Коучинг на кухні

Чому нам так важко сказати собі: «зі мною вже все ок» - і при цьому не перестати розвиватися?

У цьому випуску говоримо про нескінченну гонитву за «кращою версією себе»: ще один курс, ще більше знань, ще один результат - і тоді, здається, нарешті стане достатньо. Але межа постійно відсувається, а розвиток легко перетворюється на виснаження й знецінення того, що вже є. 

Говоримо про самоцінність, порівняння з іншими, надмірну саморефлексію, відкладений відпочинок і про те, як відрізнити: я росту з цікавості чи намагаюся довести, що достатньо хороша? 

💭 А що, як вам не потрібно ставати кращою версією себе, щоб уже зараз бути достатньою?

Приємного прослуховування! ❤️

📲 Ми в соцмережах

🎙️ Подкаст «Коучі на кухні»

📷 Вікторіяhttps://www.instagram.com/viktoriia.volkanova.coach/

📷 Веронікаhttps://www.instagram.com/veronika.kozakova_coach/

🌐 Сайт: coachy.pp.ua
✉️ E-mail: coachingnakuhni@gmail.com

⭐ Якщо випуск був вам близький, підпишіться на подкаст, поставте оцінку та залиште відгук.

Скільки ще можна шукати «свою справу»?
І як зрозуміти: це справді не моє чи мені просто складно, страшно і не виходить одразу?

У цьому випуску говоримо про міф «справи життя», вплив соцмереж, страх бути новачком, бажання швидких результатів і різницю між «це не моє» та «я просто не хочу проходити складний етап».
Говоримо про цікавість, рутину, сумніви й те, чому своє не завжди знаходять, а часто створюють.

💭 А ви зараз шукаєте своє чи просто чекаєте на справу, в якій не буде складно?

Приємного прослуховування! ❤️

🎙️ Подкаст «Коучі на кухні»

📷 Вікторія
https://www.instagram.com/viktoriia.volkanova.coach/

📷 Вероніка
https://www.instagram.com/veronika.kozakova_coach/

🌐 Сайт: coachy.pp.ua
✉️ E-mail: coachingnakuhni@gmail.com

⭐ Якщо випуск був вам близький, підпишіться на подкаст, поставте оцінку та залиште відгук.

Чому в дитинстві помилятися було частиною навчання, а в дорослому віці одна невдала спроба так легко перетворюється на «це не моє» або «зі мною щось не так»?

У шостому випуску говоримо про розчарування дорослого учня: коли багато вчишся, але не бачиш швидких результатів; коли хочеться ще одного курсу замість першого незручного кроку; коли лайки, оцінки та зовнішнє підтвердження починають здаватися доказом власної цінності.

У цьому епізоді говоримо про:

·    чому дорослим так складно дозволити собі чогось не знати й не вміти;

·    чотири стадії компетентності та найнеприємніший етап — «я вже бачу, що не вмію»;

·    як перфекціонізм і нескінченне навчання допомагають відкладати практику та проявлення;

·    чому страх провалу й страх раптового успіху однаково спотворюють реальність;

·    чим мислення вічного студента відрізняється від мислення інвестора;

·    як не ставити результат, лайки чи охоплення в залежність від власної самоцінності;

·    чому чесність і право робити по-своєму можуть бути важливішими за показну «експертність».

Ми чесно ділимося власними спробами проявлятися в соцмережах, згадуємо образу на алгоритми, бажання все видалити й пастку «мені треба ще трохи повчитися». І поступово приходимо до іншої позиції: не вимагати від нового шляху гарантій, а пробувати, аналізувати, змінювати й іти маленькими кроками до того, що справді важливе.

Наприкінці — проста коучингова практика «Щоб що?». Поставте собі це запитання кілька разів поспіль, щоб дістатися не до правильної, а до своєї чесної відповіді.

💭 А якщо дискомфорт не означає, що це «не ваше», а лише показує, що ви ще вчитеся?

Приємного прослуховування! ❤️

⭐ Якщо цей випуск відгукнувся, підпишіться на подкаст, поставте оцінку та залиште відгук.

📲 Ми в соцмережах

🎙️ Подкаст «Коучі на кухні»

📷 Вероніка

Instagram: @veronika.kozakova_coach

🌐 Сайт: coachy.pp.ua

📷 Вікторія

Instagram: https://www.instagram.com/vika.space.life

TikTok: www.tiktok.com/@vika.life.coa4

✉️ E-mail: coachingnakuhni@gmail.com

Блок посилань для всіх платформ

Коли востаннє ви просто чекали - і нічого не робили?

Не перевіряли повідомлення, не гортали стрічку, не слухали подкаст, не читали новини. Просто дивилися у вікно, спостерігали за людьми або залишалися на кілька хвилин наодинці зі своїми думками.

У цьому випуску говоримо про те, чому сьогодні навіть коротку паузу так легко автоматично заповнити телефоном. І що ми насправді шукаємо в екрані, коли рука сама тягнеться до нього: інформацію, відпочинок, розвагу - чи можливість не зустрічатися з нудьгою, втомою, тривогою або власними думками?

У цьому епізоді говоримо про:

| чому телефон так легко стає автоматичною відповіддю на будь-яку вільну хвилину;

| чи справді скролінг - це відпочинок, чи іноді просто спосіб відволіктися;

| чому нам стало так незвично просто нудьгувати й нічим себе не займати;

| що можна помітити про себе, якщо не тікати від паузи в екран;

| як зрозуміти, хто ким керує: ми телефоном чи телефон нами;

| що бачать діти, коли дорослі самі майже не випускають гаджети з рук.

А ще просто під час запису ми влаштовуємо маленький експеримент - 20 секунд нічого не робимо й мовчимо. І виявляється, навіть за ці 20 секунд у голові може відбутися дуже багато.

Ми згадуємо дитинство без смартфонів, черги в поліклініках, поїздки в транспорті, розглядання людей і той час, коли нудьга не здавалася проблемою, яку треба негайно усунути.

І не пропонуємо викидати телефони чи оголошувати цифровий детокс. Радше ставимо собі просте запитання: навіщо я беру телефон саме зараз?

💭 А якщо наступного разу, коли рука автоматично потягнеться до телефона, ви на хвилину зупинитеся -що ви помітите?

Приємного прослуховування! ❤️

📲 Ми в соцмережах

🎙️ Подкаст «Коучі на кухні»

📷 Вероніка
Instagram: @veronika.kozakova_coach

🌐 Сайт: coachy.pp.ua

✉️ E-mail: coachingnakuhni@gmail.com

⭐ Якщо цей випуск змусив вас хоча б трохи уважніше подивитися на власні стосунки з телефоном, підпишіться на подкаст, поставте оцінку та залиште відгук. Так «Коучі на кухні» зможуть знайти більше людей, яким теж іноді корисно просто побути в паузі.

Чому після одного питання хочеться розповісти більше, а після іншого -виправдовуватися або взагалі замовкнути?

Чи може навіть відкрите питання містити оцінку, пораду або вже готову відповідь? І що змінюється в розмові, коли замість бажання довести свою правоту ми починаємо по-справжньому цікавитися іншою людиною?

У цьому випуску говоримо про те, як питання впливають на наші розмови, стосунки та здатність чути одне одного.

У цьому епізоді говоримо про:

| чим насправді відрізняються відкриті й закриті питання;

| чому питання «Чому ти цього не зробив?» часто викликає бажання захищатися;

| як навіть у відкритому питанні може ховатися оцінка або вже готова відповідь;

| чому щира цікавість допомагає людині розкритися - у коучингу, стосунках, батьківстві та звичайному спілкуванні;

| що важливіше - придумати «сильне питання» чи насправді почути людину.

Ми ділимося власними історіями про спілкування з партнерами, дітьми, батьками, друзями й новими знайомими. І чесно говоримо про ще одну пастку, добре знайому коучам-початківцям: бажання почати «коучити» всіх навколо, навіть коли ніхто про це не просив. 

І приходимо до простої думки: іноді справа не стільки в тому, яке питання ми ставимо, скільки в тому, з якої позиції ми це робимо.

💭 А коли ви ставите людині питання - вам справді цікава її відповідь чи ви вже приблизно знаєте, що вона «мала б» сказати?

Приємного прослуховування! ❤️

📲 Ми в соцмережах
🎙️ Подкаст «Коучі на кухні»
📷 Вероніка
Instagram: @veronika.kozakova_coach
🌐 Сайт: coachy.pp.ua
✉️ E-mail: coachingnakuhni@gmail.com

⭐ Якщо цей випуск змусив вас трохи інакше подивитися на власні розмови, підпишіться на подкаст, поставте оцінку та залиште відгук. Так «Коучі на кухні» зможуть знайти більше людей, яким цікаво не лише говорити, а й по-справжньому чути одне одного.

Чому, досягаючи однієї цілі, ми майже одразу починаємо бігти до наступної?

Чому навіть великі досягнення приносять радість лише на кілька хвилин? І як зрозуміти, чи справді ми живемо своїм життям, а не намагаємося відповідати чужим очікуванням?

У цьому випуску ми говоримо про сучасну гонитву за успіхом, страх зупинитися та про те, як легко втратити себе, постійно відкладаючи життя «на потім».

У цьому епізоді говоримо про:

| чому досягнення не завжди приносять відчуття щастя;
| як навчитися помічати власні перемоги, а не одразу бігти до наступної цілі;
| чому страх часто керує нашими рішеннями сильніше, ніж справжні бажання;
| як відрізнити свої мрії від нав'язаних суспільством;
| чому іноді найважливіший крок — не прискоритися, а дозволити собі зупинитися.

Ми ділимося особистими історіями, говоримо про вигорання, сміливість змінювати своє життя та розмірковуємо, чи завжди «успішний успіх» означає справжнє щастя.

💭 А якщо ви вже давно біжите… чи впевнені, що саме у своєму напрямку?

Приємного прослуховування! ❤️

📲 Ми в соцмережах

🎙️ Подкаст «Коучинг на кухні»

📷 Вероніка

Instagram: @veronika.kozakova_coach

🌐 Сайт: coachy.pp.ua⁠

✉️ E-mail: coachingnakuhni@gmail.com

⭐ Якщо цей випуск змусив вас хоча б на хвилину зупинитися й замислитися, підпишіться на подкаст, поставте оцінку та залиште відгук. Це допомагає «Коучингу на кухні» знаходити людей, яким такі розмови можуть стати підтримкою.

Чому ми так часто поспішаємо сказати людині, як їй краще жити, навіть коли вона про це не просила?

У цьому випуску говоримо про те, чому давати поради набагато легше, ніж просто бути поруч. Чому нам так складно витримати чужі емоції, мовчання чи невизначеність. І чому найцінніше, що ми можемо дати іншій людині, — не готове рішення, а простір, у якому вона знайде власне.

У цьому епізоді говоримо про:

| чому більшість порад не працює;
| що насправді стоїть за бажанням «врятувати» інших;
| як поради можуть заважати близькості у стосунках;
| чому підтримка часто цінніша за готові відповіді;
| як коучинг навчив нас не поспішати говорити, а почати по-справжньому слухати.

Ми ділимося власними історіями, досвідом у стосунках, дружбі та навчанні коучингу й чесно говоримо про те, чому самі поступово відмовляємося від звички давати поради без запиту.

💭 А що, як людині поруч із вами потрібна не ваша порада, а ваша присутність?

Приємного прослуховування! ❤️

📲 Ми в соцмережах

🎙️ Подкаст «Коучинг на кухні»

📷 Вероніка

Instagram: @veronika.kozakova_coach

🌐 Сайт: coachy.pp.ua⁠

✉️ E-mail: coachingnakuhni@gmail.com

⭐ Якщо цей випуск був для вас корисним, підпишіться на подкаст, поставте оцінку та залиште відгук. Так ви допомагаєте «Коучингу на кухні» знайти людей, яким такі розмови можуть стати справді важливими.

Що такого є в коучингу, що він може змінити не лише рішення, а й спосіб дивитися на життя?

У першому випуску ми не пояснюємо коучинг за визначеннями з підручників і не намагаємося когось переконати. Ми просто чесно розповідаємо свої історії - як випадкове знайомство з коучингом поступово змінило наше мислення, ставлення до роботи, рішень і навіть до самих себе.

У цьому епізоді говоримо про:

| чому коучинг - це не поради, не мотиваційні промови й не «успішний успіх»;

| як одній із нас він допоміг знову полюбити свою професію, а іншій - наважитися повністю змінити професійний шлях;

| що насправді означає усвідомленість;

| чому ми так легко оцінюємо інших і чому так складно просто слухати.

Це не розмова людей, які вже знають усі відповіді.

Це розмова двох коучинь, які щодня вчаться ставити кращі запитання собі й іншим.

💭 А якщо зміни починаються не з нових обставин, а з нового способу мислення?

Приємного прослуховування! ❤️

📲 Ми в соцмережах

🎙️ Подкаст «Коучинг на кухні»

📷 Вероніка

Instagram: @veronika.kozakova_coach

🌐 Сайт: coachy.pp.ua⁠

✉️ E-mail: coachingnakuhni@gmail.com

⭐ Якщо цей випуск був для вас корисним, підпишіться на подкаст, поставте оцінку та залиште відгук. Саме так ви допомагаєте «Коучингу на кухні» знайти тих, кому такі розмови можуть стати справді важливими.