Centrum Mundi | Сучасна українська і польська музика

Цього тижня ми поспілкувалися із журналісткою, телеведучою, поціновувачкою джазової та сучасної музики — Любов Ступчук. Люба переїхала з Івано-Франківська до Львова, бо, очевидно, знала, що у Львові бурлить культурне життя. На сьогодні її можна важати знавчинею львівського музичного середовища, зокрема, з акцентом на джазовій сцені. Її завжди можна зустріти за кулісами найбільших львівських фестивалів, серед топових джазових музикантів світу. Я поцікавився у Люби, яким вона бачить зріз української музики і що цікавого вона запропонує нам сьогодні почути.

732 доба повномасштабного вторгнення росії в Україну, вчора була друга річниця цієї жахливої події, яка змінює не тільки Україну, але змінює весь світ. Вчорашній ефір Польського радіо для України був приурочений до цієї події, і наші журналісти підготували шерег матеріалів пов'язаних із цією датою, особами, подіями. Все це можна прослухати на сторінці Польського радіо для України, polskieradio.pl в закладці знайдіть саме нашу станцію.  А я сьогодні хотів би цю тему продовжити, поєднавши її із темою культури, зокрема згадати свої матеріали з кінця 2022 року, коли ми говорили про постать Іґнація Яна Падеревського, і 9-й Фестиваль Падеревського у Варшаві. Продовжуючи цю тему, я записав розмову із Адамом Балою, головою ГО імені Іґнація Яна Падеревського та Маріанною Гумецькою, арт-директоркою ГО

Сьогодні в нас в ефірі розмова із Мареком Холонєвським, Пьотром Мадеєм і Крісом Катлером про їхній проект FOMATI — Folded Maps of Time, який вони вже втретє презентували, цього разу у Варшаві, в Hashtag Lab. Вони розповідатимуть про технічні особливості підготовки проекту, який базується на їхніх спогадах і пам'яті, а також на використанні хвиль мозку, якими вони маніпулюють, контролюючи звук та візуальну частину проекту.

В сьогоднішньому репортажі з'їзду Кола симпатиків Експериментальної студії Польського радіо почуємо про технологічне забезпечення Студії. Говоритимуть композитор Едвард Селіцький та Барбара Оконь-Маковська - польська продюсерка звуку та педагожка. В зустрічі теж брали участь Тадеуш Суднік, Дорота Блащак і Кшиштоф Кніттель.

Як я Вам обіцяв минулого разу, в нас змінилася концепція нічних вівторкових ефірів, від сьогодні вони об’єднуються із моєю щотижневою четверговою рубрикою Centrum Mundi. Цього тижня ми продовжуємо спілкуватися із Артемом Бадальяном, який окрім того, що провадить власну ініціативу у Кракові, про що ми спілкувалися із ним минулого разу, також є активним діджеєм і продукує свої власні твори. Говоритимемо про те, як знаходити час на музикування, провадячи бізнес, про селекцію творів для діджейських сетів, про сцену в Хмельницьку, а також про вірменську електронну сцену

Сьогодні в програмі Centrum Mundi розмова не зовсім про музику, або не лише про музику, говоритимемо із засновником і власником краківської ініціативи — закладу, який об’єднаний довкола музики, у самому серці Кракова, в тому вечірковому серці - Казімєжі. 10 років тому Артем Бадальян приїхав до Кракова із Хмельницька, щоб навчатися на журналістиці, після завершення навчання задумався зайнятися своїм хобі, яке привіз із собою з України — діджейством. Але використовувати музику для об’єднання середовища і людей, яким близьке електронне звучання. Як це стало початком однієї із найвідоміших локацій в Кракові слухайте в сьогоднішній програмі

Не так часто в програмі Centrum Mundi присутні гурти, а можна сказати, що й взагалі їх ніколи й не було в цій програмі. Сьогодні мова піде про досить унікальний український гурт із досить унікальною назвою La Horsa Bianca. Проект складається з Євгена Манка, який грає на бас-гітарі і духових, Ольги Ксендзовської AKA Xendza — на фортепіано, органі і синтезаторі, Кирила Гончара — на електричній гітарі, Андрія Брагіна — на класичній та електрогітарі та Ігора Авдєєва — на ударних та вокалі. Грають вони психоделічний рок, але це надто просте пояснення для їхньої музики. Говоритимемо ми, власне, з Євгеном Манком про те, як цей гурт функціонує в нових умовах, та як вони творили до початку повномасштабного вторгнення

Ми сьогодні будемо слухати багато ритмічної музики, а спілкуватимемося із Дареком Пєтрашевським засновником лейблу Pointless Geometry. Цих вихідних в театрі Комуна Варшава відбувся так званий Pointless Geometry fest., на якому виступили кілька музикантів із портфоліо лейблу. Я також розпитав Павла Кульчинського про його проект, оскільки він пов'язаний із екологією і зокрема екологією Варшави. Павел Кульчинський - саунд-артист і музикант-експериментатор, він створює звукові інсталяції та електронні аналогові інструменти. Любитель екстремальних звуків. Цікавиться соціальним та просторовим контекстами музики, феноменологією аудіосфери та акустики.

Сьогодні в нас чудовий репортаж із минулорічного берлінського SUPERBOOTH - збіговиська електронних виробників синтезаторів, музикантів і це публічна розмова засновника виставки Андреаса Шнайдера із Діетером Допфером, одним із найвідоміших виробників синтезаторів, проте в цьому репортажі мова буде і про Дейва Сміта, і Роберта Муга і про так звану Берлінську школу (Berliner Schule).

19 січня Альона Коваленко, A.K.A. KOMA учасниця дуету krapka;KOMA, який вони творили разом із Іриною Лобанок, випустила свій сингл Forever Alona. В цьому синглі Альона приміряє роль солістки на ударних. Саме довкола перкусії крутиться весь світ цієї свіжої композиції, а відео зняте українським режисером Сашком Брамою натякає на те, як звучатиме і виглядатиме проект KOMA, проте в сьогоднішньому випуску програми Centrum Mundi ми ще детальніше зануримося в стиль і процес жінки-перкусіоністки, композиторки, Альони Коваленко, щоб довідатися трішки більше про те, чого очікувати від її музики. А почуємо ми композицію Forever Alona на завершення першої частини розмови. В кінці другої частини звучатиме твір з її ранішого проекту Melancholy Drive під назвою Be Like Everyone. Але все за чергою

В щотижневій рубриці Centrum Mundi продовжуємо говорити про традицію. Повертаємося до цього питання після місяців розмов про інновації та технології, про синтезатори, про діджейство, студійну роботу, видання касет, та багато схожих тем. Цього разу, поговоримо про традицію в музиці класичній, оркестровій, сучасній академічній. Поговоримо крізь призму диригента, як керівника, наставника і партнера оркестру. Торкнемося теж питання музичної освіти і впливу її на відвідуваність концертів, а отже на загальний культурний розвиток суспільства. Розмовляємо із Ярославом Шеметом музичним директором Балтійської опери у Ґданську

Сьогоднішній недільний ефір ми продовжуємо джазовою музикою, не без вкраплень електроніки і, звісно ж, продовжуємо говорити про електронну апаратуру, яка використовується в музичних експериментах, зокрема, як ви знаєте, ми говорили із виробниками цікавих апаратів, яких можна було зустріти на минулорічному SUPERBOOTH у Берліні. Сьогодні продовжуємо спілкуватися із виробниками апаратури, і в нас запланована розмова із Гаґеном Гакером, який розповість про цікаву розробку, насправді, акустичного апарату, який завдяки звукопідсилювачам і відповідним виходам для кабелів можна використовувати в своєму наборі апаратури, його електронний народ називає «сатапом». Мене ця розробка зацікавила, оскільки насправді, в цій коробочці поєднується наша профільна тема ефірів — природа та інновації. Фактично, цей апарат є продовженням традиції виготовлення музичних інструментів, яку ми знаємо з прадавніх часів — це опрацювання дерева, яке завжди має своє магічне звучання, добру акустику, але конкретно цей апарат можна допов

Ми продовжуємо говорити про українську польську і світову електроніку і перебуваємо географічно знову в берліні на минулорічному Superbooth, де виробники музичних синтезаторів з усього світу презентують свої свої розробки. І ми спілкуємося з інженерами, щоб довідатися про деталі розробки тих, чи інших синтезаторів, сьогодні з нами Маркус Сьодерберг - інженер.машинобудівник, який раніше займався дизайном велосипедів, а зараз збирає найдорожчі в світі синтезатори. Ми з ним поговоримо про співвідношення дизайну та інженерної складової. Оскільки базовими у виготовленні апаратури вважаються саме інженери, тож, здавалося б, що останнє слово залишається за ними, проте в нашій розмові довідуємося, що саме дизайн, а в даному випадку промисловий дизайн є тим мірилом, який визначає, куди рухатися інженерам в розробці

Цього вечора ми заглибимося трішки в технічіні аспекти синтезаторів, пригадуєте, нещодавно ми спілкувалися із Лукашем Шаланкевичем, він нам оповідав про польську Демосцену і про перші польські комп'ютери, зокрема компютер ODRA, тж ми згадували про польських виробників музичної апаратури і про аспект модульних синтезаторів. А в програмі Centrum Mundi ми, зокрема, говорили з Данилом Чушаком про його пригоди із малими синтезаторами. Сьогодні ми продовжимо цю тему, мандруючи до Берліну, де минулого року відбувався щорічний з’їзд виробників музичної апаратури, синтезаторів SUPERBOOTH. Ця подія цікава, зокрема, тим, що вона об’єднує, як великих виробників, так і зовсім дрібних ентузіастів своєї справи, які працюють із невеличкими об'ємами, роблять обмежені кількості апаратів, котрі вимірюються десятками виробів на рік. Таке виробництво називається бутіковим і його можна порівняти з індустрією високої моди, або модних бутіків, певних дизайнерів, які не виготовляють одяг фабрично, а шиють його вручну, іноді маючи в тих же бутіках свою студію. Так ми

В серпні минулого року ми говорили із Адамом Франкевичем, він засновник незалежного лейблу Pionierska Records, який видавав музику на касетах, а від певного часу перейшов на видання дискет і цей контекст музики на флопі тісно пов’язаний із так званою Демосценою. Отож ми сьогодні продовжуємо нашу розмову із людиною, яка дуже багато знає про Демосцену, оскільки була її частиною фактично від самих початків її заснування. Ще ми сьогодні перекинемося слівцем із Лукашем Шаланкевичем про польські компютери та його огляд на розвиток штучного інтелекту

Попри таку різдвяну тематику в нас сьогодні розмова буде як звично музична, з українським композитором Назаром Скрипником. Це продовження нашої нещодавної розмови в програмі Centrum Mundi. Ми з Назаром забрели в хащі світової і української музики і сьогоднішній ефір буде схожа на зустріч двох меломанів, які собі невимушено згадують, яку ж музику їм цікаво слухати. Все це звісно буде із прикладами. А розпочнемо ми із твору Остапа Мануляка - Reprogression 2nfor fixed media

На вулиці у Варшаві в нас повним ходом рухається зима, як зрештою і в Україні. Пори року минають, а ми з вами впевнено і послідовно говоримо про сучасну музику і різних її проявах. І я вам скажу так, що сьогонішня моя співрозмовниця опинилася в нашій студії завдяки алогритмам соціальних мереж. Виявляється ця штука на щось та й годиться, і якщо послідовно цікавитися якоюсь темою, то раптом вони починають підказувати тобі цікаві речі. Ізабела Калдунська, засновниця проекту The New Solarism перебуває на перетині різних стилів і жанрів музики. Все, як ми любимо — джаз, класика і зрештою електроніка

Ми проовжуємо говорити про архітектуру і музику, але сьогодні ще й на перетині, на пограниччі двох країн — Польщі та України, із дещо неочевидною на перший погляд шириною локацій — поміж Варшавою та Дніпром. Сьогоднішня наша тема стосуватиметься будівництва низового. Будівництва соціального, будівництва, як перформансу, як гепенінгу. Будівництва з ціллю не лише збудувати, а будівництва-процесу, будівництва, яке покликане залучити мешканців і збудувати, або ж оприявнити вже попередньо утворені соціальні зв’язки.

Ми сьогодні продовжуємо тему архітектури і музики, яку я розпочав минулого разу. Справа в тім, що цього літа в рамках програми ревіталізації на території Нового театру відбувалася серія подій, які розкривали внутрішню площу Нового театру для мешканців. Серед подій була звукова інсталяція із зібраних на території площі проб записів, реєстрацій, і заключний концерт гуртів MIRT + TER і Nowa Romantyka. При нагоді мені вдалося поговорити із архітектором проекту інсталяції Томашем Сьвєтліком

Сьогоднішній недільний ефір ми продовжуємо джазовою музикою, не без вкраплень електроніки і, звісно ж, продовжуємо говорити про електронну апаратуру, яка використовується в музичних експериментах, зокрема, як ви знаєте, ми говорили із виробниками цікавих апаратів, яких можна було зустріти на минулорічному SUPERBOOTH у Берліні. Сьогодні продовжуємо спілкуватися із виробниками апаратури, і в нас запланована розмова із Гаґеном Гакером, який розповість про цікаву розробку, насправді, акустичного апарату, який завдяки звукопідсилювачам і відповідним виходам для кабелів можна використовувати в своєму наборі апаратури, його електронний народ називає «сатапом». Мене ця розробка зацікавила, оскільки насправді, в цій коробочці поєднується наша профільна тема ефірів — природа та інновації. Фактично, цей апарат є продовженням традиції виготовлення музичних інструментів, яку ми знаємо з прадавніх часів — це опрацювання дерева, яке завжди має своє магічне звучання, добру акустику, але конкретно цей апарат можна допов

Ми продовжуємо говорити про українську польську і світову електроніку і перебуваємо географічно знову в берліні на минулорічному Superbooth, де виробники музичних синтезаторів з усього світу презентують свої свої розробки. І ми спілкуємося з інженерами, щоб довідатися про деталі розробки тих, чи інших синтезаторів, сьогодні з нами Маркус Сьодерберг - інженер.машинобудівник, який раніше займався дизайном велосипедів, а зараз збирає найдорожчі в світі синтезатори. Ми з ним поговоримо про співвідношення дизайну та інженерної складової. Оскільки базовими у виготовленні апаратури вважаються саме інженери, тож, здавалося б, що останнє слово залишається за ними, проте в нашій розмові довідуємося, що саме дизайн, а в даному випадку промисловий дизайн є тим мірилом, який визначає, куди рухатися інженерам в розробці

Цього вечора ми заглибимося трішки в технічіні аспекти синтезаторів, пригадуєте, нещодавно ми спілкувалися із Лукашем Шаланкевичем, він нам оповідав про польську Демосцену і про перші польські комп'ютери, зокрема компютер ODRA, тж ми згадували про польських виробників музичної апаратури і про аспект модульних синтезаторів. А в програмі Centrum Mundi ми, зокрема, говорили з Данилом Чушаком про його пригоди із малими синтезаторами. Сьогодні ми продовжимо цю тему, мандруючи до Берліну, де минулого року відбувався щорічний з’їзд виробників музичної апаратури, синтезаторів SUPERBOOTH. Ця подія цікава, зокрема, тим, що вона об’єднує, як великих виробників, так і зовсім дрібних ентузіастів своєї справи, які працюють із невеличкими об'ємами, роблять обмежені кількості апаратів, котрі вимірюються десятками виробів на рік. Таке виробництво називається бутіковим і його можна порівняти з індустрією високої моди, або модних бутіків, певних дизайнерів, які не виготовляють одяг фабрично, а шиють його вручну, іноді маючи в тих же бутіках свою студію. Так ми

У програмі Centrum Mundi ми говоримо найчастіше про електронну музику і про те, як ця музика слухається, створюється, компонується, видається. Один із типів відтворення і сприйняття електронної музики — через взаємодію із діджеєм. Саме через взаємодію, оскільки між аудиторією та діджеєм вибудовується нерозривний зв’язок, діджей відчуває свою аудиторію через те, як аудиторія слухає його музику. Тут мимоволі виникає асоціація і паралель із професією диригента. Диригент оркестру, ніби композиції у випадку ді-джея, контролює музичну складову концерту і оркестр загалом. Але одночасно диригент також повинен прислухатися і до публіки в концертній залі. Сьогодні спілкуємося із Ярославом Шеметом, музичним директором Балтійської опери у Гданську

Музиканти і адепти електронної музики мають готову сформовану візію того, як виглядають синтезатори, зазвичай - це великі, іноді надто великі апарати, які неодмінно вимагають підключення в електромережу, і частково це правда, іноди виступи живих виконавців або студійна робота виглядає саме так, проте є й інший бік електронних, так званих, сетапів - виключно малі, дрібні апарати, які мають вбудоване живлення, або ж живляться від звичайних батарейок, і саме на такого плану апаратах свою музику створює Данило Чушак, який підписується ісландським псевдо ØGILÐ. Сьогодні дещо детальніше вникнемо в технічні деталі його музичного процесу

В серпні минулого року ми говорили із Адамом Франкевичем, він засновник незалежного лейблу Pionierska Records, який видавав музику на касетах, а від певного часу перейшов на видання дискет і цей контекст музики на флопі тісно пов’язаний із так званою Демосценою. Отож ми сьогодні продовжуємо нашу розмову із людиною, яка дуже багато знає про Демосцену, оскільки була її частиною фактично від самих початків її заснування. Ще ми сьогодні перекинемося слівцем із Лукашем Шаланкевичем про польські компютери та його огляд на розвиток штучного інтелекту

80-й епізод програми Centrum Mundi повертає нас до початків програми, коли ми говорили про вплив природи на музику тих, чи інших виконавців. Сьогоднішній гість - Данило Чушак збирає свої малі синтезатори, які легко можна помістити до кишень куртки, або й піджака, безпровідну колонку і вирушає на природу, в ліси, луги, вилазить на гори, розкладає всю цю апаратуру і зливається із природою в спільній імпровізації. Данило підписується ісландським псевдо ØGILÐ, тож можемо собі уявити, що й музика сьогоднішня буде з легким таким фльором українських та ісландських краєвидів. А розмова буде, звісно ж, про синтезатори

Піаністка та органістка Анастасія Лозова народилася у Львові. Початкову музичну освіту як піаністка Анастасія отримала у Львівській спеціалізованій музичній школі ім. С. Крушельницької З 2000-го року Анастасія переїжджає на навчання у Швейцарію. Сьогодні Анастасія Лозова проживає у Швейцарії, виступає як піаністка, органістка, імпровізаторка і запрошений композитор для численних концертів у Швейцарії та в Україні. Сьогодні ми слухаємо свіжий альбом Анастасії 54 хвилини до різдва, який опублікований 24 грудня композиції альбому є авторськими обробками, інтерпретаціями та імпровізаціями на теми українських колядок («колядки» та «щедрівки»). Говоримо із продюсером альбом Богданом Сегіним про те, як творився цей альбом

Ми продовжуємо говорити із Миколою Хшановським про його музичну і композиторську діяльність. Розмова є продовженням минулотижневого 79-го випуску програми Centrum Mundi, сьогодні розмова піде про електронну композицію довкола альбому Миколи aka Music Dyer - One Day of Lo-Fi. І ми слухаємо вечірні композиції із цього альбому

Ми нещодавно спілкувалися із Назаром Скрипником, композитором, який змінив свій профіль на ІТшника, адже його покликанням була математика, і застосування їй він знайшов теж в музиці, а сьогодні поговоримо із колегою Назара - Миколою Хшановським, з яким вони також творили імпровізаційні сесії #impreesem, в Студії електронної музики у Львові, під керівництвом Остапа Мануляка. Микола Хшановський розпочинав із синтезаторів свого батька, будучи дитиною, награвав собі різні мелодії, а потім обрав шлях класичного композитора, щоб зрештою знову повернутися до музики електронної, зараз він творить,зокрема, під псевдо Music Dyer. Окрім того, Микола працює зараз в звукорежисером у Львів

Попри таку різдвяну тематику в нас сьогодні розмова буде як звично музична, з українським композитором Назаром Скрипником. Це продовження нашої нещодавної розмови в програмі Centrum Mundi. Ми з Назаром забрели в хащі світової і української музики і сьогоднішній ефір буде схожа на зустріч двох меломанів, які собі невимушено згадують, яку ж музику їм цікаво слухати. Все це звісно буде із прикладами. А розпочнемо ми із твору Остапа Мануляка - Reprogression 2nfor fixed media

Минулого разу ми слухали Concert No1 '23​.​23' для камерного дуо з лупером і Полівоксом. Від проекту зі Львова Gravitsapa. Продовжуємо тему українського андеґраунду і пробуємо зрозуміти кореляцію між академічною музикою, і музикою незалежною, а також трішки заглядаємо за куліси робочого процесу гурту Gravitsapa, взаємозалежність між студійною роботою і виступами на живо. Все це в перемішку із композиціями з альбому Gravitsap’и Vulgata і дещо більш електронними композиціями від YUVI та Oil Texture. Розмовляємо із Олександром Жабокрицьким

Олександр Жабокрицький - засновник гурту Gravitsapa сьогодні в програмі Centrum Mundi. Розмова попрямує в бік імпровізації і про те, як довго можуть тривати пошуки чесності в музиці. Розмова про музику, як про релігію, про медитацію, про певний рівень занурення в звук для того, аби створити унікальне, неповторне звучання, звук-подорож, мелодію без початку і кінця, таку, яка завжди була і завжди буде. В якості звукового супроводу слухаємо їхній найсвіжіший альбом під назвою Concert No1 '23​.​23' для камерного дуо з лупером і Полівоксом.  «Тим, чим були Квартет на кінець часів Олів’є Мессіана та Плач за жертвами Хіросіми Кшиштофа Пендерецького для Другої світової війни, відображено в Концерті № 1 (23-23) стосовно того, що зараз відбувається в Україні.» - читаємо в одній х рецензій на цей альбом, на порталі disagreement.net

В сьогоднішній програмі Centrum Mundi ми дещо відійдемо від звичних нам тем електроніки і андеграунду і перемістимося в світ сучасної академічної музики, музики компонованої, родом із музичних академій, довгих коридорів музичних училищ і говоримо ми із Назаром Скрипником, композитором, який на даний момент працює в ІТ, проте й тут не все так просто, бо як виявляється зв’язок поміж програмуванням і музикою, як і математикою досить очевидний і навіть допомагає розкрити композиторський потенціал, особливо, коли говоримо про сучасну музику, яка часто пов’язана із алгоритмами, новими технологіями, цифровим контентом та комп'ютерними програмами. Поговоримо теж про актуальні цікаві твори останніх століть за версією Назара Скрипника і почуємо про його шлях становлення

Всім вітання, сьогодні в нас в студії двоє Мирославів Трофимуків, і ми сьогодні будемо мати різнопланову музичну розмову із моїм батьком, якого ви знаєте із п’ятничної програми Дві літератури - Поруч і Разом, а сьогодні ми будемо спілкуватися про музичний Львів середини минулого століття. Спробуємо собі змапувати, що ж слухала молодь у Львові в 70-х, 80-х роках, музика сьогодні буде і українська, й іноземна, має бути цікаво, тож залишайтеся із нами на хвилях Польського радіо для України. Ми розпочинаємо нашу подорож із гурту Супер Вуйки і їхнього альбому Супер Вуйки зі Святого Саду.

Ми як це заведено в ці нічні вечори спілкуємося із вами про сучасну музику. І у гостях в нас сьогодні музикант і композитор Євген Дубовик, який має нічогенький такий список проектів і гуртів, в яких можна почути його гру на клавішах. Це і гурти «Стас Корольов», «Обійми Дощу», як сесійний і концертний учасник він грає із гуртами «Циферблат» та «VikaVishnya». Ми сьогодні говоритимемо, зокрема і про традицію, це буде на завершення вечора, проте мені видається, що ця цитата вже дає нам контекст того, як Євген працює із поняттям традиції, хоча б літературної

На вулиці у Варшаві в нас повним ходом рухається зима, як зрештою і в Україні. Пори року минають, а ми з вами впевнено і послідовно говоримо про сучасну музику і різних її проявах. І я вам скажу так, що сьогонішня моя співрозмовниця опинилася в нашій студії завдяки алогритмам соціальних мереж. Виявляється ця штука на щось та й годиться, і якщо послідовно цікавитися якоюсь темою, то раптом вони починають підказувати тобі цікаві речі. Ізабела Калдунська, засновниця проекту The New Solarism перебуває на перетині різних стилів і жанрів музики. Все, як ми любимо — джаз, класика і зрештою електроніка

Сьогодні в ефірі програми Centrum Mundi Андрій Савіних, якого в Україні знають, як DJ SUPERELITE. Андрій є професійним інженером, який працює із акустикою та домашніми звуковими системами, музикою зацікавився із дитинства і розпочав кар’єру із аудіо-касетних компіляцій. Сьогодні працює, як продюсер та ді-джей, є власником студій в Одесі та Києві. Розмова сьогодні крутитиметься довкола діджейських технік та музичного продакшину, трішки зачепимо тему музичного світу Одеси і Києва, а в музичному плані це подорож музикою house, яка писалася на фоні хвиль Чорного моря, або серед київської урбаністичної забудови

Ми проовжуємо говорити про архітектуру і музику, але сьогодні ще й на перетині, на пограниччі двох країн — Польщі та України, із дещо неочевидною на перший погляд шириною локацій — поміж Варшавою та Дніпром. Сьогоднішня наша тема стосуватиметься будівництва низового. Будівництва соціального, будівництва, як перформансу, як гепенінгу. Будівництва з ціллю не лише збудувати, а будівництва-процесу, будівництва, яке покликане залучити мешканців і збудувати, або ж оприявнити вже попередньо утворені соціальні зв’язки.

Ансамбль Ойра — це окрема велика частина творчого доробку Юрка Єфремова. «Ми — найбільш підпільний і андеграундний український етногурт», — гордо зізнається аранжувальник «OJRA» Юрко Єфремов. Таке зізнання — справді гордість, адже бути етно-гуртом, і бути підпільним в середині 2000-х, здається, було неможливо. Про це сьогодні ще буде сказано кілька слів. Ми продовжуємо говорити про Харків, про електроніку помішану із етно-контекстом, про синтез поезії та музики, співпрацю із українським поетом — Сергієм Жаданом та поеткою Галиною Крук, з електронним музикантом Андрієм Кириченком. Це розмова із Юрієм Єфремовим, минулого разу ми з ним говорили про співпрацю із Міськом Барбарою, сьогодні ж мова буде про особисті музичні проекти Єфремова

Перед нами найсвіжіший альбом Ігора Ялівця — Etudes. Сам Ігор відмовляється називати цей альбом амбіентальним, оскільки акцентує увагу на його мелодійності і ритмічності, я, проте, слухаючи його добре таки собі пройнявся настроєм медитативним і спокійним. Зараз ви самі все почуєте. Ми розпочинаємо із запитання про те, як в цей час створюється амбіентальна музика в Україні, хоча питання дещо риторичне, оскільки минулого тижня Юрій Єфремов розповідав про те, як опрацьовує звуки бомбардувань і перетворює їх на милозвучні звукові ландшафти, тож амбіент, або пост-амбіент важлива і потрібна музика зараз для всіх нас

52 років мало виповнитися 14 листопада українському вокалісту, акторові, фронтмену гурту Мертвий Півень Михайлові Барбарі. Львів’яни вважали його своїм, переважно завдяки прокиданню із Мертвим Півнем на джазовому фестивалі Флюгери Львова, Харків’яни вважали його своїм завдяки театру Арабески. Протягом останніх років Барбара збурював інші українські міста своїми осінніми турами із Юрком Єфремовим. В цих турах, вперемішку із театральною діяльністю і студійною роботою народився альбом 13 пісень про любов, який презентували у день 50-річчя Барбари. Сьогодні ми поговоримо із Юрком Єфремовим, українським електронним музикантом, з багатим акустичним та електроакустичним минулим, який розпочинав свій шлях, як бас-гітарист, композитор та аранжувальник і засновник харкіського етно-гурту OJRA. Єфремов пише музику до фільмів і працює як театральний композитор. Він береться за ті проекти, які мають кілька нашарувань, або інакше — за його участі музичний проект пере

Про тур тернопільського гурту RIO band, який розпочався 22 вересня ми вже спілкувалися із Тарасом Видишем, це довгий двомісячний тур, але особливість саме цих концертів в поєднанні звучання гурту  BRIO band з бандурою Дмитра Губ'яка. Ми поговорили з Дмитром про те, в чому полягатиме бандурна складова туру.

Ми сьогодні спілкуємося із українським музикантом з Тернополя, Тарасом Видишем. Солістом Kyiv Tango Orchestra, а також солістом гурту BRIO band, який саме готується до виїзду у свій польський тур і ми сьогодні весь ефір говоритимемо про джаз, класику та про те, що всіх нас чекає в двомісячному турі. Чекає, звісно щасливчиків, які зможуть потрапити на концерти BRIO band у польському турі.

Ми сьогодні спілкуємося із українським музикантом з Тернополя, Тарасом Видишем. Солістом Kyiv Tango Orchestra, а також солістом гурту BRIO band, який саме готується до виїзду у свій польський тур і ми сьогодні весь ефір говоритимемо про джаз, класику та про те, що всіх нас чекає в двомісячному турі. Чекає, звісно щасливчиків, які зможуть потрапити на концерти BRIO band у польському турі.

Продовжуючи розмову про звукові обєкти, ми підступили до нашого сьогоднішнього репортажу, з події,яка відбулася в приміщені Hashtag LAB у Варшаві. Це презентація журналу Glissando, найсвіжішого його випуску, який присутній у аудіо-форматі онлайн і цікавий він своєю темою, бо крутиться довкола колонок, мікрофонів і голосу. Нзва журналу GŁOŚ/NIK і розмова в садибі оркестру Hashtag теж крутилася довкола голосів і різних філософських та етичних аспектів роботи з ним. Говорять Дорота Блащак (Випускниця кафедри звукорежисури Музичної академії у Варшаві (нині Університет музики імені Фридерика Шопена) у галузі музичної режисури та Марта Міхальська - докторантка Історичного факультету Варшавського університету, вона досліджує звуковий пейзаж Варшави 19-20 століття. Зустріч модерує Ян Топольський редактор журналу Glissando, думаю, ви його памятаєте з ниших раніших програм. Продовжуємо цим репортажем наші розмови із Адамом Франкевичем, про звуковий пейзаж і філдрекординг

Ми сьогодні говоримо про звукову екологію та філд-рекординг. Це особливі галузі звукового мистецтва, в яких артисти і дослідники, бо тут можна говорити про тісну співпрацю цих двох груп людей, або про міждисциплінарне поєднання обох напрямків у роботі однієї людини, як у випадку Адама Франкевича. Філд-рекординг — це реєстрація того як звучить певне середовище, звукова фотографія — намагання вловити звук середовища, щоб пізніше могти відтворити його вдома, або на концерті. Але перш ніж записувати звук, потрібно його почути, навчитися відповідно слухати і зважати на дрібні зміни в середовищі. Практикуватися і розвивати свою увагу можна на майстер-класах — проводячи певний час в якомусь місці, відкрито і зосереджено слухаючи, опісля можна зробити собі нотатки стосовно того, які характерні звуки вдалося почути — які найголосніші і найтихіші звуки, на скільки часто повторюються звуки. Таким чином, ми вчимося зважати не лише на те, що нас ми бачимо довкола

Інструментарій сучасної музики - це різома - кореневище фізичних і цифрових рішень, які роками розвивалися і нашаровувалися. З кожного відростка розвивається своя родина інструментів і з роками їхня кількість лише збільшується. Ми колись ще поспілкуємося із Павлом Романьчуком про його малі інструменти, чи з Любомиром Кушликом, колекціонером давніх інструментів зі Львова. Але в межах розмов із електронними музикантами, ми заглядаємо в світи інструментів цифрових, пластикових, таких, які потребують підключення до джерела живлення. Говоримо сьогодні із музикантом-імпровізатором, гітаристом, який починав свій шлях в Одесі, і звертаючись до української приказки, язик його завів через Київ до Калуша. В його музиці вчуваються звук моря, в ній можна віднайти мрії про далекі незвідані світи. Олександр Скай, так його можна ідентифікувати в соціальних мережах, засновник проекту Light Dreams

У сьогоднішній програмі Centrum Mundi ми продовжуємо слухати медитативну музику від проекту Light Dreams і спілкуватися із його засновником - Олександром, AKA Олександр Скай. Минулого разу ми зачепили тему його інструментарію, та того, як змінюється сетап музиканта в залежності від його способу гри, чи способу функціонування і концертування, але інструменти - це півсправи. Як створити щось за допомогою цих інструментів - це вже абсолютно інша річ. Кожен музикант має свій індивідуальний стиль праці і сьогодні ми дізнаємося про те, як створюється музика в проекті Light Dreams. Помандруємо з Олександром також Україною, довідаємося про його середовище, про найцікавіші локації в Одесі, Києві і про те, як живе музика у Калуші

Нещодавно ми на хвилях Польського радіо для України говорили з Сашою Долгим про його магнітну бандуру, пристрій створиний із касетного плеєра ти нарізків аудіо-плівки.. А як ви пригадуєте, розпочали ми нашу подорож до Центру землі від коріння і традиційних вкраплень в сучасній музиці, та хоч зараз ми вже занурюємося глибше і глибше в технологічну музику підземелля, але іноді з цієї подорожі нас вихоплюватимуть окремі персонажі, як це буде сьогодні. Дмитро Губ’як нещодавно завершив свій польський тур в складі гурту Brio Band, але окрім музичної діяльності він також є розробником унікальної карбонової бандури і це також поєднання традиції та інновації, проте в дещо іншій формі, ніж ми звикли - це вже не деконструкція, як буває із автентичною музикою в рамках електронних експериментів, а збереження традиційної конструкції в актуальному матеріалі. Говоримо про бандуру з карбону.

Ми продовжуємо досліджувати історію українського андеґраунду, спілкуючись із музикантами та довколамузичними ентузіастами своєї справи, наприклад видавцями, організаторами подій, критиками, чи колекціонерами музики. І сьогодні продовжуємо говорити із Владом Яковлевим, засновником касетного лейблу Bloomed In September Tapes. А говоримо про те, чим різниться київська сцена від львівської, про нашарування стилів і потребу шукати нову музику, про роль радіостанцій у промоції музики, та й про всі ті важливі і болючі теми, які стосуються розповсюдження музики і створення сприятливого ґрунту для процвітання локального музичного продукту

У сьогоднішній програмі Centrum Mundi Ми продовжуємо заглядати в минуле, але також вшиваємо його в теперішнє, точніше спілкуємося із тим, хто вшиває. Влад Яковлєв, ентузіаст, видавець, звукорежисер, архівіст, археолог, знавець історії українського андеgраунду. Всі ці характеристики йому пасують, проте як він про себе відгукується, почуєте за мить. Важливо знати, що Влад заснував касетний лейбл Bloomed In September Tapes, на якому видає і перевидає загублену і знову знайдену українську музику. Також Влад оцифровує касети із музикою, яка походить із Ковеля і була створена в період 90-х - нульових. Ці записи можна знайти на Bandcamp під назвою Kovel Underground Tapes. Зрештою Влад пише статті і читає лекції, а сьогодні говоритиме про касетну культуру в Україні на хвилях Польського радіо для України

Зазвичай в програмі про сучасну українську електронну та експериментальну музику Centrum Mundi ми спілкуємося із продюсерами, композиторами, музикантами, які творять авторську музику. Хоча електронна музика завжди асоціювалася, скоріше, з ді-джейським рухом. Електронного музиканта часто уявляють саме в образі ді-джея. І немає нічого більш хибного і більш правдивого водночас, за таке уявлення. З одного боку діджеї ретранслюють чужу музику, з іншого - вони можуть робити це так майстерно, що чужі композиції набирають нових форм, а іноді стають авторськими, часто такі діджейські сети називають гібридними - їх виконують із залученням додаткових музичних інструментів, якими доповнюють партії готових композицій. В програмі ми ще неодноразово зустрічатимемося із українськими ді-джеями, але сьогоднішня зустріч важливо подвійно, оскільки Вадим Кузьмичов один зі піонерів львівської електронної сцени і ми з ним говоритимемо і про перші спроби електронних хіт-парадів на львівському радіо, і про перші вечірки.

Нещодавно ми були в Луганську, говорили із Антоном Лаповим, а зараз осіли у Львові. Після архівної розмови із Маркіяном В., ді-джеєм, знавцем українського експериментального техно-підземелля ми продовжуємо цю тему в розмові із Вадимом Кузьмичовим, який розкаже про свою візію львівського клубного життя і розвиток власне танцювальної клубної культури. Таким чином ми зшиваємо країну через контекст електронної музики від ранніх її початків у 50-ті, 60-ті роки минулого століття і аж до найсучасніших прикладів пост-експерименту

В щотижневій четверговій програмі Centrum Mundi продовжуємо досліджувати український андеграунд. Спілкуємося з Маркіяном. В.  Минулого тижня ми слухали його спогади про перші діджейські виступи в рамках проектів МедіаДепо - міждисциплінарних спроб поєднати візуальне- та аудіомистецтво на початку 90-х, нульових. Сьогодні ми покопирсаємося в уривках спогадів про львівські клуби, про перетин рокового та електронного середовища, згадаємо про львівський радіо-феномен Радіо Ініціативу, яке діяло на частоті 102,5 ФМ. Інтерв’ю з Маркіяном Мирослав Трофимук записав 7 років тому, в стінах Львівської філармонії, в гарячий час фестивалю Контрасти, а саме в приміщенні Спілки композиторів, уважний слухач, нагостривши вуха зможе почути, як протягом всієї розмови, в кімнаті з’являється Богдан Сегін, Юрко Булка та Остап Мануляк, присутність яких видає лише поскрипування старенької вінтажної підлоги Спілки. Присутність в програмі музичних артефактів львівського рейв-андеграунду та вусатого фанку буде більш очевидна

Антон в минулій програмі згадав про такого собі Маркіяна. Постать, яку у Львові мало хто знає, але яка багато знає про львівський андеграунд 90-х початку нульових, оскільки був його безпосереднім учасником і меломаном, який відвідував найбільш експериментальні львівські концерти, записував на касети ефіри львівської Ініціативи і регулярно виступав, як діджей, або лайв-музикант.Сьогодні в програмі Centrum Mundi ви почуєте фрагменти розмови з Маркіяном В., так він презентує себе в публічному і медійному просторі, яку Мирослав Трофимук записав 7 років тому. Ця розмова ніколи не публікувалася і, очевидно, чекала свого часу, щоб зазвучати на хвилях Польського радіо для України. Продовжуємо реконструювати історію української електроніки кінця 90-х, початку нульових

Сьогодні в нас в ефірі Польського радіо, як завше експериментальний нічний ефірчик із різношерсною музикою і розмовами про різношерсну музику з Адріаном Пясецьким. Минулого разу ми з ним поговорили про музику українську, про його враження від візитів до Дніпра, Києва і Львова, а сьогодні трішки більше говоритимемо про музику польську і загалом про важливі світоглядні маркери, які нас оточують з усіх боків і намагаються впливати на наше життя.

Сьогодні в нас ще один особливий вечір і особливий гість. Ви пригадуєте, що ми спілкувалися із Адамом Франкевичем, який розповідав нам про звукову екологію і про вміння слухати, а також пригадуєте, що ми обговорювали із ним спільні польсько-українські проекти, реалізовані в 2015-2017 роках у Львові та Білостоку. Адам згадував про те, що його захоплення Україною почалося із комунікації із колегою — музикантом та музичним ентузіастом — Адрінаом Пясецьким. Сьогодні ми поспілкуємося із Адріаном Пясецьким, щоб добратися до джерел цих зацікавлень Українською електронікою початку нульових і подивимося на українську сцену очима польських музикантів. Але також поговоримо про початки польської сцени у Варшаві поміж 2012-2015 роками і аж до сьогодні.

Ми сьогодні вирушаємо у Зону ночі з фестивалем Warszawska Jesień, який цьогоріч відбуваєть 66-й раз у Варшаві. Це найдавніший фестиваль польської сучасної муизки, але це також фестиваль міжнародний, тому ми розпочали композицією грецького композитора Яніса Кіріакідеса, з якою зараз будемо вести діалог. Діалог базова тема цьогорічного фестивалю, адже акцент події на поєднанні музики і візуального мистецтва, саме тому фестиваль відбувається, зокрема, в стінах Академії мистецтв у Варшаві. Саме тому на фестивалі будуть і концерти, і аудіовізуальні інсталяції

Сьогодні в студії цікавезна розмова із Адамом Франкевичам, музикантом, засновником касетного колись, а сьогодні дискетного, якщо ви ще памятаєте такий носій, як флопі касети, видавництва і лейблу — під назвою Pionierska Records. Назва лейблу походить від вулиці в Білостоку, на якій знаходилася одна із резиденцій Франкевича. Адам людина багатьох талантів, тому ми з ним ще зустрінемося в наших вечірніх ефірах, щоб проговорити всі аспекти його мистецьких практик…ну добре, не всі, а лише ті, які нас цікавлять з музичної точки зору. Але сьогодні тема особливо тепла, бо говоримо про подорожі і про його подорожі до України, захоплення українською музичною сценою і згадуємо собі подію 8-річної вже давнини — «Перший міжнародний форум незалежних ініціатив», де в рамках концертів і майстер-класів зустрілися музиканти-засновники музичних ініціатив зі Львова,Тернополя,  Києва, Луганська, Дніпра, Варшави, Білостоку, Лодзі. Оскільки літо — час подорожей, то й тема відповідна.

60 випусків Centrum Mundi, програми про сучасну українську музику за нами і за цей час ми вже більш-менш усвідомлюємо ті додаткові відтінки стилів і тем, які присутні в нашій музиці, але вони глибоко заховані під шарами земних порід, за грубими бетонними стінами, або банально на твердих дисках музикантів, які не розкривають своєї музики світові. Інший ключовий момент — це географія. Хтось стверджує, що Україна надто велика, щоб меломани могли охопити її своїми турами, інші переконують, що Інтернет сприяв розвиткові і мережуванню спільнот. Знання і незнання живуть поруч, в надрах наших цифрових застосунків. В програмі Centrum Mundi ми все глибше вкопуємося в землю під ногами, аби розплутати всі вузлики ідентичності, наша географія не обов’язково базована на картах, і в подорожах ми не тримаємося доріг державного значення, рухаємося від слова до слова, від згадки до спогаду. Сьогодні наша зупинка Луганськ 90-х, Луганськ періоду Майданів. Намацуємо ідентичність української електроніки Донбасу із Антоном Лаповим.

В минулих програмах Саша Долгий згадував зокрема про Антона Лапова - Лапов, один з найяскравіших представників нової електронної хвилі початку нульових, арт-куратор, медіа-митець, засновник лугаського атр-кластера R+N+D, лейблу ВОСТОК - який видавав музику Луганської Сучасної Діаспори — таким терміном Лапов окреслює митців, яким довелося виїхати з Донбасу після початку війни росії проти України в 2014 році. Антон був також регулярним учасником львівських фестивалів Vox Electronica та Тетраматика, його можна було почути у Тернополі — на фестивалі Гамселить і, звісно ж, у київських клубах. З Антоном Лаповим можна говорити про неймовірну кількість аспектів сучасного українського мистецтва та музики, але сьогодні говоримо переважно про його особисті практики і проекти.

Територія України досить велика, що практично, в площині середовищ і нетворкінгу, означає зонування і погану комунікацію, навіть в добу Інтернету. Локальні середовища залишаються локальними, зберігаючи свою ідентичність і характерний звук, столиця вважається магнітом для всіх середовищ, тож музичний ландшафт Києва водночас є дуже різношаровим, проте така багатовекторність ускладнює розуміння музичної ідентичноті цього міста. Після того, як на Сході України почали вигулькувати перші зелені чоловічки, ситуація кардинально змінюється, саме до Києва переміщається більшість активістів і музикантів з Донецька, Луганська, та й з усього Луганська. Окремі активісти створюють проекти на промоцію саме артистів зі Сходу, Україна раптово взнає про електронну сцену Донбасу. Саша Долгий разом із Георгієм Потопальським, а пізніше вже самостійно курує діяльність київського клубу EFIR, опиняючись в епіцентрі зіткнення двох тектонічних плит української експериментальної музики. Як змінювався клубний і музичний Київ протягом останніх десяти років?

Саша Долгий в інтерв'ю-подкасті для Yeden Radio сказав про те, що подумує, змінити своє прізвище з Долгий на Довгий. В Фейстбуці його проте можна ідентифікувати через псевдо Тутай Тимчасовський. Ця людина має не лише кілька іпостасей, як ви могли зрозуміти - він уособлює в собі те, що колись би назвали Людиною епохи Відродження - намагається розширювати свій горизонт свого сприйняття світу, але відразу передає свої знання і можливості дотичному середовищу - просвітницька діяльність одна з його головних цілей в житті. Створення місць і можливостей для обміну інформації, побудова зв’язків, презентація культури, насамперед андеґраундної. Він засновник одного із перших київських клубів, в якому звучала експериментальна музика - Ефір і співзасновник Інституту Звуку - неурядової громадської організації, під парасолькою якої об’єднані найрізноманітніші культурно-просвітні ініціативи, події, чи майстер-класи і резиденції.

Може здаватися, що українська електронна музика зародилася десь після Майдану. Справді, після 2014 року попит на українську електроніку зріс і відбувся певний ренесанс української альтернативи. Є, ймовірно, прихильники візії, що українська сучасна музика отримала свій голос після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Можливо таке твердження буде мати під собою ноги. Проте, правда така, що українська електроніка зародилася навіть не в 90-х, а перші експерименти із вітчизняними українськими синтезаторами, придуманими українськими інженерами діялися ще раніше, говоримо тут про розробку київського музикознавця Леоніда Диса, що наприкінці 1980-х років. Говорячи про традицію і спадок українських цифрових технологій неможливо не згадати про Ві́ктора Миха́йловича Глушко́ва, який займався проблемами кібернетики, а відповідно розробляв перші схеми робочого штучного інтелекту.

А в щочетвергових програмах Centrum Mundi ми продовжуємо досліджувати глибини української сучасної музики і в другому сезоні ми, як вже згадувалося раніше, трішки відходимо від контексту традиції і природних мотивів в музиці сучасних продюсерів, щоб розібратися, що ж діється у великих містах, на гамірних автострадах, поміж сипких териконів, в підземеллях недобудованих, або закинутих пром-зон, та як розвивається міський фольклор в Україні. Сьогодні говоримо із музикантом, який багатьом може насамперед асоціюватися з фестивалем NexSound - першим великим фестивалем експериментальної музики в Україні. Андрій Кириченко один із батьків-засновників української електронної сцени періоду 90-х / нульових. Народжений у Харкові у 1976 році, розпочав свою музичну кар’єру в 91 році, заснував власний лейбл NexSound Records і за час двох активних творчих декад на зламі століть пробував себе у найрізноманітніших музичних жанрах, від вільної імпровізації до експериментального техно.

Сьогодні будемо рухатися дивними довколаджазовими просторами, міксувати електроніку із акустичними інструментами, адже й гість в нас сьогодні відповідний, композитор і музикант, який поєднує електроніку та акустику. Нільс Петер Мольвер, норвезький трубач, композитор і продюсер, який поєднує різні музичні стилі — джаз, ембієнт, хаус, електроніку та брейк-біти, а також елементи хіп-хопу, року та поп-музики — і без зусиль перетворює їх на унікальні та драматичні звукові пейзажі глибокої інтенсивності. Нілс Петер Мольвер виступав у травні на Festiwalu Muzyki Swiata Міло Куртіса, і цьогоріч фестиваль відбувався у приміщенні студії імені Агнєшки Осєцкої в приміщенні будинку Третього каналу Полського радіо. Нам вдалося вихопити Ніься Петера Мольвера із потоку постійних турів і концертів, щоб трішки порозмовляти про його підхід до імпровізації і його розуміння традиції.

Спілкуватимемося із полським експериментальним музикантом Бартеком Калінкою, який розповість нам трішки історії польської експериментальної музики поміж 90-ми роками і сьогоденням, ми зможемо торкнутися часів правдивого андеграунду, коли музика розповсюджувалася на касетах, була складно доступною і касети передавалися від людини до людини, щоб поділитися музикою один з одним. Ми вже про щось схоже говорили із українським музикантом Олександром Гладуном АКА Дунаєвський 69 в нашій щотижневій програмі Centrum Mundi, записи тих розмов можете прослухати на сторінці polskieradio.pl в закладці Польского радіо для України.

Сучасна візія митця часто пов’язана із медіа-присутністю. Вінцем успішності, начебто, є присутність у медіа-просторі, кількість лайків, підписників і хайпу довкола тієї, чи іншої особи. Певним чином це логічно, адже кількість небайдужих до особи людей автоматично переноситься на кількість куплених квитків на концерти, чи проданих альбомів. Проте до творчості така арифметика часто не має жодного стосунку. Артист творить безкорисливо. Інтенція і мотивація митця зароджується в нейронах мозку, не в гаманці, чи на банківському рахунку. Зрештою, це одне з припущень, підтвердження, або спростування якого шукаємо в програмі Centrum Mundi. Як виникає зі слів Олександра Гладуна відомого під сценічним псевдо Dunaewsky69, найважливішим для митця є послідовна праця в студії. Як виглядають будні музиканта, чи залишається час на прослуховування чужої музики. Про взаємозв’язок між різними типами мистецтва, саморозвиток, навчання і звісно ж про традицію, говоримо з Dunaewskим 69.

Сьогодні надзвичайно цікава тама, і надзвичайно цікавий співрозмовник. Сьогодні говоритимемо про польське етно і слухатимемо неймовірно цікавих прикладів електроакустичного сучасного техно. Погляд на контекст фольку та традиційної музики в нашій сьогоднішній розмові може відрізнятися від традиційних на неї поглядів. Наприклад, сьогодні прозвучить термін сучасна народна музика — розбиратимемося, що воно таке.

Сьогодні ще один представник молодої полської джазової цени - Тимон Косьма. Грає на вібрафоні, має за спиною класичну освіту, але його можна часто зустріти у варшавських і катовицьких клубах, де він виступає із численними гуртами в різних складах, це такий контрольовано неконтрльоаний процес, коли музиканти в місті знаються і періодично домовляються виступати в різних комбінаціях, від дуетів до цілих оркестрів. Теж Тимон має практику музикування у симфонічних оркестрах. З нашими гістьми з минулої неділі - Адамом Єндрисіком та Мілошем Бердзіком вони виступали в березні у Варшавському клубі SPATiF, зі своїм тріо Kosma / Jędrysik / Berdzik, в рамках регулярних вечорів Jazz State, курованих Кароліною Шевць. Та Тимон є учасником зокрема гурту Kosmonauci - Космонавти, туже влучна гра з прізвищем, як вважаєте.

Цього тижня спілкуємося із двома учасниками тріо, які також відомі в складі Adam Jędrysik Trio. це власне Адам Єндрисік - гітара та Мілош Бердзік - ударні. Говоримо про освіту, музику та імпровізацію. А опісля послухаємо уривок із їхнього виступу в SPATiF'i. Унікальна можливість переміститися крізь час і простір, і відвідати цей концерт, для тих, хто не був на ньому. Для всіх інших - це може бути приємнbv дежавю.

Я вам обіцяв кілька репортажів з берлінського Superbooth - найбільшої інженерно-музичної події в Європі. Якийсь час тому ми слухали розмову із Марком Вербосом - музикантом та інженером, який виготовляє власні музичні синтезатори, сьогодні говоритимемо із музиканткою, яка розпочинала свою карєру, власне із інженерної справи і навчалася в італійського композитора Алессандро Кортіні. Аліна Каланчеа — румунська звукова артистка та композитор із Модени, яка співпрацювала з продюсером Алексом Гамезом, а також Джулією Кент і Рейвеном Бушем. Говоримо з Аліною про музику та музичну інженерію.

Говоримо ми з Пьором Мелехом і Мацьком Корбою [Мацєй Цєрлінський]. Я потрапив на їхній виступ кілька місяців тому, у варшавській клубокавярні PraCoVnia Art-Club і ми цікаво поговорили про те, що відбувалося із польською музичною традицією протягом останніх 30 років, говорили трішки про історію ліри, про суть імпровізації, згадували подорожі Україною. А розпочинаємо фрагментом їхнього живого виступу зі згаданого проекту Ogród - або Сад з 23 березня у варшавській PraCoVni на Жолібожі.

Олександр Гладун один із піонерів української експериментальної електронної сцени разом із KOTR’ою, тобто Дмитром Федоренком та Катериною Заволокою AKA. ZAVOLOKA, з якими ми вже спілкувалися раніше в 24 і 25 випусках програми Centrum Mundi i Андрієм Кириченком, розмова з яким звучатиме на хвилях Польського радіо для України за кілька тижнів. Пройшовши певний річний цикл, починаючи із теми коріння - ми знову в пункті початку, тільки говоримо про початки українського індастріалу. Сьогодні із Олександром Гладунуном відомим, як Dunaewsky69.

Фактично рік тому, 30 червня в ефірі Польського радіо для України прозвучала перша програма Centrum Mundi під заголовком «Коріння». Вона задала камертон розмов і тем для 52-х програм, в яких ми з сучасними музикантами з України обговорювали теми традиції та інновації в сучасній українській музиці, а також мотиви природи і вплив різних природніх факторів на музику. Проте сучасна музика теж і про технології і про техно...генну складову і про антропоцен. Тож наступний рік наших розмов стосуватиметься урбаністичних та індустріальних мотивів, а також міського фолькльору, яким є реп та хіп-хоп. Знаменно, що на пограниччі цих двох циклів опинився Олександр Фразе-Фразенко, який в своїй творчості пройшов шлях від музиканта-імпровізатора до, власне, хіп-хоп виконавця. Проте, як стверджує сам музикант - для нього все є поезією, вся творчість - фільми, які він знімає, музика, яку пише - все сприймає через призму поезії. Ми завершуємо розмову із Фразе-Фразенком розмовами про технології, провокацію і життя у великому місті.

Творчість Фразе-Фразенка урбаністична, скільки народжується або посеред старовинного львівського бруку, або серед височезних лабіринтів Нью-Йоркських хмародерів, проте тексти часто містяться в обшарі, з одного боку - первинних, анімалістичних інстинктів, а з іншого - філософської, часто іронічної, провокативної авторефлексії. Музичні альбоми Фразенка роками нашаровуються, наче кільця дерева, формуючи своєрідний щоденник-дзеркало, в якому, окрім особистої еволюції "Я" можемо відслідкувати історичний контекст Світу, України, Галичини. В сьогоднішній програмі про сучасну українську музику Centrum Mundi Олександр Фразе-Фразенко - співець себе, себе в місті, і міста в собі. Поміж Львовом і Нью-Йорком.

Для повноти картини тернопільського андеґраунду історія Юрія Завадського просто необхідний стержень в цій залізобетонній конструкції із арматури, цементу і пресованих монолітних плит індастріалу. Завадський - поет, видавець, перекладач, але його участь в музичних нойзових проектах не маємо поава оминути. Розмовою із Юрієм Завадським ставимо три крапки в нарисі про тернопільський андеграунд, але цією темою переміщаємося з обшарів природи, лісу і етнічних, автентичних, фолкових мотивів до міста, у промзони і житлові райони, з їхнім міським фольклором, в якому, зрештою, не забракне місця для автентики. Отже говоримо з Юрієм Завадським про його успівпрацю із проектами ZSUF i Subprodukt. Розмова записана в середині 2022 року.

А ми продовжуємо вникати в деталі тернопільської електронної сцени. ZSUF, про який ми говорили в попередніх передачах - це перший зі стовпів тернопільського нойзу, наступним стовпом був і буде - проект SUBPRODUKT. Богдан Супрунюк згадував про них у попередніх програмах, як про реакцію на зміний ZSUF'у, SUBPRODUKT на відміну від попередників - відкритий імпровізаційний проект який зосереджується на чіп-тюн культурі, і переважно, музиканти-учасники зосереджуються на інженерній складовій музики. Це вже музиканти, які озброївшись паяльниками готують для себе інструменти, яких раніше не існувало. Для них важливий особистий контакт в даний момент часу - записів гурт, фактично, не робить - концерти - це легкозапальні події, які не можливо відтворити і оживити з пам'яті цифрових носіїв. Тимур Скорбенко - тернопільський музикант і експериментатор, який зараз живе і творить у Стокгольмі, ідейний натхненник проекту SUBPRODUKT в ефірі Польського радіо для України.

Сьогодні розмовляємо з краківським композитором, теоретиком музики та танцюристом танго Пьотром Римером. З відзнакою закінчив Музичну академію ім. Кшиштофа Пендерецького у Кракові. У своїй творчості він поєднує звучання звичайних акустичних інструментів зі світом електроакустичної музики. Разом зі своєю дружиною Евою Ример він також керує власною студією танго.

Минулого тижня ми продовжували розкривати контекст тернопільського андеграунду - колиски західного індастріалу, нойзу і безпредметності, як називає Тернопіль учасник проекту Субпродукт - Юрій Завадський. У розмові з Богданом Супрунюком AKA. Bodko Su сьогодні говоритимемо про іконічний тернопільський екпериментальний індастріал-прект ZSUF. Заснований у 2001 році. Зараз ZSUF – це Сергій Василишин, Андрій Меренко, Володимир Сонічев та Богдан Супрунюк. Найкращим гаслом до діяльності проекту є назва їхнього альбому 2014 року «Глухі прозріють». Про заперечення на заперечення, культуру та контркультуру, чесне лупання індустріальних тернопільських стін з Богданом Супрунюком говоримо в 49-му випуску щочетвергової програми Centrum Mundi.

Розмовляємо сьогодні із Марком Вербосом. Я перетнувся з ним на цьогорічній SUPERBOOTH у Берліні, щорічному з'їзді виробників синтезаторів, звукових диваків, музикантів, які жити не можуть без того, аби не крутити якийсь потенціометр. Я регулярно вкраплюватиму в наш розмови із українськими і польськими митцями такі розмови для того, аби показати ширший контекст і бекграунд електронної музики в історичному розрізі, та торкатися всіх тих філософських питань. Насамперед мене цікавить позиція східноєвропейських музикантів на світовій сцені і різниця підходів до створення виконання музики. Особливо цікаво, якщо вдається торкнутися сакральних тем, або підтвердити, чи зруйнувати кілька міфів. Ця розмова має в собі кілька складових з цього переліку, тож вона для мене досить особлива.Ми спілкуємося із Марком Вербосом посеред лісу, в так званій локації FEZ Берлін, де SUPERBOOTH відбувається з 2017-го року.

В попередніх програмах Centrum Mundi ми спілкувалися із Андрієм Антоновським AKA. BATACAT, Юрієм Завадським та Ярославом Качмарським, на перший погляд нічого їх не поєднує. Живуть вони у різних містах, навіть різних країнах, грають, здається, різну музику, Атоновський і Завадський пишуть поезію, при чому перший ще й художник, а другий видавець, при цьому Качмарський теж видавець, тільки музичний і взагалі - завгосп тернопільського андеґраунду… Поєднує їх і ще низку героїв, з якими спілкуватимемося в наступних програмах регулярна музична тернопільська прописка на фестивалі Гамселить, в формації ZSUF, та проекті Субпродукт. До всього цього варто згадати розмову із Андрієм Капустою і врешті сьогоднішня розмова із Богданом Супрунюком AKA Bodko Su розкриє нам деталі розвитку тернопільського андеґраунду. А допоможе все це перетравити музика гурту ZSUF з їхнього альбому «Тіні забутих предків» 2003 року і «ЯІГА» 2017-го.

11-13 травня у Берліні відбулася чергова виставка виробників синтезаторів під назвою SUPERBOOTH. З'їзд інженерів, музикантів, винахідників та поціновувачів електронної музики з усього світу відбувається з 2001 року і заснований Андреасом Шнайдером. Цьогоріч у виставці взяли участь теж виробники музичних синтезаторів з Польщі, та про саму виставку ми говоритимемо пізніше. В рамках події крім експо-частини, відбуваються теж майстер-класи і воркшопи зі створення власних синтезаторів. Практики та інженери розповідають початківцям про те, як створювати власні музичні модульні синтезатори, але також проводять майстер-класи на яких навчають базових принципів синтезу звуку, роботи з різними моделями апаратури. Також в рамках події відбувається майстер-клас із модульного синтезу для дітей. Діється це в рамках так званого Modular Synthesizer Ensemble, який організовує музикант та музичний педагог, відомий, як Gammon. Ми ще говоритимемо про цю подію в нічних ефірах, розмовлятимемо і з Андреасом Шнайдером і з Gammon’ом. Та сьогодні зануримося в атмосферу травневого Superboo

Ніхто не спроможний зупинити людей, які мають ціль і знають, чого прагнуть в житті. Зокрема про це ми говоритимемо із Рафою Івінським, засновником проекту Rafa Identity та музикантами гурту, з якими він зараз гастролює із проектом в польському турі - Себастіаном АКА Johny De Niro та Мацєком АКА Maciej WTF. Говоритимемо сьогодні про музику, яка проходить дуже цікавий шлях і створюється наче однією людиною, проте є наслідком колективної співпраці дуже багатьох митців та голів.

Ніхто не спроможний зупинити людей, які мають ціль і знають, чого прагнуть в житті. Зокрема про це ми говоритимемо із Рафою Івінським, засновником проекту Rafa Identity та музикантами гурту, з якими він зараз гастролює із проектом в польському турі - Себастіаном АКА Johny De Niro та Мацєком АКА Maciej WTF. Говоритимемо сьогодні про музику, яка проходить дуже цікавий шлях і створюється наче однією людиною, проте є наслідком колективної співпраці дуже багатьох митців та голів.

Продовжуємо говорити із Ґосею Заґаєвською, Пауліною Овчарек, Анною Єнджеєвською. Цього разу про традицію. Їхня музична естетика коливається між сучасною європейською камерною музикою та імпровізацією. Гурт заснований у 2022 році та займається спонтанним музикуванням. Він посилається на легендарну Feminist Improvising Group і черпає натхнення з неї. Feminist Improvising Group (FIG) — міжнародний ансамбль авангардної джазової та експериментальної музики  створений у Лондоні в 1977 році шотландською вокалісткою Меггі Ніколс та фаготисткою і композиторкою Ліндсі Купер.

Підготовка музичного виступу може тривати навіть рік, про це говорила колись в нашій студії музикантка, композиторка MAVKA. Дарек Пєтрашевський та Юстина Банащик розповідали про те, як обмеження пов'язані із грою з аудіо-касет допомагають їм більш сфокусовано готувати діджей-сети. Програмування синтезаторів, складання композицій в певну послідовність для живого виступу - це скурпульозна та індивідуальна робота. Кожен має свій відпрацьований процес. Ми говоримо із Антоном Калгановим про те, як вони разом із Тимуром Самарським AKA Splinter UA створюють свої лайв-виступи, торкнемося теж теми промоції і розпитаємо про музичну сцену в Кривому Розі.

На самому початку програми Centrum Mundi ми опинилися в лісах, які задали камертон взаємодії природи і людини в музиці, натуральним чином виникали тут і контексти традиції в електронній музиці. Ця тема є провідною для програми, проте сучасна музика це теж жорсткий і технологічний андеграунд, тож поступово ми таки увійдемо у найтемніші закамарки підземелля. Сьогоднішній наш гість родом із Кривого Рогу, та асоціюється він із львівською сценою експериментальної електроніки і техно. Нещодавно Антон Калганов АКА Louwave розпочав свій спільний проект із музикантом Тимуром Самарським AKA. Splinter UA - засновником лейблу Corridor Audio. Портфоліо лейблу і музика дуету це скоріше темні вологі підземелля освітлені миготінням штучного світла апаратури, ніж луги та ліси. Говоримо з Антоном Калгановим.

Це в нас особливий Нічний репортаж, адже ми спілкуємося із українським музикантом, який окрім того, що грає чудесну музику, ще й їздив у травні з туром по Європі і завітав з концертом до варшавського клубу Chmury- це клубокавярня на Празі, на вулиці 11 Listopad, 22. Його нещодавно знали під псевдонімом Ghost Cities, а наспровді його Звати Микола Лебедь, і сьогодні ми говоримо з ним про всі аспекти музики поміж різними стилями - джазом, амбіентом, імпровізацією і студійною роботою і, звісно ж, слухаємо найцікавіше з добірки його музики.

Це в нас особливий Нічний репортаж, адже ми спілкуємося із українським музикантом, який окрім того, що грає чудесну музику, ще й їздив у травні з туром по Європі і завітав з концертом до варшавського клубу Chmury- це клубокавярня на Празі, на вулиці 11 Listopad, 22. Його нещодавно знали під псевдонімом Ghost Cities, а наспровді його Звати Микола Лебедь, і сьогодні ми говоримо з ним про всі аспекти музики поміж різними стилями - джазом, амбіентом, імпровізацією і студійною роботою і, звісно ж, слухаємо найцікавіше з добірки його музики.

Kонцерт Secret Ambient Friends Gig відбувся 3 березня 2023 року на Яздуві. Ми говорили із засновником проекту BOTANICA, і сьогодні ми спілкуватимемося із наступним учасником події - Томашем Беднарчиком. А проміжках міз нею будемо насолоджуватися неймовірною музикою Беднарчика АКА New Rome. Томаш Беднарчик - музичний продюсер, пов'язаний з електронною музикою. У 2008 році на австралійському лейблі Room40 вийшов його дебютний альбом «Summer Feelings». Через рік він випустив ще два альбоми «Painting Sky Together» для Room40 і «Let's Make Better Mistakes Tomorrow» для нью-йоркського 12k. Його роботи були рецензовані в The Wire і представлені на BBC Radio.

Kонцерт Secret Ambient Friends Gig відбувся 3 березня 2023 року на Яздуві. Ми говорили із засновником проекту BOTANICA, і сьогодні ми спілкуватимемося із наступним учасником події - Томашем Беднарчиком. А проміжках міз нею будемо насолоджуватися неймовірною музикою Беднарчика АКА New Rome. Томаш Беднарчик - музичний продюсер, пов'язаний з електронною музикою. У 2008 році на австралійському лейблі Room40 вийшов його дебютний альбом «Summer Feelings». Через рік він випустив ще два альбоми «Painting Sky Together» для Room40 і «Let's Make Better Mistakes Tomorrow» для нью-йоркського 12k. Його роботи були рецензовані в The Wire і представлені на BBC Radio.

I Miss My Death - "На чорних схилах". Початки neformat'у. Як працює команда порталу. Аудиторія. Експертиза. паліндром (palindrom) – Не дожив (Didn't live to see). Zapovid - Радіохвилі. Музичний медіа-ринок України і світу. Twonotone - Тиша. Аудиторія, лонґ-ріди і штучний інтелект. Hena - NUAN.

Їхня музична естетика коливається між сучасною європейською камерною музикою та імпровізацією. Гурт заснований у 2022 році та займається спонтанним музикуванням. Він посилається на легендарну Feminist Improvising Group і черпає натхнення з неї. Feminist Improvising Group (FIG) — міжнародний ансамбль авангардної джазової та експериментальної музики  створений у Лондоні в 1977 році шотландською вокалісткою Меггі Ніколс та фаготисткою і композиторкою Ліндсі Купер. Ми говоримо про імпровізацію із Ґосею Заґаєвською, Пауліною Овчарек, Анною Єнджеєвською.

Продюсер та діджей, який ідеально поєднує звуки амбієнту та природи з ритмами dub techno та house.

Я спілкуюся із Олександром Масовцем - CEO Інтернет-видання neformat. Олександр знає і відчуває українську музику, будучи в епіцентрі подій, тож ми поговорили з ним про болі і перспективи музичного ринку в Україні.

Пошук музики. Дисципліна в музиці. Імпровізація. Традиція. KOMITET - Government. Музика для кіно. Слухання музики. Мені пощастило інсталюватися в правильну тусовку. Промоція музиці. Київський андеґраунд. Трансова сцена. Якщо людям подобається моя музика - вони можуть це продемонструвати танцем. Ptakh - On Your Own.

22 квітня у Львові, у Львівській національній Філармонії імені Мирослава Скорика відбувся благодійний аукціон «Сила мистецтва» у співпраці галереї Home of Arts, оркестру INSO-Львів та «Ветеран медіа». Як корабель назвеш, так він і попливе - це справді був сильний аукціон, на якому вдалося зібрати колосальну суму, більше ніж 1 500 000 гривень. Сьогодні ми спілкуємося із Василем Турецьким та Яремою Шпариком, засновниками галереї про сам аукціон, про те, скільки коштують твори мистецтва, чому варто інвестувати в художників і їхні твори. Ми звикли вважати, що мистецтво безцінне, але скільки насправді може коштувати твір мистецтва. Говоримо про арт-ринок в Україні.

Пшемислав Дановський - міждисциплінарний митець, багаторазово нагороджений відзнаками, виконавець і композитор, живе у Варшаві. Метамузикант. Викладач і науковий співробітник Університету музики Фридерика Шопена на кафедрі звукорежисури. Гостьовий лектор у Лабораторії візуальних наративів Кіношколи Лодзі та Академії образотворчого мистецтва у Варшаві. Експерт з просторового аудіо, режисер і дизайнер інтерактивного аудіо. Член-засновник творчого колективу INEXSISTENS разом з Якубом Врублевським та Андрієм Ісаковим. Автор звуку та композитор музики для комп’ютерних ігор, театральних вистав, кіно та мультимедіа. Музикант-мультиінструменталіст, музичний продюсер та діджей. Творець та куратор постійної експозиції VR-проекції – UMFC VR. Зараз працює над докторською дисертацією на тему звукового дизайну в 3D просторі.