ЛКП Львівське Радіо

Платівки, касети та бобіни в свій час були єдиною альтернативою живому звуку та радіо. Відтак, для публічного користування створювали сховища фізичних записів, які можна об’єднати терміном «фонотеки». Зазвичай, фонотеки впроваджувались у вже існуючих збірнях носіїв інформації, тому майже у кожній львівській бібліотеці були платівки. Подкасту «Фоноклуб» вдалося знайти місця, де надалі зберігаються ці носії, та людей, які не дають їм зникнути. У третьому епізоді говоримо про те, як свого часу працювали ці фонотеки; що з ними відбувається зараз; та як працювати з цією спадщиною. У цьому випуску ведучий Костя Відмотай спілкувався з: Тетяною Пилипець — директоркою Обласної бібліотеки для юнацтва імені Р. Іваничука; Світланою Палюшок — бібліотекаркою та Данатом Латиповим — охоронцем і збирачем записів з бібліотеки Львівського обласного УТОСу. Подкаст створений ЛКП «Львівське радіо». Над епізодами працювали: Костянтин Граховецький, Павло Коряга, Ірина Гурська, Вікторія Скорохід, Дмитро Мучичка, Дар'я Князєва, Ганна Хрякова, Мирослав Трофимук та Оксана Демич. Треклист розмови: 00:24 — «Всіх кобзонів, боярських, лозу ми розбили на концертах» 01:05 — Як постали публічні фонотеки та їх роль в добу цифри 03:10 — Від тягаря старої колекції до нового розвитку бібліотеки 04:38 — «У 2010-х мене на вініли підсадив Жадан» 05:40 — Як чайна церемонія переросла в Клуб шанувальників вінілу 07:12 — Новорічна дискотека під вініли і старт реставрації бібліотеки 07:37 — 2:1 — золотий формат Клубу на його піднесенні 08:20 — Про колекцію вільної української пісні від канадських волонтерів 09:05 — Проблема якісних плівок і Вагнер як каталізатор до дії 10:39 — Концерти «Жадан і собаки» та донати, щоб розбити кобзона 11:30 — Від проєкту «Платівка на Ринку, 9» до волонтерства і фронту 12:44 — «Ресурс ще є», — Пилипець про шанс відродження вінілового клубу 14:49 — Бібліотека УТОС — ще одна публічна фонотека Львова 15:48 — Світлана Палюшок про свій шлях в бібліотеку УТОС 17:25 — Озвучені книги як колекція бобін, касет, платівок та флешок 18: 17— Начитка Біблії для УТОС — подарунок всім слухачам України 19:08 — «Вони набачато більше встигають читати, ніж зрячі». Палюшок про переваги озвученої книги 20:11 — Коли й чому зникли бобіни та касети з бібліотеки УТОС 22:02 — «Тепер в мене флешки прийшли»: про переваги аудіокниг і відсутність централізованого їх постачання 26:11 — «Індустрія пішла вперед, платівки почали вимирати», — Латипов про стихійне збереження колекцій вінілу і бобін 27:55 — Про ВІА «Струмочок» при Львівському УТОС і уривок його концерту 1976 р. запису Львівського радіо 29:12 — «Це речі, які змінили світ незрячих», — Палюшок про Музей УТОС і колекцію звукозаписів 31:30 — Про ресурси, яких бракує фонотекам для розвитку, і запрошення до наступного сезону 32:45 — Над подкастом працювали: про творчу групу

Є знання, до якого можна дістатися не інакше ніж тілесним досвідом, оминаючи розсудковий спосіб збору інформації. Крокуючі лабораторії — це якісний дослідницький підхід, що перетворює крокування ландшафтом на систематичний збір знань і безпосередній досвід проживання місця. Залучення до прогулянок експертів і експерток міждисциплінарних галузей дозволяє поєднати інформаційне та афективне: природні характеристики торфовища — з його нематеріальними вимірами, які відкриваються через запис звуку, медитацію, обмін індивідуальним досвідом під час прогулянок тощо. Як вчитись довіряти пізнанню поза кількісним збором інформації? Крокуючі Лабораторії, як практика взаємодії між людиною і природним об'єктом, який не треба «вивчати» у класичному розумінні, а з яким треба співбути. У цьому епізоді: Ігор Колесник — кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології УКУ, вчитель та популяризатор секулярної медитації. Юлія Куліш — дослідниця психогеографії, активістка, головна редакторка медіа «Контур» із м. Донецьк Олена Груба — ведуча та авторка подкасту, аспірантка кафедри філософії ЛНУ, дослідниця філософії техніки, менеджерка програмних напрямків ДІМ42 ЛКП «Львівське радіо». Подкаст «Мистецтво боліт. Торфовище» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради в межах ЛОТу «Відповідальність бути / Responsibility to be». Для кращої навігації: 00:00 — Анонс подкасту «Мистецтво боліт» 01:08 — Практика крокуючих лабораторій - тема епізоду 02:40 — Французи і їхня ідея взаємодії з містом через прогулянки 05:39 — Що таке психогеографія? 09:47 — Про непередбачуване торфовище і «досвід, який отримуєш тілом» 12:57 — Проблема тілесності у філософії свідомості 14:58 — Нейрофеноменологи і втілене сприйняття 18:41 — Що таке «інтелектуальна жувачка» і чому вона заважає по-справжньому зустрічатися з простором? 24:15 — Про готовність до зустрічі з простором 25:53 — Кадри з торфовища Білогорща 26:47 — Чим корисні нотатки і записування? 30:35 — Неоклуб: шукали філософський текст і локацію для нього в Києві 36:40 — Чи варто називати торфовище тривожним? Суб’єктивні епітети 42:53 — Прогулянка Марка Фішера 45:23 — Анонс 3 епізоду подкасту «Мистецтво боліт»

Чи купували ви музику в кіосках та магазинах? Якщо так, то тема сьогоднішнього випуску подкасту «Фоноклуб» буде для вас близькою. За свою понад 60-річну історію касети встигли стати лідерами ринку, а згодом — практично зникли з нього через появу цифрових форматів. Проте не повністю. Вони перейшли в альтернативну культуру та стали свідомим вибором музикантів в пошуках носія для поширення музики. За останній рік, касети б’ють рейтинги продажів 20-річної давності, і поступово вриваються в мейнстрімну культуру на противагу і вінілу, і стримінгам. В 3 епізоді подкасту «Фоноклуб» ми поспілкувалися з Владом Яковлєвим, творцем лейблу «Bloomed in September tapes», також музикантом, колекціонером та дослідником української альтернативної сцени 90-х. В цьому випуску : 1. Навіщо колекціонують «чисті» касети? 2. Чому касети повертаються на ринок, та як виглядає цей ринок в Україні? 3. Про створення “домашнього” касетного лейблу в 2020-х роках Подкаст створений ЛКП «Львівське радіо». Над епізодами працювали: Костянтин Граховецький, Павло Коряга, Ірина Гурська, Вікторія Скорохід, Дмитро Мучичка, Дар'я Князєва, Ганна Хрякова, Мирослав Трофимук та Оксана Демич. Треклист розмови: 00:31 — «Діалог з касетами в мене з дитинства» / цитата героя про касети 00:49 — Чому касети зникли з продажу, а тепер вриваються в колекційну культуру / автор 01:44 — Як почалось колекціювання чистих касет/ Влад Яковлєв 02:28 — Від касетних прослуховувань— до ідеї власного лейблу 04:20 — Конструктивні переваги касет над бобінами/ огляд автора 05:02 — 2014, львівський клуб «Старушка»: Яковлєв вперше побачив касету як мерч сучасного гурту 06:17 — Про чернігівський лейбл Дельташок і його перші релізи 07:00 — Старт касетного лейблу «Bloomed in September tapes» 07:55 — Критерії, за якими формує касетну колекцію Яковлєв, і її знахідки 09:30 — Про феномен колекціонування чистих касет 11:20 — «В моєму аудіо архіві є запис композитора Олександра Юрченка 90-х р.» /Яковлєв про рішення, що випускати на касетах 12:44 — Компіляція власних записів героя 14:02 — Де межа між архівом і колекцією касет 15:35 — Людям стає скучно слухати музику з телефону: про повернення до касет 16:15 — Чому касети набувають популярності в меломанів і початківців 17:23 — Огляд радянського ринку касет / Відмотай 18:08 — «Це не пов'язано з хіпстерською модою» / Влад про бум на касети як мерч. Історія «Dodo soсks» 19:41 — Що відбирає своєму слухачеві Яковлєв і чому це не тільки хіти 23:22 — Антологія лейблу «Bloomed in September tapes» за неповних 5 років 24:05 — Влад про мотивацію видавати записи на касетах та унікальний реліз гурту «Цукор— біла смерть» 25:43 — «Був цікавий реліз гурту Ярн»/ огляд найбільш цікавих касет лейблу Яковлєва 29:58 — Слухаємо реліз згаданого гурту «Блеміш» 34:03 — Платівка, касети чи бобіна? / вибір Яковлєва 35:07 — Над подкастом працювали: про творчу групу

Подкаст «Мистецтво боліт. Торфовище» досліджує Торфовище як живу лабораторію й складову міського краєвиду. Головною метою є показати його екологічну та безпекову роль і підважити антропоцентричне право на ландшафт. У першому епізоді ми поговоримо про те, як формується уявлення про «незаплановані» містом території, які не виконують або припинили виконувати якусь функцію для людини, а просто «живуть своїм життям» — болота, торфовища, пустирі, занедбані береги річок. В урбаністичних дослідженнях такі місця мають безліч назв — terrain vague, edgelands, «ненавмисні ландшафти», тощо. Коли міські планувальники звертають погляд на порожній простір, вони прагнуть ввести туди нову функцію, зробити їх знову цікавими для людини — перетворити відчуження на «громадянськість». Слово «порожній» майже автоматично означає «непривабливий» — місце без культурної чи економічної цінності. Наталя Отріщенко — соціологиня, кандидатка наук, дослідниця у Центрі міської історії (Львів). Викладає соціологію міста і методологію досліджень на програмах формальної і неформальної освіти. Цікавиться студіями памʼяті, усною історією, соціологією експертності, просторовими трансформаціями після державного соціалізму. Олена Груба — ведуча та авторка подкасту, аспірантка кафедри філософії ЛНУ, дослідниця філософії техніки, менеджерка програмних напрямків ДІМ42 ЛКП «Львівське радіо». Подкаст «Мистецтво боліт. Торфовище» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради в межах ЛОТу «Відповідальність бути / Responsibility to be».

Що зберігають в собі «вінтажні» платівки? Який шлях вони подолали по дорозі до наших поличок? Як наші попередники додали «залізну завісу» заради порції актуальної світової музики? Історія платівки переважно живе разом з її власником, тому відповіді на ці питання не доходять до нас та зникають на шляху до наших полиць. Костя Відмотай — музичний диґер та фахівець з оцифрування ЛКП «Львівське радіо» в розмові з Андрієм Маніловим, меломаном з понад 60-ти річним стажем про: Радіо, перезапис та «тусовку» прогресивної молоді Коли платівки стали «вінілом», та як музика потрапляла «на кістки»? Фестиваль «Альтернатива», магнітофон для «Гадюкіних» та диски Юрія Шаріфова . Подкаст «Фоноклуб» створений ЛКП «Львівське радіо» в програмній формі Мережі Культур і Технологій. Над епізодами працювали: Костянтин Граховецький, Павло Коряга, Ірина Гурська, Вікторія Скорохід, Дмитро Мучичка, Дар'я Князєва, Ганна Хрякова, Мирослав Трофимук та Оксана Демич.

Чому люди роками полюють за унікальними платівками? Як вініл відродив свою популярність в Україні? І чому скарби неочікувано знаходять у підвалах, на горищах, барахолках і навіть смітниках? Попри стримінги, підписки й безмежні цифрові бібліотеки, охочих «тримати» музику в руках стає дедалі більше. Тож бобіни, платівки й касети, які раніше були «списані» як застарілі технології звукозапису, сьогодні переживають нову хвилю популярності — а разом із ними повертається й культура пошуку, колекціонування та музичних відкриттів. Костя Відмотай, автор і ведучий нашого нового подкасту «Фоноклуб», зібрав для вас людей, які бережуть та відроджують цю культуру. Герой першого епізоду — музикант, селектор і вініловий експерт Cерж Тхоржевський. Говоримо про культуру диґінгу, українські музичні раритети, київські барахолки, Discogs та історії знахідок, які іноді коштують значно більше, ніж самі платівки. У цьому епізоді: • що таке диґінг і чим він відрізняється від звичайного колекціонування; • де сьогодні шукають рідкісні записи; • які українські платівки варто мати у своїй колекції; • чому аналогові носії знову переживають нову хвилю популярності. Подкаст створений ЛКП «Львівське радіо» в програмній формі Мережі Культур і Технологій. Над епізодами працювали: Костянтин Граховецький, Павло Коряга, Ірина Гурська, Вікторія Скорохід, Дмитро Мучичка, Дар'я Князєва, Ганна Хрякова, Мирослав Трофимук та Оксана Демич. Треклист розмови: 00:00 — «Тріо Маренич всюди були, їх просто викидали» / цитата героя 00:46 — Чому повертаються старі бобіни, касети і платівки? 01:38 — Хто такий диґер, колекціонер і просто поціновувач вінілу 03:37 — З чого почався диґінг Тхоржевського? 05:00 — Чому платівку «Смерічки» купив за «дуже дорого»? 06:02 — Історія купівлі платівки «Водограю» 07:23 — Про унікальні знахідки на блошиних ринках і автографи Івасюка, Дутковського і Яремчука 09:22 — Як змінювалися технології звукозапису / Костя Відмотай 10:26 — «Я за 30 грн купив платівку з автографом Святослава Ріхтера» / розповідь героя 11:20 — Про емоції від знахідки унікального артефакту 12:18 — «Мій диґінг перейшов на смітники» / Костя Відмотай 13:54 — Discogs: головний інструмент сучасного диґера 14:54 — Як до цифрового засилля диґери ділились досвідом? 15:36 — Що таке селектор і як не потонути в знахідках? 16:25 — Як змінився ринок і що цінується нині? 18:55 — Огляд «Мелодії» і зарубіжного грамзапису на радянському ринку 19:35 — Тхоржевський про свою колекцію зарубіжних платівок 20:42 — «Звісно, українську музику шукати» / поради Сержа початківцям 22:45 — Чи варто купувати радянські платівки сьогодні? 23:26 — Перелік грамплатівок, на які слід звернути увагу на ринках 24:55 — Що цікавого напередодні знайшли співрозмовники на Петрівці 27:33 — Слухаємо джазову фантазію Полянського для фортепіано, басу та ударних 29:11 — Як оцифровуються аналогові записи? 29:33 — Вініл, касети чи бобіна? / вибір Тхоржевського

Від пацієнта до майстра своєї справи. У фінальному епізоді «Твердого кроку» про свій шлях в арт-терапії розкаже Костянтин Циркот – ветеран, який воював на Донеччині та Харківщині, і якому довелося пережити ампутацію ноги через підрив на міні. Чоловік спробував арт-терапію в контексті відновлення і реабілітації. Але ліпка неочікувано розкрила потенціал героя. Так це заняття спочатку підтримало Костянтина, а згодом і він почав допомагати іншим. У цьому епізоді: Чому в лікарняному просторі виникла Творча майстерня? Вийде / не вийде – чи можливо це передбачити? Чому праця руками така важлива для мозку? Ви почуєте також поради від керівниці арт-центру для людей, які пережили полон і тортури – Ірини Голубецької. ______________ Подкаст створений ЛКП «Львівське радіо» у партнерстві з Національним реабілітаційним центром Unbroken. Над епізодами працювали: Марта Байдака, Вікторія Скорохід, Дмитро Мучичка, Дар'я Князєва, а також Ганна Хрякова, Мирослав Трофимук та Оксана Демич. Для кращої навігації: 00:00 — «Головне не замикатись» / цитата героя про травму 01:06 — Як ветеран став частиною Творчої майстерні Центру UNBROKEN? 02:48 — Від HoReCa до війська і наслідки поранення 04:31 — Яка місія Творчої майстерні в реабілітації? 05:20 — Робота руками формує нові нейронні зв’язки / експертка 06:57 — Який різновид творчості обрати для арт-терапії? 08:35 — Горнятка – зазвичай перші вироби з глини 09:49 — Творчий потенціал – це про здорову частку / експертка 10:36 — «Ти ніколи не зрозумієш, подобається чи ні, поки не спробуєш» / цитата героя 12:59 — Є великий перелік інструментів під потреби кожного 15:08 — Що відбувається в кабінеті терапевта?

Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — це символічна подорож повернення. Ми творили її у тісній співпраці з ветеранами та діючими військовослужбовцями у рамках проєкту «Одіссей. Повернення». Аудіопрогулянка створена в жанрі фантастичної утопії. Її мета — опрацювати важливий спільний ветеранський досвід та створити інструмент для його проговорення — всередині себе, разом з іншими ветеранами чи військовими, а можливо, й з цивільними. Інструкція до проходження прогулянки та попередження: Оповідь містить свідчення реальних ветеранів та діючих військових щодо реальних подій. В аудіо звучать описи бойового досвіду, використовується ненормативна лексика. Зафіксований досвід є непростим і може викликати емоційні реакції, спогади, тощо. Тому в оповідь прогулянки закладено психотерапевтичні вправи, які ми радимо до виконання. Також наголошуємо, що у випадку гострих переживань рекомендуємо призупинити прослуховування і дати собі можливість заспокоїтися та відновити рівновагу. Ти можеш завершити аудіопрогулянку за потреби в будь-який момент. Просимо тебе бути уважними до себе та своїх відчуттів. Під час прослуховування треків ти можеш гуляти вулицею, або ж відпочивати на лавці, та ми просимо тебе звертати увагу на вказівки героїв історії для того, щоб ваша подорож була спільною. Також рекомендуємо тобі мапу з маршрутом прогулянки та локаціями-позиціями у центрі Львова. Ми його склали та випробували для твоєї зручності. Але, звісно, ти можеш рухатись іншим комфортним тобі шляхом — хаотично чи заплановано. Перш ніж розпочати подорож із уявного майбутнього, увімкни та уважно прослухай трек «Інструкція до аудіопрогулянки», який допоможе тобі зрозуміти, як відбуватиметься ця активність. У назвах епізодів закладені локації-позиції, де потрібно перебувати, коли ти вмикаєш трек. Тому перший трек «Лавка» бажано почати слухати десь поруч з лавками, чи будь-яким іншим зручним місцем на вулиці, де можна сісти. Уважно слухай вказівки героїв, особливо коли вони пропонують змінити локацію, чи зробити певну дію — це може означати, що потрібно рухатись. Відповідно, епізод «Кава» потрібно слухати після того, як візьмеш каву і будеш готовими продовжувати свій маршрут. Якщо трек ще триває, а ти вже на наступній локації-позиції, просто зупинись і дослухай текстову частину до кінця. Натомість музичний супровід можеш пропустити, перемкнувши на наступний трек. Пам’ятай, що якщо є потреба зупинити прослуховування, просто натисни на паузу і продовжи прослуховування, коли будете готові. Гарної тобі прогулянки! Пропонована мапа маршруту середмістям Львова доступна на сайті lccporyad.org.ua/audiowal_odyssey/ . Маєте ідею для маршруту свого міста? Пишіть на пошту r.lvivske@gmail.com Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — результат проєкту «Одіссей. Повернення», який втілювала команда ГО «Львівський Культурний Центр» спільно з ЛКП «Львівське радіо» впродовж чотирьох місяців за підтримки Українського культурного фонду. Над аудіопрогулянкою працювали: Творча лабораторія: Павло Юров — автор тексту аудіопрогулянки, режисер та драматург, Андрій Бондаренко — драматург-консультант, Стефанія Колесник — помічниця драматурга, Юрко Прохасько — консультант-психоаналітик, Назар Павлик — військовий консультант, Сергій Тітаренко — консультант-психолог; Озвучка аудіопрогулянки: Ростислав Колачник — «Варяг», Володимир Пантєлєєв — «Експерт», Сергій Литвиненко — «Дід», Назар Павлик — «Лютий», Марія-Галина Павлик — «Мавка», Андрій Пришляк — вступ та титри; Звукорежисура та монтаж: Дмитро Мучичка Висловлюємо подяку за сприяння в проведені майстерні ветеранам та ветеранкам, реабілітаційному центру Unbroken та Музею Міста. У аудіопрогулянці використані музичні твори: Neither Famous Nor Rich — “ATSIYM” Heinali — “Holding a Cloud” та “Little by Little” (видавець: Injazero Publishing) Міша Правильний — «Про майбутнього президента (Нормальна країна)» Cybermykola — «Вічна слава»

Полон принижує, виснажує і вбиває. Але навіть після цього досвіду є ті, хто повернувшись – любить життя і тримається за нього з небаченою силою. Як-от Петро Волошин – атовець, командир роти механізованого підрозділу. Цей епізод подкасту «Твердий крок» містить детальні описи полону, насильства і важкого травматичного досвіду. А тому застерігаємо: це може бути складно. Однак мета подкасту – не лише розпитати героїв про пережите, а й осмислити цей досвід через арт-терапію. У цьому нам допомагає арт-терапевтка, керівниця арт-центру для людей, які пережили полон і тортури – Ірина Голубецька. Ви почуєте: Як характер людини впливає на осмислення травматичного досвіду? Заспокоює і покращує сон: які ще переваги арт-терапії? Чому люди бояться відкритості у почуттях, і що з цим роблять терапевти? ______________ Подкаст створений ЛКП «Львівське радіо» у партнерстві з Національним реабілітаційним центром Unbroken. Над епізодами працювали: Марта Байдака, Вікторія Скорохід, Дмитро Мучичка, Дар'я Князєва, а також Ганна Хрякова, Мирослав Трофимук та Оксана Демич. Для кращої навігації: 00:00 — «Думав, це буде легка смерть» / цитата героя 00:48 — Чому Петро хотів в епіцентр бойових дій? 02:17 — Як росіяни взяли Петра в полон: деталі 05:34 — «Очікування пострілу... 7 хв» / про страту 07:18 — Сам полон і спогади звідти 07:54 — Чому обмін був складним? 08:40 — Терапевтка: на малюнках і в асоціаціях було «сонце» 10:36 — Як терапія змінює якість життя? Перелік 12:25 — Мрії, які допомагають впоратися 12:50 — Про адаптацію і відкритість до нового 14:44 — «Терапевт знає, про що пацієнт мовчить» / експертка

Колишній військовополонений і спецпризначенець Сергій Бочарніков – герой третього епізоду подкасту «Твердий крок». Він воював до 2018-ого, мав час перепочити і підготуватися, бо був певен – росіяни будуть «перемикати швидкості». Тож у 2022-ому знову став на захист держави — і того ж року потрапив у полон. Свій досвід він підсумовує просто: «Я був там корисним». Набуті навички допомагали виживати не лише йому, але й іншим українцям. Як повертатися до колишнього життя після 3,5 років неволі? «Твердий крок» продовжує заглиблюватися в тему полону і повернення крізь призму терапії. Запрошеною експерткою сезону є Ірина Голубецька – арт-терапевтка, керівниця арт-центру для людей, які пережили полон і тортури. ______________ Подкаст створений ЛКП «Львівське радіо» у партнерстві з Національним реабілітаційним центром Unbroken. Над епізодами працювали: Марта Байдака, Вікторія Скорохід, Дмитро Мучичка, Дар'я Князєва, а також Ганна Хрякова, Мирослав Трофимук та Оксана Демич. Для кращої навігації: 00:00 — «Я був там, де я мав буть» / цитата героя 01:00 — Про спецназ і моральну готовність до повномасштабки 02:46 — Як Сергій потрапив у полон? 05:34 — Психологічні атаки росіян 07:06 — «Ейфорія була люта» / про повернення 08:32 — Як відбувається мистецька реабілітація? 10:46 — Якщо не вдалося знайти «свого» терапевта... 13:27 — Чи працює примусова терапія? 14:45 — Сергій про «снайперські питання» 15:32 — Як не тиснути на людину розмовами про травму? 17:48 — «Позитивних подій більше» / герой про життя після полону

Як працює арт-терапія з досвідом полону? Це подкаст «Твердий крок». Ми розпочинаємо серію епізодів, героями яких є воїни, які пережили російський полон. Сьогодні познайомимо вас із Володимиром Гутником — прикордонником, захисником острова Зміїний. Звертаємо вашу увагу: контент може бути чутливим для деяких категорій людей. Водночас пояснює і супроводжує його арт-терапевтка, керівниця арт-центру для людей, які пережили полон і тортури, Ірина Голубецька. У цьому епізоді: ▪️ перші години повномасштабної війни на Зміїному ▪️ досвід полону і повернення ▪️ чому адаптація після звільнення — окремий шлях ▪️ як малюнок пояснює почуття і стан людини «Твердий крок» — про досвід, який змінює, і про життя після нього. Подкаст створений ЛКП «Львівське радіо» у партнерстві з Національним реабілітаційним центром Unbroken. Над епізодами працювали: Марта Байдака, Вікторія Скорохід, Дмитро Мучичка, Дар'я Князєва а також Ганна Хрякова, Мирослав Трофимук та Оксана Демич.

«Твердий Крок» повертається із новими героями. Другий сезон подкасту — про життя після важких поранень, полону та подій, які не опишеш словами. Саме тоді в пригоді стає арт-терапія. Разом із фахівцями Національного реабілітаційного центру Unbroken ми говоримо про арт-терапію як про спосіб доторкнутися до травматичного і складного досвіду. Герої діляться пережитим крізь призму мистецтва і психології. Наш перший герой — ветеран, військовий 3-ї окремої танкової бригади Валентин Олексієнко. Після ушкодження спинного мозку Валентин втратив 70% чутливості тіла, почав малювати та став першим в Україні, хто створює картини кріслом колісним. Валентин не замикається, а переосмислює своє нове життя. Це один із найяскравіших прикладів, коли арт-терапія розкриває потенціал людини та допомагає опрацювати досвід. Тож відкриваємо сезон разом з ветераном Валентином Олексієнком і арт-терапевткою та керівницею арт-центру для людей, які пережили полон і тортури, Іриною Голубецькою. Ви почуєте: Як крісло колісне може стати продовженням тіла? Якого кольору надія та стійкість? Як працює арт-терапія і чому відновлення починається з першої лінії? Над епізодами працювали: Марта Байдака, Вікторія Скорохід, Дмитро Мучичка, Ганна Хрякова, Мирослав Трофимук, Дар’я Князєва Подкаст створений ЛКП «Львівське радіо» у партнерстві з Національним реабілітаційним центром Unbroken. «Твердий крок» — подкаст для тих, хто не шукає простих історій, а для тих, хто хоче зрозуміти, як насправді виглядає повернення до себе.

Вони везуть останню дорогу полеглих військових. Їхня місія називається «На щиті». Турист і Тихий — водії, які евакуюють тіла загиблих українських захисників із прифронтових територій, щоб рідні могли віддати останню шану героям. За роки виснажливих рейсів чоловіки звикли ховати гостроту втрат за міцним водійським жартом, але навіть тепер трапляються історії (і хлопці згадають таку в своїй розповіді), коли серце зривається на відчай: «Вони мали жити, жити, жити!» Ірина Вовк, волонтерка і авторка воєнного подкасту «Тримаю небо: Корчі», розпитувала співрозмовників і про машини, які працюють в місії «На щиті» — чи належно оснащені до такої роботи, чи вистачає технічних і людських ресурсів. Почуєте про цінності, коли йдеться не лише про останню дорогу Героя, а й нагадування живим: пам'ятати. Тримати стрій. І перемогти. Фінальний епізод сезону «Тримаю небо: Корчі» — про пам’ять, відповідальність і дорогу, яка повертає Героїв додому.

Нацгвардієць Юрій — водій мобільної вогневої групи ППО. Його завдання — за кілька хвилин після сигналу тривоги виїхати на точку і допомогти знищити повітряну ціль. «Так склалось,» — каже Юрій про свою причетність до Нацгвардії і підрозділу ППО. А от рішення захищати свою землю було кроком усвідомленим і миттєвим. Бо «народ існує доти, доки його чоловіки здатні захищати свою землю» — цитує давніх римлян наш герой. Юрій відповідає за стан авто і швидку їзду, але будь-якої миті готовий підмінити кожного члена екіпажу. Як і кожен з побратимів. Чим різниться робота ППО на лінії бойового зіткнення і в умовному тилу; як виглядає виїзд оборонців неба після сигналу повітряної тривоги; які автівки до цього найбільше надаються та які цілі вистежують хлопці-дівчата на пікапах? Про це розкаже авторка подкасту «Тримаю небо: Корчі» Ірина Вовк.

«Білі янголи» — так місцеві діти назвали поліцейських, які вивозять людей із прифронтових міст Донбасу. Усе через колір «швидких», на яких перші екіпажі донецьких копів розвозили гуманітарну допомогу та вивозили цивільних з прифронтових зон. Згодом ця місія набула офіційного статусу — рятівники пересіли на броньовані інкасаторські машини. Тепер їздять на спецтехніці, оснащеній засобами від бездоріжжя, мін та дронів. Тут правоохоронці, під обстрілами і засідками ворога, щодня вирушають на порятунок своїх же земляків, проте евакуація мирного населення досі відбувається через сильний опір, а то й обман. Дається взнаки агресивна роспропаганда, роки примарних очікувань та обіцянок дармового благополуччя. Як «Білі янголи» переконують і вмовляють обрати безпеку; чому люди опираються покидати свої домівки і ховають від порятунку дітей; чим доводиться споряджати спецтранспорт для евакуації цивільних — розпитувала героя ведуча подкасту «Тримаю небо: Корчі» Ірина Вовк.

Бойовий корч насамперед вчить їхати по ямах з швидкістю 100 км\год, — ділиться досвідом Сарва, водій медеваку з Харкова. У мирному житті він не планував іти до війська, але вже у 2014 році став добровольцем і поїхав на фронт на власному Renault Logan — так тоді виглядали перші «корчі». У 22-ому всі алгоритми стали іншими. Тривалість роботи машини на лінії бойового розмежування різко скоротилась, проте настільки ж зросла її роль в мобільності військових та їх порятунку. Про шалену відповідальність водія медеваку, порівняльну характеристику бойових машин і вагу волонтерських донатів — розмова Сарви та ведучої подкасту «Тримаю небо: Корчі» Ірини Вовк.

Він вижив після підриву на чотирьох мінах — і планує повернутися у військо. Боєць із позивним Квартал у мирному житті був зварювальником. Він вибрав йти воювати через місяць після початку повномасштабки, коли окупанти «градами» обстріляли сусідній мікрорайон в Кривому Розі. Відтак потрапив у 80-ту десантно-штурмову бригаду, де за кермом чи не всіх бойових машин побував в найкрутіших перипетіях. Дивом вийшов до своїх після важкого поранення на чотирьох мінах. І знов планує повернувся у військо. Бо доки ворог топче рідну землю, чоловіка не треба мотивувати її захищати. Про старі корчі і сучасні хамві, мову і язик на фронті, спокусу здатись і волю до життя розпитувала героя Ірина Вовк/Iryna Vovk, волонтерка і авторка воєнного подкасту «Тримаю небо: Корчі».

Мама возить авто для війська з-за кордону. Донька їздить ними на бойові завдання. За плечима сім’ї Дідичів 12 років насиченого волонтерства та війни. Батьки — Богдан і Уляна — в 2014-му заснували ГО «Допоможи фронту». За його лаштунками в постійних зборах і спорядженнях роками росли їх три доньки. З початком повномаштабки середульша Орися (Рися) на мамине доручення почала перевозити корчі. А за два роки підписала контракт із 25-ю Січеславською десантно-штурмовою бригадою. Нині Рися — водій бойової машини і пілотеса БПЛА. Мама Ука далі переганяє військовим автівки і принагідно відвідує Рисю поміж її бойовими виходами. Про тендітних дівчат за кермом армійських корчів, розвіювання стереотипів і навіть весілля на фронті — наступна розповідь Ірини Вовк / Iryna Vovk, теж волонтерки і авторки воєнного подкасту «Тримаю небо: Корчі».

Кожен корч має свій шлях, часто це не лише про маршрут, але й про ризик, де небезпека часто захована під колесами. Дороги фронту і деокупованих територій часто залишаються небезпечними навіть після звільнення. Тут ризикують не лише військові, а й ті, хто доставляє допомогу і переганяє автомобілі. Харківський волонтер Ігор Балака знає цю дорогу зсередини. Волонтерство нашого героя органічне й унікальне водночас. Його праця на перемогу розпочалась 24 лютого з прохання знайомих військових вивезти їх родини з-під обстрілів. На захід — евакуація людей, на схід — доставка оснащення для армії та гуманітарки для цивільних. В такому режимі чоловік буквально жив в своєму авто кілька місяців. Далі переганяв корчі, що надходили для фронту через порти. Тим часом звільнення Харківщини поставило перед новим викликом: щільне вороже замінування не тільки наражало на небезпеку військову техніку, а паралізувало життя довкола. Відтак вчорашній ріелтор сів за кермо розмінувальної машини. Свій досвід спробував втілити в інструкцію для початківців... і став інструктором з дронобою для операторів БПЛА. «Або воюєш, або  живеш для війська», — підсумовує стрімку історію героя Ірина Вовк, авторка і ведуча воєнного подкасту  «Тримаю небо: Корчі».

Як законно привезти авто для ЗСУ і не отримати проблем із законом? Про це говоримо зі Святославом Літинським у новому епізоді воєнного подкасту «Тримаю небо: Корчі». Кандидат фізико-математичних наук, викладач і громадський акти-віст, він ще з 2012 року відстоює українську мову в судах, а з 2014-го безперервно волонтерить для підтримки війська. «Не нарікай — роби» — принцип, за яким легко можна впізнати Святослава Літин-ського. Після початку повномасштабної війни потреба в транспорті для фронту зросла в рази. Саме тоді Літинський зосередився на тому, що волонтери називають «корчами» — автомобілях, які отримують друге життя і працюють на передовій. Разом із ГО «Незалежні» він допоміг придбати понад 250 авто для військових, а у співпраці з ГО «Подорожуй. Кохай. Пікапи ганяй» — ще понад 5 тисяч машин з-за кордону. У цьому епізоді говоримо про те: • як правильно збирати кошти на авто для війська; • як легально ввезти автомобіль в Україну і передати його війсь-ковим; • чому збори на авто стали складнішими; • які юридичні ризики існують для волонтерів; • і що буде з волонтерськими автомобілями після війни. Подкаст «Тримаю небо: Корчі» — про машини, які рятують життя, і людей, які знаходять рішення там, де їх ще немає. Ведуча — волонтерка і журналістка Ірина Вовк/Iryna Vovk.

Немає машини, яка не пригодиться на фронті. Немає такої, що не можна відремонтувати, — на цьому наполягає автомеханік Тарас Токар. Його перший корч поїхав взимку 2015-го оборонцям ДАПу. Відтоді ні Тарас, ні волонтери не пригадують випадку, коли б він не брався поставити на хід навіть найбільш «вбите» авто. Майстер знає і любить свою справу. «Зробив Токар,» — то для військових як пароль «їздитиме надійно». Хоча, які на фронті гарантії?.. Як обирати для війська корча, а звідки не варта везти ні за які гроші; чи можна бронювати машини ? — розпитувала героя Ірина Вовк, авторка і ведуча воєнного подкасту «Тримаю небо: Корчі».

Будь-який старий корч «Їжаки» відремонтують і доправлять на фронт, — переконаний Андрій Усач, засновник волонтерського фонду «Невтомні Їжаки». Андрій став на захист України в 2014 році; тоді ж, при обороні Луганського аеропорту, втратив ногу і в якусь мить жагу до життя. Втім, власний порятунок прийняв як знак: попереду багато роботи на зло росіянам. Від початку повномасштабного вторгнення Андрій з земляками збирають по всьому світу допомогу і автівки для ЗСУ, ремонтують їх і колонами доправляють на Схід. «Якщо наш бандеромобіль врятував хоча б одне життя, ці зусилля того варті», — каже герой наступного епізоду воєнного подкасту «Тримаю небо: Корчі». Історії справжніх документує журналістка і волонтерка Ірина Вовк/ Iryna Vovk.

Подкаст «Тримаю небо» повертається! Відкриваємо З сезон: з новими героями, зі щирими історіями, але й з новою сюжетною лінією. Небо тримається потом і кров'ю наших Титанів — в окопах, у штурмових атаках, за прицілом броні та штурвалами «пташок». А ще затятою працею тих, хто не зупиняється в тилу збирати і доправляти допомогу на фронт. Тому новий сезон воєнного подкасту «Тримаю небо» саме про «корчі» — старі машини, які отримали друге життя задля нашої перемоги. І людей, які знаходять, споряджають і доправляють військовим такі важливі на фронті авто. Герой першого епізоду — сімдесятирічний британець Пол. Від початку повномасштабного вторгнення він з друзями регулярно привозить в Україну старі всюдиходи, завантажені гуманітарною допомогою для війська і постраждалих цивільних. Що спонукає щораз вирушати в далеку дорогу і на скільки вистачить запалу в чужій обороні? — про це розпитувала Пола журналістка і волонтерка Ірина Вовк.

Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — це символічна подорож повернення. Ми творили її у тісній співпраці з ветеранами та діючими військовослужбовцями у рамках проєкту «Одіссей. Повернення». Аудіопрогулянка створена в жанрі фантастичної утопії. Її мета — опрацювати важливий спільний ветеранський досвід та створити інструмент для його проговорення — всередині себе, разом з іншими ветеранами чи військовими, а можливо, й з цивільними. Інструкція до проходження прогулянки та попередження: Оповідь містить свідчення реальних ветеранів та діючих військових щодо реальних подій. В аудіо звучать описи бойового досвіду, використовується ненормативна лексика. Зафіксований досвід є непростим і може викликати емоційні реакції, спогади, тощо. Тому в оповідь прогулянки закладено психотерапевтичні вправи, які ми радимо до виконання. Також наголошуємо, що у випадку гострих переживань рекомендуємо призупинити прослуховування і дати собі можливість заспокоїтися та відновити рівновагу. Ти можеш завершити аудіопрогулянку за потреби в будь-який момент. Просимо тебе бути уважними до себе та своїх відчуттів. Під час прослуховування треків ти можеш гуляти вулицею, або ж відпочивати на лавці, та ми просимо тебе звертати увагу на вказівки героїв історії для того, щоб ваша подорож була спільною. Також рекомендуємо тобі мапу з маршрутом прогулянки та локаціями-позиціями у центрі Львова. Ми його склали та випробували для твоєї зручності. Але, звісно, ти можеш рухатись іншим комфортним тобі шляхом — хаотично чи заплановано. Перш ніж розпочати подорож із уявного майбутнього, увімкни та уважно прослухай трек «Інструкція до аудіопрогулянки», який допоможе тобі зрозуміти, як відбуватиметься ця активність. У назвах епізодів закладені локації-позиції, де потрібно перебувати, коли ти вмикаєш трек. Тому перший трек «Лавка» бажано почати слухати десь поруч з лавками, чи будь-яким іншим зручним місцем на вулиці, де можна сісти. Уважно слухай вказівки героїв, особливо коли вони пропонують змінити локацію, чи зробити певну дію — це може означати, що потрібно рухатись. Відповідно, епізод «Кава» потрібно слухати після того, як візьмеш каву і будеш готовими продовжувати свій маршрут. Якщо трек ще триває, а ти вже на наступній локації-позиції, просто зупинись і дослухай текстову частину до кінця. Натомість музичний супровід можеш пропустити, перемкнувши на наступний трек. Пам’ятай, що якщо є потреба зупинити прослуховування, просто натисни на паузу і продовжи прослуховування, коли будете готові. Гарної тобі прогулянки! Пропонована мапа маршруту середмістям Львова доступна на сайті https://lccporyad.org.ua/audiowal_odyssey/ . Маєте ідею для маршруту свого міста? Пишіть на пошту r.lvivske@gmail.com Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — результат проєкту «Одіссей. Повернення», який втілювала команда ГО «Львівський Культурний Центр» спільно з ЛКП «Львівське радіо» впродовж чотирьох місяців за підтримки Українського культурного фонду. Над аудіопрогулянкою працювали: Творча лабораторія: Павло Юров — автор тексту аудіопрогулянки, режисер та драматург, Андрій Бондаренко — драматург-консультант, Стефанія Колесник — помічниця драматурга, Юрко Прохасько — консультант-психоаналітик, Назар Павлик — військовий консультант, Сергій Тітаренко — консультант-психолог; Озвучка аудіопрогулянки: Ростислав Колачник — «Варяг», Володимир Пантєлєєв — «Експерт», Сергій Литвиненко — «Дід», Назар Павлик — «Лютий», Марія-Галина Павлик — «Мавка», Андрій Пришляк — вступ та титри; Звукорежисура та монтаж: Дмитро Мучичка Висловлюємо подяку за сприяння в проведені майстерні ветеранам та ветеранкам, реабілітаційному центру Unbroken та Музею Міста. У аудіопрогулянці використані музичні твори: Neither Famous Nor Rich — “ATSIYM” Heinali — “Holding a Cloud” та “Little by Little” (видавець: Injazero Publishing) Міша Правильний — «Про майбутнього президента (Нормальна країна)» Cybermykola — «Вічна слава»

Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — це символічна подорож повернення. Ми творили її у тісній співпраці з ветеранами та діючими військовослужбовцями у рамках проєкту «Одіссей. Повернення». Аудіопрогулянка створена в жанрі фантастичної утопії. Її мета — опрацювати важливий спільний ветеранський досвід та створити інструмент для його проговорення — всередині себе, разом з іншими ветеранами чи військовими, а можливо, й з цивільними. Інструкція до проходження прогулянки та попередження: Оповідь містить свідчення реальних ветеранів та діючих військових щодо реальних подій. В аудіо звучать описи бойового досвіду, використовується ненормативна лексика. Зафіксований досвід є непростим і може викликати емоційні реакції, спогади, тощо. Тому в оповідь прогулянки закладено психотерапевтичні вправи, які ми радимо до виконання. Також наголошуємо, що у випадку гострих переживань рекомендуємо призупинити прослуховування і дати собі можливість заспокоїтися та відновити рівновагу. Ти можеш завершити аудіопрогулянку за потреби в будь-який момент. Просимо тебе бути уважними до себе та своїх відчуттів. Під час прослуховування треків ти можеш гуляти вулицею, або ж відпочивати на лавці, та ми просимо тебе звертати увагу на вказівки героїв історії для того, щоб ваша подорож була спільною. Також рекомендуємо тобі мапу з маршрутом прогулянки та локаціями-позиціями у центрі Львова. Ми його склали та випробували для твоєї зручності. Але, звісно, ти можеш рухатись іншим комфортним тобі шляхом — хаотично чи заплановано. Перш ніж розпочати подорож із уявного майбутнього, увімкни та уважно прослухай трек «Інструкція до аудіопрогулянки», який допоможе тобі зрозуміти, як відбуватиметься ця активність. У назвах епізодів закладені локації-позиції, де потрібно перебувати, коли ти вмикаєш трек. Тому перший трек «Лавка» бажано почати слухати десь поруч з лавками, чи будь-яким іншим зручним місцем на вулиці, де можна сісти. Уважно слухай вказівки героїв, особливо коли вони пропонують змінити локацію, чи зробити певну дію — це може означати, що потрібно рухатись. Відповідно, епізод «Кава» потрібно слухати після того, як візьмеш каву і будеш готовими продовжувати свій маршрут. Якщо трек ще триває, а ти вже на наступній локації-позиції, просто зупинись і дослухай текстову частину до кінця. Натомість музичний супровід можеш пропустити, перемкнувши на наступний трек. Пам’ятай, що якщо є потреба зупинити прослуховування, просто натисни на паузу і продовжи прослуховування, коли будете готові. Гарної тобі прогулянки! Пропонована мапа маршруту середмістям Львова доступна на сайті https://lccporyad.org.ua/audiowal_odyssey/ . Маєте ідею для маршруту свого міста? Пишіть на пошту r.lvivske@gmail.com Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — результат проєкту «Одіссей. Повернення», який втілювала команда ГО «Львівський Культурний Центр» спільно з ЛКП «Львівське радіо» впродовж чотирьох місяців за підтримки Українського культурного фонду. Над аудіопрогулянкою працювали: Творча лабораторія: Павло Юров — автор тексту аудіопрогулянки, режисер та драматург, Андрій Бондаренко — драматург-консультант, Стефанія Колесник — помічниця драматурга, Юрко Прохасько — консультант-психоаналітик, Назар Павлик — військовий консультант, Сергій Тітаренко — консультант-психолог; Озвучка аудіопрогулянки: Ростислав Колачник — «Варяг», Володимир Пантєлєєв — «Експерт», Сергій Литвиненко — «Дід», Назар Павлик — «Лютий», Марія-Галина Павлик — «Мавка», Андрій Пришляк — вступ та титри; Звукорежисура та монтаж: Дмитро Мучичка Висловлюємо подяку за сприяння в проведені майстерні ветеранам та ветеранкам, реабілітаційному центру Unbroken та Музею Міста. У аудіопрогулянці використані музичні твори: Neither Famous Nor Rich — “ATSIYM” Heinali — “Holding a Cloud” та “Little by Little” (видавець: Injazero Publishing) Міша Правильний — «Про майбутнього президента (Нормальна країна)» Cybermykola — «Вічна слава»

Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — це символічна подорож повернення. Ми творили її у тісній співпраці з ветеранами та діючими військовослужбовцями у рамках проєкту «Одіссей. Повернення». Аудіопрогулянка створена в жанрі фантастичної утопії. Її мета — опрацювати важливий спільний ветеранський досвід та створити інструмент для його проговорення — всередині себе, разом з іншими ветеранами чи військовими, а можливо, й з цивільними. Інструкція до проходження прогулянки та попередження: Оповідь містить свідчення реальних ветеранів та діючих військових щодо реальних подій. В аудіо звучать описи бойового досвіду, використовується ненормативна лексика. Зафіксований досвід є непростим і може викликати емоційні реакції, спогади, тощо. Тому в оповідь прогулянки закладено психотерапевтичні вправи, які ми радимо до виконання. Також наголошуємо, що у випадку гострих переживань рекомендуємо призупинити прослуховування і дати собі можливість заспокоїтися та відновити рівновагу. Ти можеш завершити аудіопрогулянку за потреби в будь-який момент. Просимо тебе бути уважними до себе та своїх відчуттів. Під час прослуховування треків ти можеш гуляти вулицею, або ж відпочивати на лавці, та ми просимо тебе звертати увагу на вказівки героїв історії для того, щоб ваша подорож була спільною. Також рекомендуємо тобі мапу з маршрутом прогулянки та локаціями-позиціями у центрі Львова. Ми його склали та випробували для твоєї зручності. Але, звісно, ти можеш рухатись іншим комфортним тобі шляхом — хаотично чи заплановано. Перш ніж розпочати подорож із уявного майбутнього, увімкни та уважно прослухай трек «Інструкція до аудіопрогулянки», який допоможе тобі зрозуміти, як відбуватиметься ця активність. У назвах епізодів закладені локації-позиції, де потрібно перебувати, коли ти вмикаєш трек. Тому перший трек «Лавка» бажано почати слухати десь поруч з лавками, чи будь-яким іншим зручним місцем на вулиці, де можна сісти. Уважно слухай вказівки героїв, особливо коли вони пропонують змінити локацію, чи зробити певну дію — це може означати, що потрібно рухатись. Відповідно, епізод «Кава» потрібно слухати після того, як візьмеш каву і будеш готовими продовжувати свій маршрут. Якщо трек ще триває, а ти вже на наступній локації-позиції, просто зупинись і дослухай текстову частину до кінця. Натомість музичний супровід можеш пропустити, перемкнувши на наступний трек. Пам’ятай, що якщо є потреба зупинити прослуховування, просто натисни на паузу і продовжи прослуховування, коли будете готові. Гарної тобі прогулянки! Пропонована мапа маршруту середмістям Львова доступна на сайті https://lccporyad.org.ua/audiowal_odyssey/ . Маєте ідею для маршруту свого міста? Пишіть на пошту r.lvivske@gmail.com Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — результат проєкту «Одіссей. Повернення», який втілювала команда ГО «Львівський Культурний Центр» спільно з ЛКП «Львівське радіо» впродовж чотирьох місяців за підтримки Українського культурного фонду. Над аудіопрогулянкою працювали: Творча лабораторія: Павло Юров — автор тексту аудіопрогулянки, режисер та драматург, Андрій Бондаренко — драматург-консультант, Стефанія Колесник — помічниця драматурга, Юрко Прохасько — консультант-психоаналітик, Назар Павлик — військовий консультант, Сергій Тітаренко — консультант-психолог; Озвучка аудіопрогулянки: Ростислав Колачник — «Варяг», Володимир Пантєлєєв — «Експерт», Сергій Литвиненко — «Дід», Назар Павлик — «Лютий», Марія-Галина Павлик — «Мавка», Андрій Пришляк — вступ та титри; Звукорежисура та монтаж: Дмитро Мучичка Висловлюємо подяку за сприяння в проведені майстерні ветеранам та ветеранкам, реабілітаційному центру Unbroken та Музею Міста. У аудіопрогулянці використані музичні твори: Neither Famous Nor Rich — “ATSIYM” Heinali — “Holding a Cloud” та “Little by Little” (видавець: Injazero Publishing) Міша Правильний — «Про майбутнього президента (Нормальна країна)» Cybermykola — «Вічна слава»

Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — це символічна подорож повернення. Ми творили її у тісній співпраці з ветеранами та діючими військовослужбовцями у рамках проєкту «Одіссей. Повернення». Аудіопрогулянка створена в жанрі фантастичної утопії. Її мета — опрацювати важливий спільний ветеранський досвід та створити інструмент для його проговорення — всередині себе, разом з іншими ветеранами чи військовими, а можливо, й з цивільними. Інструкція до проходження прогулянки та попередження: Оповідь містить свідчення реальних ветеранів та діючих військових щодо реальних подій. В аудіо звучать описи бойового досвіду, використовується ненормативна лексика. Зафіксований досвід є непростим і може викликати емоційні реакції, спогади, тощо. Тому в оповідь прогулянки закладено психотерапевтичні вправи, які ми радимо до виконання. Також наголошуємо, що у випадку гострих переживань рекомендуємо призупинити прослуховування і дати собі можливість заспокоїтися та відновити рівновагу. Ти можеш завершити аудіопрогулянку за потреби в будь-який момент. Просимо тебе бути уважними до себе та своїх відчуттів. Під час прослуховування треків ти можеш гуляти вулицею, або ж відпочивати на лавці, та ми просимо тебе звертати увагу на вказівки героїв історії для того, щоб ваша подорож була спільною. Також рекомендуємо тобі мапу з маршрутом прогулянки та локаціями-позиціями у центрі Львова. Ми його склали та випробували для твоєї зручності. Але, звісно, ти можеш рухатись іншим комфортним тобі шляхом — хаотично чи заплановано. Перш ніж розпочати подорож із уявного майбутнього, увімкни та уважно прослухай трек «Інструкція до аудіопрогулянки», який допоможе тобі зрозуміти, як відбуватиметься ця активність. У назвах епізодів закладені локації-позиції, де потрібно перебувати, коли ти вмикаєш трек. Тому перший трек «Лавка» бажано почати слухати десь поруч з лавками, чи будь-яким іншим зручним місцем на вулиці, де можна сісти. Уважно слухай вказівки героїв, особливо коли вони пропонують змінити локацію, чи зробити певну дію — це може означати, що потрібно рухатись. Відповідно, епізод «Кава» потрібно слухати після того, як візьмеш каву і будеш готовими продовжувати свій маршрут. Якщо трек ще триває, а ти вже на наступній локації-позиції, просто зупинись і дослухай текстову частину до кінця. Натомість музичний супровід можеш пропустити, перемкнувши на наступний трек. Пам’ятай, що якщо є потреба зупинити прослуховування, просто натисни на паузу і продовжи прослуховування, коли будете готові. Гарної тобі прогулянки! Пропонована мапа маршруту середмістям Львова доступна на сайті https://lccporyad.org.ua/audiowal_odyssey/ . Маєте ідею для маршруту свого міста? Пишіть на пошту r.lvivske@gmail.com Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — результат проєкту «Одіссей. Повернення», який втілювала команда ГО «Львівський Культурний Центр» спільно з ЛКП «Львівське радіо» впродовж чотирьох місяців за підтримки Українського культурного фонду. Над аудіопрогулянкою працювали: Творча лабораторія: Павло Юров — автор тексту аудіопрогулянки, режисер та драматург, Андрій Бондаренко — драматург-консультант, Стефанія Колесник — помічниця драматурга, Юрко Прохасько — консультант-психоаналітик, Назар Павлик — військовий консультант, Сергій Тітаренко — консультант-психолог; Озвучка аудіопрогулянки: Ростислав Колачник — «Варяг», Володимир Пантєлєєв — «Експерт», Сергій Литвиненко — «Дід», Назар Павлик — «Лютий», Марія-Галина Павлик — «Мавка», Андрій Пришляк — вступ та титри; Звукорежисура та монтаж: Дмитро Мучичка Висловлюємо подяку за сприяння в проведені майстерні ветеранам та ветеранкам, реабілітаційному центру Unbroken та Музею Міста. У аудіопрогулянці використані музичні твори: Neither Famous Nor Rich — “ATSIYM” Heinali — “Holding a Cloud” та “Little by Little” (видавець: Injazero Publishing) Міша Правильний — «Про майбутнього президента (Нормальна країна)» Cybermykola — «Вічна слава»

Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — це символічна подорож повернення. Ми творили її у тісній співпраці з ветеранами та діючими військовослужбовцями у рамках проєкту «Одіссей. Повернення». Аудіопрогулянка створена в жанрі фантастичної утопії. Її мета — опрацювати важливий спільний ветеранський досвід та створити інструмент для його проговорення — всередині себе, разом з іншими ветеранами чи військовими, а можливо, й з цивільними. Інструкція до проходження прогулянки та попередження: Оповідь містить свідчення реальних ветеранів та діючих військових щодо реальних подій. В аудіо звучать описи бойового досвіду, використовується ненормативна лексика. Зафіксований досвід є непростим і може викликати емоційні реакції, спогади, тощо. Тому в оповідь прогулянки закладено психотерапевтичні вправи, які ми радимо до виконання. Також наголошуємо, що у випадку гострих переживань рекомендуємо призупинити прослуховування і дати собі можливість заспокоїтися та відновити рівновагу. Ти можеш завершити аудіопрогулянку за потреби в будь-який момент. Просимо тебе бути уважними до себе та своїх відчуттів. Під час прослуховування треків ти можеш гуляти вулицею, або ж відпочивати на лавці, та ми просимо тебе звертати увагу на вказівки героїв історії для того, щоб ваша подорож була спільною. Також рекомендуємо тобі мапу з маршрутом прогулянки та локаціями-позиціями у центрі Львова. Ми його склали та випробували для твоєї зручності. Але, звісно, ти можеш рухатись іншим комфортним тобі шляхом — хаотично чи заплановано. Перш ніж розпочати подорож із уявного майбутнього, увімкни та уважно прослухай трек «Інструкція до аудіопрогулянки», який допоможе тобі зрозуміти, як відбуватиметься ця активність. У назвах епізодів закладені локації-позиції, де потрібно перебувати, коли ти вмикаєш трек. Тому перший трек «Лавка» бажано почати слухати десь поруч з лавками, чи будь-яким іншим зручним місцем на вулиці, де можна сісти. Уважно слухай вказівки героїв, особливо коли вони пропонують змінити локацію, чи зробити певну дію — це може означати, що потрібно рухатись. Відповідно, епізод «Кава» потрібно слухати після того, як візьмеш каву і будеш готовими продовжувати свій маршрут. Якщо трек ще триває, а ти вже на наступній локації-позиції, просто зупинись і дослухай текстову частину до кінця. Натомість музичний супровід можеш пропустити, перемкнувши на наступний трек. Пам’ятай, що якщо є потреба зупинити прослуховування, просто натисни на паузу і продовжи прослуховування, коли будете готові. Гарної тобі прогулянки! Пропонована мапа маршруту середмістям Львова доступна на сайті https://lccporyad.org.ua/audiowal_odyssey/ . Маєте ідею для маршруту свого міста? Пишіть на пошту r.lvivske@gmail.com Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — результат проєкту «Одіссей. Повернення», який втілювала команда ГО «Львівський Культурний Центр» спільно з ЛКП «Львівське радіо» впродовж чотирьох місяців за підтримки Українського культурного фонду. Над аудіопрогулянкою працювали: Творча лабораторія: Павло Юров — автор тексту аудіопрогулянки, режисер та драматург, Андрій Бондаренко — драматург-консультант, Стефанія Колесник — помічниця драматурга, Юрко Прохасько — консультант-психоаналітик, Назар Павлик — військовий консультант, Сергій Тітаренко — консультант-психолог; Озвучка аудіопрогулянки: Ростислав Колачник — «Варяг», Володимир Пантєлєєв — «Експерт», Сергій Литвиненко — «Дід», Назар Павлик — «Лютий», Марія-Галина Павлик — «Мавка», Андрій Пришляк — вступ та титри; Звукорежисура та монтаж: Дмитро Мучичка Висловлюємо подяку за сприяння в проведені майстерні ветеранам та ветеранкам, реабілітаційному центру Unbroken та Музею Міста. У аудіопрогулянці використані музичні твори: Neither Famous Nor Rich — “ATSIYM” Heinali — “Holding a Cloud” та “Little by Little” (видавець: Injazero Publishing) Міша Правильний — «Про майбутнього президента (Нормальна країна)» Cybermykola — «Вічна слава»

Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — це символічна подорож повернення. Ми творили її у тісній співпраці з ветеранами та діючими військовослужбовцями у рамках проєкту «Одіссей. Повернення». Аудіопрогулянка створена в жанрі фантастичної утопії. Її мета — опрацювати важливий спільний ветеранський досвід та створити інструмент для його проговорення — всередині себе, разом з іншими ветеранами чи військовими, а можливо, й з цивільними. Інструкція до проходження прогулянки та попередження: Оповідь містить свідчення реальних ветеранів та діючих військових щодо реальних подій. В аудіо звучать описи бойового досвіду, використовується ненормативна лексика. Зафіксований досвід є непростим і може викликати емоційні реакції, спогади, тощо. Тому в оповідь прогулянки закладено психотерапевтичні вправи, які ми радимо до виконання. Також наголошуємо, що у випадку гострих переживань рекомендуємо призупинити прослуховування і дати собі можливість заспокоїтися та відновити рівновагу. Ти можеш завершити аудіопрогулянку за потреби в будь-який момент. Просимо тебе бути уважними до себе та своїх відчуттів. Під час прослуховування треків ти можеш гуляти вулицею, або ж відпочивати на лавці, та ми просимо тебе звертати увагу на вказівки героїв історії для того, щоб ваша подорож була спільною. Також рекомендуємо тобі мапу з маршрутом прогулянки та локаціями-позиціями у центрі Львова. Ми його склали та випробували для твоєї зручності. Але, звісно, ти можеш рухатись іншим комфортним тобі шляхом — хаотично чи заплановано. Перш ніж розпочати подорож із уявного майбутнього, увімкни та уважно прослухай трек «Інструкція до аудіопрогулянки», який допоможе тобі зрозуміти, як відбуватиметься ця активність. У назвах епізодів закладені локації-позиції, де потрібно перебувати, коли ти вмикаєш трек. Тому перший трек «Лавка» бажано почати слухати десь поруч з лавками, чи будь-яким іншим зручним місцем на вулиці, де можна сісти. Уважно слухай вказівки героїв, особливо коли вони пропонують змінити локацію, чи зробити певну дію — це може означати, що потрібно рухатись. Відповідно, епізод «Кава» потрібно слухати після того, як візьмеш каву і будеш готовими продовжувати свій маршрут. Якщо трек ще триває, а ти вже на наступній локації-позиції, просто зупинись і дослухай текстову частину до кінця. Натомість музичний супровід можеш пропустити, перемкнувши на наступний трек. Пам’ятай, що якщо є потреба зупинити прослуховування, просто натисни на паузу і продовжи прослуховування, коли будете готові. Гарної тобі прогулянки! Пропонована мапа маршруту середмістям Львова доступна на сайті https://lccporyad.org.ua/audiowal_odyssey/ . Маєте ідею для маршруту свого міста? Пишіть на пошту r.lvivske@gmail.com Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — результат проєкту «Одіссей. Повернення», який втілювала команда ГО «Львівський Культурний Центр» спільно з ЛКП «Львівське радіо» впродовж чотирьох місяців за підтримки Українського культурного фонду. Над аудіопрогулянкою працювали: Творча лабораторія: Павло Юров — автор тексту аудіопрогулянки, режисер та драматург, Андрій Бондаренко — драматург-консультант, Стефанія Колесник — помічниця драматурга, Юрко Прохасько — консультант-психоаналітик, Назар Павлик — військовий консультант, Сергій Тітаренко — консультант-психолог; Озвучка аудіопрогулянки: Ростислав Колачник — «Варяг», Володимир Пантєлєєв — «Експерт», Сергій Литвиненко — «Дід», Назар Павлик — «Лютий», Марія-Галина Павлик — «Мавка», Андрій Пришляк — вступ та титри; Звукорежисура та монтаж: Дмитро Мучичка Висловлюємо подяку за сприяння в проведені майстерні ветеранам та ветеранкам, реабілітаційному центру Unbroken та Музею Міста. У аудіопрогулянці використані музичні твори: Neither Famous Nor Rich — “ATSIYM” Heinali — “Holding a Cloud” та “Little by Little” (видавець: Injazero Publishing) Міша Правильний — «Про майбутнього президента (Нормальна країна)» Cybermykola — «Вічна слава»

Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — це символічна подорож повернення. Ми творили її у тісній співпраці з ветеранами та діючими військовослужбовцями у рамках проєкту «Одіссей. Повернення». Аудіопрогулянка створена в жанрі фантастичної утопії. Її мета — опрацювати важливий спільний ветеранський досвід та створити інструмент для його проговорення — всередині себе, разом з іншими ветеранами чи військовими, а можливо, й з цивільними. Інструкція до проходження прогулянки та попередження: Оповідь містить свідчення реальних ветеранів та діючих військових щодо реальних подій. В аудіо звучать описи бойового досвіду, використовується ненормативна лексика. Зафіксований досвід є непростим і може викликати емоційні реакції, спогади, тощо. Тому в оповідь прогулянки закладено психотерапевтичні вправи, які ми радимо до виконання. Також наголошуємо, що у випадку гострих переживань рекомендуємо призупинити прослуховування і дати собі можливість заспокоїтися та відновити рівновагу. Ти можеш завершити аудіопрогулянку за потреби в будь-який момент. Просимо тебе бути уважними до себе та своїх відчуттів. Під час прослуховування треків ти можеш гуляти вулицею, або ж відпочивати на лавці, та ми просимо тебе звертати увагу на вказівки героїв історії для того, щоб ваша подорож була спільною. Також рекомендуємо тобі мапу з маршрутом прогулянки та локаціями-позиціями у центрі Львова. Ми його склали та випробували для твоєї зручності. Але, звісно, ти можеш рухатись іншим комфортним тобі шляхом — хаотично чи заплановано. Перш ніж розпочати подорож із уявного майбутнього, увімкни та уважно прослухай трек «Інструкція до аудіопрогулянки», який допоможе тобі зрозуміти, як відбуватиметься ця активність. У назвах епізодів закладені локації-позиції, де потрібно перебувати, коли ти вмикаєш трек. Тому перший трек «Лавка» бажано почати слухати десь поруч з лавками, чи будь-яким іншим зручним місцем на вулиці, де можна сісти. Уважно слухай вказівки героїв, особливо коли вони пропонують змінити локацію, чи зробити певну дію — це може означати, що потрібно рухатись. Відповідно, епізод «Кава» потрібно слухати після того, як візьмеш каву і будеш готовими продовжувати свій маршрут. Якщо трек ще триває, а ти вже на наступній локації-позиції, просто зупинись і дослухай текстову частину до кінця. Натомість музичний супровід можеш пропустити, перемкнувши на наступний трек. Пам’ятай, що якщо є потреба зупинити прослуховування, просто натисни на паузу і продовжи прослуховування, коли будете готові. Гарної тобі прогулянки! Пропонована мапа маршруту середмістям Львова доступна на сайті https://lccporyad.org.ua/audiowal_odyssey/ . Маєте ідею для маршруту свого міста? Пишіть на пошту r.lvivske@gmail.com Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — результат проєкту «Одіссей. Повернення», який втілювала команда ГО «Львівський Культурний Центр» спільно з ЛКП «Львівське радіо» впродовж чотирьох місяців за підтримки Українського культурного фонду. Над аудіопрогулянкою працювали: Творча лабораторія: Павло Юров — автор тексту аудіопрогулянки, режисер та драматург, Андрій Бондаренко — драматург-консультант, Стефанія Колесник — помічниця драматурга, Юрко Прохасько — консультант-психоаналітик, Назар Павлик — військовий консультант, Сергій Тітаренко — консультант-психолог; Озвучка аудіопрогулянки: Ростислав Колачник — «Варяг», Володимир Пантєлєєв — «Експерт», Сергій Литвиненко — «Дід», Назар Павлик — «Лютий», Марія-Галина Павлик — «Мавка», Андрій Пришляк — вступ та титри; Звукорежисура та монтаж: Дмитро Мучичка Висловлюємо подяку за сприяння в проведені майстерні ветеранам та ветеранкам, реабілітаційному центру Unbroken та Музею Міста. У аудіопрогулянці використані музичні твори: Neither Famous Nor Rich — “ATSIYM” Heinali — “Holding a Cloud” та “Little by Little” (видавець: Injazero Publishing) Міша Правильний — «Про майбутнього президента (Нормальна країна)» Cybermykola — «Вічна слава»

Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — це символічна подорож повернення. Ми творили її у тісній співпраці з ветеранами та діючими військовослужбовцями у рамках проєкту «Одіссей. Повернення». Аудіопрогулянка створена в жанрі фантастичної утопії. Її мета — опрацювати важливий спільний ветеранський досвід та створити інструмент для його проговорення — всередині себе, разом з іншими ветеранами чи військовими, а можливо, й з цивільними. Інструкція до проходження прогулянки та попередження: Оповідь містить свідчення реальних ветеранів та діючих військових щодо реальних подій. В аудіо звучать описи бойового досвіду, використовується ненормативна лексика. Зафіксований досвід є непростим і може викликати емоційні реакції, спогади, тощо. Тому в оповідь прогулянки закладено психотерапевтичні вправи, які ми радимо до виконання. Також наголошуємо, що у випадку гострих переживань рекомендуємо призупинити прослуховування і дати собі можливість заспокоїтися та відновити рівновагу. Ти можеш завершити аудіопрогулянку за потреби в будь-який момент. Просимо тебе бути уважними до себе та своїх відчуттів. Під час прослуховування треків ти можеш гуляти вулицею, або ж відпочивати на лавці, та ми просимо тебе звертати увагу на вказівки героїв історії для того, щоб ваша подорож була спільною. Також рекомендуємо тобі мапу з маршрутом прогулянки та локаціями-позиціями у центрі Львова. Ми його склали та випробували для твоєї зручності. Але, звісно, ти можеш рухатись іншим комфортним тобі шляхом — хаотично чи заплановано. Перш ніж розпочати подорож із уявного майбутнього, увімкни та уважно прослухай трек «Інструкція до аудіопрогулянки», який допоможе тобі зрозуміти, як відбуватиметься ця активність. У назвах епізодів закладені локації-позиції, де потрібно перебувати, коли ти вмикаєш трек. Тому перший трек «Лавка» бажано почати слухати десь поруч з лавками, чи будь-яким іншим зручним місцем на вулиці, де можна сісти. Уважно слухай вказівки героїв, особливо коли вони пропонують змінити локацію, чи зробити певну дію — це може означати, що потрібно рухатись. Відповідно, епізод «Кава» потрібно слухати після того, як візьмеш каву і будеш готовими продовжувати свій маршрут. Якщо трек ще триває, а ти вже на наступній локації-позиції, просто зупинись і дослухай текстову частину до кінця. Натомість музичний супровід можеш пропустити, перемкнувши на наступний трек. Пам’ятай, що якщо є потреба зупинити прослуховування, просто натисни на паузу і продовжи прослуховування, коли будете готові. Гарної тобі прогулянки! Пропонована мапа маршруту середмістям Львова доступна на сайті https://lccporyad.org.ua/audiowal_odyssey/ . Маєте ідею для маршруту свого міста? Пишіть на пошту r.lvivske@gmail.com Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — результат проєкту «Одіссей. Повернення», який втілювала команда ГО «Львівський Культурний Центр» спільно з ЛКП «Львівське радіо» впродовж чотирьох місяців за підтримки Українського культурного фонду. Над аудіопрогулянкою працювали: Творча лабораторія: Павло Юров — автор тексту аудіопрогулянки, режисер та драматург, Андрій Бондаренко — драматург-консультант, Стефанія Колесник — помічниця драматурга, Юрко Прохасько — консультант-психоаналітик, Назар Павлик — військовий консультант, Сергій Тітаренко — консультант-психолог; Озвучка аудіопрогулянки: Ростислав Колачник — «Варяг», Володимир Пантєлєєв — «Експерт», Сергій Литвиненко — «Дід», Назар Павлик — «Лютий», Марія-Галина Павлик — «Мавка», Андрій Пришляк — вступ та титри; Звукорежисура та монтаж: Дмитро Мучичка Висловлюємо подяку за сприяння в проведені майстерні ветеранам та ветеранкам, реабілітаційному центру Unbroken та Музею Міста. У аудіопрогулянці використані музичні твори: Neither Famous Nor Rich — “ATSIYM” Heinali — “Holding a Cloud” та “Little by Little” (видавець: Injazero Publishing) Міша Правильний — «Про майбутнього президента (Нормальна країна)» Cybermykola — «Вічна слава»

Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — це символічна подорож повернення. Ми творили її у тісній співпраці з ветеранами та діючими військовослужбовцями у рамках проєкту «Одіссей. Повернення». Аудіопрогулянка створена в жанрі фантастичної утопії. Її мета — опрацювати важливий спільний ветеранський досвід та створити інструмент для його проговорення — всередині себе, разом з іншими ветеранами чи військовими, а можливо, й з цивільними. Інструкція до проходження прогулянки та попередження: Оповідь містить свідчення реальних ветеранів та діючих військових щодо реальних подій. В аудіо звучать описи бойового досвіду, використовується ненормативна лексика. Зафіксований досвід є непростим і може викликати емоційні реакції, спогади, тощо. Тому в оповідь прогулянки закладено психотерапевтичні вправи, які ми радимо до виконання. Також наголошуємо, що у випадку гострих переживань рекомендуємо призупинити прослуховування і дати собі можливість заспокоїтися та відновити рівновагу. Ти можеш завершити аудіопрогулянку за потреби в будь-який момент. Просимо тебе бути уважними до себе та своїх відчуттів. Під час прослуховування треків ти можеш гуляти вулицею, або ж відпочивати на лавці, та ми просимо тебе звертати увагу на вказівки героїв історії для того, щоб ваша подорож була спільною. Також рекомендуємо тобі мапу з маршрутом прогулянки та локаціями-позиціями у центрі Львова. Ми його склали та випробували для твоєї зручності. Але, звісно, ти можеш рухатись іншим комфортним тобі шляхом — хаотично чи заплановано. Перш ніж розпочати подорож із уявного майбутнього, увімкни та уважно прослухай трек «Інструкція до аудіопрогулянки», який допоможе тобі зрозуміти, як відбуватиметься ця активність. У назвах епізодів закладені локації-позиції, де потрібно перебувати, коли ти вмикаєш трек. Тому перший трек «Лавка» бажано почати слухати десь поруч з лавками, чи будь-яким іншим зручним місцем на вулиці, де можна сісти. Уважно слухай вказівки героїв, особливо коли вони пропонують змінити локацію, чи зробити певну дію — це може означати, що потрібно рухатись. Відповідно, епізод «Кава» потрібно слухати після того, як візьмеш каву і будеш готовими продовжувати свій маршрут. Якщо трек ще триває, а ти вже на наступній локації-позиції, просто зупинись і дослухай текстову частину до кінця. Натомість музичний супровід можеш пропустити, перемкнувши на наступний трек. Пам’ятай, що якщо є потреба зупинити прослуховування, просто натисни на паузу і продовжи прослуховування, коли будете готові. Гарної тобі прогулянки! Пропонована мапа маршруту середмістям Львова доступна на сайті https://lccporyad.org.ua/audiowal_odyssey/ . Маєте ідею для маршруту свого міста? Пишіть на пошту r.lvivske@gmail.com Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — результат проєкту «Одіссей. Повернення», який втілювала команда ГО «Львівський Культурний Центр» спільно з ЛКП «Львівське радіо» впродовж чотирьох місяців за підтримки Українського культурного фонду. Над аудіопрогулянкою працювали: Творча лабораторія: Павло Юров — автор тексту аудіопрогулянки, режисер та драматург, Андрій Бондаренко — драматург-консультант, Стефанія Колесник — помічниця драматурга, Юрко Прохасько — консультант-психоаналітик, Назар Павлик — військовий консультант, Сергій Тітаренко — консультант-психолог; Озвучка аудіопрогулянки: Ростислав Колачник — «Варяг», Володимир Пантєлєєв — «Експерт», Сергій Литвиненко — «Дід», Назар Павлик — «Лютий», Марія-Галина Павлик — «Мавка», Андрій Пришляк — вступ та титри; Звукорежисура та монтаж: Дмитро Мучичка Висловлюємо подяку за сприяння в проведені майстерні ветеранам та ветеранкам, реабілітаційному центру Unbroken та Музею Міста. У аудіопрогулянці використані музичні твори: Neither Famous Nor Rich — “ATSIYM” Heinali — “Holding a Cloud” та “Little by Little” (видавець: Injazero Publishing) Міша Правильний — «Про майбутнього президента (Нормальна країна)» Cybermykola — «Вічна слава»

Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — це символічна подорож повернення. Ми творили її у тісній співпраці з ветеранами та діючими військовослужбовцями у рамках проєкту «Одіссей. Повернення». Аудіопрогулянка створена в жанрі фантастичної утопії. Її мета — опрацювати важливий спільний ветеранський досвід та створити інструмент для його проговорення — всередині себе, разом з іншими ветеранами чи військовими, а можливо, й з цивільними. Інструкція до проходження прогулянки та попередження: Оповідь містить свідчення реальних ветеранів та діючих військових щодо реальних подій. В аудіо звучать описи бойового досвіду, використовується ненормативна лексика. Зафіксований досвід є непростим і може викликати емоційні реакції, спогади, тощо. Тому в оповідь прогулянки закладено психотерапевтичні вправи, які ми радимо до виконання. Також наголошуємо, що у випадку гострих переживань рекомендуємо призупинити прослуховування і дати собі можливість заспокоїтися та відновити рівновагу. Ти можеш завершити аудіопрогулянку за потреби в будь-який момент. Просимо тебе бути уважними до себе та своїх відчуттів. Під час прослуховування треків ти можеш гуляти вулицею, або ж відпочивати на лавці, та ми просимо тебе звертати увагу на вказівки героїв історії для того, щоб ваша подорож була спільною. Також рекомендуємо тобі мапу з маршрутом прогулянки та локаціями-позиціями у центрі Львова. Ми його склали та випробували для твоєї зручності. Але, звісно, ти можеш рухатись іншим комфортним тобі шляхом — хаотично чи заплановано. Перш ніж розпочати подорож із уявного майбутнього, увімкни та уважно прослухай трек «Інструкція до аудіопрогулянки», який допоможе тобі зрозуміти, як відбуватиметься ця активність. У назвах епізодів закладені локації-позиції, де потрібно перебувати, коли ти вмикаєш трек. Тому перший трек «Лавка» бажано почати слухати десь поруч з лавками, чи будь-яким іншим зручним місцем на вулиці, де можна сісти. Уважно слухай вказівки героїв, особливо коли вони пропонують змінити локацію, чи зробити певну дію — це може означати, що потрібно рухатись. Відповідно, епізод «Кава» потрібно слухати після того, як візьмеш каву і будеш готовими продовжувати свій маршрут. Якщо трек ще триває, а ти вже на наступній локації-позиції, просто зупинись і дослухай текстову частину до кінця. Натомість музичний супровід можеш пропустити, перемкнувши на наступний трек. Пам’ятай, що якщо є потреба зупинити прослуховування, просто натисни на паузу і продовжи прослуховування, коли будете готові. Гарної тобі прогулянки! Пропонована мапа маршруту середмістям Львова доступна на сайті https://lccporyad.org.ua/audiowal_odyssey/ . Маєте ідею для маршруту свого міста? Пишіть на пошту r.lvivske@gmail.com Аудіопрогулянка «Позивний Одіссей» — результат проєкту «Одіссей. Повернення», який втілювала команда ГО «Львівський Культурний Центр» спільно з ЛКП «Львівське радіо» впродовж чотирьох місяців за підтримки Українського культурного фонду. Над аудіопрогулянкою працювали: Творча лабораторія: Павло Юров — автор тексту аудіопрогулянки, режисер та драматург, Андрій Бондаренко — драматург-консультант, Стефанія Колесник — помічниця драматурга, Юрко Прохасько — консультант-психоаналітик, Назар Павлик — військовий консультант, Сергій Тітаренко — консультант-психолог; Озвучка аудіопрогулянки: Ростислав Колачник — «Варяг», Володимир Пантєлєєв — «Експерт», Сергій Литвиненко — «Дід», Назар Павлик — «Лютий», Марія-Галина Павлик — «Мавка», Андрій Пришляк — вступ та титри; Звукорежисура та монтаж: Дмитро Мучичка Висловлюємо подяку за сприяння в проведені майстерні ветеранам та ветеранкам, реабілітаційному центру Unbroken та Музею Міста. У аудіопрогулянці використані музичні твори: Neither Famous Nor Rich — “ATSIYM” Heinali — “Holding a Cloud” та “Little by Little” (видавець: Injazero Publishing) Міша Правильний — «Про майбутнього президента (Нормальна країна)» Cybermykola — «Вічна слава»

У п’ятому епізоді подкасту «Твердий Крок» говоримо про виклики та надію, а також розповідаємо історію 22-річного захисника з Сумщини Михайла Тарнавського. Герой воював у складі 3-ї штурмової бригади на найгарячіших напрямках, отримав поранення на Харківщині та, в наслідок, втратив ногу. Сьогодні Михайло проходить реабілітацію у львівському центрі UNBROKEN — де йому виготовляють протез, допомагають психологічно та фізично відновитись. Його історія — не лише про війну, а про вибір, силу та дорослість, яка прийшла надто рано. Це епізод про незламність — колективну та особисту. Ведучою подкасту є Марта Байдака. Гостя подкасту — фізична терапевтка Роксоляна Шміло. Подкаст створено у партнерстві із Національним реабілітаційним центром Unbroken.

У четвертому епізоді подкасту ми знову спілкуємося з реабілітологинею Роксоляною Шміло. Говоримо про проблеми з інклюзивністю на заході України, нестачу фахівців у сфері реабілітації та про те, скільки насправді має тривати фізичне відновлення для ветеранів. Сьогодні ми почуємо історію Василя Кутного. Йому 28 років, він родом із Львівщини. До війни працював на виробництві, займався спортом, допомагав батькам по господарству. Проходив строкову службу, а від початку повномасштабного вторгнення поїхав захищати Україну в зону бойових дій. Він пережив ампутацію та заново навчився ходити. Ведучою подкасту є Марта Байдака. Подкаст створено у партнерстві із Національним реабілітаційним центром Unbroken.

У третьому епізоді подкасту «Твердий крок» говоримо про важливе — як українське суспільство сприймає військових з протезами. Разом із фізичною терапевткою Роксоляною Шміло розбираємося, як на протез реагують старші люди, чому варто пояснювати дітям, що це таке, і як правильно говорити про тих, хто пережив ампутацію. Також знайомимося з історією захисника Миколи Шота. Йому 40, він із Львівщини, добровільно пішов на фронт і втратив верхні та нижні кінцівки. Як він прийняв нову реальність? Коли зробив свій перший крок на протезах? І про що мріє сьогодні? Цей епізод — не лише про реабілітацію. Це розмова про людську гідність, чутливість і силу, яка народжується навіть після найтемніших моментів. Ведучою подкасту є Марта Байдака. Подкаст створено у партнерстві із Національним реабілітаційним центром Unbroken.

У другому епізоді подкасту «Твердий крок» ми говоримо з реабілітологинею Роксоляною Шміло та знайомимось із військовим Ростиславом. Йому лише 24, він втратив руку й ногу, але не втратив сили. Говоримо про те, чому не варто ховати протез, чому військові з контузіями уникають слухових апаратів та як працює групова терапія у центрі Unbroken. І — головне — як навчитися бачити, а не жаліти. Ця розмова — про тіло, яке вчиться заново. Поговоримо про реабілітацію, яка починається не з вправ, а з довіри. Про людей, які не зламались. І про те, як зробити свій твердий крок — навіть після найтемнішого дня. Ведучою подкасту є Марта Байдака. Подкаст створено у партнерстві із реабілітаційним центром Unbroken.

У першому епізоді подкасту «Твердий крок» ми говоримо з фізичною терапевткою Роксоляною Шміло та знайомимось із військовим Володимиром Савельєвим. Йому 30 і війна забрала в нього обидві ноги — але не силу, не жарти і точно не прагнення рухатися далі. Ця розмова — про тіло, яке вчиться заново. Поговоримо про реабілітацію, яка починається не з вправ, а з довіри. Про людей, які не зламались. І про те, як зробити свій твердий крок — навіть після найтемнішого дня. Ведучою подкасту є Марта Байдака. Подкаст створено у партнерстві із реабілітаційним центром Unbroken | Незламні.

У подкасті куратор Борис Філоненко розповідає про першу частину із серії лабораторних виставок «Оригіналом будемо милуватися після» — про зустрічі з динозаврами, що відбуваються в житті сучасної людини щодня, про місце динозаврів в творах художників та художниць України, про палеоарт та стендап, шосте масове вимирання та головного хижака екологічної кризи — Дональда Трампа. Серія лабораторних виставок «Оригіналом будемо милуватися після» триває у просторі Дому42 за адресою площа Ринок, 42 з 6 по 15 червня 2025 року. Всю інформацію про виставки та події довкола них шукайте на сторінках у соціальних мережах Дому42: Instagram - https://www.instagram.com/dim42.lviv/ Facebook - https://www.facebook.com/dim42lviv/

Чечен воює з 1994-го року, з часу першої російсько-чеченської війни. Йому було 16, а сусіду, який вчив азам військової справи, — 23. Зброї не було, але ворог вдерся в їхню Ічкерію. І в перший бій вони пішли голіруч. Як каже Чечен, буквально з палками нападали на загарбників і здобували перші свої вогнестріли. З того часу більше тридцяти років минуло. Майже нікого з побратимів-друзів немає серед живих. А Чечен досі воює — уже в Україні. Бо вороги ті самі: жорстокі та наглі росіяни. І сутичка з ним — тільки до перемоги. Про життя-війну задля життя-волі слухайте в цьому епізоді воєнного подкасту «Тримаю небо». Історії Справжніх документує журналістка і волонтерка Ірина Вовк.

Історії від учасників проєкту «Проживаючи Місто: Історії і Маршрути» у виконанні акторів Лабораторного театру «Лава». Проєкт «Проживаючи Місто: Історії і Маршрути» присвячено історіям новомістян, що прибули до Львова з початком війни у 2014 році. Впродовж декількох місяців драматург Андрій Бондаренко та драматургиня Ніна Захоженко збирали історії новомістян про Львів для того, аби побачити місто їхніми очима — зазирнути в улюблені крамнички, подивуватись молитві за ВПО, купити 50 хот-догів, тощо.

Гончар Юрко Данилишин демобілізувався з важкою травмою та взявся відновлювати й розвивати власну справу — творчу майстерню «Зірка з неба». Робота неабияк допомагає чоловікові відпускати війну та справлятись з ПТРС. В останньому епізоді цього сезону Юрко розповідає про свій шлях у бізнес, на війну і назад у цивільне життя, про виклики, які чекають військових на цьому відтинку. Герой ділиться власними спостереженнями, що можуть пригодитись іншим працювати для фронту вже у мирному житті. «Або на фронті, або для фронту» — це єдина правильна парадигма для кожного в час війни, — зазначали герої першого сезону подкасту «І тоді Я» від Студії подкастів ЛКП «Львівське радіо». Історії ветеранських бізнесів збирає авторка подкасту «І тоді Я» Ірина Гурська.

Їй 25, за її плечима — кількарічне волонтерство у військовому шпиталі, служба за контрактом в ЗСУ і два з половиною роки на фронті в час повномасштабного вторгнення. Дівчина повернулась в цивільне життя через важку хворобу батька. Але й тут торує свою особливу дорогу. І якщо все задумане вдасться, у Львові незабаром з'явиться ще один заклад, де військові і ветерани почуваються своїми і потрібними. Звідки в героїні з’явились мрії про військо; як це — потрапити у військовий оркестр, вчитись на бойового медика і готувати на польовій кухні, — слухайте в епізоді подкасту «Тримаю небо». Історії героїв документує журналістка і волонтерка Ірина Вовк/Iryna Vovk

Кожна його справа — це ілюстрація житейського кредо героя: «Ніколи не втрачати можливостей». Він досконало вивчив англійську і потрапив за учнівським обміном в США; відкрив власну рекламну агенцію, а паралельно опанував фахову фотозйомку; став ексклюзивним фотографом для Airbnb в Криму. І все поставив на паузу, коли розпочалась повномасштабна війна. Обороняв Київ, Харків, Донбас. Після важкого поранення повернувся з фотокамерою на ринок нерухомості. У вільний час взявся робити меблі на замовлення з фокусом на потребах людей з інвалідністю. Де Олександр знаходить мотивацію, сили й ресурси, почуєте в сьомому епізоді подкасту «І тоді Я». Історії ветеранських бізнесів збирає авторка подкасту «І тоді я» Ірина Гурська.

У кожного зараз має бути один шлях — або на фронті, або для фронту, — вважає ветеран і підприємець Ігор Льода-Якимишин. Саме тому він повернувся з-за кордону у 2022-му і домігся, щоб його, 57-річного, взяли на фронт. Через короткий час отримав поранення та втратив частину ноги. Ігор довго відновлювався і зрештою звільнився з війська. Залишатися осторонь війни він не міг, тому розпочав справу «для фронту» — 3D-друк комплектуючих до безпілотних літальних апаратів. Прибутку немає, але про нього, принаймні до перемоги, не йдеться. Як впізнати свій шлях і почуватись в житті fortunato — слухайте далі розповідь Ігоря Льоди-Якимишина. Історії ветеранських бізнесів збирає авторка подкасту «І тоді я» Ірина Гурська.

У 5 епізоді 2 сезону «Лабораторії Уяви» Ігор Колесник та Богдан Шумилович роздумують про ключове питання — куди ми біжимо? Куди ви біжите, коли хтось дивиться і коли ніхто не дивиться? До чого ми йдемо/біжимо/повземо? Що тягне нас так сильно, що наші ноги не встигають за прагненням? Від чогось ми втікаємо, до чогось женемося на усіх можливих силах. І десь поміж цими двома напрямами чи потоками змін б’ється/завмирає живе серце. Залежність не дає землі під ногами, вона не дає вкорінитися, не дає відповідей і можливості сформулювати питання. Це стан? Емоція? Почуття? Що таке воно є? Наскільки залежна людина є людиною? «Куди ви біжите?» — таке питання ми поставили Експерту отцю і практикуючому психотерапевту Дмитрові Польовому та Оракулу. У епізоді почуєте їхні роздуми. Анотацію до чергового бестселера всесвітньовідомої авторки Пані Тіні шукайте у записі. Цього разу це вигадана книга під назвою «Втеча, біг і втрата надмірної моральної ваги».

У новому епізоді ми, автори Богдана Ткачук та Остап Мануляк, досліджуватимемо складні 80-90-ті разом із Богданом Шумиловичем. Ми поговоримо про складний період в нашій історії, коли українська популярна музика проходила шлях від радянської сцени до спроби незалежного звучання. Співочі революції — як музика кінця 80-х та початку 90-х стала частиною боротьби за незалежність країн Союзу? Декомунізація та деколонізація аудіоархівів — як сьогодні працювати з колекцією Львівського радіо, переосмислюючи її в новому контексті? Це останній епізод першого сезону подкасту «(Не)Загублені Плівки». Дякуємо, що слухаєте!

Темою цього епізоду стало глибоке відчуття меланхолії. Ігор Колесник та Богдан Шумилович намагаються його окреслити та про нього помислити. Меланхолія чорна як земля, де проходить війною ворог. Чорнота і червонота. Земля і вогонь. Земля і кров. І солдат він також як голос на межі, що іноді слова знаходить, а іноді не подає ознак життя. Чи живий піхотинець в окопі? Що дає йому віру? Якими він чує голоси духів минулого? Якими він чує голоси ненароджених майбутніх? Ми чуємо лише невелику частину частот, які наповнюють життя піхотинця на нулі. Чи ми знаємо як звучить світ артилериста? Танкіста? Інженерів? Саперів? Чи досі вони чують «дякую» чи вже відчувають лише страх перехожих перед повісткою? Цього разу питали у Експерта менеджера культури, діючого військовослужбовця Юрка Вовкогона та Оракула про те, як звучить меланхолія піхотинця на нулі. Їхні відповіді шукайте в епізоді. І традиційно представляємо анотацію до вигаданої книги. Цього разу це «Уважне полювання на слова у лісі образів та чуттів» авторства Євгена Гулевича.

Впадати у відчай зараз не на часі — передає нам з фронту аеророзвідник Харків. Хлопець виконує бойові завдання на Запорізькому і Донецькому напрямках в складі героїчного 48-го ОШБ. Він став на боротьбу з ворогом в перші дні повномасштабного вторгнення, коли російські танки «шниряли» вулицями рідної Салтівки. У цьому епізоді слухайте про: - оборону Харкова у 2022-му і залізобетонний опір міста впродовж усього часу війни; - службу в батальйоні кримців; - несхитну віру в повернення Криму Воєнний подкаст «Тримаю небо» веде журналістка і волонтерка Ірина Вовк.

Другий епізод другого сезону «Лабораторії Уяви» є продовженням попереднього випуску з темою про невпокій. Ми, Богдан Шумилович та Ігор Колесник, роздумуємо про історично-культурний контекст поняття та чому Зиґмунд Фройд відчував невпокій і писав про нього. Якщо після першого епізоду ваші руки не дійшли до книги «Невпокій в культурі», то цей випуск спеціально для вас. Невпокій культурних нас — це голос тривоги і надії. Ми живі на межі, де глибинні почуття мають можливість увиразнитися. У часи Фройда увиразнення було одним, у наш час воно цілком інше, хоча і тоді були звуки повітряної тривоги. Цей мотив і звук нам важливі для першого випуску. Чи усвідомлювали смертність античні боги? Таке питання ми ставимо експертці культурологині Оксані Дарморіз та Оракулу. Слухайте епізод, щоб дізнатись відповідь. І як завжди ми ділимося з вами анотацією до вигаданої книги. Цього разу це праця Едипа «Сни Фройда».

Героїня другого епізоду «І тоді Я» — Вікторія Трибушна та її бізнес — кав’ярня «Кава на Двох». Відкриття кав’ярні — сімейна мрія Вікторії та її чоловіка Андрія. Через пів року після загибелі партнера та довгого шляху відновлення, Вікторія наважується на рішення заснувати «Каву на Двох», куди зараз можна завітати за адресою проспект Чорновола, 77. Як апогей втілення мрій — придбання і тої кав’ярні, де вперше пролунало: «Ось таким має бути спільний бізнес». Про те, який шлях потрібно пройти для здійснення щемких мрій, та про те, як з болю постає справа — слухайте у цьому епізоді подкасту «І тоді я». Його веде журналістка Ірина Гурська.

У першому епізоді другого сезону «Лабораторії Уяви» ми, Богдан та Ігор, говоримо про невпокій, опираючись на книгу Зиґмунда Фройда «Невпокій в культурі». Невпокій культурних нас — це голос тривоги і надії. Ми живі на межі, де глибинні почуття мають можливість увиразнитися. У часи Фройда увиразнення було одним, у наш час воно цілком інше, хоча і тоді були звуки повітряної тривоги. Цей мотив і звук нам важливі для першого випуску. Важливе питання: Чи відчуває невпокій в культурі трактор з точки зору класичної німецької філософії? На нього ми отримаємо відповіді від експертки філософині Олени Грубої та Оракула. У епізоді також ексклюзивно представлена анотація до вигаданої книги Зиґмунда Фройда «Міфи психоаналізу або дідусь також помиляється».

Шоста серія “Лабораторії уяви” це розмова про сон та те куди він нас веде. Звідки беруться колективні сни? Сон як літературний жанр? Які повідомлення приходять до нас у снах і чому? Які історії присутні у наших снах і чому вони важливі? Як спільний досвід впливає на наш колективний сон? Як мова впливає на наші сни і куди вона нас веде? Чому наука про сни не та наука до якої ми звикли? У цьому епізоді, Андрій Лінік приєднається до оповіді із своїм уявленням про те, які на смак тоталітарні медіа. На завершення розповімо вам про книгу Дональда Трампа ”Моя любов”, мабуть це єдина правдива книга цього автора, власне, саме тому, що вигадана. Перший сезон записаний в рамках проекту “Лабораторія у розвитку”, реалізованого ГО “Інститут актуального мистецтва у співпраці” із ЛКП “Львівське радіо”. Фінансування здійснювалось зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.

Третя серія “Лабораторії уяви” це розмова про перцепцію та наскільки ми можемо чи не можемо на неї вплинути. - Як розвинути власне сприйняття та під впливом чого воно змінюється? - Як звучить чи пахне память? - Як ми пам'ятаємо через почуття, відчуття та побачене? Також у цьому випуску, окрім Богдана та Ігоря, ще й Оля Муха спробує дати відповідь на загадку про дерево, яке впало в лісі. І на завершення всього розповімо вам про досі невідому (бо не написану) книгу Данте Аліг’єрі. Путівник для єгиптян у пеклі римлян. СЛУХАТИ ТУТ👇: Lab-of-imagination – Lab-of-imagination_ep3-perception ПІДПИСАТИСЬ НА СЕРІЮ ТУТ 👇: @lab-of-imagination Перший сезон записаний в рамках проекту “Лабораторія у розвитку”, реалізованого ГО “Інститут актуального мистецтва у співпраці” із ЛКП “Львівське радіо”. Фінансування здійснювалось зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.

Друга серія “Лабораторії уяви” - це розмова про тіло та те, що таке “втілене пізнання”. Чому ми інколи нехтуємо власною тілесністю як інструментом пізнання чи сприйняття світу довкола нас? Як тіло переживає наш досвід та травму? Чому західна філософська думка не думала про тіло і як ми зараз до цього повертаємось? Куди нас може привести те, що ми їмо? Також у цьому випуску ви почуєте про першу книгу, яку ви не знайдете на полицях книгарень, а лише у “Лабораторії Уяви” - Ніколо Нарвацці. Кухня палеоліту. Як із кісток і патиків зварити борщ. Перший сезон записаний в рамках проекту “Лабораторія у розвитку”, реалізованого ГО “Інститут актуального мистецтва у співпраці із ЛКП “Львівське радіо”. Фінансування здійснювалось зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.

26 листопада 2023 року виставкою-документом завершилась “Поетика ймовірного” проєкт Дому42, з допомогою якої ми хотіли охопити можливості простору кам'яниці на площі Ринок та її уявне майбутнє. Під час події-закриття мандрівні джедаї Ігор Колесник та Богдан Шумилович підвели підсумок блуканням сенсами та відчуттями Дому42. І саме в той день привідкрили для всіх те, чим є та чим може бути “Лабораторія Уяви”. Перший сезон записаний в рамках проекту “Лабораторія у розвитку”, реалізованого ГО “Інститут актуального мистецтва у співпраці” із ЛКП “Львівське радіо”. Фінансування здійснювалось зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.

Перша серія “Лабораторії уяви” це розмова про тіло та те, що таке “ втілене пізнання”. Чому ми інколи нехтуєм власною тілесністю як інструментом пізнання чи сприйняття світу довкола нас? Як тіло переживає наш досвід та травму? Чому західна філософська думка не думала про тіло і як ми зараз до цього повертаємось? Куди нас може привести те, що ми їмо? Також у цьому випуску ви почуєте про першу книгу, яку ви не знайдете на полицях книгарень, а лише у “Лабораторії Уяви” - Ніколо Нарвацці. Кухня палеоліту. Як із кісток і патиків зварити борщ. Перший сезон записаний в рамках проєкту “Лабораторія у розвитку”, реалізованого ГО “Інститут актуального мистецтва у співпраці із ЛКП “Львівське радіо”. Фінансування здійснювалось зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.

Морський піхотинець Шрам у війську вже 12 років. Пішов одразу після школи, бо прагнув якомога швидше стати на ноги і ні від кого не залежати. Хлопець здобув військову освіту, воював в часі ООС; повномасштабне вторгнення зустрів на позиції в лавах легендарного 503 батальйону. Дивом вийшов з оточення під Волновахою. Мало не втратив батьків в окупапії; продовжив боротьбу у Мар’їнці, Авдіївці, контрнаступі на Времіївському виступі. Нині Шрам — командир батальйону БпЛА в одній з бригад морської піхоти. Досвідом і постійним навчанням мотивує побратимів ставати щодень кращими у своїй ратній професії. Історії справжніх привозить з фронту журналістка і волонтерка Ірина Вовк.

Танкіст «Кемрі» прийшов у 42-гу окрему механізовану бригаду звивистими дорогами. Через важку операцію його не взяли у військо в перші дні повномасштабного вторгнення. Але наш герой не здавався: спочатку мобілізувався в роту воєнізованої охорони, потім допомагав формувати 53-ій окремий стрілецький батальйон. Півроку риття окопів під Києвом спонукали перевестись в нову бригаду. Але й тут не вдалось потрапити на фронт. Коли зрештою опинився з «необстріляною» частиною під Кремінною, найбільше вболівав, аби не посипалась бригада. Про силу вмотивованих бійців і фахових командирів, неможливість звикнути до війни і вагу підтримки тилу слухайте в цьому епізоді воєнного подкасту «Тримаю небо». Історії справжніх записує для ЛКП «Львівське радіо» журналістка і волонтерка Ірина Вовк.

Черговий герой подкасту «Тримаю Небо» з Іриною Вовк — морський піхотинець з позивним Кущ. Він знає війну з дна окопу і з борту десантного човна. А ще із секретних документів Верховної Ради України, адже саме з її лав наш герой пішов аби долучитись до самооборони Києва 24 лютого 2022 року. «Або на фронт, або для фронту,— це єдина зараз парадигма для кожного українця. І тоді в нас немає шансу не перемогти», — впевнений герой наступного епізоду воєнного подкасту «Тримаю небо». Слухайте черговий епізод подкасту на стрімінгових платформах за посиланням в шапці профілю

Сповнений звуків, четвертий епізод подкасту «Звукові Досвіди Війни» вже доступний для прослуховування. В рамках проєкту саундартист Марко Медвєдєв зафіксував життя Дніпра та його околиць, зокрема села Старі Кодаки. Також стрімер створив перформативний звуковий ландшафт «Уявний дім», який осмислював поняття мінливості часу і простору та складався з двох основних інструментів — періодичний стукіт та згинання металевих аркушів. Проєкт «Звукові досвіди війни» реалізовано ГО «Інститут актуального мистецтва» у співпраці із ГО «Слушні Речі», співфінансується програмою ZMINA: Rebuilding, створеною за підтримки Європейського Союзу в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів, за підтримки МБФ «ІЗОЛЯЦІЯ», Trans Europe Halles та Malý Berlín. Про інші цікаві проєкти дізнавайтесь у соціальних мережах Дому Звуку ЛКП «Львівське радіо»: Instagram: https://www.instagram.com/dim_zvuku/ Facebook: https://www.facebook.com/DimZvukuLviv/

У другому епізоді подкасту «(Не)Загублені плівки» поринаємо у світ львівського джазу. Ведучі подкасту — Остап Мануляк та Богдана Ткачук говорять про: - Традиції та особливості української джазової сцени; - Ключові персоналії джазової сцени Львова, де вони грали та імпровізували; - Як музика свободи ставала причиною спротиву радянському режиму. Запрошеними гостями подкасту є композитор Михайло Мануляк, керівник ВІА «Ватра» (1971). У подкасті ви зможете послухати композиції Богдана Весоловського, інструментальні композиції Ігоря Хоми та оркестру Медінституту "Ритм", а пізніше "Медікус". Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні. Аудіоматеріали, що використовуються для підготовки плейлистів та відтворюються є власністю АТ «НСТУ» та публікуються на платформі «Суспільне Медіатека».

Коли реклама потрапляє в яблучко, яблуко стає золотим. За цим каламбуром - історія найбільшого успіху Apple, до чого спричинилась смілива рекламна ідея. Зрештою, ризики з рекламою так само можуть завершуватись небаченим падінням бізнесу. Про це теж історія відомої корпорації. І тема авторського епізоду подкасту “Трохи Мович”. Отож слухайте далі Сергія Трухімовича, як: ▪️ Рекламний спот “1984” з відсилкою до твору Джорджа Орвела зробив Macintosh знаменитим на всю Америку; ▪️ Через рік рекламний спот “Лемінги” викликав справедливе обурення всієї Америки; ▪️ Коли Стів Джобс вперше почув ідею маніфесту “Think different”, то він заплакав від розчулення.

«Щоби почути думки лісу, треба просто слухати». І хоча в черговому епізоді нашого подкасту «Звукові досвіди війни» не було лісу, для стрімерки Ірини Лоскот було надзвичайно важливо надати голос та агентність не тільки людям, але й предметам чи організмам з нашого оточення. Головний герой стрімів Ірини — город в Сумській області, на якому її родина вирощує овочі «на майбутнє». Через стріми з цього місця Ірина осмислює тонку межу між «буденним» та воєнним життям, яка в цьому місця відчутна особливо яскраво. Більше про ідеї Ірини Лоскот, а також про важливість проєкту «Звукові досвіди війни» в житті стрімерки — слухайте у другому епізоді подкасту. Проєкт «Звукові досвіди війни» реалізовано ГО «Інститут актуального мистецтва» у співпраці із ГО «Слушні Речі», співфінансується програмою ZMINA: Rebuilding, створеною за підтримки Європейського Союзу в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів, за підтримки МБФ «ІЗОЛЯЦІЯ», Trans Europe Halles та Malý Berlín. Про інші цікаві проєкти дізнавайтесь у соціальних мережах Дому Звуку ЛКП «Львівське радіо»: Instagram: https://www.instagram.com/dim_zvuku/ Facebook: https://www.facebook.com/DimZvukuLviv/

«Звукові Досвіди Війни» мандрують по світу, і другий епізод подкасту — з Лондона. Аудіомисткиня та учасниця проєкту «Звукові Досвіди Війни» Світлана Долбишева в подкасті ділиться зі слухачами основною ідеєю свого проєкту — дослідження війни з дистанції. Своєю діяльністю та стрімами вона доводить суб’єктивність пережитого досвіду та те, що він, — досвід, — насамперед, про пам’ятання. Таке пам’ятання, в свою чергу, має потужну силу та владу над слухачем. Під час одного зі стрімів Світлана перебуває у лісі в Лондоні та вмикає аудіозапис розмови, що відбувалася з офіцером у березні 2023 року в Серебрянському лісі Луганської області. Авторка розповідає про цей та інші досвіди під час своєї розмови у нашому новому епізоді. Проєкт «Звукові досвіди війни» реалізовано ГО «Інститут актуального мистецтва» у співпраці із ГО «Слушні Речі», співфінансується програмою ZMINA: Rebuilding, створеною за підтримки Європейського Союзу в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів, за підтримки МБФ «ІЗОЛЯЦІЯ», Trans Europe Halles та Malý Berlín.

Стрімерка, культурна менеджерка та журналістка Ксенія Янус працює в медіа, організовує культурні події довкола та з музикою. Стрім Ксенії — з Києва. В цьому проєкті авторка через звуки фіксує власне оточення, стрімбокс жив поруч з мисткинею безперервно впродовж двох тижнів: мандрував Подолом, стояв на балконі, а також біля роботи та перебував із Ксенією всюди, де була вона. Авторка ділиться з нами усім, що її оточує. А ми ділимось із вами її міркуваннями про стрім та звуки у першому епізоді нашого подкасту «Звукові Досвіди Війни» Проєкт «Звукові досвіди війни» реалізовано ГО «Інститут актуального мистецтва» у співпраці із ГО «Слушні Речі», співфінансується програмою ZMINA: Rebuilding, створеною за підтримки Європейського Союзу в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів, за підтримки МБФ «ІЗОЛЯЦІЯ», Trans Europe Halles та Malý Berlín.

Чорна п’ятниця – апогей людського споживацтва,- констатує Сергій Трухімович і напередодні всеосяжного шопінгового буму присвячує цій темі авторський епізод подкасту «Трохи Мович». Тут можете дізнатись: ▪️ Навіщо існує чорна п’ятниця і чи вона найвигідніший день в році для покупок; ▪️ Чому п’ятниця чорна? Трохи міфів та правди щодо назви; ▪️ Чому українська п’ятниця не така чорна, як американська; ▪️ Як дурять в чорну п’ятницю, і загалом як готуватися до покупок в день розпродажу.

Як сталось, що Трухімович перестав курити цигарки і взявся за люльку,- так коротко про новий епізод «Трохи Мовича». Спитаєте, навіщо нам то знати? Почнем з того, що в автора за кожним спогадом - цікава розповідь і неабияка наука. Цього разу Сергій розповідає про: ✅ Перестати курити цигарки та почати курити люльку; ✅ Львівський клуб файкарів – найстаріший клуб в Україні; ✅ Чемпіонати з повільного паління люльки: як все відбувається і наскільки повільно треба курити, щоб перемогти у змаганні. Слухайте і дивіться на зручних майданчиках: https://youtu.be/QrtZDxkn07I

Ви можете мужньо битись на фронті; день і ніч волонтерити в тилу, а водночас бути рукою москви. Це коли своїми дописами в соцмережах чи розмовами в ближньому колі розносите меседжі російської пропаганди. Бо слово - то зброя наймасовішого враження. Ворог це знає і продукує ІПСО не менш потужно, аніж боєприпаси. Не думайте, що ви особливі і не можете стати жертвою ворожого ІПСО, - застерігає Влодко Лучишин, програмний директор радіо «Львівська хвиля», і Сергій Трухімович - автор подкасту «Трохи Мович». В цьому епізоді знайдете поради, як цього уникнути. А також дізнаєтесь: ✅ Що таке ІПСО і навіщо його застосовують, особливо до цивільних; ✅ Ознаки того, що ІПСО має на мене суттєвий вплив; ✅ Що робити, щоб не вестися на ІПСО і не поширювати його.

Як 10 тисяч комп’ютерних мікропроцесорів одночасно – так працює головний мозок людини, стверджують вчені. Це лиш один із 13 шокуючих фактів про наш мозок, які зібрав Сергій Трухімович в цьому епізоді подкасту «Трохи Мович». Для чого нам знати ці факти? Принаймні, щоб підтримувати свій мисленнєвий центр в найкращому стані. А тому слухайте і дізнавайтесь: ✅ Що впливає на розвиток мозку і чи можна його тренувати; ✅ Як допомогти мозку прокинутися зранку і не заснути протягом дня; ✅ Чому мозок легше сприймає чоловічий голос і чи справді музика Моцарта робить дітей розумнішими; ✅ Скільки частин мозку потрібно задіяти, щоб зрозуміти жарт і посміятися з нього. Бачити цей епізод можна тут: https://youtu.be/512pBqXVN9w

Репутація – це як імунітет: не гарантує, що ваш бізнес не втрапить в халепу, але допомагає здолати важкий період інформаційних атак без відчутних втрат,- переконана Наталія Улинець, засновниця і керівниця агенції публічних комунікацій Perfect PR. Вона і Сергій Трухімович, ведучий подкасту «Трохи Мович», одностайні в тому, що репутацію можна та треба намазувати на хліб. А як робити це фахово, покроково розбирають в цьому епізоді: ✅ Щоденна медійна робота стає подушкою безпеки у випадку інформаційної атаки; ✅ Приклад розробки нішевої теми у межах певних проєктів впродовж шести років; ✅ Про небезпеки перебування в ілюзорних медійних бульбашках на кшталт «всі про нас все знають»; ✅ Навіщо компаніям і брендам писати про себе книжки, записувати подкасти та знімати фільми.

Звідки береться любов… до брендів,- вчить в цьому епізоді подкасту його автор і ведучий Сергій Трухімович. Хоча відступ про любов в буквальному смислі теж буде повчальним. Бо вміння подати себе і отримати бажане теж набуваються через навчання і тренування. Тож слухайте і дивіться далі: ✅ Чому usage brands скоріше викличуть любов покупців, аніж purchase brands; ✅ Usage brands vs. purchase brands. Основні відмінності; ✅ Наявність у людей purpose, pride, partnership, protection, personalization у стосунку до вашого бренду свідчать про їхню до вас любов.

У Славка Нудика немає межі між професійною діяльністю і хобі. Він робить тільки те, що подобається. Ну і за що береться, робить завжди досконало: «Пікардійська терція», радіопостановки книг, театр «Старенький трамвай». Власне, історія створення самобутнього театру спонукала Сергія Трухімовича запросити Нудика в гості, щоб розпитати: ✅ Чи страшно в 50 років з 30-ти літнім сценічним досвідом зіграти у п’єсі вперше; ✅ Яким чином зійшлися зорі і чому назвали театр “Старенький трамвай”; ✅ Чи мають різницю акторська й співоча сцени; ✅ Про яку роль мріє Славко Нудик.

Чи не всі чоловіки Іриної родини – військові: батько, свекор, чоловік, старший син. Саме коли сина призвали в АТО у 2014-мі, Ірина вирішила: «Я теж можу. Я теж хочу». Склала валізу й прийшла у військкомат… Змогла і служила, хоча від стресу за перший місяць втратила понад 30 кг. Після поранення і протезування її більше не беруть на фронт, але жінка не полишає військової орбіти – зараз шиє для посестер однострій. &Про відступ перших днів вторгнення і оголене Запоріжжя; &Про батьків в окупації і допит 9-річного внука; &Про страх, який зовсім полишив з війною, і віру в неодмінну перемогу слухайте в цьому епізоді воєнного подкасту «Тримаю небо». Справжні історії наших героїв для Львівського радіо документує волонтерка і журналістка Ірина Вовк/ Iryna Vovk.

-Тут один не воює. Тут воює колектив. І якісна робота базується на підтримці один одного – психологічній, вогневій…Всякій, - ділиться своєю наукою війни друг Художник. Вони з Іриною Вовк\Iryna Vovk, волонтеркою і ведучою воєнного подкасту «Тримаю небо», ще рік тому разом возили машини на фронт. А потім дорогою на роботу його, дійсно художника, запросили на розмову в ТЦК. І в один день доля розвернулась на 180 градусів: навчальний центр, десантно-штурмовий підрозділ, пекельні позиції на Донецькому напрямку. За півроку пройшов різне. Тож не з розповідей інших знає про страх і зміну цінностей на війні; & nро силу молитви і відповідальність тих, хто поруч; & nро два дні в окопі з однією пляшкою води і банкою консерви на всю групу. Ще одну історію справжнього героя слухайте на наших платформах

Найкоротший авторський епізод «Трохи Мовича» розповідає про найдовшу в світі рекламну кампанію. Заінтриговані? Сергій Трухімович розповідає далі: ✅ Absolut perfection — геніальна рекламна кампанія, що тривала 25 років; ✅ На ринок США виходив ноунейм зі столітньою історією; ✅ Звідки взялася культова пляшка, в якій й досі продають легендарний напій. Слухати і дивитись можна на зручних платформах: https://youtu.be/jaBXgpUs3Jc

Поза війною Санта пише книжки – такі собі гусарські історії, сповнені чоловічих пригод і любові. І немає війни. Бо на війні немає романтики. Взагалі. Тільки бруд і робота. Важка робота… Санта в цій темі експерт. Він воює десять років. Це було неспонтанне, виважене рішення, хоча коли «по блату» попав на лінію фронту, не знав, з якого боку брати до рук гранату. Нині вчить побратимів. Переконаний: військову справу може здолати кожен. Лиш треба це прийняти і тоді будеш успішно робити свою роботу. Про ворога професійного й лютого, що швидко вчиться і виправляє помилки; про наші злети і втрату переваги; про брак людей, техніки, а тому необхідність досягати технологічної переваги розповідав десь на прифронтових дорогах Ірині Вовк\Iryna Vovk, ведучій воєнного подкасту «Тримаю небо».

Радіоведучим бути легко. Просто коли ти надаєшся до цього і вмієш бути щирим, - щиро переконаний Влодко Лучишин, програмний директор радіо «Львівська хвиля» і гість нинішнього епізоду «Трохи Мовича». Його ведучий Сергій Трухімович пропонує колезі разом порозмірковувати… ✅ Без радіо не було би й подкастів. Але чому не варто виставляти подкасти на радіо; ✅ В чому магія радіо і зокрема “Львівської хвилі”; ✅ Чи легко бути радіоведучим і де навчають на радійника в Україні; ✅ Радіо підіймає інтелігентність чи опускається до рівня стереотипів?" Слухати і дивитись цю бесіду можна на зручних платформах: https://youtu.be/5gOw0N6x4ZQ

-Ніколи не можна знецінювати жінку. Жінка – це бойова одиниця,- переказує з фронту подруга Ракета, героїня цього епізоду воєнного подкасту «Тримаю небо». Психолог і медійниця, вона знала, що піде воювати ще в 2014-му. Але тоді був дуже малим син. Тож вчилась стрілецтву, такмеду, тримала добру фізичну форму. І в лютому 24-го відразу пішла в безнадійну чергу до військкомату. Ну бо тоді чоловіків не всіх брали, а жінкам заздалегідь казали «Не стійте, у вас шансів немає». Ракета буквально впросила взяти її на війну. Так потрапила в піхоту 103 ТРО, незабаром – під Київ, а далі – на схід… Два роки без ротації в окопах; брак зброї і людей, а ще тилові істерики довкола неминучої мобілізації не додають сил і мотивацій. Ракета не заперечує: стомлена. А часом - виснажена. Але не заглядає в майбутнє до перемоги. Справжні історії героїв для Львівського радіо документує волонтерка і журналістка Ірина Вовк/ Iryna Vovk.

Одним ворогом менше – одним другом більше, - так стається щоразу, коли при конфліктах ми налаштовуємо себе стримувати негативні емоції. Бо якщо ми не керуємо гнівом, тоді гнів керує нами,- пригадує нам Сергій Трухімович, автор і ведучий подкасту «Трохи Мович». Щоб ми не були передбачуваними, а відтак легко маніпульованими, Сергій уклав своєрідну інструкцію, як управляти гнівом. Далі слухайте і дивіться: ✅ Чи варто гнівно відповідати на злісну, але об’єктивну критику; ✅ “Цей човен також порожній” — мантра, яка збереже вам нервові клітини; ✅ Праведний гнів у двобої зі супротивником; ✅ Правила управління гнівом також мають свої виключення.

Навіть якщо ви самі не творите свого образу, він у вас все одно є. Бо його неодмінно створить клієнт. І не завжди так, як це сприятиме вашому бізнесу. А тому варто завчасно сформулювати і собі, і людям: хто ви, що робите і для кого, - так коротко про новий епізод подкасту епізоді «Трохи Мовича». Його автор Сергій Трухімович та Ельза Сагура, креативна директорка Bloom Büro, говорять, зокрема про те: ✅ Що таке бренд-стратегія, чи кожному вона потрібна, хто її розробляє і де тут, власне, креатив. ✅ Етапи створення бренд-стратегії і взаємодії з креативними агенствами. ✅ Складові бренд-стратегії як документу для практичної роботи. Як користуватися бренд-стратегією після її створення. Слухати і дивитись тут: https://youtu.be/zIIjxIklJVw

Якось Сергій Трухімович успішно продавав стару хвору корову. Зараз береться продати ще одну ручку пану Фостеру, який має свою улюблену. Насправді мова в цьому епізоді «Трохи Мовича» про те, як діяти в будь-якій несподіваній ситуації і добиватись бажаного результату. Отож навіть коли ви не живете з продажів і реклами, не зайве буде послухати ✅ Докладний аналіз діалогу продавця з клієнтом (коли на співбесіді пропонують «продати ручку»; ✅ Принципи і підходи в продажах спільні для усіх рівнів комунікації (персональний та суспільний); ✅ Головне: функція реклами перекладати з мови характеристик товару на мову мрій та бажань покупця. Слухати і дивитись на зручних платформах тут: https://youtu.be/2kMUAcWg7SU

Ми живемо в такі часи, коли ми або в армії, або для армії. І якщо довго не допомагати, то можна опинитись в армії вже не своєї країни і супроти своєї волі,- це каже наприкінці прифронтової розмови Сарацин, героїня нового епізоду воєнного подкасту «Тримаю небо». Сарацин 9 разів ходила в військкомат, перш, ніш її таки мобілізували в 54-ту Бахмутську бригаду. Свідомо змовчала, що фахівець ІТ з вільною англійською, аби не засісти на штабних роботах. І не журилась тим, що не мала ніякого військового вишколу. «В мене умовно стабільна психіка і я нічого не вмію робити впівсили. Якщо зараз мій шлях – воїна, я перетворюю це в професію»,- так аргументує свою профпридатність на війні. Другий рік Сарацин воює операторкою БпЛА. Опанувала все з безпілотного арсеналу. Про бомбери як зброю безвиході; дрони, які ми маємо складати на кухні; гендерні забобони і вагу кваліфікації розповідала ведучій подкасту Ірині Вовк\Iryna Vovk.

- Ми тут, щоб під*ри не прийшли до вас,- кажуть морпіхи 35ОБрМП Кабан і Камиш. Обидвом по 22 роки і вони з тих добровольців, що довго стояли в черзі під військкоматом, аби потрапити на фронт. Тоді найкращою мотивацією були колони ворожої техніки, що через їхні краї проривалась на Київ. Вони знають, що ратної праці і в них, і в країни вистачить ще надовго. Але мають спільні мрії на «після війни»: першим ділом - купити синові машину. Про синів, які ще не народились; про ворога, який вміє воювати; про піхоту, яка маркує і тримає нашу землю слухайте в цьому епізоді воєнного подкасту «Тримаю небо». Його пише «на нулі» журналістка і волонтерка Ірина Вовк/Iryna Vovk.

Гроші не єдині, що дають людині опору в житті. Але часто ми відмовляємось від інших різновидів благополуччя, бо бачимо свою вигоду передусім в матеріальних набутках. Як впізнавати всі аспекти процвітання, а відтак робити правильний вибір на шляху до мети, - слухайте в новому епізоді «Трохи Мовича». Його автор і ведучий Сергій Трухімович розповідає: ✅Притчу про мудрість і гроші; ✅ Безоплатної діяльності не існує; ✅ Процвітання як поєднання матеріальних та нематеріальних здобутків. Слухати і дивитись тут: https://youtu.be/7utgJYorkc4

Ви думаєте, що вам не вистачає коштів на життя? Можливо, ви не бачите своїх грошей ? Чи не вмієте правильно ними розпоряджатись? Як з грошей, які маємо, зробити ще більші гроші? Про це слухайте у новому епізоді подкасту «Трохи Мович». Його автор Сергій Трухімович та гостя, фінансова радниця Олександра Грудзевич говорять про: ✅ Простий облік власних прибутків та видатків; ✅ Чи існують інвестиції для швидкого збагачення. На скільки вони ризиковані? І чи ми готові до великих грошей?; ✅ Що робити, коли немає часу для управління власними фінансами; ✅ Як не помилитися з фінансовим радником. Слухати і дивитись тут: https://bit.ly/3TwEYLg

Хочеш-робиш-маєш. Цю закономірність залишили нам ще древні греки в переказах про царя Пігмаліона. А Сергій Трухімович в цьому епізоді авторського подкасту «Трохи Мович» пропонує покрокову інструкцію, як втілювати в життя самонавіюване пророцтво. Отже, далі мова про: ✅ Про Пігмаліона, розумного Ганса, лабораторних мишей та учнів з вигаданим IQ; ✅ Що таке самоздійснюване пророцтво і як воно працює в нашому житті; ✅ Fake it until make it. Самоздійснюване пророцтво на персональному рівні. Слухати й дивитись можна тут: https://youtu.be/-RAint-zbNc

Трудоголізм чи пірнути в роботу та забути про вихідні, – саме про це у новому випуску “Подкаст-психолог”. Психологи кажуть, люди мають дотримуватись правила “ ВОСЬМИ ГОДИН”. Для того, щоб працювати без виснаження та зберігати свою життєву ефективність необхідно розподілити час доби за таким принципом: 8 годин – для роботи; 8 годин – для відпочинку та особистих справ; 8 годин – для сну. Пригадайте, коли востаннє дотримувались такого правила? У цьому випуску подкасту почуєте, що допоможе вам зупинитись в рутині та стабілізуватись. Ведуча: Марта Байдака Психологиня: Галина Карпук

В Україні й надалі триває загальна мобілізація…змінюються закони, але страхи не зникають. Хвилі тривожності “накривають” кожного українця. Та як поводитися дружині чоловіка, якого мобілізують до війська, як підготуватися самому військовому та стабілізувати свій психоемоційний стан. Про це і не тільки поговорили у новому випуску подкасту з психологинею Галиною Карпук. – Чому страх мобілізації не зникає – Які методи мобілізації негативно впливають на військовозобов'язаних – Чому нормально боятися та до чого тут Telegram канали Ведуча: Марта Байдака

Правопросвітник – виділяє з численних своїх регалій Володимир Бєглов, сьогодні – гість авторського подкасту Сергія Трухімовича «Трохи Мович». Цього епізоду йдеться про queer – рівність, без якої, каже Бєглов, наше суспільство стане росією. Маєте нагоду долучитись до розмови про те, ✅ Що таке “queer” і чому він не дорівнює ЛГБТІ; як кожен з нас може бути (чи вже є) queer; ✅ Queer по-українськи: від Григорія Сковороди до Вєрки Сердючки і далі; ✅ Queer з’явився для того, щоб зникнути, коли він перестане бути потрібним. "

-Я людина, яка взяла естафету,- каже про свою мотивацію стати на захист України Левко, аеророзвідник 58 ОМбр. В цивільному житті він успішний архітектор з гідним заробітком. Перший рік вторгнення щедро донатив і в тому бачив свою найкращу роль в обороні країни. Та в якийсь момент прийняв свідоме рішення йти у військо. Щоб завершити справу чотирьох своїх предків, які воювали за свободу. І щоб могти дивитись у вічі тим, хто повернеться згодом з війни. Про страх і рішучість; ілюзії і реалії фронту, армійські «університети» і …класичну латину говорили за кавою десь на півдні Донбасу з ведучою нашого воєнного подкасту Іриною Вовк\Iryna Vovk.

Як правильно продавати хвору худу корову,- вчить в цьому епізоді подкасту його автор і ведучий Сергій Трухімович. Вам нема діла ні до якої корови? Ви нічого не купуєте і не продаєте? Все ж не беріться казати, що ця вистава-тренінг не для вас. Адже грамотно складене рекламне повідомлення, як то кажуть, за спиною не носити. Отже слухайте і дивіться далі: ✅ Коротку історія у віршах, як рекламували та продавали хвору і худу корову. Двічі. ✅ Розбір помилок рекламної кампанії хворої і худої корови. ✅ Науку, як же ж продати хвору і худу корову так, щоб потім не було соромно.

Ця війна – за всі прояви України. І за станцію Академік Вернадський теж,- підсумовують нинішній сезон подкасту «Антаркничний» його співавтори Маркіян Прохасько і Сергій Трухімович. В останньому епізоді мова йде про емоційні прибутки України від присутності в Антарктиді. Зокрема: - Велика частина науковців досліджує те, що їх дійсно цікавить. - Без української станції інформації з континенту було б у рази менше. - Присутність України в Антарктиді робить нашу державу більш різноманітною і багатогранною. - Станція «Академік Вернадський» забезпечує українське суспільство враженнями та знаннями про Антарктиду «з перших рук» українських дослідників. Про все дивитись тут :https://youtu.be/jb9CrLNdS9Q Дякуємо, що залишаєтесь з нами. До наступних сезонів!

Неабиякі інтелектуальні надбання отримує Україна від своєї присутності в Антарктиді. Про цей аспект ведуть далі мову співведучі нашого Антарктичного подкасту Маркіян Прохасько і Сергій Трухімович. Отже, за коротким визначенням маємо: - Антарктида - останній відкритий континент, де видно планету майже у первозданному вигляді. - Антарктида - найбільша база даних з історії клімату планети. - Антарктида - це цікава чернетка історії інтеракції людства і планети. - Південний полюс - найоптимальніше місце для деяких видів спостереження за небом, для досліджень космосу. - Якими дослідженнями «щоденного вжитку» і глобального характеру займаються українські науковці в Антарктиді. - Як дослідження в Антарктиді пов’язані з технічним розвитком і навіть рятують світ. Про все дивитись тут: https://youtu.be/Rd83NG4oJPs

Еней постійно усміхається. В нього така реакція на стрес. А про стрес чи треба питати в чоловіка, що скоро два роки як на війні? Еней - командир аеророзвідки 125 Обр, кадрового львівського формування тероборони, куди прийшов відразу, як переправив сім’ю за кордон. - Про силу і міфи бпла; - відкладену до перемоги заповідь «не убий», - Закон про мобілізацію і повоєнні плани говорили з Іриною Вовк під час короткої відпустки до Львова.

Якщо не бачиш комфортної школи для своїх дітей – створи її! – має таку життєву позицію Надія Дубченко, спів засновниця і СЕО львівського приватного інноваційного ліцею Pipl Lyceum. Власне, цей ліцей і виник внаслідок активного пошуку сучасного освітнього закладу для сина. І тепер в гостях у Сергія Трухімовича, автора подкасту «Трохи Мович», Надія Дубченко охоче ділиться своєю історією, як і навіщо виникають приватні освітні проєкти. Почуєте далі про: ✅ Українські приватні школи, створені батьками для своїх дітей, чому вони стають успішними і якою є їхня користь для держави. ✅ Учні – це клієнти, які отримують освітні послуги. Як такий погляд змінює навчальний процес? ✅ Найбільший біль і головне досягнення амбасадорки освітніх змін. Відеоверсію цього епізоду дивіться тут: https://youtu.be/lufSPVdOG3c

Навіщо Україні Антарктида? Сьогоднішній епізод - про репутаційні прибутки. Мандрівний письменник Маркіян Прохасько і креативний провокатор Сергій Трухімович обговорюють далі: - Списки провідних країн світу і країн, які мають станції в Антарктиді; - Як українські науковці включені у глобальні наукові процеси; - Як люди дізнаються про країни світу і чому треба бути присутнім всюди. …. Про важливість алкоголю для промоції. Про все слухати і дивитись тут: https://youtu.be/3TSz9lpabQQ А попереду ще два види користі України від Антарктиди.

Сьогодні Сергій Трухімович береться школити нас, як правильно байдикувати. Щось на кшалт поради «знайди справу до душі і ні дня не працюватимеш». Настанова дійсно дієва, якщо застосовувати її методично. А тому слухайте і дивіться в наступному епізоді подкасту «Трохи Мович»: ✅ Що таке хобі, навіщо воно нам і чим відрізняється від роботи. ✅ Хобі, яке схоже на роботу і яке відмінне від неї. ✅ Якщо хобі перетворити на роботу, то у нас з’явиться інше хобі. ✅ Одна порада як правильно байдикувати. Дивитись тут: https://youtu.be/EldXR5sSbT0

Кожен може стати воїном. Треба тільки над собою попрацювати,- передає з фронту друг Домінік, командир снайперів морських піхотинців. Він для себе знав зі школи: в разі війни піде воювати. В совкову армію не рвався, але про добрий військовий вишкіл подбав. Бо свій дім і свою землю чоловік має вміти захищати. Про недолугу пропаганду і випадкове командирство; про війну, якої вистачить ще для багатьох, і обов’язок вчитись воювати – слухайте в новому епізоді воєнного подкасту «Тримаю небо». Історії справжніх героїв записує журналістка і волонтерка Ірина Вовк