новий світ, 1848—1849"

Що знаємо про Запорізький край часів Русі? Унікальну інформацію про Дніпрові пороги у Х столітті зафіксував імператор Візантії Костянтин Багрянородний. Загибель князя Святослава за порогами оповита легендами: чи справді печенізький хан зробив з його черепа чашу для трунків, чи нещодавно знайдений на Хортиці меч належав князю? Хто такі бродники? Як на цих теренах уживалися різні етнічні сили у ХІІ–ХІІІ століттях?

Про це у першому епізоді подкасту “За порогами”, присвяченого історії Запоріжжя, розповів дослідник історії Русі, кандидат історичних наук Вадим Арістов. Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою.

Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія” — https://publishing.localhistory.org.ua/product/zaporizhzhya-7-2026/

Важливі моменти:

00:00 Вступ

00:27 Подкаст про Південь України від середньовіччя до ХХ ст.

00:57 Гість Вадим Арістов, дослідник Русі

01:05 Перша згадка про Дніпрові пороги у Багрянородного

02:36 Назви Дніпрових порогів двома мовами

05:59 Тюркський світ на Півдні України

09:19 Торгівля русів з Візантією

10:02 Правдиві факти про князя Святослава

12:40 Загибель Святослава на порогах

15:06 Чаша із черепа князя: правда і міфи про загибель

17:50 Меч з Хортиці: чи справді належав Святославу

18:53 Сакральне значення Хортиці

21:29 Край за порогами у 12–13 ст.

24:15 Руське населення у степу: поселення і держконтроль

26:45 Бродники: хто вони?

32:00 Союз руських князів і половців

34:40 Що у степу змінили монголи

36:00 Шовковий шлях на теренах України

Команда подкасту:

Ведучий – Віталій Ляска, Зйомка та монтаж – Захар Батченко, Звукове оформлення – Яна Шпачинська, Диктор – Павло Нечитайло, Візуальне оформлення – Анастасія Старко, Продюсування – Аліна Брода, Координація – Діана Ярмус, Наталя Гаврилів

У завершальному епізоді подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» продовжимо тему 7-го випуску й поговоримо переважно про 1883–1885 роки, коли Іван Франко перебував на роздоріжжі вибору дружини. У ньому спробуємо поглянути, які ще варіанти він розглядав і хто був би не проти отримати від Франка таку пропозицію. А також пошукаємо відповіді напитання: що завадило якійсь із цих історій завершитися весіллям.

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий:Ігор Медвідь

Наукова консультантка: НаталіяТихолоз

Консультантка з питань гендерноїчутливості: Оксана Кісь

Експертка: Алла Швець

Озвучення жіночого голосу: ХристинаРикмас

Озвучення чоловічого голосу: ВікторМартинюк

Звукозапис: Захар Батченко

Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записується у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства. 

У подкасті прозвучали пісні:

Назарій Яремчук, Ніна Мельник «Потой бік гора» // https://www.youtube.com/watch?v=ir-vGoCmgOY

«Оце тая стежечка» (сл. ІванаФранка, муз. Миколи Лисенка) у виконанні Христини Рикмас 

Джерелата література, використана при підготовці епізоду: 

Білецька Марія. Картини з життяІвана Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 180–185.

Боднар Лариса. Невідомі lovestories Івана Франка. Історія друга // https://frankolive.wordpress.com/2018/05/06/невідомі-love-stories-івана-франка-історія-друг/ 

Грицак Ярослав. Пророк у своїйвітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886). Київ, 2006.

Грицак Ярослав.Ще один жмуток доісторії “Зів’ялого листя”: коментарі Уляни Кравченко до свого листування зІваном Франком / До джерел. Збірник наукових праць на пошану ОленаКупчинського з нагоди його 70-річчя.Т. ІІ. Київ-Львів, 2004. С. 493–527.

Денисюк Іван, Корнійчук Валерій. Невідоміматеріали до історії ліричної драми Івана Франка “Зів’яле листя” / Запискитовариства імені Шевченка. Т. CCXXІ: Праці Філологічної секції. Львів,1990. С. 265–282.

Іван Франко.Зібр. тв. у 50 т.Т.48. Київ, 1986.

Кравченко Уляна. Пісня і квітидля нього/ Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 199–203.

Кравченко Уляна. Щирий друг івчитель/ Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 193–199.

Лапій Марія. “Думками, душеюналежали ми до себе”: взаємини Уляни Кравченко та Івана Франка.Київ, 2025.

Попович Климентина. Спомини проІвана Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 185–193.

Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записується у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства. 

Блаженніший Святослав поділився спогадами про дитяче Різдво, коли за ними, малими колядниками, їздила вулицями міліція у бобіку, про колядки в радянській армії, Різдво в Аргентині, коли немає снігу. Про те, як не втратити надію у найтемніші часи. Гість подкасту "Крафтове Різдво" – предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук. Ведуча – Надійка Гербіш. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Володимир Кравчук, актор театру і кіно, комік та військовослужбовець ЗСУ. Відомий за фільмом «Ти — космос».  У новому епізоді подкасту “Крафтове Різдво” розповів про те, як відзначали Різдво на Поділлі його бабуся і дідусь, якими були кутя, дідух та колядування, що допомогло на фронті зберігати близькість із сином і сім’єю у свята і будні. 

А також поділився рецептом традиційної подільської страви – конопляної мачанки, яку готували на Святвечір у його родині.

Проєкт створено спільно з Кредобанком. Ведуча подкасту – письменниця Надійка Гербіш.

Назва сьомого епізоду говорить сама за себе. Звісно, перипетії Франкових романтичних взаємин з жінками не вичерпуються “коротким списком” з вірша “Тричі являлася мені любов”, але про довгий список більше у восьмому епізоді. А нині поговоримо про зовнішню рису, що не сприяла Франкові. Та чому навіть у творчості самого Франка вона асоціюється з негативними чи слабкими персонажами? А ще почуєте, як Франко міг одружитися з сестрою найближчого соратника Михайла Павлика та що стало на заваді? Наостанок, якій жінці поет подарував “сльозу на згадку”?

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий – Ігор Медвідь

Наукова консультантка – Наталія Тихолоз

Консультантка з питань гендерної чутливості – Оксана Кісь

Експерти – Ярослава Мельник, Ярослав Грицак

Озвучення жіночого голосу – Христина Рикмас та Зоряна Дрозда

Озвучення чоловічого голосу – Віктор Мартинюк

Звукозапис: Захар Батченко 

Монтаж: Захар Батченко, Віктор Мартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: Марія Кошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк; графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: Анастасія Ковалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання без міфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІН у межах сталого партнерства.  

У подкасті прозвучали пісні:

Queen “The Show must go on” //  https://www.youtube.com/watch?v=t99KH0TR-J4

Tim Minchin “Prejuduce” (Musical comedy) // https://www.youtube.com/watch?v=bTf3SqL81aE 

Gealic Storm “Irish party in third class + John Ryan’s Polka // https://www.youtube.com/watch?v=1B05ts9CxB4 

“Дід рудий, баба руда” (пісня Виборного з опери “Наталка Полтавка” слова Івана Котляревського, музика Миколи Лисенка, виконання Христини Рикмас)  

Джерела та література, використана при підготовці до подкасту

Гирич Ігор. М. Грушевський та І. Франко: громадське і приватне // https://www.i-hyrych.name/Hrushevsky/AndFranko/1Period.html 

Горак Роман. Плебанія в Лолині/ Науковий вісник музею Івана Франка у Львові. Вип. 8. 2008. С. 66–97. 

Грицак Ярослав. Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886). Київ, 2006.

Денисюк Іван. Анна Павлик у житті й творчості Івана Франка/ Іван Денисюк. Літературознавчі та фолькльористичні праці. Т. 2. Франкознавчі дослідження.Львів, 2005. С. 327–337.

Загірня Марія. Спогади про Івана Франка та його семйове огнище / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 602–618.

Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т.Т. 48. Київ, 1986. 

Мельник Ярослава. «Приліжна учениця», «почтенний пан професор» і «Франчиха со чадами»: дещо про взаємини Євгенії Бохенської і родини Франків // https://frankolive.wordpress.com/2024/02/25/приліжна-учениця-почтенний-пан-пр/ 

Офіцинський Роман. Іван Франко в історіографічному трикутнику: інтерпретації, джерела, взаємини.Ужгород, 2011.

Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895). Т. ІІ. (1879–1881). Чернівці, 1910.

Попович Климентина. Спомини про Івана Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 185–193.

Трегубова Антоніна. Дещо з життя Ольги Франкової / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 219–227.

Франко-Ключко Анна. Іван Франко та його родина. Торонто, 1956.

Франко Іван. Др. Остап Терлецький. Спомини і матеріяли / Записки Наукового товариства імени Шевченка. 1902. Т. L.  Кн. VI. 

Чапельський Володимир. Благословлю Вас своєю любов’ю / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 355–362. 

Шмега Катерина. Дискурс маскулінності у прозі Івана Франка. Київ, 2023.

Яковлєв Юрій.Анна, сестра Михайла // https://zbruc.eu/node/76065 

Яцуляк Іван. Спомин з дитинних літ Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 59–61. 

Chalabi Mona.Mapping redheads: which country has the most? // https://www.theguardian.com/politics/2013/nov/25/mapping-redheads-which-country-has-the-most 

Red Hair// https://en.wikipedia.org/wiki/Red_hair 

Письменниця Євгенія Кузнєцова роздумує про те, як бути, коли під Різдво хочеться переглянути “Іронію долі”. Чи варто демонізувати Діда Мороза і боротися з радянськими звичками на свята? 

“Аби тільки вижити нам усім, дожити до внуків, щоб вони врешті могли сказати те, чого ніколи не могла сказати я: “Моя бабуся на Різдво завжди…”. Бо чиєсь завжди почнеться тільки завтра”. Як нам сформувати оте “завтра” – спільне тепле полотно українського Різдва? 

Що коли у родині не святкували Різдво? Як прийняти розмаїття різдвяних традицій у різних регіонах? І як нам у цьому допоможе новий український контент про Різдво? Слухайте в новому епізоді подкасту “Крафтове Різдво” з Надійкою Гербіш. 

Починаємо третій сезон подкасту “Крафтове Різдво”. У цьому епізоді спогадами ділиться Ната Жижченко, музикантка, фронтвумен гурту «ONUKA».

Вона розповіла про те, яким було Різдво 90-х у Чернігові та Києві, про перший досвід колядування, який вразив на все життя, про пошуки забутих колядок у наш час.

Також почуєте чарівну стародавню колядку з північного прикордоння у виконанні Нати Жижченко.

У шостому епізоді подкасту «ІванФранко: кохання без міфів» йтиметься про жінку, взаємини Івана Франка з якоюбули найтривалішими та найтіснішими, адже вона стала його дружиною. Можливо,саме тому це найдовший епізод цього подкасту. Мова про Ольгу Франко з родуХоружинських. Це історія про дівчину зі збіднілого дворянського роду, щовиростала в атмосфері смертей, страху та насильства. Сирота зі спадковоюхворобою, що отруїла її подружнє життя та стала причиною упередження щодо неї.

Що єднало Ольгу Хоружинську з ІваномФранком? Який весільний забобон певною мірою справдився в її житті? Якуекскурсію вона провела в музеї свого чоловіка? Про все це дізнаєтесь у новомуепізоді подкасту.

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий:Ігор Медвідь

Наукова консультантка: НаталіяТихолоз

Консультантка з питань гендерноїчутливості: Оксана Кісь

Експертки: Зоряна Дрозда, ЯрославаМельник, Наталія Тихолоз

Озвучення жіночого голосу: ХристинаРикмас

Озвучення чоловічого голосу: ВікторМартинюк

Звукозапис: Захар Батченко

Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записується у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства. 

В епізоді прозвучала пісня:

Христина Рикмас  «Летіла зозуля» (народна пісня) // https://www.youtube.com/watch?v=zfhGx0z3Xc4

Джерела та література, використанапри підготовці до подкасту:

Бауманн Фабіан. Розділенадинастія. Родинна історія  російського таукраїнського націоналізмів. Львів, 2025.

Грицак Ярослав. Пророк у своїйвітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886). Київ, 2006.

Житецький Гнат. Одруження ІванаФранка в Києві // // Спогади про І. Франка. Львів, 2011. С.227–230.

Медяник Д. В музеї Ів. Франка// Науковий вісник музею Івана Франка у Львові. Вип. 12. Львів, 2012. С. 67–69.

Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т.Т. 48. Київ, 1986.

Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т.Т. 50. Київ, 1986.

Нечуй-Левицький Іван. Хмари// https://diasporiana.org.ua/proza/7753-nechuy-levitskiy-i-hmari/

Тихолоз Наталія. Правдива історіяпані Франкової. Частина І // https://localhistory.org.ua/texts/statti/pravdiva-istoriia-pani-frankovoyi-chastina-1/

Тихолоз Наталія. Правдива історіяпані Франкової. Частина ІІ // https://localhistory.org.ua/texts/statti/pravdiva-istoriia-pani-frankovoyi-chastina-2/

Тихолоз Наталія. “Раз у неділю,раз у маю…” (до річниці Франкового шлюбу) // https://frankolive.wordpress.com/2016/05/05/раз-у-неділю-раз-у-маю-до-річниці-фран/

Трегубова Антоніна. Дещо з життяОльги Франкової // Спогади про І. Франка. Львів, 2011. С. 219–227

Франко Ольга. Епізоди з мойогожиття // ЛМІФ. Ор 3107.

Чернишенко Лариса. Листи ЄлисеяТрегубова до родини Франків // Науковий вісник музею Івана Франка у Львові.Вип. 4. Львів, 2004. С. 55–153.

Чернишенко Лариса. Листи ОльгиХоружинської до Івана Франка // Науковий вісник музею Івана Франка уЛьвові. Вип. 2. Львів, 2001. С. 145–207.

П’ятий епізод цього подкасту присвячений жінці, що відіграла фатальну роль у житті Івана Франка. Кохання до неї спричинило поетові чимало душевних мук. Звісно ж, мова про Целіну Журовську (у заміжжі Зиґмунтовську). Вона стала прототипом кількох жіночих персонажок Франкових творів. А ще під її впливом народилася одна з культових українських пісень.

Що особливого було в цій жінці, що Франко так довго не переставав про неї мріяти? Про що розмовляла Целіна з Ольгою Хоружинською в домі Антонія Ув’єри? Кажуть, що поет привів цю жінку до власного будинку наприкінці свого життя, а ще просив дружину описувати красу Целіни! Що з цього правда, а що міф — слухайте у цьому епізоді.

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий: Ігор Медвідь

Наукова консультантка: Наталія Тихолоз

Консультантка з питань гендерної чутливості: Оксана Кісь

Експерти: Олександра Салій, Богдан Тихолоз, Катерина Шмега

Озвучення жіночого голосу: Христина Рикмас

Озвучення чоловічого голосу: Віктор Мартинюк

Звукозапис: Захар Батченко

Монтаж: Захар Батченко, Віктор Мартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: Марія Кошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк; графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: Анастасія Ковалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання без міфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІN у межах сталого партнерства. 

У подкасті прозвучали фрагменти пісень:

Schmalgauzen "Ой, ти, дівчино, з горіха зерня" //https://www.youtube.com/watch?v=rGqklFYdNzU

Марія Бурмака "Франкова ніжність" //https://www.youtube.com/watch?v=GBphAQ5OaDo

Vivien Mort & Omana “Демони” //https://www.youtube.com/watch?v=qSWHkayDork

Джерела, використані при підготовці до подкасту:

Вороний Микола. Вибрані поезії. Київ, 1959.

Горак Роман. Целіна, родом з Трускавця. Трускавець: Франкова криниця, 1993.

Дзюбан Роман. Невідомі листи Івана Франка до Целестини Журавської-Зиґмунтовської // Україна модерна. Ч. 10. Київ; Львів, 2006. С. 161–186 //https://share.google/4YJLmjshZR4cOn2Kh

Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т.Т. 50. Київ, 1986.

Іван Франко. Маніпулянтка // Харків: Віват, 2024.

Легкий Микола.Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці.Львів, 2021.

Мельник Ярослава. ... І остатня часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках. Дрогобич: Коло, 2016.

Струтинська Марія. Драматична зустріч //https://frankolive.wordpress.com/2020/09/13/про-трьох-жінок-у-житті-івана-франка-об/ 

Ракочі Йосифа. Спогади про Целіну Зиґмунтовську // Науковий вісник Музею Івана Франка у Львові. Львів: Каменяр, 2003, вип. 3.

Розмова з Целіною Журовською-Зигмунтовською 16 квітня і 13 травня 1940 // Відділ

рукописів Львівської національної бібліотеки ім. В. Стефаника. Ф. 192 (МІФ). Спр. 35.

Папка 1: Статті і повідомлення М. Струтинської

Тихолоз Богдан.Телеграми духів (Франкові записи снів і галюцинацій) //https://frankolive.wordpress.com/2018/12/24/телеграми-духів-франкові-записи-снів/

Фрайт  Оксана.Музичне життя поезії Івана Франка “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. – 2008. – №. 4–5.

Франко Іван. Зів’яле листя //https://www.i-franko.name/uk/Verses/ZivjaleLystja.html

Франко Іван. Історія моєї хороби //https://zbruc.eu/node/62984

У цьому випуску – розмова про секс та еротику на Русі. Чим слов’яни дивували античних авторів і що про їхні шлюбні звичаї писали у «Повісті временних літ»? Як скандинавські поховальні обряди вплинули на уявлення про тіло й смерть? Чому Лада й Ярило – пізні вигадки, а не справжні боги? Ми зануримося у джерела й археологію: від описів Ібн Фадлана до графіті в Софії Київській, від пряслиця з непристойним словом до історії князівни Євпраксії, яка відкрито виступила проти імператора Генріха IV. Ви дізнаєтеся, як християнство змінювало сексуальні норми й чому у середньовіччі навіть інтимність була полем боротьби моралі, влади та уявлень про світ.

Говоримо з Наталею Хамайко — археологинею, співробітницею Інституту археології НАН України та Інституту історії й культури Східної Європи імені Ляйбніца. Подкаст “ Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов

Третій епізод подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» присвячений Ользі Рошкевич –першому коханню Франка. Історія їхніх взаємин гідна екранізації. У цьомуепізоді ви почуєте про арешт, хитромудрі способи листування, таємні побачення,втечу з дому та фіктивний шлюб. Стосунки Франка з Ольгою Рошкевич – це карколомнийсюжет, що нагадує початок роману Джека Лондона «Мартін Іден», а закінчується знищеними листами.А ще ви дізнаєтеся, як інтелектуальні ідеї визначали траєкторію життя Франка ійого коханої та чому Франко вважав, що шлях літераторки найкраще підходить дляемансипованої жінки?

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий:Ігор Медвідь

Наукова консультантка: НаталіяТихолоз

Консультантка з питань гендерної чутливості: Оксана Кісь

Експерти: Ярослав Грицак, Алла Швець

Озвучення жіночого голосу: ХристинаРикмас

Озвучення чоловічого голосу: ВікторМартинюк

Звукозапис: Захар Батченко

Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства. 

У подкасті прозвучали фрагментипісень: Tokyo Symphonic Orchestra. Увертюра до опери Россіні «Вільгельм Телль» // https://www.youtube.com/watch?v=j3T8-aeOrbg ; Христина Рикмас «Не забудь, не забудь» (сл. Івана Франка, муз. Григорія Верьовки) – студійний запис.

Джерелата література, використана при підготовці до подкасту:

Горак Роман. Плебанія в Лолині// Науковий вісник музею Івана Франка у Львові.Вип. 8. 2008. С. 66–97.

Горак Роман. Тричі мені являлася  любов:повість-есе про Івана Франка. Київ, 1987

Грицак Ярослав. Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886).Київ, 2006.

Іван Франко. Документи і матеріали. 1856–1965, Київ 1966.

Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т.Т. 48. Київ, 1986.

Каляндрук Тарас. Лицарський чин українського парламентаря// https://tkaljandruk.blogspot.com/2015/10/blog-post.html 

Легкий Микола.Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці.Львів,2021.

Лукіянович Денис. Листи Ольги Рошкевич до Івана Франка //Іван Франко. Статті і матеріали. Збірник п’ятий. Львів, 1956.

Рошкевич (Іванець) Михайлина. Спогади про Івана Франка // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп.,перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 169–180.

Роздольська Ірина. “Перша любов Івана Франка”: стаття МихайлаВозняка та її продовження // Українське літературознавство. Вип. 84. 2019.С. 287–318.

Швець Алла. Жінка з хистом Аріадни. Життєвий світ Наталії Кобринської вгенераційному, світоглядному та творчому вимірах. Львів, 2018.

У цьому випуску – розмова про еротику та міфи скіфів без прикрас і легенд. Ким вони були насправді: нащадками Геракла й напівзмії чи кочовиками зі своєю власною унікальною культурою? Як античні автори створили образ амазонок і чому він так міцно вкорінився у нашій уяві про степових воїнів? Чи справді жінки-воїтельки були частиною скіфського світу?Разом ми зануримося у скіфське мистецтво й археологічні знахідки — від золотих прикрас до загадкового «звірининого стилю», що приховує у собі еротичні та символічні підтексти. Ви дізнаєтеся, як уявлення про смерть, жертву та відродження перепліталися з сексуальністю, і чому еротика була невіддільною від віри та влади у кочовому світі.У новому випуску ми говоримо з Оксаною Ліфантій — археологинею, кандидаткою історичних наук та провідною науковою співробітницею скарбниці Національного музею історії України. Подкаст “ Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов

У цьому випуску - ми розповімо про еротику та секс у доісторичні часи. Як археологи відкривають таємниці сексуальних ритуалів бронзової доби? Чому важливі зображення сексу на стародавніх ідолах та стелах? Як стародавні культури трактували сексуальність і які магічні сенси стояли за цими ритуалами?

Сьогодні в гостях - Віталій Васильович Орощенко, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу археології, енеоліту та бронзової доби Інституту археології Національної академії наук України.

Разом із Віталієм Васильовичем ми заглибимося у найбільші археологічні знахідки, що розкривають сексуальні практики та ритуали, пов'язані з народженням і відтворенням життя. Ви дізнаєтесь, що стояло за культами сексу та ритуальними практиками, які дійшли до нас через тисячоліття.

Новий подкаст “Спочатку був секс” — в цьому випуску ми поринемо у світ сексуальної культури бронзової доби! Ведучий — Дмитро Сімонов.

У другому епізоді подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» ми поговоримо про контекст епохизламу ХІХ-XX століть. Якими були взаємини між чоловіками та жінками періодуІвана Франка та як підходили до вибору майбутнього обранця чи обраниці? ЧомуФранко відмовляється від пошуку нареченої серед галичанок? Як з’являєтьсяфемінізм у Галичині та хто такі радикали? Як Франко уявляє собі ідеальний шлюбі хто така жінка-соратниця? Відповіді на ці питання шукайте в новому епізоді.

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий –Ігор Медвідь

Наукова консультантка – НаталіяТихолоз

Консультантка з питань гендерноїчутливості – Оксана Кісь

Експерти – Микола Легкий, ІваннаЧерчович, Алла Швець

Озвучення жіночого голосу – ХристинаРикмас

Озвучення чоловічого голосу – ВікторМартинюк

Звукозапис: Захар Батченко

Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства. 

У подкасті прозвучав фрагмент пісні«My heart will go on» у виконанні Celine Dion та фрагмент Volkshymne (Народногогімну) Йозефа Гайдна // https://www.youtube.com/watch?v=dPnB6zlaqvQ&list=RDdPnB6zlaqvQ&start_radio=1  

Джерела та література, використанапри підготовці до подкасту:

Грицак Ярослав. Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886).Київ 2006.

Дорошенко Дмитро. Мої спомини про давнє минуле (1901–1914).Вінніпеґ, 1949.

Кісь Оксана. Жінка в традиційній українській культурі (друга половина ХІХ – початокХХ століття). Львів, 2012.

Медвідь Ігор. Зустріч Івана Франка з митрополитом Андреєм Шептицьким (загадки однієївізитівки)// https://frankolive.wordpress.com/2024/03/30/зустріч-івана-франка-з-митрополитом-а/

Павлик Михайло. Ребенщукова Тетяна// МихайлоПавлик. Оповідання. Чернівці, 1909. С. 21–41.

Павлик Михайло. Мій процес за«Ребенщукову Тетяну» // Михайло Павлик.Оповідання. Чернівці, 1909. С. 42–61.

Рошкевич (Іванець) Михайлина. Спогади про Івана Франка // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп.,перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 169–180.

Трегубова Антоніна. Дещо з життя Ольги Франкової // Спогади проІ. Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С.219–227.

Франко Іван. До М. П. Драгоманова. [Львів, близько 16 березня 1877] // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т.,т. 48.Київ, 1986. С. 63–67.

Франко Іван. До О. М. Рошкевич. Львів, 20 вересня 1878 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 48. Київ, 1986. С. 108–119.

Франко Іван. Жіноча неволя в руських народних піснях // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 26. Київ, 1980. С. 210–253.

Франко Іван. К. П. // https://swr.lnu.edu.ua/creativity/literature/view?id=5075

Франко Іван. Не схиляй своє личко прекрасне // https://swr.lnu.edu.ua/creativity/literature/view?id=5945

Черчович Іванна. Подружні зради в галицьких сім’ях кінця ХІХ– початку ХХ століття // https://uamoderna.com/md/cherchovych-galicia-adultery/

Швець Алла. Жінка з хистом Аріадни. Життєвий світ Наталії Кобринської вгенерацційному, світоглядному та творчому вимірах. Львів, 2018.

У цьому випуску – розмова про сексуальність середньовіччя без прикрас і міфів. Як церква формувала уявлення про гріх і регулювала інтимне життя? Чому у шлюбі дозволялося кохання лише у «дозволені» дні, а після народження дитини – потрібно було чекати десятки днів утримання? Які покарання чекали за «неприродні» стосунки, і що взагалі вважалося неприродним?

Сьогодні в гостях — Стефанія Демчук, дослідниця середньовіччя, кандидатка історичних наук, асистентка кафедри історії мистецтв Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Разом із Стефанією ми зануримося у пенітенціали – середньовічні керівництва для священників, що зберегли найінтимніші подробиці життя людей. Ви дізнаєтеся, чому секс із безплідними жінками засуджувався, як церковні заборони скорочували «дозволений» час близькості до сотні днів на рік, і які уявлення про тіло, гріх і мораль панували в «темні віки».Подкаст “ Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов.

Говоримо про те, що стало основою людського суспільства — статевий інстинкт. Досліджуємо еволюцію сексуальності від мавп'ячих стад до появи сім’ї. Як канібалізм, полювання і фалоси стали частиною ранньої культури? Чи справді матріархат — це вигадка, а "батько роду" — лише найвправніший мисливець?

Історія еротики без цензури, табу та фальші. Дізнайтеся, як секс формував структуру суспільства, владу і культуру. Археологічні докази, етнографічні аналогії, давні Венери й сучасні питання — у цьому подкасті.

Новий подкаст “Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов, гість — Леонід Львович Залізняк, доктор історичних наук, професор наук НАН, завідувач відділу археології кам’яної доби Інституту археології Національної Академії Наук України.

Презентуємо вашій увазі перший випуск подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка (Дому Франка) та «Локальної історії». У ньому ви дізнаєтеся про те, на які образи Івана Франка можна натрапити в сучасних соцмережах. Письменник був ловеласом і серцеїдом, який дуже подобався жінкам. А ще сімейним деспотом, який тринькав гроші дружини та своїм авторитетом придушив талант Ольги Хоружинської. А ще одружився не з кохання, а з доктрини. Що з цього правда, що не зовсім правда, а що зовсім неправда? Спробуємо з’ясувати у першому епізоді подкасту. 

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий: Ігор Медвідь

Наукова консультантка: Наталія Тихолоз

Консультантка з питань гендерної чутливості: Оксана Кісь

Наукові експерти: Богдан Тихолоз, Наталя Тихолоз, Алла Швець

Озвучення жіночого голосу: Христина Рикмас

Озвучення чоловічого голосу: Віктор Мартинюк

Звукозапис: Захар Батченко 

Монтаж: Захар Батченко, Віктор Мартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: Марія Кошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк; графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: Анастасія Ковалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання без міфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІН у межах сталого партнерства.  

У подкасті прозвучав фрагмент пісні «Я не люблю тебе, о ні…» у виконанні Соломії Чубай // https://www.youtube.com/watch?v=KbSrwp-G0sw&list=RDMM&index=7 

Джерела, використані при підготовці до подкасту

Маковей Осип. Дневник [записи про Івана Франка] // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 384–405.

Рошкевич (Іванець) Михайлина. Спогади про Івана Франка // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 169–180.

Тихолоз Наталія. Лукія Крохмальна, спомини кухарки дому Франків// https://seedsandroots.net/spomyny-lukiyi-krohmalnoyi-kuharky-domu-frankiv/ 

Франко Іван. До Уляни Кравченко [Львів, близько 25 листопада 1883 р.] // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 48. Київ, 1986. С. 375–378. 

Франко Іван. До О. Ф. Хоружинської. Львів, 18 жовтня 1885 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 48. Київ, 1986. С. 553–555.

Франко Іван. До М. П. Драгоманова. Львів, 13 березня 1895 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т.,т. 50. Київ 1986, С. 30–33.

Франко Іван. До А. Ю. Кримського. Довгополе, 26 серпня 1898 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 50. Київ, 1986. С. 113–115.

Франко П.Іван Франко з близька. (Пʼять портретів). Львів: Накладом Повітового Союзу Кружків Р. Ш. у Львові. З друкарні Вид. Спілки «Діло», 1937. // Тихолоз Н. Іван Франко зблизька: спогади Петра Франка про Батька [Електронний ресурс]: ФРАНКО:НАЖИВО / FRANKO:LIVE © : авторський проект Наталі і Богдана Тихолозів. https://frankolive.wordpress.com/2020/12/04/іван-франко-зблизька-спогади-петра-фр/ 

Хоружинська Ольга. Лист до [Франка І.]. [Київ] 11.10.1885 // ІЛ. Ф. 3. Спр. 1615. Арк. 293–296 // Оцифрована копія листа: http://franko-letters.lnu.edu.ua/1615.htm 

Чапельський Володимир. Благословлю Вас своєю любов’ю // Спогади про Івана Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. – С. 355–362. 

Говоримо про середньовічну кухню та її еволюцію, що змінила світові гастрономічні традиції. Як антична кухня передавалася до середньовіччя? Як змінилося харчування в Європі після Хрестових походів і якою була дієта середньовічних людей?

Ми обговоримо кулінарні звички середньовічних народів, дослідження харчування за допомогою сучасних методів та археологічні знахідки, які розповідають про смакові вподобання того часу. Пані Стефанія розповідає про вплив античної кухні на європейське середньовіччя, а також детально пояснює різницю між високою кухнею та харчуванням простих людей.

Які були зміни у середньовічних гастрономічних традиціях завдяки відкриттям Нового Світу, таких як картопля, шоколад та інші екзотичні інгредієнти, які змінюють європейські страви вже в новий час. Як ці зміни сформували сучасну кухню?

Стефанія Демчук — кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії мистецтв КНУ імені Тараса Шевченка.

Сьогодні говоримо про одну з найвеличніших династій української історії — князів Острозьких. Від перших згадок у XIV столітті до їхнього трагічного зникнення у XVII — це вісім поколінь політичної величі, меценатства, військових перемог і боротьби за ідентичність. Ми дослідимо походження роду, а також несподівані наукові спроби розкрити їх ДНК.Окрему увагу приділено Костянтину Івановичу — великому гетьману литовському, який створив найбільшу земельну імперію в Речі Посполитій, та Василю-Костянтину, меценату і творцю Острозької академії. Чому князівський титул став таким важливим? Як Острозькі використовували шлюбну політику, політичні союзи та культурні ініціативи для впливу на всю державу?

Ігор Тесленко — кандидат історичних наук, доцент Києво-Могилянської Академії, керівник центру вивчення спадщини князів Острозьких Національного Університету “Острозька Академія”, викладач факультету середньовічних і сучасних мов та лінгвістики Кембриджського Університету.

У цьому інтерв’ю історик Тарас Ковалець розповідає про Військо Запорозьке як автономну мілітарну корпорацію зі своєю ієрархією, правом, економікою і навіть зовнішньою політикою. Ви дізнаєтеся, хто керував козаками, як вони взаємодіяли з Річчю Посполитою і чому татари були не тільки ворогами, а й союзниками.Також ви дізнаєтесь, чому Військо Запорозьке стало прототипом державності.

Ця оповідь показує козаків як серйозну військову структуру: з реєстрами, пописами, церемоніями, письмовими статутами та внутрішньою бюрократією.

Тарас Ковалець — кандидат історичних наук, викладач Чернівецького Національного Університету ім. Юрія Федьковича, досліджує історію війська запорізького в XVI-XVII ст.

Сьогоднішня тема — історія ядерного роззброєння України, одного з найскладніших і найважливіших процесів новітньої української політики. Від моменту успадкування третього за величиною ядерного арсеналу світу після розпаду Радянського Союзу, через вплив Чорнобильської катастрофи, до ухвалення без’ядерного статусу, що стало революційним рішенням для молодої держави.Це не просто історія про зброю — це уроки політичної мудрості, стратегії і національної безпеки, які мають велике значення і сьогодні.

Мар’яна Буджерин — докторка політології, наукова співробітниця центру науки та міжнародних відносин Белфера при Гарвардському Університеті. Придбати її книжку можна в онлайн-крамниці видавництва "Локальна історія" – https://publishing.localhistory.org.ua/product/bomba-u-spadok-rozpad-srsr-ta-yaderne-rozzbroyennya-ukrayiny/

Сьогодні будемо обговорювати постать Володимира Великого та його діяльність.

Цей випуск присвячений одній з найважливіших подій в історії України — хрещенню Русі князем Володимиром Святославовичем. У ньому розглядаються легенди про ці події, а також відсутність історичних подробиць про хрещення самого Володимира. Також проаналізуємо формування української ідентичності та церковної організації. Окрему увагу приділено політичним та релігійним процесам, які вплинули на наше сучасне розуміння історії та культури.

Ярослав Затилюк – кандидат історичних наук, викладач Києво-Могилянської Академії, науковий співробітник інституту історії України та національного музею історії України.

У випуску з Ярославом Погоральським будемо говорити про оборонні городища, побудову нових міст та матеріальну і релігійну культури середньовіччя. Розмова про справжнє українське середньовіччя — не міфічне, а підтверджене археологією. Ви дізнаєтесь, як виглядали перші фортеці на території Русі, якими були городища і яку роль вони відігравали у формуванні державності. Чи справді замки України — лише вплив Європи? Як будували укріплення племена хорватів, волинян і хто контролював Карпатські шляхи? Чому князь Лев Данилович — недооцінена постать нашої історії? Ця розмова— глибоке занурення у фортифікаційну, політичну та духовну історію українських земель.

Ярослав Погоральський – кандидат історичних наук, археолог, доцент історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувач археологічного музею ЛНУ. Серед наукових інтересів ранньосередньовічне слов’янське житло, археологія доби Галицько-Волинської держави.

Як змінювалися рицарські обладунки, як це вплинуло на тактику бою та військові конфлікти середньовіччя. Аналізуємо технологічні прориви у виготовленні захисного спорядження, а також особливості його використання в різних частинах Європи. Як змінювались потреби рицарських військ, зокрема у битвах Столітньої війни. Говоримо про рицарські турніри і їхню роль у розвитку бойових технологій. Гість – Володимир Гуцул, кандидат історичних наук, зброєзнавець, фахівець з військової історії ранньомодерної України, викладач Ужгородського національного університету. Над випуском працювали: Олексій Уманський, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло.

Випуск про зброю різних епох. Розповімо про стріли, луки, арбалети, метальну зброю і їхні різновиди. Дізнаємось, як луки та стріли змінювались від прадавніх наконечників до потужних середньовічних знарядь війни. Розглянемо їхню еволюцію, від використання в полюванні до ролі на полі бою, а також як ці інструменти стали ключовими для перемог у численних битвах середньовіччя.Гість – Віталій Калініченко, асистент кафедри всесвітньої історії факультет історії політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Хицковича. Над випуском працювали: Тарас Піц, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло.

Перші кам’яні твердині на українських теренах: якими вони були та хто їх спорудив? Неймовірні факти про фортифікації розповість Лариса Виногродська, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту археології НАНУ.

Чому замки Волині, Поділля та Галичини такі різні? Коли в Україні почали будувати перші кам’яні твердині? І як виглядала еволюція фортифікацій — від дерев’яних укріплень до бастіонних замків? Ми дізнаємось, чому замків в Україні менше, ніж у Польщі та Словаччині, які артефакти знаходять у замкових шарах та чому дерев’яні споруди не менш важливі за муровані.

Над випуском працювали: Максим Лижов, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло. Візуальне оформлення Максима Паленка.

Час, що змінив політичну карту України та визначив керунок нашого розвитку на майбутні століття. Епоха Польського королівства: якими були найбільші битви та військова культура того часу? У подкасту "Ген війни" розповів доктор історичних наук Віталій Михайловський.

Середньовічні битви, союзи з Литвою та боротьба за Поділля. Як Польське королівство вплинуло на розвиток культури, зброї, самоврядування та інфраструктури заходу України.

Над випуском працювали: Максим Лижов, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло. Візуальне оформлення Максима Паленка.

Якими були руські рицарі, їхні права, етика, спорядження і тактика бою. У новому випуску "Гену війни" розповість Володимир Гуцул, кандидат історичних наук, зброєзнавець, фахівець з військової історії ранньомодерної України.

Чим відрізнялись українські рицарі від європейських? Чому саме Поділля стало фортецею українського лицарства? Розуміння наших героїв — це не лише про минуле, а й про натхнення для теперішньої боротьби. Це про те, ким ми були і ким маємо залишатися.Над випуском працювали: Олексій Уманський, Павло Нечитайло, Яніна Шпачинська. Візуальне оформлення Максима Паленка.

Що відбувалося на руських землях під впливом Великого князівства Литовського у ХІІІ-ХIV століттях? У цьому епізоді розповімо про причини литовської експансії на південь, ключові битви з татарами, зокрема битву на Синіх Водах, внесок литовців і поляків у Грюнвальдську битву. Дізнаємося, як будували кам’яні фортеці, як виглядало литовське військо та який мілітарний спадок залишило князівство на українських землях. Гість випуску – озповідає Андрій Федорук, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

Якими військовими стратегіями керувалися князі Святослав та його син Володимир? У цьому епізоді подкасту "Ген війни" про те, як змінилася тактика, озброєння та підходи до військових конфліктів у Русі в X–XII століттях. Гість випуску – Артем Папакін, кандидат історичних наук, доцент КНУ ім. Т.Шевченка, військовослужбовець ЗСУ. Розповів про Болгарські походи, найбільші битви, владні міжусобиці, озброєння і спорядження воїнів того часу.

Ведучий подкасту – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максима Паленка.

Чи можна визначити військову спеціальність руського воїна за його кістяком? Чи існувала тактична медицина в 11-13 століттях? Про антропологію війни у Руській державі розповідає Олександра Козак, кандидатка історичних наук, доцентка відділу біоархеології Інституту археології НАНУ.У цьому випуску дізнаємося, які травми та деформації були характерними для воїнів тих часів. Якою була середня тривалість життя та який зріст мало населення Русі 800-900 років тому? Проаналізуємо унікальні антропологічні знахідки, вік Ярослава Мудрого, військові цвинтарі тих часів.

Ведучий подкасту – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максим Паленко.

Як формувались військові традиції під керівництвом Данила Романовича, чим відрізнялось військо тих часів, якими були наймасштабніші перемоги і поразки. Гість випуску – Ілля Паршин, завідувач відділу історії середніх віків, Інститут українознавства НАНУ.

Які військові реформи допомогли руському війську зрівнятися з європейським? Що допомогло перемогти монголів? Якими були мілітарні прикмети правління Данила?Ведучий подкасту – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максим Паленко.

Як змінилася тактика, озброєння та підходи до військових конфліктів Русі в XI–XII століттях? У новому епізоді подкасту "Ген війни" розповідає Вадим Арістов, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАНУ. У випуску почуєте, якими були наймасштабніші битви Володимира та його сина Ярослава, як князі поширювали владу, якої тактики дотримувалися у боротьбі з печенігами, а згодом половцями, кого наймали на службу. Аналізуємо міф про руйнування Києва Боголюбським та нібито перенесення престолу з Києва. Наприкінці поговоримо про князівські міжусобиці і їхній реальний вплив на населення, жорстокі війни проти своїх, про які не розповідають у шкільних підручниках. Ведучий подкасту – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максим Паленко.

Новий сезон подкасту "Ген війни". У цьому епізоді почуєте про перші контакти слов'ян зі скандинавами та їхню військову тактику, укріплення давнього Києва, руські походи на Візантію та таємну зброю, яку використовували візантійці проти слов'ян. Гість випуску – Артем Папакін, кандидат історичних наук, доцент КНУ ім. Т.Шевченка, військовослужбовець ЗСУ. Ведучий – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максим Паленко.

У випуску з Світланою Потапенко будемо говорити про Слобідську Україну, козаків Слобожанщини та долю регіону від 17 століття і до сьогодні. Чи була єдність Слобідської України 18-19ст.? Чи має сучасна Слобожанщина свою ідентичність? Як Московська держава стимулювала колонізацію? Чим відрізнялася Гетьманщина та Слобідська Україна?Чи була Слобідська Україна лояльною до московської адміністрації? Як Харків став початковою точкою українського національного відродження? Чи мав слобідський козацький проєкт шанси гіпотетично набути політичної суб'єктності?

Світлана Потапенко – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, запрошена дослідниця університету Ґете у Франкфурті-на-Майні. Досліджує ранньомодерну історію України, історію українського козацтва, генеалогію козацько-старшинських родів, соціальну історію Слобожанщини і Гетьманщини. Авторка книжок “Еліта Слобідської України. Списки козацької старшини 60-х рр. XVIII ст.”, “Віденський архів гетьманського роду Розумовських”, “‘Замість себе вірю в суді бути…’: Адвокати Слобожанщини у XVIII ст.”

У випуску з Людмилою Гриневич будемо говорити про Голодомор як імперський злочин проти поневоленої держави. Якою була ціль організаторів злочину? Про що свідчать економічні показники України в аграрному секторі до Голодомору? Куди вивозили зерно з голодуючих регіонів? Чому завищення кількості жертв цього злочину є шкідливим? Чи справді травма Голодомору проявляється на українцях дотепер?

Людмила Гриневич – докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору. Досліджує політику творення голоду в Україні та світі, механізми та наслідки радянської пропаганди.

У випуску з Таїсією Сидорчук будемо говорити про постать Омеляна Пріцака, його наукову роботу, внесок в історію та спадок для майбутніх поколінь. За що Пріцака вважають вченим світового рівня? Як вдалося заснувати українознавчі студії у Гарварді? Пріцак був членом Нобелівського комітету з літератури, кого з українських митців рекомендував? Які дослідження Пріцака можна назвати найвидатнішими?

Таїсія Сидорчук – кандидатка історичних наук, керівниця Центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака при Києво-Могилянській академії. Вивчає історію української науки та культури у ХХ столітті, архівознавство, музеєзнавство. Авторка понад 50 наукових праць, зокрема про спадщину Омеляна Пріцака.

У випуску з Ростиславом Семківим будемо говорити про українську та російську літературу, як сформувався міф про “велич” і “загадкову душу” та чому Захід у нього повірив? Яким був вплив російської літератури на світове сприйняття української культури? Ким українська література була представлена в 20ст.? Чому існує міф величі російської літератури? Як викориніти насадження російської літератури? Чому російська література не є автенчтиною? Що запозичує російська література в інших? Як російсько-українська війна впливає на українську культуру?

Ростислав Семків – кандидат філологічних наук, доцент Києво-Могилянської академії. Автор низки книжок, зокрема “Пригоди української літератури”, яка здобула премію Книга року ВВС-2023 у категорії “Есеїстика”.

У випуску з Михайлом Назаренком будемо говорити про українську історію та літературу ХІХ століття, постать Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша та інших українських письменників та їхній вплив на Велику Україну. Який вплив мав тарас Шевченко при житті та після смерті? Чи були різними погляди Пантелеймона Куліша та Тараса Шевченка? Якою була Україна в ХІХ столітті? Яку оцінку від сучасників отримало видання “Кобзаря”? Чи можемо окресили існування різних ідентичностей у цей період?

Михайло Назаренко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри східнослов’янської філології та інформаційно-прикладних студій Київського національного університету імені Тараса Шевченка. До сфери наукових інтересів входять українська література ХІХ століття, історична й фантастична проза. Автор численних наукових і науково-популярних праць, зокрема книжки «Крім “Кобзаря”. Антологія української літератури. 1792–1883», за яку отримав Шевченківську премію 2023 року. Співупорядник видань «Тарас Шевченко в критиці» й «Тарас Шевченко у спогадах».

У випуску з Юлією Артимишин будемо говорити про регіон Закерзоння, українсько-польські відносини, роль СРСР в розвитку та окупації регіону, а також депортацію українців. Що таке Закерзоння? Як звідти депортували українців? Чому Сталін окреслив кордони регіону у свій спосіб? Яким був вплив польсько-українського протистояння на регіон? Які злочини були розповсюджені під час депортації?

Юлія Артимишин – кандидат історичних наук, наукова співробітниця Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України та Музею тоталітарних режимів “Територія терору”. Досліджує польсько-українське прикордоння та відносини ХХ-ХХІ століття.

Гостя цього епізоду Саша Кольцова, солістка гурту “Крихітка”, музикантка, письменниця. Розмовляли про те, як змінювалися символи різдвяних свят у Незалежній Україні, Різдво як свято надії і маркер нашої ідентичності у найтемніші часи. Як віднайти різдвяну традицію, якщо у дитинстві його не святкували? Лише у цьому подкасті ви почуєте, виконання улюбленої колядки Саші Кольцової.

Магію Різдва у книжках українським дітям понад 30 років приносить Іван Малкович. Письменник, поет, засновник видавництва Абабагаламага і гість нового випуску подкасту “Крафтове Різдво”. Пан Малкович розповів про симфонічне звучання українських колядок, як з маестро Скориком створювали різдвяну симфонію, чому у горах Різдво особливе, як на світ з’явилися улюблені різдвяні книжки “Золотий павучок” та збірка колядок “Нова радість стала”. Тільки у цьому подкасті ви почуєте, як у рідному Березові усі діти збиралися у хаті Малковичів, щоб зустріти святого Миколая і як колядування у радянський час стало символом опору навіть для школярів.

Різдво у Криворівні, Маланка в Красноїльську та вертеп біля лінії фронту.  Гість цього випуску – Богдан Логвиненко, журналіст, видавець, засновник Ukraїner.  Як Голодомор вплинув на традицію святкувань у його родині? Що українці мають повернути собі, щоб відчути справжнє Різдво? Як вертеп зворушив мешканців звільнених територій і чому варто переглянути фільм “Різдво разом”?  Ведуча подкасту – Надійка Гербіш, амбасадорка Різдва, письменниця, перекладачка, ведуча програм на BBC Radio 4. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Подкаст, у якому відомі українці діляться різдвяними спогадами та родинними традиціями. Гість епізоду – владика Борис Ґудзяк, митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США.

У цьому випуску ви почуєте, як мама владики родом із Золочева творила тихе Різдво в американських Сиракюзах, одному з найсніжніших міст планети. Як на перше Різдво у Римі владика ледь не загубив улюбленого пса Йосифа Сліпого. У чому є провідна ідея Різдва і як відзначати це свято, щоб символи не стали поверховими.

Починаємо другий сезон нашого найзатишнішого подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”, у якому відомі українці діляться різдвяними спогадами та родинними традиціями. Гість цього епізоду – Остап Українець, перекладач, видавець, письменник та військовослужбовець. 

У випуску ви почуєте, де вперше прозвучало привітання “Христос народився”,  коли головну страву Різдва почали називати кутею, а сніп – дідухом, що таке розвертеп та адвент?

Лише у цьому подкасті Остап розповів, як києво-могилянці могли отримати сало на свято, як вперше сам ходив до лісу за ялинкою і нарешті – яка кутя канонічна: рідка чи густа? :) Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Радянській, а згодом російській владі вдалося приховати злочин Сандармоху на 60 років. Лише після великої прірви ми починаємо досліджувати цю трагедію та проговорювати травму. Про що свідчать кримінальні справи та архіви? Скільки українців загинуло на Соловках? Про яких жертв Сандармоху відомо найменше? Розповідає дослідник, укладач “Українського списку Сандармоху” Сергій Шевченко у завершальному епізоді подкасту. Більше на цю тему читайте у спецпроєкті “Сандармох. Незабуті імена” на сайті Локальної історії.

Без масових репресій не постав би Радянський Союз. Чистки тривали від створення СРСР впродовж двох десятиліть і дійшли апогею у 1937–1938 роках. Цей період називають “великим терором”. Саме тоді і відбувся розстріл в урочищі Сандармох 1111 в’язнів, серед яких понад 200 українців. Для чого радянський режим жорстоко знищував своїх громадян? Скільки українців постраждало від репресій у 1920–1930 роках? Чи зможемо назвати поіменно виконавців терору в Україні? Розповідає кандидат історичних наук Олег Бажан. Більше читайте у спецпроєкті "Сандармох. Незабуті імена" на сайті Локальної історії.

Жертви Сандармоху провели свої останні роки у Соловецькій в’язниці. Туди відправляли політв’язнів з України ще з 18 століття. Найвідомішим бранцем був отаман Петро Калнишевський, який там і загинув (у віці 112 років!). Більшовики перетворили Соловки на найбільшу в’язницю ГУЛАГу – СЛОН. Саме там відбували покарання відомі українці – Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний та багато інших наших інтелектуалів. Яким був їхній побут? Яку працю були змушені виконувати? Та яких тортур зазнавали? Розповідає історик Святослав Липовецький, який досліджує історію ГУЛАГу та національний спротив у СРСР. Більше про трагедію Сандармоху читайте у спецпроєкті на сайті "Локальна історія".

А що якби радянська влада не знищила у 1930-х цвіт української культури? Можливо, Підмогильний став би нашим першим нобелівським лауреатом, а Довженко – отримав би Оскар. Що втратила Україна у добу “великого терору”? Завдяки чому стався культурний вибух 1920-х? Чи відчувало те покоління окремішність від Росії? Які гострі питання ставили Сталіну українські письменники під час зустрічі? Як згодом намагалися вратуватися, передчуваючи репресії? Про це розповідає літературознавиця Ярина Цимбал у другому епізоді подкасту “Сандармох”.

Розстріл 1111 в’язнів восени 1937 року радянська, а потім російська влада зберігала у таємниці 60 років. Лише 1997-го дослідники відшукали місце масової страти, де загинуло понад 200 українців. Серед них – відомі діячі культури, науки, політики. Усі розстріли виконав чекіст Міхаіл Матвєєв. 

Як склалася його доля? Якими були останні дні жертв? Кому вдалося врятуватися? І як Росія сьогодні стирає пам’ять про Сандармох? Розповідає доктор історичних наук Юрій Шаповал, який одним із перших в Україні почав досліджувати трагедію соловецького етапу. 

Більше про це читайте у спецпроєкті “Сандармох. Незабуті імена” на сайті Локальної історії.

У випуску з Віктором Мойсієнком будемо говорити про походження української мови, вплив історичних подій на її розвиток, а також порівняння українських та інших словʼянських редакцій церковнослов'янської мови. Які історичні події найбільше змінили українську мову? Наскільки давня українська мова? Де з українських регіонів збереглися архаїчні особливості? Якою була була Руська мова? Які міфи нам навʼязує росія про українську мову? Що таке “проста мова”?

Віктор Мойсієнко – доктор філологічних наук, професор Житомирського державного університету ім. Івана Франка, військовослужбовець Збройних сил України. Досліджує діалектологію, історію та памʼятки української мови.

У випуску з Петром Кулаковським будемо говорити про Річ Посполиту, її історичну спадщину, руську шляхту, можливості утворення триєдиної Речі Посполитої та особливості взаємодії української еліти з центральною владою. Також, розглянемо певні міфи навколо постатей Богдана Хмельницького та Яреми Вишневецького. Як розуміти вираз “gente Ruthenus, natione Polonus”? Чи був потенціал для утворення триєдиної Речі Посполитої? Чи міг руський світ Речі Посполитої бути католицьким? Чи справді Річ Посполита була нашою державою? Яка роль козацтва та їхнє місце в ієрархії?

Петро Кулаковський – доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Національного університету “Острозька академія”. Досліджує ранньомодерний період України та Центрально-Східної Європи. Автор наукових праць про українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

У випуску з Віктором Горобцем будемо говорити про Гетьманську державу, її функціонування, внутрішню політику, економіку, соціальний устрій та вплив сусідніх держав. Як функціонувала Гетьманщина? Чому не всі могли стати козаками? Яким було втручання Москви в Гетьманську державу? Як жили тогочасні міщани? У чому проявлялась елітарність козацького стану?

Віктор Горобець – доктор історичних наук, професор, завідувач сектору соціальної історії Інституту історії України НАНУ. Досліджує середньовічну та ранньомодерну історію України. Автор низки книжок про козацькі війни, функціонування Гетьманщини та життєписи гетьманів.

У випуску з Сергієм Гуменним будемо говорити про Збруч як кордон та його вплив на українську історію, коли він виник та чи існує дотепер, нелегальна міграція, контрабанда та розділені міста. Як Збруч став кордоном і що це змінило у житті місцевих українців? Хто такі пачкарі? Що таке Ямпільський інцидент? Як образ прикордонників використовували у пропаганді? Збручанський кордон та українська ідентичність: що змінилося за 30 років Незалежності? Сергій Гуменний – доктор філософії в галузі історії, викладач Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Досліджує міграційні процеси прикордонних теренів. Автор книжки “Збручанський кордон (1921–1939): незаконна міграція, контрабанда та шпигунство”.

У випуску з Евеліною Кравченко будемо говорити про історичну памʼятку Херсонес, її стан сьогодні, археологічні злочини росіян та історію цього місця. Яку історичну цінність має для нас Херсонес? Хто мешкав там на початку нашої ери? Як Крим став таким, яким є сьогодні?

Евеліна Кравченко – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ. Керівниця та учасниця численних археологічних експедицій, зокрема на Кримському півострові. У сфері наукових інтересів археологія і давня історія Східної Європи часу фінальної бронзи та раннього заліза.

У випуску з Сергієм Багро будемо говорити про Гетьманщину, період Руїни, коли українські землі розділили по Дніпру, а також про гетьманів Юрія Хмельницького, Івана Брюховецького та Петра Дорошенка – чи правдиві їхні образи у шкільній програмі?

Чи справді Чорна рада започаткувала Руїну? Як гетьмани намагалися об’єднати розділену Україну? Яку силу мало київське духовенство? Що означав термін “Мала Русь”?

Сергій Багро – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного заповідника "Софія Київська". Досліджує базові поняття козацької політичної риторики ранньомодерного часу. Автор 15 наукових статей та учасник групи з підготовки публікації "Літопису Самійла Величка".

У випуску з Аллою Швець будемо говорити про український жіночий рух, його становлення, діяльність у воєнні часи та зміни з обставинами. Як ширився жіночий рух? Наскільки дієвою була організація жіночого руху? Як чоловіки ставились до жіночого руху? Чи була відмінність від українського фемінізму від західноєвропейського та світового? Як жінки представляли себе на фронті? Як ставилась церква до жіночого руху?

Алла Швець – докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, членкиня Української асоціації дослідників жіночої історії, заступниця голови “Союзу українок”. Вивчає історію українського та міжнародного жіночого руху, жіноче письмо, інтелектуальні біографії визначних представниць українського жіночого руху та літератури. Авторка лекційного курсу з жіночої історії “Жінка і дух часу”, понад 150 наукових публікацій, серед яких наукова монографія “Жінка з хистом Аріадни. Перша інтелектуальна біографія про життєтворчість Наталії Кобринської”.

Легенда про бібліотеку Ярослава Мудрого під Києвом, затвірництво та підземні споруди столиці. У пʼятому епізоді подкасту "На чисту воду" почуєте про підземелля Києва, коли та для чого їх створили, куди вони ведуть та чим відрізняються від інших підземель України. Гість випуску – Тимур Бобровський, археолог, спелеолог, етнографіст, кандидат історичних наук, завідувач відділу археології заповідника "Софія Київська".

Чи справді після монгольскої навали українські землі знелюдніли, а культура занепала? Що зі шкільної програми про цей період не відповідає фактам? І які наративи про монголів нам нав'язала радянська історіографія? У четвертому випуску подкасту розповідає Світлана Бєляєва, докторка історичних наук, археологиня, учасниця численних експедицій, старша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ.

У випуску з Владиславом Кіорсаком будемо говорити про саги, відображення історичних подій Русі та біографій князів у них. Якою бачили Русь скандинави? Чи можуть саги вважати історичним джерелом? Яким бачили в сагах Ярослава Мудрого та Володимира Великого? Що відомо про германський міф? Якою є історія Русі у сагах?

Владислав Кіорсак – доктор філософії в галузі історії, молодший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України. Досліджує історію Русі у міжкультурному контексті, історію Ісландії та політику памʼяті у середньовічній Скандинавії. Автор понад 20 наукових статей, присвячених русько-скандинавським відносинам.

У випуску з Олександром Могиловим будемо говорити про історію кімерійців, хронологію подій розвитку їхньої культури, військової політики та матеріальної спадщини, протистояння скіфів та кімерійців, та як це відбувалося. Ким були кімерійці? Звідки вони зʼявилися? Чи були кімерійці вмілими вершниками? Якою була скіфська інвазія? Що робили кімерійці в Передній Азії? Як існували скіфи та кімерійці в один час? Чи скіфи і кіммерійці були етнічно спорідненими?

Олександр Могилов – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ. Учасник та керівник низки археологічних експедицій. Досліджує матеріальну культуру, етнокультурні процеси доскіфської та скіфської доби на українських теренах.

У випуску з Олегом Мальченко будемо говорити про історію розвитку культури палаців та замків XV століття, основні принципи їхнього будівництва, осіб, що зробили свій внесок в цьому напрямку, життя місцевого населення навколо замків та оборону цих споруд. Як місцеве населення мало доглядати за замком? Якою була динаміка розвитку фортифікації на початку XV століття? Як замки ставали містами? Хто вів пушкарську службу? Хто доклався до розбудови південного прикордоння Речі Посполитої? Наскільки часто замки ставали об'єктом облоги?

Олег Мальченко – доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського НАН України. Досліджує фортифікаційне будівництво, розвиток артилерії, історію ливарної справи на українських землях

У випуску з Тетяною Григор'євою будемо говорити про початок та розвиток дипломатичних звʼязків у ранньомодерну епоху, налагодження відносин козацької держави з сусідами, конфлікти Османської імперії та Речі Посполитої, а також поняття дипломатичного імунітету й шлюбної дипломатії. Чи існувала ранньомодерна дипломатія? Як Хмельницький підтримував дипломатичні звʼязки? Чи існувала зацікавленість Європи в комунікації з Московською державою? Хто був антагоністом запорозького козацтва? Як вплинули події Переяславської ради на майбутні дипломатичні відносини? Якою була ідея протекторати від Османської імперії? Тетяна Григор'єва – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Києво-Могилянської академії. Досліджує історію дипломатії, уявлення про Османську імперію в Східній Європі, комунікацію та пропаганду в ранньомодерній Європі.

У випуску з Лесею Бондарук будемо говорити про історію та функціонування таборів ГУЛАГу, систему опору, увʼязнення українських політичних вʼязнів та особливості радянських та нацистських таборів. Як зʼявилась система ГУЛАГ? Скільки українців були увʼязнані в таких таборах? Як формувати опір у суворих умовах таборів? Якими були ланки та структура таборів? Леся Бондарук – кандидатка історичних наук, співробітниця Українського інституту національної пам’яті. Досліджує рух опору радянському режиму, діяльність ОУН та УПА на Волині, персональні історії борців за Незалежність у ХХ столітті. Авторка книжок “Михайло Сорока”, “Волинь 1939-1946. Окупована, але нескорена” (одна з трьох авторів), “Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу”.

Яка різниця між словами “лицар” та “рицар”? Звідки почалась рицарська культура? Як трансформувався образ рицарів? Чи могли рицарі ставати політиками? Чи була в Україні власна культура рицарства? Говоримо з Володимиром Гуцулом, кандидатом історичних наук, зброєзнавцем, доцентом факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету про феномен середньовічного рицарства, коли вони з’явилися, якими були, у чому проявляється рицарська культура сьогодні.

Якою була роль норманів у формуванні нашої державності? Ми дослідимо докази, які підтримують твердження про скандинавське походження, та вплив норманів на розвиток Русі. З'ясуємо, чи були Аскольд і Дір варягами? Розглянемо тезу про хозарських братів Кия, Щека і Хорива. Гість випуску – Федір Андрощук, доктор історичних наук, спеціаліст у галузі скандинавістики, генеральний директор Національного музею історії України з 2020 року.

Що насправді відомо про появу Київа? Як визначити вік столиці України? Ким були Аскольд і Дір? Чи існували Кий, Щек, Хорив та Либідь? Коли Київ почали вважати містом? Про це у другому епізоді подкасту "На чисту воду" розповів Віталій Козюба, археолог, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ.

Звідки походить тризуб: від фантастичних до наукових гіпотез. Що пов'язує з ним Посейдона, Шиву та острів Барбадос? Яким був особистий знак князя Володимира і князів Острозьких? Як обирали герб в 1918-му, якщо ще 100 років тому більшість українців не знали про нього? Слухайте у подкасті про найгучніші історичні міфи – "На чисту воду". Гість першого випуску – Олександр Алфьоров, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, воїн ЗСУ. Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Звук та жіночий голос – Яніна Шпачинська. Обкладинка – Анастасія Старко.

Шостий епізод подкасту "Атентат" про вбивство українського письменника та радянського пропагандиста Ярослава Галана. Він опублікував низку памфлетів, сповнених маніпуляцій та вигадок. Галан вихваляв радянську дійсність, ганьбив Українську Греко-католицьку церкву та український визвольний рух. Атентат за рішенням проводу ОУН виконали молоді підпільники Іларій Лукашевич та Михайло Стахур 24 жовтня 1949 року у Львові. Згодом їх арештували та засудили до смертної кари.

Пʼятий випуск подкасту "Атентат" про вбивство директора Академічної гімназії у Львові, яке стало одним із найдраматичніших атентатів ОУН. Замах на Івана Бабія здійснив Михайло Цар 27 липня 1934 року. Українця ліквідували через лояльність до окупаційної польської влади. Це спричинило кризу відносин підпілля з легальними українськими партіями та Греко-католицькою церквою. Замах різко засудив митрополит Андрей Шептицький.

Четвертий епізод подкасту "Атентат" про вбивство підкомісара польської поліції, причетного до катувань арештованих українців. Замах на Еміліана Чеховського, очільника відділу боротьби з українським підпіллям, здійснив Юрій Березинський 22 березня 1932 року у Львові. Спецоперацію організував Роман Шухевич. Цей атентат став одним із найгучніших політичних убивств, вчинених підпільниками ОУН в 1930-ті роки.

Як дослідження фольклору вплинуло на творення української нації? Чому “Русалка Дністрова” – взірець культурної дипломатії? Які жанри нашого фольклору присвоїли московити? Чому в українській мові багато пестливих слів? Про фольклор та українську ментальність розповідає Ярослав Гарасим, професор кафедри української фольклористики ЛНУ ім. Івана Франка.

Вдалий полководець та хранитель мазепинської Атлантиди чи пристосуванець імперії? Яким Апостол бачив майбутнє Гетьманщини? І врешті, де втратив праве око? Про останніх українських козаків та спроби імперії ліквідувати Гетьманську державу розповідає Володимир Пришляк, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки в Луцьку.

У що вірили словʼяни? Коли насправді зробили Збручанського ідола? Яким був раціон киян в 11 столітті? Як знахідка іклів моржа на Подолі змінила погляд археологів на історію Русі? Про різницю словʼянської та руської культури розповідає Наталя Хамайко, молодша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ (Київ), наукова співробітниця Лейбніц-Інституту історії та культури Центральної та Східної Європи (Лейпциг).

Чи була українська нація селянською на початку ХХ століття? Як Українська революція стала можливою? Грушевський, Винниченко, Петлюра, Скоропадський: хто з українських діячів відіграв найважливішу роль? Розповідає Ігор Гирич – доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ.

Як Перша світова вплинула на українську історію? Чому Східний фронт майже не фігурує у наукових дослідженнях? Який вплив на національний рух мали стрілецькі пісні? Чому системи міжнародних відносин, укладені після світових воєн, не спрацювали? Розповідає Іван Стичинський – історик, етнолог, доктор філософії, співробітник Українського інституту національної пам'яті.

У завершальному епізоді розповідаємо про легендарного ветерана УПА, командира Березівської сотні та бою під Космачем. Мирослав Симчич відбув один із найдовших термінів ув’язнення в СРСР – понад 32 роки. Дружина Раїса чекала на чоловіка більш як 18 років. Після звільнення за упівцем стежили і заборонили селитися на заході України. Велике інтерв’ю із Симчичем дослідникам Локальної історії вдалося записати 2010 року. Спогади про найважливіші події його життя ви почуєте у цьому випуску. 

[ Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка ]

Остання відома збройна сутичка повстанців із радянськими спецслужбами відбулася аж 1969-го! Далі проти режиму індивідуальний двобій вели одинаки. Хто вони – "останні з могікан" національно-визвольного руху? Декому із них пощастило дочекатися незалежності України. Розповідаємо про найстікіших повстанців, які не здалися попри все. Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка.

Молоді оунівці Роман Шухевич та Богдан Підгайний 19 жовтня 1926 року здійснили атентат на шкільного чиновника Станіслава Собінського. Замах був відповіддю українського підпілля на полонізацію освіти: лише протягом 1923–1926 років кількість українських шкіл на Галичині зменшилася утричі. Поліція не змогла виявити реальних виконавців і сфальсифікувала докази так, щоб звинуватити двох інших підпільників. Їх засудили до смертної кари. Як розгорталися події тих днів? Слухайте у третьому епізоді подкасту про політичні вбивства "Атентат".

Без участі жінок український визвольний рух навряд чи проіснував до 1960-х років. Зв’язкові, розвідниці, медсестри, пропагандистки. Саме жінки забезпечували господарську та медичну сферу в українському підпіллі. І не тільки. Вони займали керівні посади, до них прислухалися головні командири. У цьому епізоді розповімо правдиві та неймовірні історії жінок в УПА.

Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка.

Як бути радісним серед великої біди? Чи маємо ми право на крихітку щастя? Психоаналітик Юрко Прохасько про Різдво як час втілення земного раю, про свято спільноти, якої не мало бути, про загрожене Різдво свого дитинства. Слухайте у завершальному епізоді подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”.

Як дати дітям відчуття свята в умовах вседоступності та надміру подарунків? Як з’явилися перші різдвяні антології в Україні? Яку кутю та вареники готують на Тернопільщині?Видавчиня, письменниця, співачка Мар’яна Савка про свій спосіб відчути диво Різдва під час війни. 

Рецепти улюблених страв на Святвечір від дослідниці галицької кухні Маріанни Душар – вушка з грибами та чорносливом, кульки з коропа у галяретці, кутя з сухофруктами, настояними у ромі. У третьому епізоді подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш” говоримо про їжу як символ. Про Різдво як народження кожного з нас та нагоду виявити любов, про культуру сповільнення та прийняття. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Відомі українці про різдвяні традиції своїх родин. Гостя другого випуску Іванка Димид, художниця, іконописиця, онука історика Івана Крип’якевича. Яким було Різдво її рідних на засланні у Сибіру, як святкували у Львові попри радянські заборони? Як у родині Димидів прикрашають дім, як роблять домашню шопку? Про різдвяне мучеництво галицьких господинь та улюблені коляди (навіть французькою!) у виконанні Іванки Димид у другому епізоді подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Новий подкаст "Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш", у якому відомі українці діляться різдвяними спогадами та традиціями своїх родин. У першому епізоді історик, публічний інтелектуал Ярослав Грицак розповів, як святкував Різдво у дитинстві, чому на Святвечір не можна було казати слово "мак" і коли у нього з'явилося відчуття, що Різдво помирає. Ведуча подкасту – Надійка Гербіш, українська письменниця, перекладачка. Авторка 22 книжок, третина з яких – про Різдво. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Як упівці давали відсіч ворогам: наймасштабніші бої, диверсії та вдалі спецоперації українського визвольного руху. Бій під Космачем та Гурбами, Колківська республіка, визволення в'язнів з тюрми у Володимирці та інші успішні атаки повстанців. Про них розповідаємо у п'ятому епізоді подкасту "УПА. Сила опору".

Звістки про голод на Великій Україні спонукали ОУН до рішучих дій. Влітку 1933 року вони почали підготовку до вбивства, яке мало привернути увагу світу до трагедії. Жертвою обрали радянського консула у Львові. Виконавцем замаху зголосився бути молодий оунівець, 18-річний Микола Лемик. Що було далі? Розповідають історики Віталій Ляска та Андрій Козицький у другому епізоді подкасту про політичні вбивства "Атентат".

Восьмий і завершальний випуск "Гену війни" присвячений нашим прямим предкам – слов’янам. Яким було їхнє військове мистецтво, що про нього відомо з писемних свідчень? Як до слов'янських воїнів ставилися сусіди? Якими була їхня зброя та тактика? Експерт цього випуску – Євген Синиця, кандидат історичних наук, голова Спілки археологів України, дослідник ранньослов’янської спадщини.

Новий подкаст про політичні вбивства "Атентат". Перший епізод про резонансний напад 1908 року, коли у Львові студент Мирослав Січинський напав на польського графа та цісарського намісника Анджея Потоцького. Які мотиви керували Січинським? Як він планував напад? Похвилинна реконсутркція подій. Як сформувався культ Січинського та хто допоміг йому втекти з в'язниці? Розповідають ведучі подкасту Віталій Ляска та Андрій Козицький.

Радянська пропаганда таврувала упівців "гітлерівськими посіпаками". Натомість німецька називала їх "більшовицькими агентами". Обидва тоталітарні режими вважали український визвольний рух бандитським і будь-що намагалися його знищити. Для цього залучали елітні спецвійська, бронетехніку та навіть авіацію! Та чи вдалося радянській та нацистській імперіям придушити опір українських повстанців? Слухайте у четвертому епізоді подкасту "УПА. Сила опору". Проєкт створено спільно з рестораном "Криївка".

Як нацисти провокували місцеве населення проти євреїв? Чому жертви репресій не чинили опору? Що насправді відомо про участь українців у Голокості? Що не так з політикою історичної памʼяті в Україні? У "Без брому" розповів Віталій Нахманович, історик, провідний науковий співробітник музею історії Києва, автор праць з історії євреїв, Голокосту, Другої світової війни.

Чому польські та українські історики не можуть дійти згоди у поглядах на волинські події 1943 року? Які маніпуляції фігурують у дослідженнях? Якою б мала бути офіційна позиція України? Про це у "Без брому" розповіла Оксана Каліщук, докторка історичних наук, професорка Волинського національного університету, авторка праць про політику памʼяті України та Польщі.

Що саме вирішив Нюрнберг та три комісії, які досліджували причетність вояків дивізії до воєнних злочинів? Чому мовчать про півтори мільйона радянських громадян у німецькому війську? Чи місце дивізійникам серед борців за волю України? Про це у "Без брому" розповів Мирослав Шкандрій, історик, викладач Манітобського університету (Канада) та Колумбійського університету (Нью-Йорк). А також син дивізійника. У 2023 році вийшла його англомовна праця про історію дивізії “Галичина”.

Який зв’язок між митрополитом Шептицьким і революціями незалежної України? Чи можливе сьогодні об’єднання усіх Церков в Україні? Чому Папа Франциск ідеалізує російську культуру? У програмі "Без брому" розповів Борис Ґудзяк, митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США, президент УКУ.

Де зʼявились перші словʼяни? Хто такі анти, склавини та венеди? Як виглядали слов’янські городища? І як Русь підкорювала племінні території? Про словʼян та їхнє розселення українськими землями у V–VII ст. у "Без брому" розповів Ярослав Володарець-Урбанович, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ.

Скільки українців опинилися в таборах Ді-Пі після Другої світової? Чому про українську політичну еміграцію не пишуть у шкільних підручниках? Чому інтелектуалам-емігрантам так залежало зберегти “Україну на виїзді”? І як це вплинуло на нас після Незалежності? У "Без брому" розповіла Оксана Забужко, письменниця, публіцистка, літературознавиця, лавреатка Шевченківської премії, літературної премії “Анґелус” та багатьох інших українських та міжнародних відзнак.

Скіфи, скити чи сколоти? Які стосунки були в скіфів з кіммерійцями та греками? Коли скіфи з’явились на Північному Причорномор’ї? Що таке “звіриний стиль”? Та що призвело до зникнення скіфів? У програмі "Без брому" розповіла Оксана Ліфантій, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця скрабниці Національного музею історії України.

Як Україна стала "житницею Європи"? Що з української продукції та товарів масово експортували у 17-19 століттях? Як перебування під владою імперій вплинуло на економічний розвиток країни? У програмі "Без брому" розповів Іван Савчук, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник Лабораторії географії міст (Вища школа суспільних наук, Франція).