Наша класика

Пароплав "Князь Пожарський" швартується в Нижньому Новгороді. Та тут на Шевченка чекає неприємна новина. За ним встановлено поліційний нагляд. Колишньому засланцю заборонено їхати далі. Що ж робитиме Шевченко за таких обставин?

Під час такої очікуваної мандрівки на волю Шевченко нотує у Щоденнику подорожні враження.  Що ж завадило авторовому плану читати та змальовувати краєвиди в дорозі?

Шевченко нарешті збирається в таку очікувану мандрівку на волю. «що я робитиму цілий місяць без хоч якоїсь книги?», — питає він у Щоденнику.

Про що мріяв молодий і вільний Шевченко у майстерні свого вчителя й друга Карла Брюллова? Автор щоденника ділиться спогадами про події та друзів тих років, роздумами про дружбу і випробування, що можуть перед нею постати.

Що і чому стало предметом першого Шевченкового запису? Останні дні служби в російській імперській армії принесли й неприємні несподіванки, та попри все Шевченко вже планує нові творчі проєкти.

«Сватання на Гончарівці» – одна з кращих  п’єс в українській класичній драматургії. Красуня Уляна підносить гарбуза недолугому Стецькові, а спритний і вигадливий вояка Скорик допомагає їй одружитися з коханим Олексієм. Гумор і яскраві типажі зробили цей твір Григорія Квітки-Основ’яненка справжнім шедевром.

Одна з найвідоміших п’єс Миколи Куліша, в якій харківський службовець  Мина Мазайло хоче змінити своє українське прізвище на таке, що звучало би більш по-російськи… Але прогавив початок українізації! У своїй комедії Микола Куліш художньо відтворив проблему русифікації в СРСР.

Історія творчого життя та стосунків Пантелеймона  Куліша і  Марка  Вовчка ( Марії Вілінської) зберігає   багато таємниць. Саме Пантелеймону Кулішу письменниця надіслала свої перші оповідання. Що було далі? Дізнаємося в цій радіодрамі.

Найвідоміша п'єса румунського драматурга Михаїла Себасьяна про те, як несподівано однієї ночі в провінційному містечку зупинився столичний потяг. У потягу їхала пасажирка, в якої не виявилось квитка. Волею долі на тому ж вокзалі опинився талановитий вчитель місцевої гімназії, який вивчав зірки. Певно, тієї ночі зірки зійшлися, аби ці двоє зустрілися.

Радіодрама за всесвітньовідомим романом чеського письменника Ярослава Гашека “Пригоди бравого вояка Швейка”.

Українець-скульптор намагається ствердитися в світі мистецтва у Парижі. На нього чатують неабиякі випробування: бідність, заздрість колег, нещасливе кохання , творчі кризи і розчарування.

Герої новели “Арабески” - романтики, які живуть на зламі епох . Вони намагаються зрозуміти час і знайти себе в цьому часі. Події їхнього життя, як орнаменти на піску, які легко можуть бути знищені стихією.

Історія кохання римського полководця Антонія і цариці Єгипту Клеопатри. Шекспір переповів її по-своєму, взявши за основу життєпис Марка Антонія в перекладі Плутарха.

Історія кохання на тлі бурхливих історичних подій Української революції. Місто, про яке йдеться, змінювало назву багато разів. Нині це Кропивницький - прообраз таємничого Байгорода.

“Царівна” вважається автобіографічним твором. Щоденник Наталки Веркович розкриває перед нами внутрішній світ героїні, яка виступає за емансипацію жінок, за право створювати власне щастя і самій творити свою долю.

Адудіо драма за мотивами легендарного роману Івана Багряного про мужніх мисливців, нащадків вихідців з України. «Сміливі завжди мають щастя» - говорить герой роману. Сміливість протистояти системі - і залишитися людиною - головна думка твору.

На тлі історичних подій розгортається історія кохання Соломії та Остапа- двох волелюбних людей, які вирішили здобути волю, хоча б і дорогою ціною.

Трагедія з двома дійовими особами: Юліаном та Камілою. Героїня зізнається, яка вона самотня та нещаслива. Однак головний герой такі слова вважає грою.

У Новий рік Хома отримує таємничий лист від давньої знайомої. Лист розповідає історію знайомства головних героїв, їхню розлуку та подальші поневіряння героїні.

За столом дівчина-сирота Целя і старий пан Темницький мають неприємну розмову, свідком якої стає син пана Темницького, лікар за фахом, який студіює медицину у Відні.

Фрагмент оповідання Івана Франка «Маніпулянтка» у виконанні Олексія Нежурка, Поліни Снісаренко і Віталія Бобуха.

Сцена з емігрантського життя відбувається на Паризькому кладовищі, де друзі щойно попрощалися з Остапом. Таня з Хомою нарешті залишаються наодинці.

Діалог Тані і Мері, філософські роздуми Мері про рівновагу загальної конструкції Всесвіту.

Розмова Хоми зі смертельнохворим Остапом про сенс людського існування.

Танцівниця Тайах, яка перебувала на гастролях потерпає від надмірної уваги чоловіків. То-Ма-Кі та Сев потійно конкурують між собою за її увагу. Нарешті вони починають товаришувати утрьох.

Автор милується роботою тогочасної лабораторії на кіностудії. То-Ма-Кі вирушає до Професора, який будуватиме корабель для майбутнього фільму.

Одного разу То-Ма-Кі, Сев і Тайах, гуляючи уздовж морського берега, побачили в морі якусь колоду. За неї хтось тримався, так друзі врятували матроса

Як писар Пістряк намагається хитрощами скинути Забрьоху із сотнества і зайняти його посаду.

Автор бурлескно зображує, як конотопський сотник Забрьоха сватається до хорунжівни Олени, але дістає «гарбуза» Григорій.

Триває роман Марти і Юрія. Марта впевнена, що це велике кохання, а от Юрій вважає, що він витрачає марно час, замість того, щоб займатися наукою.

Як Марта зустріла своє справжнє кохання. Юрій Славенко, фронтовий друг Льови - науковець, який прагне відкриття, несподівано для себе відкриває силу кохання.

Про зустріч головної героїні твору Марти зі своїм давнім залицяльником Льовою. Дівчина переконана, що вони можуть бути тільки друзями.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Монолог Стьопочки Крамарюка з радіовистави «Житейське море», трагікомедія Івана Карпенка-Карого, у виконанні Богдана Ступки. Запис 1982 року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Данило Антонович в образі Отелло в однойменній виставі за трагедією Вільяма Шекспіра. Харківський драматичний театр імені Тараса Шевченка. Запис 1951 року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Олександр Сердюк в образі Короля Клавдія у виставі «Гамлет» за трагедією Вільяма Шекспіра. Харківський драматичний театр ім.Т.Шевченка. Запис 1956 року.
Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Мар’ян Крушельницький в образі Івана Непокритого у виставі «Дай серцю волю, заведе в неволю» за драмою Марка Кропивницького. Харківський драматичний театр імені Тараса Шевченка. Запис 1951 року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Валентина Чистякова та Іван Мар’яненко в образах Маври та Андронаті в радіовиставі «У неділю рано зілля копала» за повістю Ольги Кобилянської. Запис 1953 року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Валентина Бжеська в образі Шкандибихи у радіовиставі «Лимерівна» за драмою Панаса Мирного. Запис 1949 року.
Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю».  Амвросій Бучма в образі Дядька Лева в радіовиставі “Лісова пісня” за драмою - феєрію Лесі Українки. Запис 1953-го року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Наталія Ужвій у радіопостановці «Катерина» за поемою Тараса Шевченка. Запис 1964 року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Дмитро Мілютенко в образі Герасима Никодимовича Калитки у виставі "Сто тисяч" за комедією Івана Карпенка-Карого. Національний драматичний театр імені Івана Франка. Запис 1960 року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Іван Мар’яненко в образі Ярослава Мудрого в однойменній виставі за романтичною драмою Івана Кочерги. Харківський драматичний театр імені Тараса Шевченка. Запис 1956 року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Василь Василько в образі Старшини Василя Мироновича в радіовиставі «По ревізії» за комедією Марка Кропивницького. Запис 1953 року.

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Софія Федорцева у радіопостановці «Марина» за поемою Тараса Шевченка. Запис 1953 року. 

Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Валентина Чистякова та Іван Мар'яненко в образах Маври та Андронаті у радіовиставі «У неділю рано зілля копала» за повістю Ольги Кобилянської. Запис 1953 року.
Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Лесь Курбас та актори його «Березолю». Наталія Ужвій та Амвросій Бучма у своїх коронних ролях Анни та Миколи Задорожного в легендарній виставі «Украдене щастя» за драмою Івана Франка. Національний драматичний театр ім. І. Франка, запис 1950 р.
Культові актори та знакові вистави у спецсезоні «Театр корифеїв» до сторіччя створення одного з перших українських театрів — мистецького об'єднання «Березіль». Унікальна можливість від Радіо Культура почути монологи відомих акторів і сцени з культових вистав. Колоритні епізоди та знакові образи, створені легендами українського театру вже чекають на вас.

Австро-Угорська імперія за крок до руй­нації. Поляки та українці ведуть боротьбу за владу, кожна сторона претендує на Східну Галичину. Йдуть важкі політичні переговори. Українцям вигідно затягувати процес — є надія знайти сильного союзника. Аж раптом у Стрийському парку знаходять труп офі­це­ра-поляка, який був членом таємного військового товариства. Пе­ре­говори під загрозою зриву. Климентій Кошовий вирішує їх врятувати та довести, що вбивство не має стосунку до політики. Але правда вже нікого не цікавить, збройне протистояння у Львові неминуче. Слухайте чим завершиться історія «Офіцер з Стрийського парку» у заключному детективі серії «Львівського циклу» Андрія Кокотюхи.

Якщо вам подобається цей подкаст, можете підтримати його у голосуванні аудіо премії «Слушно»: https://megogo.net/ua/megogo_audio_awards?category=about_culture

Героя війни, українського січового стрільця Захара Ладного підозрюють у вбивстві через ревнощі. Звинувачення кидає тінь на всіх добровольців. Захистивши стрільця, Климентій Кошовий може врятувати честь Легіону.  Почавши чергове розслідування, Клим і його друг Йозеф знову занурюються у світ криміналу, де вже наново поділили владу, ближче знайомляться із січовими стрільцями та стикаються з хитрощами російських шпигунів. А розбрат, який таємний ворог сіє довкола, вперше ставить під загрозу стосунки українця з коханою.

Страшні часи настали для мальовничого Львова під російською окупацією восени 1914 року. У місті – голод, холод та масові арешти, під які потрапляє головний герой Клим Кошовий. Але все змінює смерть Божени Микульської — коханки впливового російського офіцера. Кошовому пропонують взятися за справу в обмін на свободу. Рухаючись у пошуку вбивці крок за кроком, Клим та його друг Йозеф Шацький ризикують життям та відкривають для себе світ шпигунів, зрадників, дізнаються кілька військових таємниць та чи зможуть вони розкрити головний секрет?

Напередодні Різдва жорстоко вбито кількох дівчат легкої поведінки. Газети дали невловимому вбивці прізви­сько — Різник із Городоцької. Клим Кошовий вкотре погоджується розпочати розслідування, щоб зробити собі гучну рекламу. Але щойно невинний виходить на волю, на Клима починається справжнє полювання. Щоб урятувати своє життя, йому треба якнайшвидше знайти Різника. Чи вдасться йому це? Пропонуємо дізнатися у четвертому детективному романі «Львівського циклу» Андрія Кокотюхи — «Різник із Городецької».

Мертва донька нафтового магната знайдена у своєму автомобілі в центрі Львоу. У вбивстві підозрюють її таємного коханця, одного із королів львівського злочинного світу. Він може довести свою невинність та готовий довірити їх лише одній людині – Климові Кошовому, який тепер має витягнути давнього знайомого з тюрми та знайти злочинця. Люди в масках, кримінальні ватажки, мільйонери, провокатори – підозрюються всі. Та хто з них вбивця? Слухайте продовження серії «Ретророман» Андрія Кокотюхи у подкасті «Наша класика».

Другий детектив серії «Ретророман» Андрія Кокотюхи. У кишені трупа, знайденого у будинку на вулиці Валовій, виявили візитівку головного героя Клима Кошового. Смерть сталася за досить дивних обставин, хоча офіційно це нещасний впадок. Але той дім має у Львові недобру славу. Кажуть. у ньому вже сто років блукає привид Чорної пані. Та що сталось в будинку насправді?

Перший детектив із серії ретророманів українського письменника Андрія Кокотюхи. На вас чекає знайомство з Климом Кошовим, головним героєм історії, який дивом вирвався з тюрми й тікає від переслідувань царської влади до Львова. Але й тут його заарештовує поліція — біля трупа відомого адвоката. Покійний мав у місті сумнівних друзів та могутніх ворогів. Самогубство — чи вбивство? Пошуки істини водять Кошового темними лабіринтами львівських вулиць XX століття. Чи вдасться йому розплутати справу?

Журналістка Сара Бертон повертається після відрядження додому. Її чоловіка вбивають за її відсутності і тепер Сара розпочинає власне розслідування. Чи вдасться журналістці розсплутати гучну вашингтонську справу?

Детективний роман про злочинницький світ буржуазної Швеції з помітним соціальним змістом. Саме за нього відомі письменники П’єр Вале та Май Шевал були відзначені міжнародною премією Едгара По, яку присуджують найкращим творам пригодницького жанру. Пропонуємо насолодитися романом прямо зараз.

Скільки потрібно часу, щоб дитина стала юнаком, а юнак чоловіком? І коли можна напевно знати, що ця мить сталася? Саме про це розмірковує Жорж Сіменон у детективі «Тюрма». Головному герою історії тридцять два роки і йому знадобилось декілька хвилин, щоб подорослішати та змінитися назавжди. Що спричинило ці зміни та чому його дружина вбила власну сестру?

Чи є межа людської жадібності та бажання заробити? Що будуть робити відвідувачі виставки, коли дізнаються, що на спині літнього чоловіка перед ними є татуювання авторства відомого художника? У скільки оцінять цей витвір мистецтва на шкірі та на що готові, щоб його отримати? Пропонуємо дізнатися в оповіданні Роальда Дала «Шкіра».

Шерлок Холмс береться за нову справу. На цей раз йому треба дізнатися, як у горлі птиці опинилися вкрадені коштовності? Чи впорається герой Артура Конан-Дойля з новими загадками? Дізнаємось у детективі «Блакитний карбункул».

Детектив від американського письменника Говарда Кларка. Злочинний світ наркотиків, небезпеки та таємниць чекає на героїв цієї заплутаної історії.

Чи знайоме вам відчуття самотності? Хлопець з детективного оповідання «Викрадення на вулиці Монсо» особливо гостро відчуває її та вважає, що він нікому непотрібен. Однак, його чекає несподіване випробування під час звичайної прогулянки.  Давайте послухаємо, що підготував П'єр Немур свого героя.

Шерлок Холмс береться за нову справу. На цей раз йому треба відшукати зниклого чоловіка. Давайте послухаємо, які випробування підготував для нього Артур Конан-Дойль в оповіданні «Людина з вивернутою губою».

Детективна історія Артура Конан-Дойля з відомої збірки «Пригоди Шерлока Холмса». Яка справа чекає на нашого геніального героя на цей раз? І чи зможе він з нею впоратися?

Чергова коротка детективна історія від Агати Крісті. Головного героя заманюють на місце злочину. Там на нього чекає двоє людей, які заарештовують його та звинувачують у вбивстві. Та хто вони насправді і навіщо їм це потрібно?

Детективна історія про викрадення коштовної прикраси від Агати Крісті. Давайте послухаємо, як один з найвідоміших літературних персонажів Еркюль Пуаро впорається із новою справою на цей раз.

Чи все ми знаємо про людей які нас оточують? Та на скільки небезпечно піддаватися власним почуттям та довіряти незнайомцям? Відповіді на ці питання пропонуємо пошукати у черговому шедеврі Агати Крісті.

Антидиктаторський твір Агати Крісті. Детектив  з помітним політичним контекстом, який довго не видавався, але все ж таки побачив світ.

Один з найвідоміших пригодницьких романів. В цій історії Александр Дюма, як завжди, вражає авантюрним сюжетом, який змушує замислитися про помсту, її виникнення та наслідки. Пропонуємо зануритися у ці динамічні події разом.

Найвідоміший роман великого французького автора Стендаля. Друком він вийшов у 1820 році. Цю історію часто називають хронікою ХІХ століття, тому не дивно, що книга отримала велику популярність во всьому світу. І стала попередником романів в жанрі психологічного реалізму.

Найвідоміший та найпопулярніший твір Оскара Вайлда. Головний герой — юнак, наділений неймовірною красою. Милуючись своїм портретом, Доріан висловлює бажання, щоб портрет старів, а він завжди залишався молодим. Відтоді жодної зморшки не з’являлося на вічно юному обличчі джентльмена Ґрея, який жив у пороці й розпусті, а старів і вмирав його портрет. Але за все треба платити..

Повість Миколи Гоголя "Нотатки божевільного" - це історія дрібного чиновника Аксентія Поприщина, написана від першої особи. Головний герой регулярно читає у газетах зовнішньополітичні новини, починає уявляти себе іспанським королем, зрештою втрачає зв'язок із реальністю та опиняється у божевільні. 

Виконавець Олексій Богданович,український переклад Марини Муляр, ісценівка Наталії Коломієць

Геніальна поема дванадцятого століття, літературна спадщина Київської Русі, яка справедливо вважається одним із найбільших досягнень середньовічного епосу. В основі сюжету — невдалий похід  князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році. 

П'ята збірка поезій Василя Стуса. Палімпсести означають вишкрябані пергаменти з написаним наново текстом. Більшість робіт написана поетом під час ув'язнення.

Поезії Лесі Українки написані нею у Криму.
У виконанні Олексія Богдановича та Наталії Сумської, інсценівка Наталії Коломієць.

Драматична поема "Сніг у Флоренції" – вершинний твір і певний підсумок роздумів Ліни Костенко над проблемою ролі художника у суспільному житті, про вписаність таланту у часопросторі.

У ролях: автор - Лариса Хоролець, перший монах - Борис Вознюк, другий монах - Володимир Нечипоренко, старий - Костянтин Степанков, флорентієць - Богдан Ступка, чортик - Олег Ісаєв, голос - Олесандр Бондаренко, Георгій Кишко, Доменік - Олександр Биструшкін, супровід - Камерно-інструменткальний ансамбль України, керівник - Юрій Шевченко, постановка- Марка Нестантінера.

Психологічна новела Миколи Хвильвовго - це маніфест гуманізму на фоні темних часів - приходу до влади більшовики. Також це нагадування про межу між добром та злом, яку ніколи не можна переступати.

Соціально-психологічна повість Івана Франка. Написана 1900 року та актуальна і досі.
У ролях: Стальський - Олег Стальчук, Рафалович - Олексій Богданович

Знакові твори української та зарубіжної літератури з фондів Українського Радіо. Один дотик - і ви вже наодинці з культовими текстами.