Буде тобі наука

Косатки можуть полювати на оленів, конкурувати за оселедець з рибалками і передавати одне одному мисливські традиції. Їхнє меню – дуже різноманітне: від риби й тюленів до дельфінів і моржів. Розповідаємо, як косатки вистежують здобич і до яких хитрощів, а часом і небезпечних прийомів вдаються під час полювання. А ще з’ясовуємо, чи справді білий ведмідь може стати їхньою здобиччю.

Чому на Поліссі, Слобожанщині й Галичині говорять по-різному? І що місцеві говірки можуть розповісти про минуле? На українські діалекти впливали історичні кордони, переселення та мовні заборони. У них збереглися місцеві традиції й пам’ять про пережиті події — від Чорнобильської катастрофи до сучасної російсько-української війни. Розповідаємо, як діалектологи досліджують місцеві говори і що діалекти можуть відкрити про українську історію та життя попередніх поколінь.

Як формується прив’язаність і як досвід дитинства впливає на наші стосунки в дорослому віці? Чому одні люди бояться бути покинутими, а інші уникають емоційної близькості? Розбираємося, чим відрізняються надійний, тривожний та уникаючий типи прив’язаності, як вони впливають на довіру, самотність і реакції на стрес. А ще – чи можна змінити звичні сценарії у стосунках і навчитися почуватися безпечно поруч з іншими. Епізод начитала співачка, художниця, арт-менеджерка й авторка пісень Соломія Чубай.

Негашене вапно для депіляції, косметика з токсичних речовин і брови, які вищипували до тонкої лінії. Розповідаємо, як жінки в Середньовіччі намагалися відповідати ідеалам краси, хто ці ідеали формував і що про них думали тогочасні теологи. Епізод начитав співак, композитор, перекладач (зокрема серії книг про Гаррі Поттера) й засновник перших українських рок-гуртів «Quo vadis» та «Арніка» Віктор Морозов.

Задовго до панків, хіпі та гіпстерів в Україні існували власні молодіжні субкультури. Денді влаштовували прогулянки містом як справжні перформанси, балаґули епатували шляхту, хлопомани намагалися зблизитися з народом, а батяри підкорювали вулиці Львова. Розбираємося, як виникали ці субкультури, чому приваблювали молодь і що залишили після себе. Епізод начитав музикант, журналіст, учасник гурту «Хамерман Знищує Віруси» та ведучий подкасту UNZIP Альберт Цукренко.

Що спільного між рентгенівськими променями, електростанціями на змінному струмі в Чехії та українським перекладом Біблії? Усе це – частина життя Івана Пулюя. Він був фізиком та електротехніком, досліджував Х-промені, а ще разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким перекладав Біблію і Псалтир. Пулюй також відстоював використання української мови в освіті та церковному житті. У цьому епізоді розповідаємо про наукові дослідження Пулюя, його винаходи та суперечку про те, хто першим відкрив Х-промені.

Дана Скаллі з «Секретних матеріалів» стала рольовою моделлю для багатьох жінок у STEM. Її вплив навіть отримав окрему назву – ефект Скаллі. Розбираємося, що він означає, як CSI-ефект та інші образи з медіа впливають на вибір професії і чому представлення жінок у науці важливе.

Ми звикли бачити подвійну спіраль ДНК у підручниках, журналах, рекламі та наукових ілюстраціях. Але навіть там її часто зображають із помилками. Розбираємося, як насправді влаштована ДНК і чому точність її зображення важлива.

Слова «любов» у популярних піснях стало майже вдвічі менше, а «ненависть» з’являється дедалі частіше. То чи справді попмузика стає сумнішою? Розповідаємо, що показав аналіз текстів понад 150 тисяч пісень і чому сучасні хіти можуть бути похмурішими за пісні минулого.

Росія давно використовує історію як інструмент впливу — від міфу про «один народ» до привласнення історії Київської Русі. Сьогодні ці наративи поширюються не лише через медіа й соцмережі: Росія працює із західними академічними середовищами, Вікіпедією та навіть великими мовними моделями. Розбираємося, як Росія переконує світ у своїх версіях минулого, як російські наративи потрапляють у відповіді ChatGPT та інших ШІ-моделей і як їм протидіяти.

Першими українськими послами ставали не лише кадрові дипломати. Серед них були біологи, медики, фізики, економісти та історики. Як Сергій Комісаренко допоміг отримати для України антарктичну станцію «Фарадей»? Чому фізик Павло Клімкін став міністром закордонних справ? І яку роль науковці відіграли у формуванні міжнародних зв’язків молодої держави? Розповідаємо, як науковий досвід виявився потрібним молодій українській дипломатії.

Чому після перельоту ми почуваємося виснаженими, не можемо заснути або прокидаємося посеред ночі? Розповідаємо, що відбувається з біологічним годинником під час зміни часових поясів, чому виникає джетлаг і чому подорожі на схід переносяться важче, ніж на захід.

Уже 12–13 серпня в небі можна буде побачити пік персеїд. Чи варто їхати за місто, коли краще дивитися в небо та як не сплутати метеор із метеоритом? Розповідаємо, як і де ловити персеїди.

Колись люди були переконані, що романи розбещують молодь, велосипеди шкодять здоров'ю, радіо викликає залежність, а комікси роблять дітей злочинцями. Сьогодні на їхньому місці TikTok, ChatGPT та штучний інтелект. У цьому епізоді розбираємося, як суспільство століттями реагувало на нові медіа, що насправді каже наука про вплив соцмереж на психічне здоров'я та чому гучні заголовки не завжди означають переконливі докази. І головне — чи відрізняються сьогоднішні страхи навколо соціальних мереж і штучного інтелекту від моральних панік минулого? Озвучила епізод письменниця Євгенія Кузнєцова.

Як безлад впливає на нашу психіку і чи робить чистота нас щасливішими? Розбираємося, що наукові дослідження говорять про зв'язок між прибиранням, стресом, добробутом, креативністю та відчуттям дому. Чи варто викидати речі за методом Марі Кондо? Чи комфорт залежить не від порядку, а від нашого сприйняття?

Як одна жінка змогла змінити освіту в Україні? Розповідаємо про життя Христини Алчевської, її недільні школи і вплив на розвиток української педагогіки.

Колись морозиво було розкішшю, яку могли собі дозволити лише королі. Навіщо до нього додавали амбру? І що спільного між морозивом та вином? Розповідаємо, як з'явився один із наших улюблених літніх десертів, як протягом століть змінювалися його рецепти та коли морозиво стало доступним майже кожному. А наприкінці на вас чекає бонус — старовинний рецепт морозива з приватної кулінарної книги XVII століття, який ви можете відтворити.

Безсонні ночі, повітряні тривоги, постійний стрес – для багатьох українців у таких ситуаціях рука автоматично тягнеться до «Корвалолу». Але чи справді він допомагає? Розбираємося, чому цей препарат не має доказової ефективності, які ризики приховує та що сучасна медицина пропонує натомість.

Чому навесні українці йдуть на кладовище з їжею? Чи справді цей звичай прийшов із Росії? І що спільного між Проводами, давньою тризною та археологічними знахідками віком у кілька тисяч років? У цьому епізоді досліджуємо історію Проводів – від найдавніших поховань до сучасності.

Безпрецедентна хвиля обмежень соцмереж для підлітків, що розпочалась із Австралії, шириться світом. Хоча українські депутати теж порушують цю проблему, в нашій країні ці обмеження поки на рівні розмов.

24 лютого 2022 року Київський обласний центр служби крові у Білій Церкві почав працювати о шостій ранку. У бомбосховищі під Центром зібралося багато людей: медичні працівники, їхні діти та рідні, сусіди з будинків поруч. Хтось прийшов із домашніми тваринами, всі були налякані. А нагорі кипіла робота. У перші дні повномасштабного вторгнення до Центру приходило до 500 донорів за день — усі хотіли здати кров. А як працює центр сьогодні?

Щовесни Україна горить — розпочинається сезон паління трави. Де-не-де узбіччя доріг, поля й околиці сіл затягує густим димом. Люди роблять це для того, аби прогріти ґрунт, збагатити землю, мати «молоду траву» для худоби, спалити кліщів. Жоден з цих аргументів не витримує наукової критики. А за їдким димом ховається значно серйозніша проблема, ніж неприємний запах.

Сон — одна з найбільш загадкових функцій мозку. Під час сну тварини стають беззахисними перед хижаками, не можуть шукати їжу чи піклуватися про потомство. Вони, як і люди, витрачають значну частину доби на стан, який здається пасивним. Проте природа зберегла сон майже у всіх тварин з нервовою системою. Це свідчить про його фундаментальну біологічну роль: без сну життя було б неможливим.

Протистояння між Пентагоном і компанією Anthropic стало першим великим зіткненням у битві за правила використання штучного інтелекту там, де ціна помилки — людські життя. На війні. Про це та більше — у цьому епізоді.

На початку 1960-х років стартувала американська космічна програма «Аполлон» — серія польотів до Місяця, що увінчалася тріумфальною висадкою астронавтів у 1969 році. Досягнувши своєї мети та обігнавши Радянський Союз у космічних перегонах, США провели ще п’ять успішних висадок і згорнули програму. Відтоді людство не покидало земної орбіти — аж дотепер. Цього року в межах космічної програми «Артеміда» люди знову повертаються до дослідження Місяця.

Білки в нашому організмі зазвичай потребують постійного оновлення. Водночас існують білки, які майже не оновлюються або зберігаються протягом усього життя людини. Ці білки-довгожителі є повсюди у нашому тілі: у судинах, кістках, волоссі, зубах, ооцитах, легенях, м’язах і навіть у нашому мозку. Визначення віку людських білків — доволі складне завдання. Зробити це, втім, допомогла ядерна зброя.

Захоплива ідея про цілющу силу плацебо міцно вкорінилася як у популярній культурі, так і в науковому світі. Втім, існує вдосталь підстав вважати, що за таємничим ефектом ховаються сумнівні дослідницькі практики та різні форми упередженості, а не вплив віри на фізіологічні та біологічні процеси організму.

Те, що відбувається з мільйонами українців майже щоночі — не просто дискомфорт і втома вранці. Це системне пошкодження когнітивних функцій, імунних захистів, та й зрештою працездатності. Що насправді відбувається, поки ми спимо? Про це та більше — у цьому епізоді.

Парадоксально, але сучасний Іран — це держава, яка всіма силами опирається сучасності. Втім, так було не завжди. Кілька століть тому науковці саме перського походження випереджали світову наукову думку. Але куди ж, зрештою, все це поділося? Як так сталося, що Близький Схід втратив наукову першість на користь Європи? І чому відповідь на ці питання складніша, ніж може здатися на перший погляд? Про це та більше — у новому епізоді.

Нині феритин — «рок-зірка» серед лабораторних аналізів крові. У соцмережах його обговорюють як пацієнти, так і медики. Це важливий показник, адже він відображає запаси заліза в організмі. Науковці досі сперечаються, який рівень феритину нормальний. Різні посібники вказують різні значення. Тим часом пацієнти розгублені та не знають, кого слухати.

Ріст цін на нафту — це лише перший та очевидний економічний наслідок війни на Близькому Сході. За ним можуть йти інші. Про те, як ріст цін може вплинути на інші сфери — слухайте у цьому епізоді.

Бактерії впливають на безліч аспектів життя людини. Деякі спричиняють у нас захворювання, інші забезпечують захист від патогенів. Одні бактерії псують продукти харчування, другі є незамінними «учасниками» процесу виготовлення смакоти. Є бактерії, що здатні псувати авіаційне паливо (і не тільки його), а є ті, які потенційно можуть «загоювати» тріщини в бетоні. Вони є майже всюди, і це не дивно. Але розуміння, що бактерії у нашому шлунку здатні впливати на мозок та настрій, досі може шокувати.

Штучні мови допомагають створити цілий світ у літературі. Навіщо письменники додають їх до своїх творів і чому деяким з нас так кортить вивчити, наприклад, дотракійську? Про це — у новому епізоді.

1967 рік. 29-річна вчена вкотре подає свою статтю до наукового журналу. Це вже п’ятнадцята спроба: всі попередні редакції відповіли відмовою. Її ідея надто радикальна, тож ніхто не хотів брати на себе відповідальність за її публікацію. Вона підважувала усталені принципи і розширювала саму дарвінівську теорію еволюції. Ця бунтівна науковиця — Лінн Марґуліс, тоді ще Лінн Саґан за прізвищем свого першого чоловіка, видатного популяризатора науки та астрофізика, Карла Саґана. В чому полягала її теорія — у цьому епізоді.

Як можна бути одночасно генієм і прислужником імперії? Відповідь на це питання міг знати інтелектуально видатний любитель російського царя Феофан Прокопович. Про його історію – в цьому епізоді.

«Ввімкни лампу, бо очі зіпсуєш!» – тільки й сварять дітей батьки. Проте чи правда це? З'ясовуємо у цьому епізоді.

Здається, в медійному просторі існує прогалина, яку багато хто не помічає. Коли журналісти повідомляють про результати досліджень, у яких йдеться про ризики, вони часто зосереджуються лише на відносних показниках, а не абсолютних. Усі ми натрапляли на заголовки на кшталт «Картопля фрі підвищує ризик діабету на 20%» чи «Ранкова кава корисніша за післяобідню: знижує ризик смерті на 39%». Але що саме означають ці відсотки? Зростання ризику діабету на 20% — це багато чи мало? Розповідаємо в цьому епізоді.

Музика завжди була в нас всередині, в генах. Сьогодні ми розповідаємо про те, як можна почути нашу ДНК та навіть записати на неї улюблену пісню.

Минуле психіатрії важко назвати гуманним, і жорстокість у психіатричних лікарнях не була рідкістю. Пацієнтів морили голодом, кидали в холодну воду, приковували до ланцюгів. Те, що ми сьогодні називаємо психіатрією, зароджувалося в системі покарань, а не допомоги. Проте в історії психіатрії була не одна спроба зламати цю жорстоку логіку. Сьогодні ми розповідаємо про трьох людей, чиї спроби були цінними в наближенні психіатрії до гуманізму.

Радянський Союз був не єдиним російським утворенням, яке намагалося захопити галицькі землі в ХХ столітті. Ще в часи Першої світової війни Російська імперія намагалася втримати Галичину під своїм контролем, але реалії війни вирішили долю цього краю не на користь росіян. Та якою була політика росіян відносно Галичини? Які заходи вони впроваджували на захоплених землях? Про це та більше — в новому епізоді подкасту «Буде тобі наука».

Що змушує одних людей сміятися з того, через що інші плачуть, і чим завершилися пошуки найкумеднішого жарту? Про це та більше — в новому епізоді подкасту «Буде тобі наука».

Що таке відчуття музики, і чому ми пов’язуємо набір звуків у мелодію та відчуваємо емоційні зміни? Як мозок обробляє музику та структурує мелодію? Про це та більше — в новому епізоді подкасту «Буде тобі наука».

Населення сучасного світу старішає. Завдяки науці та медицині ми навчилися подовжувати життя, але разом із тим зіткнулися з новими викликами. Зокрема, з деменцією, внаслідок якої в людей старшого віку порушуються когнітивні функції. У цьому епізоді ми з’ясовуємо, які фактори ризику можуть спровокувати захворювання та як зберегти мозок здоровим.

Під час застуди деякі люди намагаються знизити температуру за допомогою народних методів. Наприклад, використання холодних обтирань, компресів і ванн, і «інтенсивне пітніння» під купою ковдр чи в лазні, і, звісно, чай з малиною. Та наскільки ці методи є ефективними й коли насправді варто «збивати» температуру?

Різдво — одна з найважливіших подій року в державах, де християнство є домінантною релігією. До 2023 року в Україні його переважно святкували 7 січня, за юліанським календарем. ПЦУ та УГКЦ дотримувалися цієї дати, що не збігалася з католицькою, майже всіма протестантськими та навіть більшістю православних церков. Але, наприклад, Вірменська церква святкує Різдво 6 січня. І це не календарна розбіжність — їхня «базова» дата саме така. То чому ж таки майже всі християнські церкви святкують Різдво 25 грудня?

У народному світогляді свято — найсакральніший період. Згідно з християнськими переконаннями та апокрифічними легендами, в цей час божественна сила перемагає нечисть, а злі духи проти неї безсилі. Однак в українському фольклорі натрапляємо на сюжети про те, як чорт підстерігає людей у церкві; як відьма чарує на літургії; як на Різдво покійники приходять додому і святкують свій Великдень. Звідки з’явилися такі повір’я та чому вони збереглися донині?

Святий Миколай, єпископ Мири, міста на території сучасної Туреччини, народився у далекому 270 році. Окрім того, що він був єпископом, ми маємо вкрай мало достовірних фактів про його життя. Вочевидь, він зазнав переслідувань за віру, подорожував до Святої землі й активно допомагав бідним. Святий Миколай помер 6 грудня 343 року, проживши 73 роки, що було дуже непогано як на ті неспокійні часи. Ось і все. Усі інші історії — простір для фантазії та традиції, які пов’язали життя ранньохристиянського єпископа зі спасінням моряків, крадіїв (які розкаялись) і, звичайно, дітей. Цей шлях не був простим і тривав багато століть.

Чому нам так складно жити, коли немає сонця, і як тренуватися, коли ще холодно? Що можна їсти, а що не можна? Біологиня Дарка Озерна розповідає з наукової точки зору.

Як у традиційних культурах символічно захищають спільний простір? З'ясовуємо з етнологинею Анною Ніколаєвою.

Зміни клімату впливають на те, що росте довкола. Які буденні сьогодні продукти скоро стануть для нас екзотикою?

Інтерес до української культури, її атрибутів та символів призвів до збільшення кількості публікацій і впізнаваності багатьох із них. Та якщо деякі з цих символів можуть виявитися вигаданими, сфальшованими чи сконструйованими нашими сучасниками й видаватися за більш давні? Сьогодні йтиметься про ляльки-мотанки.

Обговорюємо найбільш виразні випадки судів над відьмами, причини полювання на чарівників, наслідки таких дій. Шукаємо пояснення більш лояльного ставлення до відьом в Україні, ніж у Західній Європі.

На що нам чекати від кремів для обличчя? Щоб зрозуміти це, доведеться зануритись у дві царини: біологію і юриспруденцію.

Майже кожен стикався з ситуацією, коли хропіння іншої людини не давало заснути. Лишень згадайте подорож в поїзді з таким сусідом у купе! Цей звук може бути достатньо гучним, щоб його було чути навіть в сусідній кімнаті. Хропіння зазвичай не турбує самих хропунів — вони рідко прокидаються від шуму, який створюють. Переважно це проблема інших людей — партнерів чи співмешканців. Проте інколи хропіння є ознакою обструктивного апное, яке може мати серйозні наслідки для здоров’я. Тоді це не просто незручність для близьких, але й небезпека для самої людини.

З дев’ятого по тринадцяте червня в Ніцці тривала третя Конференція ООН з питань океану. У ній взяли участь понад сто двадцять країн, серед яких і Україна. Її мета — забезпечити набрання чинності Угоди про відкрите море, до якої долучилася й Україна. Крім того, Угоду ратифікували вже шістдесят урядів, тому незабаром Договір отримає юридичну силу. Чому ця Угода важлива для нас попри те, що ми не маємо виходу до океану, і як це вплине на українську науку?

Дослідження за останні 30 років підтверджують, що домашні тварини допомагають нам почуватися краще, знижують стрес і навіть впливають на рівень щастя. Чого ще нас навчають домашні улюбленці та як їх правильно виховувати, аби їм теж було добре?

Попит на вітаміни в Україні невпинно зростає. За даними дослідження 2019 року, лідером запитів є вітамін D (27,5%), слідом за ним йдуть вітаміни В (25,3%) і Е (21,9%). У цьому подкасті розбираємо наслідки передозування вітамінами.

Чи справді зараз у розмові з коханими військовими потрібно уникати неприємних тем і говорити лише про хороше? Що буде з парою, яка роками відкладає важливі розмови на потім? Про що варто пам'ятати у розмові з військовими? Слухайте в новому випуску «Буде тобі наука».

Трудоголізм — це не просто про понаднормову роботу, а й про страх зупинитися. У цьому подкасті з’ясовуємо, чому виникає залежність від роботи, як Кремнієва долина популяризує культ праці й до чого це може призвести.

Операції на менісках є найчастішими ортопедичними хірургічними втручаннями в США. Меніск — це хрящова прокладка, що амортизує та стабілізує колінний суглоб. Він часто травмується при фізичних навантаженнях. Як розпізнати травму меніска й чому хірургія в деяких випадках єдиний спосіб лікування?

Мовні суперечки про «чолку» чи «чубчик» лише відволікають від головного — росіянізмів, які непомітно вкорінилися в нашій мові. У цьому подкасті з’ясовуємо, які слова ми несправедливо вважаємо «неукраїнськими», коли з’явився суржик в Україні та як відрізнити його від діалектизмів.

«В житті неважливий сигнал GPS, якщо не один ти рюкзак свій несеш», — співає «Скрябін» у пісні «Місця щасливих людей». І справді навіть найважчий тягар стає легшим, коли поруч близькі. У цьому подкасті розповідаємо, чому допомагати іншим буває важче, ніж приймати підтримку, і як залишатися поруч із чужим болем, не завдаючи собі шкоди.

Міські газони покращують мікроклімат: зменшують температуру і підвищують вологість повітря в літню спеку, затримують пил і інші забруднення повітря, зменшують стрес тощо. Чому штучні газони можуть шкодити природі? Косити чи не косити? Розповідаємо про те, як варто доглядати за різними видами газонів у містах.

Кавуни зазвичай вирощують із використанням добрив, тож чи варто турбуватися про вміст нітратів у кавунах? Наскільки вони шкідливі для здоров’я? Чи можуть вони стати причиною харчових отруєнь? І чи справді ранні кавуни небезпечніші, ніж ті, що дозрівають у вересні?

Восени 2024 року Meta відкрито визнала, що для навчання ШІ використано всі дані користувачів, накопичені за 17 років існування соцмережі. Оскільки даних із відкритих джерел уже недостатньо, соцмережі перетворюються на головне джерело цінної інформації — часто без нашого відома. Що не варто розповідати ChatGPT і які компанії порушують приватність користувачів, навчаючи свій ШІ?

Фарба в тюбику, поява фотографії, ткацькі верстати й друкарські станки, потяги й електрика — індустріалізація докорінно змінила світ мистецтва. У новому епізоді подкасту «Буде тобі наука» розповідаємо, які винаходи промислової революції й наукові відкриття вплинули на мистецтво.

Холестерин — це не лише про «поганий» жир у судинах. Насправді він життєво необхідний кожній клітині нашого тіла й виконує багато важливих функцій. У цьому випуску поговоримо, чому без холестерину не обійтись і як його нормалізувати? Також розберемося, чи справді яйця підвищують холестерин.

Навіть коли ми лежимо, тіло працює. Серце качає кров, печінка виконує десятки функцій, нирки фільтрують кров. У цьому подкасті досліджуємо, куди йде енергія, навіть коли здається, що нічого не відбувається. Чому деякі дієти не працюють, скільки калорій насправді потрібно вагітним і як розрахувати свою денну норму калорій?

Міфів навколо масажу — хоч греблю гати: дехто вірить, що він допомагає худнути, інші вважають, що болючіше — то краще, а ще хтось думає, що масаж потрібен лише спортсменам або хворим. У цьому подкасті ми розбираємося, що з цього правда, а що — вигадка.

Одна дівчина не вступила до Академії мистецтв через математику на НМТ. Інша — не потрапила до магістратури, бо не склала історію мистецтв. Ці історії сколихнули фейсбук: чи справедливо, що непрофільні предмети можуть перекреслити кар'єрний шлях? Ділимося баченням Стефанії Демчук.

Болота — це не лише «резервуари» прісної води, що підтримують повноводність річок, а й домівка для різних видів рослин та тварин. Вони фільтрують воду, стримують пожежі та виконують навіть оборонну функцію. Якщо зникнуть болота, то разом із ними зникне комплекс видів, адже поза болотами вони існувати просто не можуть. Чому ж болота зникають і чи ще не пізно їх урятувати?

Пляжний сезон уже стартував у деяких містах України, і багато хто поспішає на озера та річки, щоб освіжитися у спеку. Та чи знайома вам ситуація, коли після чудового дня біля водойми настає не менш «чудова», але вже у туалеті? Зазвичай звинувачують шашлик чи кавун, навіть не здогадуючись, що причина може критися у воді. Адже під час купання можна «підчепити» небезпечні мікроорганізми. То які саме загрози чатують у водоймах і де можна плавати без страху?

Пух тополь сам по собі не викликає алергію — справжній подразник це пилок рослин. Він легко проникає в організм через слизові оболонки або шкіру. Тополиний пилок рідко викликає реакцію, бо міститься в бруньках. Чому виникає алергія та хто в групі ризику?

Однією з перших зафіксованих на фото воєн стала Громадянська війна у США — знімки слугували доказами перемог, але й відкривали цивільним очі на те, що замовчували газети. Яку роль фотографії відіграють у зображенні війни, зокрема російської агресії?

В Україні є багато різних традицій вишиванок — у кожному регіоні свої орнаменти, кольори та техніки. Важливо їх зберігати, бо це частина нашої історії та побуту. Тож, яку сорочку можна вважати старовинною і як правильно її зберігати?

Інквізицію часто згадують як символ «темних» часів: жорстокість, покарання за «інакшість», спалення «відьом» і єретиків. Та чи справді це все було таким масштабним, як може здатися після популярних фільмів?

Поки ЗСУ стримують ворога на передовій, наш імунітет тримає оборону всередині тіла. Як війна та різні види стресу впливають на нашу імунну систему?

Наші смакові вподобання — не випадковість. В давні часи солодкий смак був ознакою наявності цукрів, які є джерелом енергії. Чи існує безпечна доза солодкого й чому багато людей прагнуть отримувати насолоду через солодке?

Коли паски вже випечені, вікна блищать від чистоти, а крашанки чекають на свою чергу у великодньому поєдинку — саме час дізнатися щось новеньке або згадати призабуті традиції, пов’язані з Великоднем. У цьому подкасті ми розповімо про п’ять великодніх традицій, про які ви могли не знати.

Сьогодні навколо годування грудьми — сотні порад і ще більше хибних переконань. Розберімося, де правда, а де — застарілі стереотипи. Як варто харчуватися при грудному вигодовуванні та чи всі жінки виробляють грудне молоко? Слухайте голосом Наталії Лелюх — акушер-гінекологині вищої категорії, блогерки, письменниці, популяризаторкаи наукового підходу в медицині.

Чому улюблена скоринка на хлібі така смачна й водночас така підступна для нашого організму? У цьому випуску говоримо про глікозилювання — процес, через який м’ясо підрум’янюється, а шкіра… старіє. Тож, чому цукор — один із винуватців старіння шкіри і як діти допомогли винайти автозасмагу?

У ніч з 29 на 30 березня в Україні перевели годинники на годину вперед для переходу з зимового часу на літній. Коли й навіщо почали вперше переводити годинники? Чи шкодить це здоров’ю і чи є в цьому економічний сенс?

З теплом прокидаються не лише дерева й квіти, а й кліщі — непрохані гості зелених зон, парків і лісів. Де на них можна натрапити, чим це загрожує і як не стати їхньою мішенню — розбираємось далі.

Вегетосудинна дистонія (ВСД) — це один із найпопулярніших комерційних діагнозів у пострадянських країнах. Які ж тоді справжні симптоми розладів вегетативної нервової системи та чим може бути небезпечне лікування ВСД?

Мізогінією називають прояви ненависті, презирства й огиди до жінок. Як вона проявляється в повсякденному житті, зокрема в стандартах краси, що диктує наша культура? Слухайте в уривку ютуб-проєкту «Зміст». У цьому шоу ми говоримо про одну науково-популярну книгу в різних контекстах, аби допомогти вам відрефлексувати прочитане або, якщо ви ще не читали, надихнути вас це зробити. Сьогодні говоримо про книжку Джека Голланда «Коротка історія мізогінії». У ній автор аналізує упередженість і жорстокість проти жінок, які формувалися століттями.

Діагноз «дисбактеріоз» часто ставлять людям, які страждають на порушення роботи кишківника та неприємні відчуття в животі, такі як здуття, діарея або закреп. Проте в сучасній медицині цей термін не вважається науково обґрунтованим. Чому діагнозу «дисбактеріоз» немає у Міжнародній класифікації хвороб і як мікробіом кишківника впливає на якість нашого життя?

Білки важливі не лише для нашого раціону. Як організм їх створює? Чому яєчня змінює колір під час приготування? Як геймери допомагають вивчати структуру білків та які функції білки виконують у нашому тілі?

Торік усі говорили, що через ChatGPT учні почнуть масово списувати. Інколи звучали й думки, що цей інструмент може стати помічником для викладачів. Але за рік ситуація змінилася. Тепер ми говоримо про те, як штучний інтелект може реально допомогти в освіті.

Чому одні надають перевагу солоному, а інші божеволіють від тістечок? Хто такі супердегустатори? Який вклад у наші смакові вподобання вносить генетика?

Не тільки люди допомагають одне одному. Навіть мурахи й амеби можуть жертвувати собою ради інших. Коли виник альтруїзм і чому він еволюційно вигідний?

З початком повномасштабного вторгнення суттєво зросло використання налбуфіну. Які його побічні ефекти? Що краще використовувати для знеболення та як прагнення втамувати біль може обернутися епідемією залежності?

Пінгвіни мають особливі адаптаційні механізми для проживання в холодному кліматі. Чому ж вони можуть прогулюватися крижинами без жодних черевиків і при цьому не відморожують ноги?

Зимова хандра знайома багатьом з нас. Але вона не є окремим захворюванням. Це так званий сезонний афективний розлад. Чому він виникає та як йому запобігти?

Про біль у спині існує чимало міфів. Наскільки коректно використовувати термін «остеохондроз»? Чи спричиняє він мігрені? Як загалом зберегти здоров’я хребта? Слухайте в новому епізоді «Буде тобі наука».

Дідух стоїть у хаті на покуті протягом усіх святих вечорів, потім на Новий рік його дають обмолотити посипальникам. Але солому теж не викидають. Що з нею роблять та як узагалі душі пращурів опинилися в дідухові?

Про середньовіччя існує багацько міфів. Наприклад, що церква не підтримувала науку, мистецтво було релігійним і нудним, а люди неохайними та брудними. Що не так з цими тезами й чому про середньовіччя так багато міфів і чорного піару?

Кратом — це рослина, що походить із Південно-Східної Азії. Вона стає все популярнішою у світі у вигляді чаю і капсул. Як ця рослина впливає на людський організм і чому її заборонили в Україні до вільного поширення?

Свято Миколая в Україні не менш популярне, світле і радісне, ніж Різдво. Як ця традиція з’явилася в українській культурі, хто такий Миколай і чому його забороняли в СРСР, ми запитали фольклористку Дар′ю Анцибор.

Закоханість починається з маленького великого вибуху — вироблення різноманітного коктейлю нейромедіаторів і гормонів. Яких саме? Чим відрізняється закоханість від тривалих стосунків з біологічної точки зору? Чи природна моногамія для людей? Як війна впливає на наші романтичні почуття? Розповідаємо про біологічний та почасти психологічний аспекти цієї теми.