Маленькі історії великого Києва

Університет Карпенка-Карого. Розповідаємо, як Нікола Терещенко, цукровий король Києва, разом із сином Олександром, боровся за зведення цього вишу. 
 

Будинок Іпсіланті  на вулиці Мазепи 6. Розповідаємо про князя, повстанця та можливого прототипа для роману про графа Монте-Крісто. Подкаст розкриває його вплив на історію Греції та втечу в Київ, в будинок, що досі «живе» в столиці України. 

Ліцей №138 на вулиці Січових Стрільців. Збудований на замовлення Аделаїди Жекуліної, матері 12 дітей, вдови та шкільної вчительки. Тут вона революціонізувала освіту дівчат у 19 столітті, надавши їм шанс на кар'єру та незалежність. 

Георгій Шлейфер, архітектор. Розповідаємо, як любитель картин Шевченка і Пимоненка, створив власну бізнес-імперію, щоби творити з задоволенням і мати змогу відмовляти клієнтам, які йому не подобались. 

Володимирський собор у Києві: від скандальної довгобудови до архітектурної зірки. Подкаст розповідає, як Володимир Ніколаєв, вчорашній студент і майбутній геній київської архітектури, врятував собор від руйнування через прикрі математичні помилки при проєктуванні храму.

Київська Філармонія, величезний резонатор з історією. Слухайте подкаст про будівлю, створену Володимиром Ніколаєвим. Її замовили купці для бізнес-угод, вона стала архітектурною перлиною з унікальною акустикою, завдяки генію Ніколаєва-музиканта. 

Київська Філармонія, колишній будинок Купецього Зібрання. Зведений, як бізнес-клуб на гроші найскупішого купця Дегтярьова. Він щодня витрушував борг за будівництво з купців, що влаштовували застілля в цьому бізнес-клубі. Для того, щоб накопичити величезний спадок для допомоги нужденним

Рейтарська 22/24: від розкоші та інновацій до більшовицького перевороту.  Розповідаємо історію дому та його архітектора, Олександра Вербицького,  якого більшовики планували принизити, зробивши домоврядником у власному домі, але… 

Охматдит на Чорновола 28, колишня лікарня для – як говорили в 19 столітті –чорноробів. Це були люди, про яких в ті часи держава не турбувалася, вона їх використовувала.  І забувала. В Києві це назавжди змінив Нікола Терещенко, цукровий бізнесмен та мільйонер. 

Інститутська 9А, аромат троянд Нацбанку. Ця будівля – спадок інженера Коболєва, що любив читати власні вірші друзям, підбив Городецького на парі щодо будинку з химерами та створив інноваційний банк з унікальною системою вентиляції.

Ольгинська гімназія. Сьогодні є частиною природничого музею біля Театральної. Архітектор Альошин переробляв її дизайн десятки разів та все ж здав фінальний макет через  - вдумайтесь! - півстоліття терпіння та правок від замовників. 

Рейтарська 22, перша Швидка допомога Києва. Зведена Зекцером, архітектором, який міг би стати рабином, але обрав служіння людям не молитвами, а каменем. 

Рейтарська 22, перша Швидка допомога Києва. Народження цієї будівлі сталося завдяки волонтерам 19 століття: меценатам та молодим лікарям, які в обовʼязковій «уніформі» у вигляді вусів, безкоштовно рятували киян. 

Золотоворітська 15 та Микола Шехонін. Розповідаємо, як любов між архітектором та оперною співачкою переплелася з долею будівлі, що стала свідком їхнього життя.

Саксаганського 101, будинок, який створив архітектор, що збудував Ліцей Богуна та театр на Контрактовій. Він був знаменитим, але ви не знаєте його імʼя. В цьому випуску ми повертаємо вам Миколу Шехоніна, якого «совєти» намагались зтерти з історії Києва.

Бродський, сходи до театру Франка та десять карбованців: слухайте курйозну історію про мільйонера, що розривався між щедрістю та… скупістю? Тільки уявіть: декілька років суперечок із владою, аби зекономити 10 карбованців. Хоча, можливо, він був правий. 

Рейтарська 22. Дізнайтесь, як невгамовна пристрасть одного з Бродських до азартних ігор та жінок несподівано сприяла появі четвертої  (за ліком) в Європі швидкої допомоги.

Дитяча лікарня на Парковій дорозі. Лев Бродський, що був знаменитим пристрастю до азартних ігор, виявився меценатом, що вклав душу та шалені кошти у будівництво лікарні для бідних дітей. 
 

Бактеріологічний інститут. Унікальна памʼятка любові меценатів до киян. Його поява зупинила вир епідемій в місті, але шлях до цього був не простий. Спочатку довелося спорядити експедицію в Європу за інноваціями того часу – сироватками від інфекційних хвороб. 

Покровська 5, резиденція посла США. Занурьтеся в історію будинку, що був комфортним притулком та порятунком для збіднілих вдів та дітей. Оплатив його найбільший скупар Києва тих часів – Дегтерьов, щедрість якого була таємницею до його смерті.  

Верхній вал 28. Таємниці будинку Новікова. Від купецької гордості власника до комуналки та РАГСу. Слухайте історію старовинної будівлі з янголами, яка отримала нове життя в серці Києва.

Андріївський узвіз, 13 музей Булгакова. Цей епізод розповідає про Василя Листовничого, справжнього господаря дому. Про благородного та освіченого архітектора козацького роду, що став жертвою репресі і якого дуже несправедливо зобразив Булгаков в своїй проросійській книзі.

Ґалаґан і його Колегія на Хмельницького 11. Частина друга. Слухайте історію будівлі сучасного музею літератури, яка в 19 столітті була школою для хлопців, в якій порушували майже всі норми виховання тих часів. 

Ґалаґан і його Колегія на Хмельницького 11. Перша частина. Слухайте історію батька, що після смерті сина перетворив всі свої статки, золото та маєтки на унікальну київську школу. Школу, яку жандарми тодішньої імперії називали «розсадником українства». 

Обласна лікарня на Загорівській 1, деколонізованій вулиці Багговутівська. Її історія почалася з будівництва Єврейської лікарні, яку кияни 19 століття чекали понад півстоліття. І чекали б ще, якби в ситуацію не втрутились Бродські.

Будинок на Хорива 13, Поділ. Тут жив архітектор Меленський, що створив ідею Хрещатика. Але вражає в його історії інше: повернення Подолу до життя, з самого попелу, після страшної пожежі 1811 року.

Прибутковий будинок Сніжка та Хлєбникової на площі Льва Толстого. Символ любові київських бізнесменів до архітектурної краси. Водночас, цей будинок був… рекламою їхнього цегляного бізнесу. 

Мала опера на Лукʼянівці сьогодні – це палац тверезості в минулому. Розкриваємо історію батька того самого авіаконструктора – доктора Івана Сікорського, який допоміг з’явитися будівлі. Але у героя були і темні сторони та помилки, які впливали на київське життя.  

За фасадами маєтка на вулиці Євгена Чикаленка 13. Слухайте історію Петра Крутікова, сина генерала, що покинув «ситу» карʼєру юриста заради мрії стати цирковим продюсером, професії, в яку тоді ніхто не вірив. 

Маєток Маркуса Закса на Липській, 4 – сьогодні тут приймаються міжнародні офіційні делегації. Ми ж розкажемо про єврейську родину дуже успішних столичних бізнесменів, яка будувала лікарні й оплачувала навчання дітям із незаможних родин, намагаючись дати найкраще тим, кому в житті пощастило менше. 

Червоний корпус Київського національного університету на Володимирській, 60. Ви дізнаєтеся, як архітектор Вікентій Беретті через гроші погодився взяти участь в проєкті, згодом про це пошкодував, однак потім все ж таки тішився.  Він назавжди прописав себе на вулицях нашої столиці.

Жовтневий палац на Алеї Героїв Небесної Сотні, 1. Раніше тут був Інститут шляхетних дівчат, який побудував архітектор Вікентій Беретті. Ця історія про (як нам здається) мрійливу людину із ніжною душею, а також про підступ та інтриги та про те, як час розставив усе по своїх місцях. 

Друга частина історії про Національний художній музей на Грушевського, 6. Ви довідаєтеся, чому драма та постійна зміна архітекторів супроводжували його будівництво та як архітектор Городецький і  забудовник Гінзбург зрештою змогли створити будівлю з неймовірною атмосферою.

Національний художній музей на Грушевського, 6. Розкажемо, як він з'явився в Києві, скільки грошей для цього знадобилося та завдяки кому ми сьогодні знаємо, як виглядали Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Сагайдачний, Іван Гонта та Павло Скоропадський. 

Лазні Познякова на Малій Житомирській, 3а. Це історія про купця Гавриїла Познякова, який спромігся стати мільйонером завдяки любові до своєї справи та, можливо, бажанню перемогти свого знаменитого тестя – зіркового годинникаря Целестіна Церле, конкуренції з котрим не витримав навіть Фаберже. 

Будинок Ільїнської на Володимирській, 36, який став знаменитим готелем "Прага". Ви дізнаєтеся, як Ярослав Гашек писав тут про пригоди бравого солдата Швейка та чому готель став центром чеського опору в боротьбі за незалежність їхньої батьківщини.

"Мереживний будинок Брадтмана" на Богдана Хмельницького, 10. Колишній прибутковий будинок мовчазного мільйонера Фрідріха Міхельсона. Ми розкажемо, як під час економічної кризи в Києві на початку XX століття Міхельсон дав поштовх розвитку столичного ринку нерухомості. 

Колишня лікарня для дітей із незаможних родин на Бульварно-Кудрявській, 20. Історія про київського архітектора Михайла Артинова, яскрава зірка якого спалахнула під час роботи над лікарнею, проте згасла через необережну дружбу з шахраями. Однак навіть це не завадило Артинову залишитися в серцях киян.

Шоколадний будиночок на Шовковичній, 17/2. Тут мешкав бізнесмен, мільйонер і меценат Семен Могилевцев. Ви довідаєтеся, чому доволі скромний Могилевцев побудував шикарний палац у венеційському стилі. Маєток став (за деякими даними) втіленням нерозділеної любові цього сильного, але одинокого чоловіка. 

Маєток Олександра Терещенка на Толстого, 7. Одного з тих самих Терещенків, цукрових королів Києва. Разом із родиною він займався благочинністю, купував твори мистецтва, щоб зберегти їх для нащадків. Це історія їхньої поразки під час революції і водночас перемоги над часом. 

Вулиці Городецького та Заньковецької. Колись на цьому місці був дім і сад одного з найкращих столичних лікарів XIX століття Федіра Мерінга. Це історія про те, як він не брав грошей за лікування з незаможних людей, але несподівано саме завдяки цьому й розбагатів.

Толстого, 9. Особняк одного із найщедріших, але досить різкого на слово та з гарячим темпераментом міських голів Києва – Івана Толлі. Ми розкажемо, як саме пан Толлі змусив депутатів Міської думи допомогти київським дітям.

Володимирська, 33, де сьогодні міститься СБУ. Колись тут була скромніша будівля Спілки швидкої допомоги Києва, першої в місті. Ви дізнаєтеся, як установу створили чоловіки-бізнесмени та меценати, але врятували від закриття неймовірні київські жінки. 

Сучасна будівля Укрінформу на Богдана Хмельницького, 8/16. Будинок, що колись належав бізнесмену Григорію Гладинюку, який пройшов шлях від кріпака до мільйонера, збудував власний готель і став одним із найщедріших меценатів міста.

Ректорат Київського університету на Володимирській, 64. Тут свого часу працював видатний хірург Микола Пирогов. Ми розповімо, як він програв царському режиму, але водночас переміг у битві за серця киян.

Олександр Шілле – автор київських фонтанів у Маріїнському парку та біля театру Івана Франка. Історія про те, як талановитий архітектор, який не хотів жити в нашому місті, врешті- решт закохався в Київ та прикрасив його водограями, які нас радують і досі.

Прибутковий дім Лапинських або Замок Лікаря на Гончара, 60. Ви довідаєтесь, що будинок спорудив відомий столичний лікар Михайло Лапинський, який розробив прототип сучасного джакузі, відкривав лікарні та приймав іспит у письменника Михайла Булгакова. А також те, чому він мусив покинути батьківщину.

Особняк на Грушевського, 18/2. Ми розповімо, чому купець Мойсей Гальперін перетворив свій модний дім на офіс з управління вісьмома цукровими заводами. Та звідки взялися гроші на будівництво КПІ та на медпрепарати для благодійних лікарень і сиротинців.

Будинок на Липській, 8/21, споруджений архітектором Ніколаєвим. Тут мешкала відома в місті жінка. У цьому випуску ви дізнаєтесь, як бізнесвумен та меценатка Анастасія Демидовська здобула повагу киян. Скільки це коштувало та що з того вийшло.

Будинок актора на Ярославовім Валу, 7. Сто двадцять років тому це була кенаса – молитовний дім караїмів – кримських юдеїв. Ви дізнаєтесь, як тодішній тютюновий король Києва Соломон Коген, який, здається, і створив знамениті «папироски, що шкварчать», витратив величезні кошти, аби подарувати містові цю красу.

Маєток Ковалевського на Шовковичній, 1/15. Це історія запеклого протистояння між меценатом Ковалевським та королем київського дизайну архітектором Альошиним. Ми розкажемо, як, можливо, через маленьку кімнату, схожу на купе в потягу, примирилися ці відомі кияни.

Будинок на Дегтярівській, 19. Ви дізнаєтесь, за що кияни в 19 столітті ненавиділи мільйонера Михайла Дегтярьова. Та чому після його смерті вони радикально змінили гнів на любов щодо цього, здавалося, скупого багатія.

Київський театр оперети на Великій Васильківській, 53/3. Ця будівля могла взагалі не з'явитися. Ми розкажемо, як самопожертва архітектора Геннадія Антоновського під час економічної кризи допомогла довершити справу.

Національна опера України на Володимирській, 50. Пожежа, відмова архітектора, протест митрополита. У цьому випуску ви довідаєтесь, які драматичні події супроводжували зведення відомого театру в Києві.

Будинок Михайла Грушевського на Володимирській, 21— старовинний двоповерховий дім. Ми розкажемо як проста садиба з рестораном стала осередком боротьби України за незалежність.

Замок Річарда Левове Серце на Андріївському узвозі. Історія цього замку та його власника купця Дмитра Орлова – це розповідь про ризик, гру на межі фолу, про те, як пройти між краплями й залишитися сухим. Та як заробити мільйони там, де тобі всі навколо пророкували банкрутство.

Будинок за адресою Верхній вал, 28 на столичному Подолі. Його побудував київський бізнесмен Новіков. Видізнаєтесь, як він під час жорстоких єврейських погромів на початку минулого століття, рятував у цьому будинку киян. Можна лише здогадуватися, під якою загрозою перебувала його власна родина.

Павло Альошин. У випуску ви дізнаєтеся про знаменитого київського архітектора, який на початку карʼєри хотів вразити батька дівчини, в котру до нестями закохався, а вразив цілу імперію.

Будинок із химерами на Банковій, 10. Такий дім могла створити лише яскрава особистість – Владислав Городецький. Розповідають, що він гуляв столицею з живою мавпою на плечі та з жирафом на повідку. Сьогодні ми розповімо про головне парі геніального архітектора.

Марголін і  Гіндзбург. У цьому випуску ви дізнаєтеся, як мільярдер Марголін врятував архітектора Гінзбурга від банкрутства та безчестя, а також була це угода з дияволом чи навпаки – партнерство з янголом.

Сучасні вулиці Городецького, Заньковецької, Ольгінська та площа Франка – так званий «Київський Париж». Ви дізнаєтесь, як архітектор Георгій Шлейфер перетворив сади та ставок у центрі столиці на частинку модернової Європи і якою ціною.

Театр імені Івана Франка. У 1896 році в Києві вогонь вщент знищив міський театр. З цієї події почалася цікава історія будівництва нової споруди,  що нині є театром ім. І. Франка.

Лев Борисович Гінзбург. Ви дізнаєтеся, як він пройшов шлях від простого різнороба до короля девелоперів Києва. Збудував у Києві оперу, філармонію, Нацбанк, Будинок вчителя, Національний художній музей і театр ім. Івана Франка, що став його першим самостійним проєктом.

Замок на Ярославовому валу, 1.  Друга частина. Тут планували звести Володимирський собор, але землю перекупив польський шляхтич Михайло Підгорський. Ми розповімо, як Підгорський побудував замок, котрий і досі робить діловий центр столиці романтичним і загадковим.

Замок на Ярославовому валу, 1. Будинок Підгорського, який прикрашають химери над входом. Ви дізнаєтеся, чи правдиві чутки про відьом, котрі тут мешкали, про привид Білої пані, яка з ревнощів звела на той світ свого чоловіка, та чи «працює» пов’язаний із химерами ритуал.

Будинок на бульварі Шевченка, 4.  Збудований адвокатом Богровим за шулерські виграші в карти (як свідчать деякі джерела). Ви дізнаєтеся, ким був Богров: шахраєм чи народним героєм, котрий безоплатно рятував від свавілля прокурорів простих киян?

Будинок Сироткіна на Володимирській, 39/24. Історія про те, як купець вирішив зекономити на будівництві та потрапив у гучний скандал. 

Ринок Бессарабка. Розказуємо, як завдяки коштам, котрі заповів Лазар Бродський, смітник у центрі Києва перетворили на найтехнологічніший на той час базар та чому столичну владу налякала благодійність цукрового магната.

Будинок із гаргуйлем на Великій Житомирській, 8б. Є підозри, що це був наймодніший столичний центр для спіритичних сеансів і спілкування з потойбічним світом. Ви дізнаєтеся, що до власниці будинку пані Іполити-Цезарини Роговської скульптура гаргуйля потрапила не з Парижа. А звідки ж тоді?

Будинок вдови, що плаче, на Лютеранській, 23. Друга частина. Історія про велике кохання подружжя Апштейнів. Ми розповімо одну з міських легенд про привидів і переконаємося, що навіть смерть не є перепоною для справжньої любові.

Будинок вдови, що плаче, на Лютеранській, 23. Його побудував купець другої гільдії Аршавський, котрий бажав мати настільки пишну та багату споруду, щоб йому заздрили навіть князі. У випуску ми розкажемо, яку велику ціну йому довелося за це заплатити.

Будинок вчителя на Володимирській, 57. Можливо, ви ніколи не чули про цього київського бізнесмена – Семена Могилевцева. Саме завдяки його винахідливості в протистоянні з тодішнім імператором у Києві зʼявився Будинок вчителя, в якому проголосили нашу першу Незалежність.

Павло Альошин – архітектор, який збудував у Києві Будинок вчителя та Будинок лікаря. У цьому випуску ви дізнаєтеся, як він не зламався під тиском ані радянських чекістів, ані німецького генерала СС

Київський політехнічний інститут. Розповідаємо, як Лазар Бродський вигадав фандрайзинг, коли той ще й близько не був у тренді, та як пожертви на будівництво київської політехніки стали тоді ледь не модою для всього міста

Готичний палац Івана Терещенка на бульварі Шевченка, 34. Це оповідання про кохання Івана до доньки генерала, відчайдушні вчинки заради неї, через які батько відправляє його у вигнання з дому, та щасливий кінець історії, котрий подарував киянам всесвітньо відому колекцію картин

Серж Лифар: продовження його історії. Ви дізнаєтеся, як Сержу вдалося втекти від більшовиків до Парижа. Як він, знесилений, вразив своїм виступом журі в Паризькій опері Гарн’є та до кінця життя  наголошував для ЗМІ та світових друзів, що він не француз чи росіянин, а українець.

Вулиця Сержа Лифаря на Троєщині. У цьому випуску ми розповімо, як школяр Серж змушував знамениту викладачку балету тих часів вчити себе, незважаючи на її відмови, насмішки та зневіру. А в результаті став одним із найкращих світових танцюристів.

Будинок на Сагайдачного, 12. Тут мешкав власник майже всіх київських пароплавів Давид Марголін. Цього мецената обожнювали та ненавиділи. Одні називали "скупщиком святого Києва", інші – "рятівником". Ким він був насправді? Зараз дізнаєтеся…

Будинок Мороза на Володимирській, 61/11. Ми розповімо, як архітектор Зекцер збудував для купця Мороза найвищий і найсучасніший будинок у Києві на той час із безшумним ліфтом і міжкімнатним телефоном, але без квартири під № 13

Інститут електрозварювання на вулиці Антоновича, 69 – колишнє Єврейське училище. Ви дізнаєтеся, як особиста родинна трагедія спонукала славетного київського мецената Лазаря Бродського побудувати в столиці перше училище для єврейських дітей, які в ті часи практично не мали змоги отримувати освіту взагалі. 

Хоральна синагога на вулиці Шота Руставелі, 13. У цьому випуску розповімо, як завдяки впертості та хитрості цукрового магната Лазаря Бродського Київ отримав фантастично красиву будівлю в неомавританському стилі.

Нікола Терещенко. Бідний хлопець із Глухова мріяв будувати лікарні та школи. Щоб заробити на мрію, він наважується ризикувати – незвичайний бізнес-підхід приніс йому статки, а в столиці коштом цукрового магната Терещенка збудували Охматдит, театральний інститут, медичну бібліотеку та багато іншого.

Будинок вчителя на Володимирській, 57. У випуску ви дізнаєтеся, як в колишньому Педагогічному музеї імперії у 1917 році народилась українська Незалежність.

Бульвар Шевченка, 22 – головний корпус педагогічного університету Драгоманова. Тут, понад 100 років тому, українки вибороли рівноправ’я. Слухайте про маловідому київську «революцію» в місці, де її ніхто не очікував,  яка була втілена людьми, в котрих ніхто не вірив.

Музей Ханенків на Терещенківській, 15. Захоплива та водночас трагічна розповідь про те, як дружина бізнесмена та мистецтвознавця Ханенка подарувала Києву музей мистецтва. Та як цьому мимоволі сприяли більшовики.

Музей Ханенків на Терещенківській, 15. Історія про те, як двоє закоханих витратили на мрію майже всі свої кошти. Вони все життя збирали для киян унікальну колекцію мистецтва по всьому світу.

Маєток Терещенків на бульварі Шевченка, 34: від марнотрата – до київського мецената. Ця історія розповідає про киянина Михайла Терещенка, який став особистим ворогом Леніна, але зміг втекти від більшовиків. 

Київ – це місто, в яке закохуєшся з першого погляду і на все життя. Якою  була історія створення унікальної атмосфери міста? Занурюйся в  “Маленькі історії великого Києва”, щоб дізнатися про його величне життя та легендарних мешканців.