ППО. Протипанічна оборона

Термін ''корисний ідіот'' існує вже навіть у британських словниках. У тридцятій серії проєкту фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз пояснює, що ''корисні ідіоти'' стали майже професійним сегментом суспільства; коментуючи допустимість суб’єктивності в оцінках експертів, Оксана Мороз зауважує, що реальні експерти пояснюють більш раціонально і менш емоційно — і це не подобається аудиторії; а емоційний запит суспільства якраз задовольняють  псевдоексперти, які часто виконують роль ''корисних ідіотів''. Психологиня Катерина Гольцберг пояснює, що є два синдроми – Даннінга Крюгера і синдром самозванця – і вони протилежні: синдром Даннінга Крюгера — це коли людина вважає себе експертом, але не є експертом; а синдром самозванця — це навпаки, коли я є експертом, але я дуже сумніваюся і весь час перевіряю певну інформацію. Більше слухайте у тридцятому епізоді подкасту “ППО. Протипанічна оборона” від Радіо Культура.

Ведучий Вадим Карп'як у двадцять дев’ятій серії проєкту згадує цікавий факт: перший перекладений іноземними мовами вірш Пушкіна — це вірш  «Клеветникам России», його свідомо перекладали, щоб уже тоді поширювати політичну пропаганду  поетичним способом. Психологиня Катерина Гольцберг вважає, що подібні випадки в російській літературі доволі поширені, та пояснює, як мова впливає на сприйняття інформації. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз звертає увагу на те, що через книги відбувається популяризація певних осіб, та зауважує, що російська література ще й досі не зникла з повсякдення українців. Більше слухайте у двадцять дев’ятому епізоді подкасту “ППО. Протипанічна оборона” від Радіо Культура.

Чому вукраїнському інформаційному просторі так часто виникають публічні суперечки? Чи може публічна дискусія бути своєрідним психотерапевтичним засобом? На ці запитання відповідають експертки Оксана Мороз та Катерина Гольцберг у двадцять восьмій серії проєкту. Психологиня Катерина Гольцберг пояснює, що люди відчувають певне задоволення, коли намагаються доводити свою думку; однак, коли ми сваримось, то втрачаємо головне — те, заради чого все починалося; і це варто усвідомлювати. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз зауважує, що медійність у нашому національному спорті з емоційних дискусій відіграє ключову роль; водночас вона дає інструмент ворогу чи маніпулятору, щоб змінювати настрої, переключати увагу, розколювати суспільство. Більше слухайте у двадцять восьмому епізоді подкасту “ППО. Протипанічна оборона” від Радіо Культура.

Чи може музика бути інструментом пропаганди? У двадцять сьомій серії проєкту психологиня Катерина Гольцберг запевняє, що музика — потужний інструмент пропаганди, бо «вона легко запам'ятовується, легко відтворюється в будь-якому місці, де завгодно можна співати; має емоційну складову; і ця емоційна складова дуже впливає на свідомість». Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз наголошує на особливій ролі музики в пропаганді. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Попри те, що у рейтингу сприйняття корупції від Amnesty International за 2022 рік Україна опинилася  на 116-ому місці, піднявшись на 6 пунктів порівняно з попереднім роком, за словами ведучого  Вадима Карп'яка, одним зі слів-асоціацій з Україною залишається корупція. Безперечно, факт українською корупції є, але чи не було тут медійного підігрівання для того, щоб цей образ українця-корупціонера створити і зафіксувати у свідомості не тільки українців, але й у світовій сфері? — ставить запитання ведучий у двадцять шостій серії проєкту. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз пояснює, як саме відбувалося медійне утвердження образу корупційної держави. А психологиня Катерина Гольцберг зауважує на двох різних підходах щодо оцінки корупції. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Свого часу американська, британська, французька пропаганда була спрямована на розпад Радянського Союзу. Зараз Україна разом із  партнерами намагається повторити цей фокус, аби Росія перестала існувати як імперія. У двадцять п’ятій серії проєкту ведучий Вадим Карп’як й експертки Оксана Мороз і Катерина Гольцберг нагадують про досвід, випробуваний історією та міркують про можливі шляхи впливу на росіян. Зокрема, згадуючи, як у радянські часи люди слухали «ворожі голоси», психологиня Катерина Гольцберг пояснює причини, які спонукали до цього, та пояснює відмінності двох епох пропаганди – радянську й сучасну. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз переконує, що запит на альтернативну інформацію у росіян сформується лише після певних дій, і пояснює труднощі впливу на російську аудиторію. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Українізація крокує мапою України, але натрапляє на підводні камені. Про що свідчать постійні мовні скандали, які здебільшого виникають у соцмережах? І чому й далі виникають ці мовні скандали, на які Росія завжди робила ставку? У двадцять четвертій серії проєкту психологиня Катерина Гольцберг пояснює, що різні люди мають різну мотивацію щодо ініціювання й участі у публічних скандалах. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз звертає увагу на роль російської пропаганди у мовному питанні й наголошує на штучності насадження російськомовності серед українців. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Війна швидко і радикально змінює релігійну мапу — з кожним днем все більше церков Української церкви московського патріархату переходять в лоно Православної церкви України. Водночас почастішали й регіональні опори на діяльность МП. Чи ефективною буде заборона московської церкви в Україні розмірковують ведучий і експертки у двадцять третій серії проєкту. Так, фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз переконана, що будь-якою забороною насамперед користується Росія; будь-які гоніння дають їм більше фори для комунікації і для радикалізації. Психологиня Катерина Гольцберг поділяє цю думку й зауважує, що взагалі дуже негативно ставиться до повних заборон. Ведучий Вадим Карп'як нагадує, що християнство як релігія якраз постало із заборони. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Українська культура намагається скористатися цікавістю до України і привернути до себе увагу. Але наскільки це вдається і наскільки тривалим буде інтерес світу до України, пов'язаний, на жаль, з війною? – намагаються спрогнозувати у двадцять другій серії проєкту ведучий Вадим Карп’як і експертки Оксана Мороз і Катерина Гольцберг. Так, ведучий Вадим Карп'як наводить успішний приклад відомого історика Тімоті Снайдера, який в Єлі прочитав курс української історії, відеозапис якого на ютубі вже подивилися понад мільйон людей та ставить запитання про ефективність таких дій; а також нагадує про український ''Щедрик'', який завоював увесь світ. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз зауважує, що схожих прикладів не так багато, та звертає увагу на середовище, в якому Україні доводиться пропагувати свою культуру і на важливі нюанси, про які не можна забувати. Психологиня Катерина Гольцберг вважає, що тиск культурного середовища відбувається саме тоді, коли кількість культурних подій переважає. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Розповідаючи про історію становлення російської мілітаристської пропаганди у двадцять першій серії проєкту, фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз зазначає, що це явище бере свій початок у Російській імперії, та звертає увагу на те, як працювала російська пропаганда перед нападом на Україну. Психологиня Катерина Гольцберг пояснює психологічні нюанси сприйняття війни звичайною людиною, та зауважує, що ми теж змушені мілітаризовуватися, щоб вижити і дати відсіч російській агресії, однак сенси у нас зовсім інші. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Кулінарна тема в пропаганді дуже важлива. Свого часу російська дипломатка Марія Захарова виступала із заявою про те, що вони почали напад на Україну ледь не тому, що Україна відмовилася визнати борщ російським. Тож «дипломатія борщу», вважають ведучий і експертки проєкту, є серйозною підставою поговорити, наскільки Росія претендує на частину української кухні. Так, на думку психологині Лідії Смоли, їжа має певний ефект ідентичності, і впливати через кухню не тільки просто, а ще й смачно. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз розповідає про сучасні пріоритети російської кулінарної пропаганди і звертає увагу на позитивний приклад, який маємо ми у сфері кулінарної пропаганди. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Російська культура заполонила славістичні студії в університетах, оперні театри й балетні сцени, і тепер це все продовжує живити рашизм. Що в медійному полі заважає похитнути віру в потужність «достоєвщини» аналізуємо в дев’ятнадцятій серії проєкту. Проаналізуємо, що в медійному полі заважає похитнути віру в потужність «достоєвщини». Зокрема, фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз вважає, що роз'яснювальної роботи щодо негативного  впливу російської культури потребують нині не лише європейці, а й самі українці. А психологиня Лідія Смола переконана, що ми маємо інструменти протидії. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Російські антипутінські джерела, описуючи війну Росії проти України, часто підводять до думки, що всі інші росіяни не винні. У вісімнадцятій серії проєкту з'ясовуємо, в чому суть перекладання відповідальності на одну особу. Психологиня Лідія Смола виокремлює декілька важливих моментів і наголошує на психологічному феномені синдрому вивченої безпорадності. І цей синдром вивченої безпорадності культивують, вважає фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз, а також звертає увагу на меседжі російської пропаганди. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Чому російська культура ніяк не може залишити оперні, балетні й театральні сцени світу? Наскільки міцно вона прописалася у свідомості західних партнерів? У сімнадцятій серії проєкту фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз пояснює, як російська пропаганда діє через культуру та оцінює реальність бойкоту російської культури в світі. Психологиня Лідія Смола переконує, що крок за кроком ми рухаємось шляхом подолання меншовартості та звертає увагу на нові реалії. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

У квітні Фінляндія стала 31 країною Північноатлантичного Альянсу після 100 років підкресленого нейтралітету. А ще зовсім недавно чимало політиків радили Україні обрати саме цей шлях нейтралітету. В шістнадцятій серії ведучий Вадим Карп’як разом з експертками проєкту Оксаною Мороз і Лідією Смолою розмірковують про історичні паралелі та спорідненості досвідів українського й фінського народів. Зокрема, фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз зауважує, що відображення радянсько-фінської війни в російській історії підпорядковане завданням пропаганди. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Росіяни упродовж багатьох років вибудовують міф про свою непереможність. У п’ятнадцятій серії проєкту ведучий Вадим Карп'як звертає увагу на своєрідну роздвоєність у публічній комунікації Росії. Психологиня Лідія Смола пояснює природу стереотипів загалом і поширення стереотипу про непереможність росіян зокрема. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз пояснює, як росіяни упродовж багатьох років вибудовують міф про свою непереможність. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Наскільки помітний вплив російського православ'я на порядок денний в українській медійній сфері? Наскільки для сучасної людини взагалі важлива віра? У чому специфіка російської церкви в Україні? Та як російська церква намагається вплинути на вірян? Відповіді на ці питання у чотирнадцятій серії озвучують експертки проєкту – психологиня Лідія Смола та фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз, яка, зокрема, звертає увагу на меседжі російської церкви та пояснює, чому церква — одна з невід'ємних складових російської пропаганди. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Як росіянам вдається так майстерно приховують факти, що інколи доводиться витратити десятиліття на те, аби їх очистити від нашарування брехні. У тринадцятій серії проєкту психологиня Лідія Смола пояснює, які дії здійснює російська пропаганда, щоби факти зникли з інформаційного поля. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз вважає, що замовчування трагедій — це типова традиція російської авторитарної системи, і звертає увагу на методи, до яких вдається російська пропаганда. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Чому російська пропаганда часто видає бажане за дійсне? У дванадцятій серії проєкту психологиня Лідія Смола пояснює, чому люди часто шукають підтвердження своїм переконанням, а не об'єктивну інформацію, а також зазначає, що поведінку людини визначає не реальність, а уявлення про цю реальність. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз звертає увагу на маніпулятивні технології, які допомагали приховувати злочини тоталітарного режиму, та наголошує на важливості вивчення фактів і аналізу інформації; а також зауважує, що навчати медіаграмотності потрібно не лише дітей, а й дорослих. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

В одинадцятій серії проєкту психологиня Лідія Смола розповідає про «колоніальний синдром» і породжений ним комплекс меншовартості та звертає увагу на позитивні зрушення у цій сфері, які відбулися останнім часом. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз пояснює, як пропаганда працює над формуванням комплексу меншовартості та що заважає українцям позбутися образу історичних невдах і відчуття вічних програшів. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Чи розбалансовують суспільство намагання росії  методично дискредитувати українські політичні та військові рухи? У десятій серії проєкту фахівчиня з протидії дезінформації Оксани Мороз розповідає про набагато масштабніші ворожі кампанії з дискредитації України. Пояснюючи цілі російської пропаганди, психологиня Лідія Смола пропонує для початку осмислити, що таке влада з погляду психології та розповідає, як влада має реагувати на спроби дискредитації. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Нині на тимчасово окупованих територіях України відбувається абсолютне калькування всієї тієї машини, яка в Росії спрямована саме на ''кодування'' дітей. Психологиня Лідія Смола пояснює, в якому віці діти найсприятливіші до впливу пропаганди і засобів масової комунікації, та зауважує, що цей вплив на дітей дуже добре розуміли в нацистській Німеччині, тому там існував «гітлерюгенд» - такий собі прототип російської «юнармії». Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз розповідає, що у дітей немає свого досвіду іншого життя та порівняння з іншими реальностями, саме тому, чим більше дитина ототожнює себе з якимись певними персонажами чи з певними моделями поведінки, тим більше ці моделі поведінки на неї впливають. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Про інформаційні вкиди російської пропаганди засобами кінематографу задля емоційного розхитування українського суспільства йдеться у восьмій серії проєкту. Зокрема, психологиня Лідія Смола вважає, що будь-які фільми несуть у собі елементи пропаганди, створюють взірці для масового наслідування, а серіали російського виробництва взагалі є окремим напрямом пропагандистського впливу. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз аналізує методи пропаганди, які використовують у документалістиці. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Що таке «емоційні гойдалки»? Які причини й особливості такого стану? У сьомій серії проєкту психологиня Лідія Смола звертає увагу на прояви «емоційних гойдалок» та дає кілька порад, як їх запобігати. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз вважає, що в стані «емоційних гойдалок» будь-яка людина легко піддається маніпуляціям, і пояснює, як розпізнати інформацію, яка впливатиме насамперед на наш емоційний стан. Слухайте у сьомому епізоді подкасту «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

У шостій серії проєкту психологиня Лідія Смола пояснює, чому під час війни люди значно більше починають прислухатися до порад «астронумерологічних» шарлатанів. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз звертає увагу, що «прогнози» псевдоекспертів часто однакові, та ще й збігаються з тезами, які транслюються від Путіна і далі вниз по вертикалі. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Для чого в нашому інформаційному полі регулярно виринає тема про потребу перемовин України з російськими агресором? Яка мета таких меседжів? Про цілі російської пропаганди та реальність їхньої досяжності розповідає фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз. Психологиня Катерина Гольцберг пояснює психологічні наслідки дезінформації про нібито схиляння до переговорів. А ведучий Вадим Карп’як нагадує, що історична пам'ять свідчить, що мир, підписаний із диктатором, не гарантує нічого. Слухайте у п’ятому епізоді подкасту «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Питання демонізації – достатньо комплексне і різновекторне у виконанні російської пропаганди. Щодо України російська пропаганда також діє ситуативно, створюючи одразу декілька різних історій. Стереотипи щодо Заходу формувалися в росії упродовж кількох поколінь, а демонізація згодом призвела і до дегуманізації. Слухайте у четвертому епізоді подкасту «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Далеко не все, що має якийсь емоційний вплив на нас, є ІПСО – інформаційно-психологічними операціями, – як чомусь це зараз часто називають. «Це не зовсім коректно, правильніше це називати чутками», - каже Оксана Мороз. А також пояснює, як чутки потрапляють в український інформаційний простір. Психологиня Катерина Гольцберг зазначає, що чутки активно експлуатуються через наші страхи, які часто прописані в нашій історичній пам'яті. Слухайте у третьому епізоді подкасту «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Як орієнтуватися в медіаполі, але при цьому не панікувати від кількості та змісту новин? Це питання у другій серії проєкту ведучий Вадим Карп’як разом із фахівчинею з протидії дезінформації Оксаною Мороз та психологинею Катериною Гольцберг розглядають на прикладі поширеного російського міфу про Європу, яка «постійно замерзає і голодує». Переживши надскладну воєнну зиму, спробуємо з’ясувати походження тверджень про те, що Росія, мовляв, гріє і годує всю Європу. Слухайте у другому епізоді подкасту “ ППО. Протипанічна оборона” ” від Радіо Культура. 

В інформаційному просторі під час війни гороскопи використовують не тільки для читання «пророцтв» для різних знаків зодіаку, а й для створення «прогнозів» щодо воєнних дій. Якими є витоки та наслідки присутності цієї тематики в інформаційному просторі? Як це впливає на воєнний контекст? Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз пояснює, що такими «експертами» тарологами й астрологами часто користується Росія в своїх спецопераціях. Такі фейкові «прогнози» чітко лягають в інформаційне поле задля просування російських меседжів. У чому сенс таких «прогнозів» та як до них ставитися, - розповідає психологиня Катерина Гольцберг. Слухайте у першому епізоді другого сезону подкасту «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Як росіян переконують воювати проти України? Розбираємо всі 10 принципів воєнної пропаганди від Анни Мореллі на прикладі Росії.

Як ворог намагається деморалізувати українців? Ефект більшої присутності, залякування та інші інструменти інфотерору від російської пропаганди. Та як подібні механізми використовувалися сотні років тому.

Чому лідери громадської думки стають «корисними ідіотами»? Для чого Стівен Сігал, Бернард Шоу, Жан-Поль Сартр, Ноам Чомскі, Генрі Кіссінджер, Джордан Пітерсон та інші поширювали російські наративи? Матеріальна зацікавленість чи ідейність? Чому тиранія може приваблювати представників західної інтелегенції? Та як психологи пояснюють таку поведінку?

Чому питання довіри чи недовіри до західних ЗМІ залишається актуальним? Як в матеріалах іноземних медіа з'являються російські наративи? Випадкові помилки чи свідомі маніпуляції журналістів? Та як все це використовує ворожа пропаганда.

Як російська пропаганда використовує міжнародні організації у війні проти України? Що не так було зі звітом Amnesty International? Та в чому проблема міжнародних правозахисних організацій на сьогодні?

Росія сотні років використовує тему мови проти України. Як це працює? Навіщо ще в радянські часи українцям насаджувалася двомовність? Чому твердження про схожість російської та української хибне? Як російськомовних лякали переслідуваннями за викристання мови та інші хитрощі ворожої пропаганди.

Чому створення ботів у соціальних мережах стало поширеним явищем? Як вони працюють? Яким чином російська пропаганда використовує їх у пропаганді? Та як самостійно розрізняти ботів та протидіяти їм?

На які типи діляться «хороші росіяни»? Як працює цей рупор пропаганди та чим він небезпечний? Які маніпуляції використовують діячі культури та науки? Чому ми не знаємо імен «хороших росіян» та чи можемо колись їх дізнатися?

Чи можна когось вважати «корисними росіянами»? Звідки з'явилося це визначення та як воно трансформувалося зараз? Чим вони небезпечні для українців та які їх наміри насправді?

Як виправдовують себе, так звані «хороші росіяни». Як вони намагаються перекласти відповідальність на інших? Чому вони намагаються створити образ жертви для себе та не вбачають своєї вини у війні?

Як працює інформаційна маніпуляція про «захід нас зливає»? Чому українці так легко підхоплюють тези про зраду від західних партнерів незважаючи на будь-яку допомогу? Як російська пропаганда використовує це та як їй протидіяти?

Чому російська пропаганда прагне дискредитувати українських волонтерів? Яким чином підривається довіра до громадських лідерів? Та як не стати жертвами цих маніпуляцій? 

Як YouTube став одним з головних інструментів російської пропаганди. Яким чином КДБ адаптували звичні телевізійні маніпуляції під формат онлайн-відео? Що таке прихована пропаганда та як її помітити?

Як російська пропаганда фабрикує чутки про нібито ненадійність України як партнера? Чому зброя є головним об'єктом цих маніпуляцій? На кого націлена ця технологія? Як легалізується російська брехня та хто допомагає в цьому?

Як російська пропаганда намагається дискредитувати українських військових? Що спільного в цих спробах з роботою НКВД проти української повстанської армії в середині минулого століття? Чи працюють ці інструменти сьогодні та як їм протидіяти?

Навіщо радянська влада привчала населення до думки про майбутню ядерну війну? Хто і навіщо висловлює погрози? На кого більше впливає ядерний шантаж?

Чому заборона «Russia Today» не рятує європейців від російської пропаганди. Як технологія російської пропоганди протидіє забороні своїх пропагандистських медіа на території інших країн? Як радянський союз поширював фейк про створення СНІДу американцями. Чи можливо протидіяти трансляції російських месенджів у світі?

Чому Telegram найбільш зручний для розповсюдження фейків та чутків? Чим небезпечні анонімні канали? Коли російська пропаганда почала використовувати Telegram для своїх цілей та як не підчипити там інформаційні віруси? А також, рекомендації щодо перевірки інформаційних ресурсів в цьому месенджері на надійність.

Якщо вам подобається цей подкаст, можете підтримати його у голосуванні аудіо премії «Слушно»:  https://megogo.net/ua/megogo_audio_awards?category=about_history_and_society

Як технологія російської пропаганди використовує хейт і суперечки в соцмережах? Які приводи для цього можуть давати користувачі соцмереж? Яку інформацію недоцільно публікувати під час війни? Та як вберегти себе від впливу маніпуляторів.

Якщо вам подобається цей подкаст, можете підтримати його у голосуванні аудіо премії «Слушно»:  https://megogo.net/ua/megogo_audio_awards?category=about_history_and_society

Навіщо поширюється міф про «понаєхавших» переселенців? Як російська пропаганда намагається розділити українське суспільство? Та як їй протидіяти?

Хто такі та чим небезпечні «хорошие русские»? Як вони транслюють пропагандистські меседжи на прикладі реальних цитат. Та як протидіяти їх впливу?

Хто такі "корисні ідіоти"? Як КДБ майстерно навчилась використовувала таких людей? Їх роль у підривній діяльності та психологічних війнах. Та як росія продовжує використовувати цю технологію?

Як чутки стають новинами? Хто і для чого поширює чутки про “смертельні хвороби” путіна? Та чим вони небезпечні для українців? Та як захистити себе від впливу чуток?

Як позиціонують себе астрологи? Чим замаскована їх псевдонауковість? Як російська пропаганда використовує астрологів на реальних прикладах.

Для чого використовували екстрасенсів у радянські часи? Та як з ними співпрацюють російські спецслужби зараз під час війни? Як помітити цю взаємодію? Та чому віра людей у надприроднє корисна для диктаторських режимів?